З’явився конкурент: парламенту рекомендують ухвалити слабші заборони реклами тютюну

Проте в парламенті є інший законопроект, який більш комплексно підходить до питання та забороняє всю рекламу тютюнових виробів. Цей законопроект відповідає міжнародним зобов’язанням України. Але хто з народних депутатів хоче «врахувати інтереси рекламодавців» та ухвалити «м’якший» законопроект?

Битва законопроєктів: хронологія

Рік тому, у жовтні 2020 року, у парламенті зареєстрували проєкт закону № 4212. Цей документ стосувався тільки реклами електронних сигарет. Автори — «слуги народу», серед яких Елла Рєпіна, Олександр Дубінський, Данило Гетманцев, Ірина Аллахвердієва. Головний комітет, що розглядав цей проєкт, — гуманітарної та інформаційної політики, де головує також «слуга» Микита Потураєв. Цей комітет схвалив проєкт за три дні після реєстрації — 15 жовтня.

Документ № 4212 ухвалили в першому читанні у квітні 2021-го, і більше з ним не відбувалося жодних змін. Навіть на друге читання в парламенті у вересні 2021 року його ставили без правок. Та депутати не дійшли до розгляду документа в залі. 

Місяцем пізніше від попереднього законопроєкту — у листопаді 2020-го — у Верховній раді зареєстрували документ № 4358 — зміни до законів щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну. Тут до авторства долучилися і депутати з інших фракцій. Окрім «слуг» Лади Булах та Михайла Радуцького, авторами документу є Ольга Стефанишина («Голос»), Ярослав Дубневич («За майбутнє»), Валерій Дубіль («Батьківщина»). 

Документ пропонував врегулювати класифікацію тютюнових виробів, зменшити кількість дозволених місць для куріння та оновити норми щодо попереджень на упаковках тютюнових виробів. Та крім іншого пропонував заборонити рекламу всіх без винятку тютюнових виробів — зокрема і в місцях їхнього продажу — та чітко виписати правила спонсорства для тютюнових компаній. Такі жорсткіші вимоги повністю відповідають європейським нормам та директиві зі зниження тютюнопаління, яку Україна зобов’язалася виконувати в межах асоціації з ЄС. Водночас законопроєкт 4212 відповідає цим нормам лише частково. А саме — він забороняє спонсорство тютюнових компаній лише для подій, розрахованих на аудиторію до 18 років, та дозволяє рекламу в місцях продажу.

№ 4358 розглядали загалом 16 Комітетів — адже він є комплексним. Профільним для цього законопроєкту є Комітет з питань здоров’я нації, де головує співавтор проєкту Михайло Радуцький. Та після успішного першого читання у червні документ отримав понад півтисячі поправок. Багато з них були так чи інакше ідентичними за суттю. Депутати пропонували видалити певні норми повністю, частково або нівелювати їхню дію. Деякі народні депутати «спамили» таким чином саме правки щодо реклами — щоб ті виявилися недієвими. Проте зрештою проєкт пройшов до другого читання без змін у цій частині. 16 липня 2021 року опублікували порівняльну таблицю до другого читання — тобто підготували законопроєкт до остаточного голосування. 

Обидва документи — і № 4212, і № 4358 — Рада мала розглядати ще 7 вересня, але тоді до них депутати так і не дійшли. Було незрозуміло, коли наступного разу ці проєкти можуть опинитися під куполом. 

Аж тут 13 жовтня проєкт змін до закону про рекламу (4212) раптово з’явився на розгляді у трьох підкомітетів, а 9 листопада профільний Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту підтримати законопроєкт у другому читанні та в цілому.  Про повернення до розгляду 4358 поки ані слова.

4212 vs. 4358

Обмеження реклами тютюну передбачені законопроектом 4212, який зараз активно почали просувати через Комітет, значно слабші, ніж ті, які можна було запровадити комплексним проєктом 4358. Та й самі депутати в комітетах називали його «балансом з рекламною галуззю». Ось лише кілька прикладів.

Проєкт 4358 пропонує повністю заборонити спонсорство тютюновими компаніями  — тобто ті не зможуть за свої внески до організації подій чи створення контенту розміщувати інформацію про себе чи свої вироби. Адже спонсорство значно сприяє зростанню продажів тютюнових виробів. А от № 4212 залишає можливість спонсорства подій — тютюновим компаніям не можна буде виступати спонсорами лише тих заходів, які призначені переважно для осіб віком до 18 років. 

Послаблення у № 4212 стосуються і роздаткових матеріалів та додаткових брендованих товарів. Так, № 4358 пропонував заборонити продаж, пропонування для продажу, поставку чи рекламу всіх нетютюнових товарів та послуг, які містять напис, малюнок чи будь-яке інше зображення і повністю або частково ідентифікуються чи асоціюються з виробником тютюнових виробів. Рекомендований же комітетом № 4212 випустив із цього переліку заборонених товарів ті, що пов’язані з вживанням тютюнових виробів чи вживанням електронних сигарет — наприклад, брендувати можна буде запальнички, сірники, попільнички. Крім того, за цією пропозицією, товари не можна буде брендувати тільки тими об’єктами права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, електронні сигарети та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а не загалом асоціюються з ними.

До слова, це уже не перша спроба парламенту ІХ скликання не обмежувати діяльність тютюнових компаній, імпортерів, дилерів та продавців.

Тож якщо у документів схожі цілі, але такі різні положення, то що буде із жорсткішим комплексним проєктом № 4358? Комітет з питань гуманітарної політики пропонує послабити норми цього законопроекту в частині реклами з урахуванням того, що пропонує законопроект 4212. Далі детальніше.  

Що думають про обидва законопроєкти народні депутати?

9 листопада відбулося засідання парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, де вирішували долю законопроєкту №4212. На засіданні деякі депутати висловлювали невдоволення жорсткими обмеженнями, які накладає на рекламу комплексний антитютюновий законопроєкт №4358. Натомість запропонували ухвалити «лояльніші» обмеження відповідно проєкту №4212. 

Так, наприклад, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Павло Сушко кілька разів звернув увагу на те, що законопроект №4212 дозволить «не йти шляхом тотальної заборони всього і вся», а забезпечить «баланс інтересів громадськості та рекламної індустрії». Сушко критикував комплексний антитютюновий законопроєкт № 4358 через тотальну заборону будь-якої реклами тютюнових виробів, ТВЕНів, електронних сигарет тощо.  

Однак «не йти шляхом тотальної заборони», встановлювати «лояльніші» умови та говорити про «баланс інтересів» щонайменше нелогічно, адже Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Конвенції «кожна Сторона, відповідно  до своєї конституції або конституційних принципів, вводить повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів.»  

Ухвалити обидва законопроекти не можна, оскільки вони по-різному регулюватимуть рекламу тютюнових виробів. У законопроєкті № 4358, який ми аналізували раніше, обмеження на рекламу жорсткіші, ніж у проекті № 4212. До того ж на перехідний період у законопроєктах теж відводиться різний термін: 6 місяців у 4212 та 18 місяців у 4358. 

Як компроміс, Микола Княжицький пропонував відправити законопроект № 4358 на повторне друге читання, аби скоротити в ньому перехідний період та узгодити його із нормами з проєкту № 4212. Фактично пропозиція депутата, яку підтримав комітет, означає, що обмеження реклами у проєкті № 4358 будуть пом’якшені, а отже, деякі можливості для реклами тютюнових виробів залишаться. Така ситуація суперечить Рамковій конвенції ВООЗ із протидії тютюну. 

Народні депутати Володимир В’ятрович та Олександра Устінова попросили включити до розгляду їхні поправки про заборону оренди пристроїв для споживання тютюну та заборону їх викладки у місцях продажу. Комітет цю пропозицію не підтримав. Голова комітету Микита Потураєв розкритикував пропозиції нардепів. Мовляв, не можна забороняти взагалі всі маркетингові дослідження. 

Свою позицію Потураєв пояснював, по-перше, тим, що викладка — питання торгівлі, а не реклами, а відповідно не має відношення до законопроєкту 4212. А по-друге, хоча у європейських країнах викладки тютюнових виробів у місцях продажу немає, та й Рамкова конвенція забороняє будь-які види реклами та стимулювання продажів — в Україні, на думку Потураєва, умови торгівлі інші.

На додачу Потураєв стверджував, що хоча Україна і ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ, її положення можна адаптувати у національному законодавстві (тобто, з питань реклами положення можна пом’якшити).

Як пояснив юрист Центру демократії та верховенства права Гліб Колесов у коментарі для VoxCheck, з юридичної точки зору Потураєв неправий. По-перше, відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана парламентом, є частиною національного законодавства України. По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення», у заходах із попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення правила міжнародного договору переважають над положеннями національного законодавства. І по-третє, Україна повністю ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з протидії тютюну. Відповідно,  йдеться про повну імплементацію у нашому законодавстві всіх її положень, зокрема, і ст. 13 по повну заборону будь-якої реклами, стимулювання продажів та спонсорства. Крім того, повністю заборонити рекламу тютюнових виробів Україна зобов’язалася і в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

І що тепер?

19 листопада у світі відзначатимуть Міжнародний день відмови від куріння. А днем раніше, ймовірно, депутати від комітету винесуть на голосування законопроєкт № 4212, який може послабити заборону стимулювання продажів тютюнових виробів (а саме — електронних пристроїв для куріння). Якщо законопроєкт № 4212 ухвалять, то Комітету з питань здоров’я нації доведеться винести комплексний антитютюновий законопроєкт № 4358 на повторне друге читання та послабити його норми щодо заборони будь-якої реклами тютюну — так, як це запропонували у Комітеті інформаційної політики. Це суперечить міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна. 

Лише ухвалення законопроєкту № 4358 з незмінними нормами про заборону будь-якої реклами тютюнових виробів дозволить імплементувати у національне законодавство норми й стандарти Директиви 2014/40/ЄС — основного документу Євросоюзу з питань регуляції тютюну. А імплементація цієї Директиви обовʼязкова для України у рамках Угоди про асоціацію.