Beta

Менше – значить більше? Чому у «слуг» пропонують знизити акцизи на тютюн

16 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram

У ЄС планомірно та поступово підвищують акцизи на тютюнові вироби. Це, як порахували раніше у ВООЗ, зменшує кількість смертей від раку легенів та оздоровлює націю. В Україні є схожа ініціатива – так званий «Семирічний план» підвищення таких акцизів. 

Втім наприкінці лютого депутат «Слуги народу» Давид Арахамія запропонував знизити акциз на тютюнові вироби для нагрівання в електронних сигаретах, стверджуючи, що це дасть бюджету вищі й стабільніші надходження від цієї сфери. Що не так із цією правкою та навіщо загалом піднімати акцизи на тютюн? Пояснюємо в деталях.

Семирічка підвищення акцизів

Український парламент ухвалив «Семирічний план» у грудні 2017 року відповідно змінивши Податковий кодекс. Закон підвищив ставку акцизного податку на сигарети у 2018 році та затвердив її щорічне зростання протягом наступних шести років – з 2019 по 2025 роки. За 2018 ставка акцизу виросла на 30%. У 2019 році акцизи підвищували в два етапи – на 20% з 1 січня та на 9% з 1 липня. Останнє на сьогодні підвищення було 1 січня 2020 року – тоді акцизний податок збільшився на 20%. 

Підвищення акцизу – і відповідно цін тютюнових виробів – знизило попит на них. Уже протягом 2018 року продажі сигарет як головного тютюнового виробу в Україні впали з 68 до 45 млрд штук (Рисунок 1).

За той самий період надходження від акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України тютюнових виробів виросли з 39,9 до понад 44 млрд гривень. А поширеність куріння – частка осіб віком понад 12 років, які курять – знизилася з 23% до 16,8%.

Варто розуміти, що акциз – це радше засіб контролю попиту, а не наповнення бюджету. Як правило, акцизи встановлюють на те, що шкодить здоров’ю людей чи природі (найвідоміші акцизи – на алкоголь, тютюнові вироби та пальне). Для держави це важливо, оскільки зі зменшенням споживання тютюну зменшуються й витрати системи охорони здоров’я на проблеми з цим пов’язані. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, виконання чинного законодавства з підвищення акцизів попередить майже пів мільйона смертей. А додаткові гроші, які акцизи все ж таки приносять у місцевий та центральний бюджети, можна використати в тому числі на охорону здоров’я.

До того ж, ще у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну. Серед іншого, у Конвенції йдеться про те, що «під час розробки та здійснення своєї політики охорони громадського здоров’я з боротьби проти тютюну Сторони діють таким чином, щоб захистити свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості відповідно до національного законодавства». 

Зниження акцизу = зменшення контрабанди?

25 лютого голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія запропонував знизити акциз на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) в Україні на 30% з 1 квітня 2021 року. Він вніс відповідну поправку до законопроекту №4278. Депутат заявив, що він домовився з компанією Philip Morris, яка займається дистрибуцією тютюнових виробів в Україні. Нібито в обмін на зниження акцизу вона зобов’язалася гарантовано сплатити до бюджету 11 млрд грн за 2021-2022 роки (незалежно від того, яку кількість товару вона продасть).

У Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, до якого й подавали правку, «за» неї проголосували 19 із 25 нардепів, більшість з яких – члени партії «Слуга Народу». 

Згодом на з’їзді «слуг» 1 березня Арахамія поділився, що головна мета даної ініціативи – попередити збільшення контрабанди ТВЕНів, яке, за його словами, може спровокувати щорічне зростання акцизів.

«Є так звані “піджаки” – громадяни України, які мають право безлімітного переходу через кордон. Вони беруть 2 блоки “айкосу” (два блоки упаковок тютюнових виробів для нагріву (ТВЕН) — ред.), які вони мають право згідно із законом провезти без розмитнення, кладуть в дві кишені, і з усміхненим видом переходять кордон. Скільки разів за день вони можуть перейти кордон? Стільки, скільки їм захочеться, щоб в середньому заробити 300-500 доларів за день», – пояснив тоді журналістам Арахамія. 

Іншими словами, з підвищенням акцизів на ТВЕНи збільшиться попит на тютюнові вироби так званого «сірого імпорту» з Білорусі, Молдови та Росії. В кінцевому підсумку «компанія виробника від цього не страждає, оскільки всі ці IQOS і в Росії, і в Молдові, і в Білорусі, зроблені компанією Philip Morris. Але держава недоотримує акциз, дуже істотно», стверджує Арахамія.

Схожі аргументи часто наводять і виробники та дистриб’ютори тютюнових виробів, зокрема той же Philip Morris. Вони стверджують, що на контрабанді короба (500 пачок) стіків заробіток перевізників удвічі більший, аніж на коробі сигарет. А після підвищення акцизу та, відповідно, подорожчання ТВЕНів, різниця в ціні на коробі на ринках сусідніх країн буде приблизно 600 дол. До того ж, упаковка ТВЕНів компактніша, ніж сигарет, що робить їх перевезення через кордон простішим. 

«Ціна на стіки для систем електричного нагрівання тютюну може стати вищою на 40%, ніж в сусідніх Молдові, Білорусі та Росії. Через це, імовірно, відбудеться зростання нелегального ринку цієї продукції. За оцінками експертів, мова йде про зростання на 200%», – коментувала керівниця напрямку ширвжитку (FMCG) Європейської бізнес-асоціації) Крістіна Лініченко у рекламному матеріалі «Економічної правди» за підтримки Philip Morris.

Крім того за домовленістю з Philip Morris, як повідомив Арахамія, ціна на ТВЕН в Україні залишиться незмінною – тобто вона не знизиться і вироби не стануть дешевшими. Це, мовляв, і для дітей не зробить їх доступнішими, але й не дасть зростати контрабанді, чи то «сірому імпорту» тютюнових виробів для нагрівання.

Станом на березень 2021 року вартість ТВЕНу в Україні починається з 58 грн, коли в Польщі, Румунії та Угорщині – вдвічі більше – 107, 104, 134 грн відповідно. В Росії, Молдові, Білорусі ціни не сильно відрізняються від українських нинішніх – ТВЕНи там коштують 56, 61, 59 грн. Отже, із 40-відсотковим зростанням, про яке кажуть експерти, ціна ТВЕН в Україні стартуватиме від 78 грн і буде приблизно посередині між цінами першої та другої групи країн.

За такі пропозиції Арахамію звинуватили у лобіюванні інтересів тютюнових компаній. Сам він вважає свою правку логічною – нібито вона захищає надходження до бюджету. Втім, за підрахунками Київської Школи Економіки, якщо за правку Арахамії проголосують, то 2021 року бюджет ймовірно недоотримає 3 млрд грн від акцизних зборів на ТВЕН.

Акцизи в Європі: від 2 до 8 євро за пачку

Згідно з даними ВООЗ, підвищення акцизів на тютюн найефективніше зменшує його споживання. Організація підраховує, що якби всі країни збільшили розмір акцизу на 50%, курців було б на 49 мільйонів менше, що дозволило б запобігти щонайменше 11 мільйонам смертей, пов’язаних із курінням. В організації припускають, що в середньому підвищення акцизу на тютюнові вироби на 10% зменшило б їх споживання на 4% в державах з високим доходом та на 5% в країнах з середнім та низьким рівнем доходу (серед них і Україна) на рік.

Цікаво, що саме в європейському регіоні найбільше в світі підвищують акцизи на тютюн протягом останніх років. Так, у 2008 році акциз перевищував 75% роздрібної ціни (а це мінімальний рівень рекомендований ВООЗ) у 15 державах, а у 2012-му – вже у 26. 

Загалом законодавство Європейського Союзу зобов’язує країни ЄС підвищувати акцизи. Так, за Директивою 2011 року країни ЄС мають:

  • встановити мінімальний акцизний збір у розмірі 60% від роздрібної ціни продажу сигарет
  • встановити мінімальний акцизний збір €90 за 1000 сигарет незалежно від роздрібної ціни продажу

Серед країн з найбільшим акцизом у Європі – Ірландія (€7,57 на пачку сигарет), Великобританія (€6,57) та Франція (€5,24). Остання запровадила значне підвищення цін і податків на тютюнові вироби між 1995 і 2005 роками, що потенційно зменшило смертність від раку легенів на 10% серед чоловіків у віці 35–44 років. У 2016 році у Франції стартував Національний план зменшення тютюнопаління. Завдяки цьому щоденне куріння в цій країні скоротилося з 29,4% населення в 2016 році до 26,9% в 2017 році, тобто за рік 1 млн людей кинули палити. У більш довгостроковій перспективі тютюнопаління скоротилося вдвічі – з 96 мільярдів сигарет (шість сигарет на дорослого на день) у 1992 році до 48 мільярдів (три сигарети на дорослого на день) у 2018 році.

Серед країн із відносно низьким акцизом на тютюнові вироби — Болгарія та Угорщина.

Ще у 2013 році заступниця міністра фінансів Болгарії Людмила Петкова заявляла, що в 2014 році підвищення акцизного податку на сигарети та алкоголь не відбуватиметься незважаючи на директиву Європейського Союзу, згідно з якою ставки акцизів на сигарети повинні становити мінімум €90 за 1000 одиниць до початку 2018 року.

Петкова пояснила, що натомість ставка податку буде поступово зростати протягом 2015-2017 років. Вона також заявила, що протягом 2013 року акцизи на сигарети забезпечуватимуть 6,1% надходжень державного бюджету, а нові марки акцизного податку будуть введені протягом наступного року. Станом на 2019 рік у Болгарії акциз на сигарети становив €1,76 на пачку і був одним із найнижчих у ЄС. 

В Угорщині також акциз на звичайні тютюнові сигарети не відповідає рівню, який вимагає Європейський Союз. Власне через це Єврокомісія ще у 2019 році викликала Угорщину до Верховного Суду. Перед тим, у 2017-му, ЄС встановив для Угорщини строки, в межах яких вона повинна була поступово збільшити акцизний збір на сигарети до необхідного мінімального порогу. У Єврокомісії пояснювали, що такий низький акцизний збір в Угорщині шкодить конкуренції з іншими державами-членами й суперечить політиці охорони здоров’я ЄС.

Ще не Європа

Нинішній план підвищення акцизів, підрахували у KSE та VoxUkraine, має зменшити поширеність куріння серед дорослих – тобто людей віком від 16 років і старше. Нині в країні курять 17,4% або 6,1 млн громадян, а в разі втілення плану до 2025-го кількість курців знизиться до 14,7% або 5,2 млн дорослих. Це врятує 588 тисяч життів осіб від смертей безпосередньо пов’язаних із курінням протягом життя. Отже виконання плану підвищення акцизів – це питання не стільки наповнення бюджету, як життя та здоров’я українців. Крім того, пропоноване зниження акцизу суперечить європейській директиві зі зниження тютюнопаління, яку Україна зобов’язалася виконувати.

Автори
  • Анастасія Іванцова, Олександра Панасицька, Надія Качмар (стажерка VoxCheck)

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний