Змінотворці: хто ініціював найбільше реформаторських законів у 2021 році

• Серед 163 важливих регуляцій, які, на думку експертів Індексу реформ, змінюють «правила гри» в країні, 89 — це закони. Із них 70 ініційовані депутатами, 10 — Кабміном, а дев’ять — президентом.
• 309 із 423 депутатів дев’ятого скликання у 2021 році були ініціаторами хоча б одного законопроєкту, що потрапив до Індексу як реформа чи антиреформа.
• Найбільшим реформатором став Данило Гетманцев, до трійки лідерів увійшли також Юлія Гришина та Дмитро Любота. Загалом серед топ-12 реформаторів, які за оцінками трохи відірвалися від інших, — 3 жінки та 9 чоловіків. Усі вони представляють фракцію «Слуга Народу».
• Найбільша частка активних депутатів (90%) у фракціях «Голос» та «Слуга Народу». На третьому місці — «Довіра». Найменше економічних реформ ініціювали депутати фракції ОПЗЖ.
• Жінки активніше ініціюють реформи, ніж чоловіки: 89% жінок були ініціаторками законів, що потрапили до Індексу реформ, тоді як частка ініціативних депутатів склала 70%. Середній бал жінок у рейтингу також виявився вищим порівняно з чоловіками — 4,8 проти 2,7.
• Серед 7 депутатів-антиреформаторів (що потрапили у рейтинг з негативною оцінкою від -0,3 до -1 бала) 6 чоловіків — Ярослав Рущишин, Микола Скорик, Олег Воронько, Микола Кириченко, Роман Мулик та Олег Семінський, та одна жінка — Ніна Южаніна. Вони представляють фракції «Слуга Народу», «Голос», «Європейська солідарність» та ОПЗЖ.
• Публічні «обличчя» деяких фракцій — Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Віктор Медведчук, Юрій Бойко — за 2021 рік не ініціювали жодного закону, що потрапив до Індексу реформ. «Обличчя» фракцій «Слуга Народу» та «Голос» опинилися в середині рейтингу. Наприклад, Кіра Рудик («Голос») посіла 173 місце із загальним балом 3 за співавторство у двох законопроєктах, Олександра Устінова («Голос») обіймає 187 місце у рейтингу з оцінкою 2 бали за 2 ініційовані законопроєкти, Давид Арахамія (голова фракції «Слуга Народу») — на 27 місці із загальним балом 10 за 11 законопроєктів.

У 2021 році експерти Індексу реформ зафіксували 163 нормативні акти, які мають значний вплив на економічні «правила гри» в Україні. Із них 146 отримали позитивну оцінку, дванадцять — нуль балів, а ще п’ять виявилися антиреформами. Серед цих документів — 89 законів України, 43 постанови та два розпорядження Кабінету Міністрів, 23 постанови Національного банку України (НБУ), чотири укази інших відомств, один указ президента, а також запуск нового сервісу — репо з контролем ризиків (рис. 1).

Зазвичай наймасштабніші зміни в країні запроваджуються саме законами. Тож ми проаналізували, хто розробив і вніс до Верховної Ради найбільшу кількість реформаторських законопроєктів.

З 1 січня по 31 грудня 2021 року найбільше змінотворчих законопроєктів ініціювали народні депутати (рис. 2): за цей період вони напрацювали 70 законопроєктів, із яких 64 отримали позитивні оцінки експертів, три отримали 0 балів, а ще три були визнані антиреформами — це закони про зниження ставки ПДВ на деякі види аграрної продукції (Випуск 155), про забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (Випуск 167) та про виведення газу з-під дії закону про публічні закупівлі (Випуск 152).

Оскільки народні депутати виступили ініціаторами найбільшої кількості змінотворчих законів, нам стало цікаво, хто з них доклав найбільше зусиль до впровадження реформ у країні. Відтак, ми склали рейтинг народних обранців за оцінками Індексу реформ ініційованих ними законопроєктів. За кожен ініційований ним законопроект депутат отримав таку кількість балів, яку експерти Індексу реформ надали законопроекту після того, які він був ухвалений. Таким чином, депутат, який ініціював один закон на 3 бали, в рейтингу займатиме таке саме місце, як депутат, який ініціював 3 закони по 1 балу. Отже, кожен депутат отримав певну кількість балів за ініційовані ним реформи. Ці дані дозволяють дослідити, у яких фракціях найбільше депутатів-реформаторів, скільки їм років, кого серед реформаторів більше — чоловіків чи жінок і т.д. 

В 2019 році до останнього скликання Верховної Ради було обрано 424 народних депутати. Однак п’ятеро нардепів припинили свої повноваження достроково. Мова про «Слугу народу» Олександра Скічка та нардепа «За майбутнє» Ігоря Колихаєва, які отримали посади голів Черкаської та Херсонської обласних державних адміністрацій. Також із Ради достроково вибули депутати від «Слуги народу» Ірина Верещук (нині віце-прем’єр-міністр з питань реінтеграції окупованих територій), Денис Монастирський (отримав посаду міністра внутрішніх справ) та Антон Поляков, який помер 8 жовтня 2021 року. Замість них до парламенту прийшли нардепи від «Слуги народу» Сергій Козир, Віталій Войцехівський, Сергій Кострійчук та Антон Швачко. Відтак, наразі чинними є 423 народних депутати останнього скликання.

Вони закінчили рік із такими результатами: 296 отримали позитивну оцінку в рейтингу — від 0,2 до 25,6 балів. Сім депутатів отримали негативні оцінки від -0,3 до -1 бала. Шестеро депутатів брали участь у розробці законів, які в Індексі реформ отримали оцінку 0 і, відповідно, не принесли балів своїм ініціаторам. Ще 114 народних депутатів за рік не ініціювали жодного реформаторського закону і не були включені до нашого рейтингу.

Відтак, у рейтингу залишилося 309 чинних народних депутатів, які розділили між собою 78 місць рейтингу (у деяких депутатів співпали підсумкові бали за ініційовані закони).

Колективна робота

Отже, у 2021 році 309 депутатів та депутаток ініціювали хоча б один закон, що потрапив до Індексу реформ (з позитивною чи негативною оцінкою). 63 із 70 реформаторських законів були ініційовані групами депутатів, причому часто з різних фракцій. Лише сім законів мають одного ініціатора. Це закони про фінансовий лізинг (ініціатор — Данило Гетманцев), про реалізацію заарештованого іпотечного майна та про розширення кола суб’єктів надання готельних послуг (Ігор Фріс), про дозвіл органам місцевого самоврядування отримувати гуманітарну допомогу (Михайло Лаба), про дозвіл органам місцевого самоврядування контролювати дотримання законодавства про працю (Максим Єфімов), закон про розширення повноважень АМКУ (Роксолана Підласа), а також закон щодо сертифікації системи передачі електроенергії відповідно до вимог ЄС (Андрій Герус).

Найчастіше депутати подавали законопроєкти невеликими групами — до 16 співавторів (рис. 3). Однак іноді до розробки долучається набагато більше народних обранців. Так, найбільше співавторів мають п’ять законопроєктів: про особливості надання електронних публічних послуг (Випуск 166) — 116 ініціаторів; про спрощення приєднання до електромереж малого і середнього бізнесу (Випуск 167) — 98 ініціаторів; про урівняння права матері і батька на відпустку по догляду за дитиною (Випуск 160) — 87 ініціаторів; зміни до закону про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (Випуск 166) — 70 ініціаторів, та про спеціальні умови оподаткування для резидентів «Дія Сіті» (Випуск 176) — 63 ініціатори.

Чудова дюжина

Найбільші бали — від 25,6 до 12,8 балів — отримали 12 народних депутатів. Це Данило Гетманцев (отримав 25,6 балів за роботу над 18 законопроєктами), Юлія Гришина (отримала 17,3 бали за участь в розробці 16 законопроєктів), Дмитро Любота (отримав 16,9 балів за 16 законопроєктів), Вікторія Кінзбурська (16,1 бал за 13 законопроєктів), Cергій Штепа (15,5 балів за 10 законопроєктів), Єгор Чернєв (14,8 балів за 11 законопроєктів), Володимир Ватрас (14,4 бали за 12 законопроєктів), Галина Третьякова (13,8 балів за 13 законопроєктів), Олександр Ковальчук (13,5 балів за 10 законопроєктів) Олександр Федієнко (13,3 бали за 10 законопроєктів), Андрій Мотовиловець (13 балів за 10 законопроєктів) та Андрій Клочко (12,8 балів за 12 законопроєктів). Всі вони є депутатами фракції «Слуга народу».

Повний рейтинг депутатів дивіться у інфографіці за посиланням.

Цікаво, що публічні «обличчя» фракцій «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та ОПЗЖ — народні депутати, які найчастіше з’являються у політичних ток-шоу — в 2021 році не долучилися до ініціювання жодного реформаторського законопроєкту. Це стосується Юлії Тимошенко, Юрія Бойка, Віктора Медведчука, Нестора Шуфрича, Петра Порошенка. Ці народні обранці були частими гостями в ефірах телеканалів та потрапляли під перевірки VoxCheck за голосні публічні заяви, однак не відзначилися ініціативністю у розробці реформ.

«Обличчя» фракцій «Голос» і «Слуга Народу» опинилися в середині нашого рейтингу. Наприклад, голова фракції «Голос» Олександра Устінова працювала над двома важливими законопроєктами, які принесли їй два бали та 187 місце в рейтингу, а нардепка Кіра Рудик отримала 173 місце із загальним балом 3 за співавторство у двох законопроєктах. Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія — на 27 місці із загальним балом 10 за співавторство в одинадцятьох законопроєктах. Голова фракції «Довіра» Олег Кулініч отримав 3,3 бали за роботу над трьома проєктами законів і посів 149 місце, а голова фракції «За майбутнє» Ігор Палиця опинився на 210 місці з балом 2 за роботу над законопроєктом про спрощення приєднання до електромереж для малого і середнього бізнесу.

У якій фракції найбільше ініціюють реформи?

Найбільше депутатів (за кількістю), які працювали над розробкою і поданням змінотворчих законопроєктів, було серед фракції «Слуга Народу». Це зрозуміло, оскільки найбільш численній фракції набагато легше ініціювати і забезпечувати ухвалення ініційованих законопроєктів порівняно з опозиційними фракціями. На другому місці в рейтингу опинився «Голос», а на третьому — «Довіра».

Далі ми наводимо рейтинг фракцій за відсотком у них народних депутатів, які брали участь в ініціюванні хоча б одного важливого законопроєкту.

«Слуга народу»: 90% ініціативних нардепів

«Голос»: 90% ініціативних нардепів

«Довіра»: 80% ініціативних нардепів

«За майбутнє»: 67% ініціативних нардепів

«Батьківщина»: 44% ініціативних нардепів

Позафракційні: 42% ініціативних нардепів

«Європейська Солідарність»: 33% ініціативних нардепів

ОПЗЖ: 30% ініціативних нардепів

Розподіл ініціаторів реформ за віком

У Чехії було проведене дослідження, яке виявило, що вік законотворців позитивно впливає на їхню участь у голосуваннях та активність, а тривалість перебування на посаді — негативно. Так, старші депутати пропонують більше законопроєктів. Натомість більш досвідчені парламентарі виступають з більшою кількістю публічних виступів порівняно з молодшими колегами. Ми вирішили перевірити, наскільки ці результати стосуються ініціаторів економічних реформ в Україні.

Рис 7. дозволяє припустити, що в Україні немає залежності між віком та кількістю ініційованих законопроєктів. Найбільше реформаторських законопроєктів ініціювали депутати середнього віку.

Вік одинадцяти народних депутатів, які очолили рейтинг, — від 31 (Сергій Штепа, 5 місце) до 58 років (Галина Третьякова, 8 місце).

Найбільше ініціаторів законів мають вік 41 рік. А жінки-ініціаторки реформ трохи молодші – серед них найбільше осіб віком 36 років. 

Найстарший депутат, який потрапив до нашого рейтингу, — Григорій Суркіс (ОПЗЖ), якому 72 роки. В 2021 році він брав участь в ініціюванні одного закону — про основні засади молодіжної політики, який, втім, отримав оцінку 0 і не додав балів до рейтингу нардепа. Найстаршою жінкою у рейтингу стала Галина Третьякова («Слуга Народу»), якій 58 років. У загальному рейтингу вона посіла восьме місце й увійшла до топ-дванадцяти найбільших реформаторів.

Наймолодшим народним депутатом, який потрапив до нашого рейтингу, є Святослав Юраш («Слуга Народу»), якому 25 років. Він працював над законами про особливості надання електронних публічних послуг, урівняння права чоловіків і жінок на відпустку з догляду за дитиною, про спрощення приєднання малого і середнього бізнесу до електромереж, а також закону про основні засади молодіжної політики. Ці документи забезпечили йому 4 бали. Наймолодшою ініціативною депутаткою стала Анна Колісник («Слуга Народу»), 27 років. Загалом нардепка працювала над розробкою шести важливих законів: про удосконалення діяльності Національного банку України (НБУ), про спрощення для банків виконання функцій агентів валютного нагляду, про створення Бюро економічної безпеки, про урівняння права чоловіків і жінок на відпустку з догляду за дитиною та закон про основні засади бюджетної політики. Загалом Колісник отримала 6,5 балів до свого рейтингу.

Кого більше серед реформаторів: жінок чи чоловіків?

До нашого рейтингу увійшли 72 народні депутатки, які за рік ініціювали хоча б одну реформу, з 82, що працюють у Раді. Відтак, частка ініціативних депутаток — 89%. Середній бал нардепок — 4,8, а медіана — 4 бали.

Найвищу позитивну оцінку отримала Юлія Гришина, яка посіла друге місце в загальному рейтингу. Найменше балів у єдиної антиреформаторки серед жінок — депутатки фракції «Європейська Солідарність» Ніни Южаніної (-1).

Серед народних депутатів-чоловіків 237 у 2021 році ініціювали хоча б одну реформу, що становить 70% нардепів. Їхній середній бал — 2,7, а медіана — 1 бал, що також нижчі показники порівняно з народними депутатками.

Найвищий позитивний бал отримав лідер загального рейтингу Данило Гетманцев, найнижчі оцінки у 4 антиреформаторів із фракції «Слуга Народу» ( -1 бал).

Що ініціювали Кабінет Міністрів та президент

Не лише народні депутати в 2021 році ініціювали реформаторські закони. Над їх розробкою також працювали Кабінет Міністрів та президент України Володимир Зеленський. 

Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в минулому році зареєстрував у Верховній Раді десять законопроєктів, які були ухвалені та потрапили до Індексу реформ. Більшу частину ініційованих ним законів становлять секторальні реформи: про наукові парки (Випуск 170), державну підтримку агрострахування (Випуск 165), стимулювання діяльності фермерських господарств (Випуск 171), мультимодальні перевезення (Випуск 175), прискорену реєстрацію ліків (Випуск 173). Крім того, Кабмін ініціював закони про медіацію (Випуск 175), про дозвіл іноземцям та особам без громадянства на оформлення біометричних українських віз (Випуск 157) та зміни до Податкового кодексу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (Випуск 176). Гарною новиною є те, що серед ініційованих Кабміном законів немає антиреформ. Відтак, його загальна оцінка склала 10,3 бала.

Володимир Зеленський в 2021 році ініціював дев’ять законів. Вони стосувалися переважно судової, правоохоронної та податкової сфер. Позитивні бали йому принесли закони про вдосконалення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування (Випуск 165), порядок обрання членів Вищої Ради правосуддя (Випуск 166), всеукраїнський референдум (Випуск 158). Багато президентських законів отримали суперечливі оцінки від експертів: і негативні, і позитивні, тому їхня загальна оцінка склала 0 балів. Це закон про «інвестнянь» (Випуск 154), про запобігання надмірному впливу олігархів (Випуск 172), а також два закони з пакету «податкової амністії» — про звільнення декларантів від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства (Випуск 163) та про зняття відповідальності за умисне ухилення від сплати податків за умови подання одноразової спеціальної добровільної декларації (Випуск 165). Водночас ключовий закон про податкову амністію (Випуск 165) отримав від експертів Індексу реформ негативну оцінку. Таким чином, загальний рейтинг президента склав 3,8 бала.