Індекс реформ 165: Відповідальність за недостовірне декларування та держпідтримка агрострахування

«Держпідтримка агрострахування – одна з небагатьох  обґрунтованих можливостей державної підтримки, оскільки це виправлення “провалу” ринку через асиметрію інформації (оскільки страховим компаніям важко оцінити імовірність настання страхового випадку, вони скоріше не страхуватимуть аграріїв узагалі). Розвиток агрострахування в Україні в силу різних причин не набув бажаних масштабів. 

В Україні застраховано лише до 1 млн га посівів з майже 21 млн га в обробітку комерційними аграрними підприємствам. Однією з причин цього  є неефективний дизайн державної підтримки запроваджений 2012 року, коли  державна підтримка спрямовувалась через так званий Аграрний страховий пул, що ускладнювало доступ до страхування за рахунок державної підтримки та дискредитувало систему в цілому. Ухвалений закон прибирає Аграрний страховий пул зі шляху сільгоспвиробників до держпідтримки, запроваджує джерело фінансування на підтримку агрострахування та 60%-ву компенсацію товаровиробникам страхових платежів (премій)».

– Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки

«На необхідності запровадження дієвих стримувальних санкцій за недостовірне декларування у своїх висновках неодноразово наголошувала Венеційська комісія. Громадськість також закликала до запровадження більш серйозної відповідальності чиновників за це. Тепер умисне неподання чи брехня посадовця на суму від 4.5 млн грн в е-декларації знову загрожує в’язницею. Тож ситуація із відповідальністю за недостовірне декларування покращилась. Для того, щоб вона запрацювала на практиці, необхідна належна перевірка майбутніх декларацій і злагоджена робота антикорупційної інфраструктури, в першу чергу НАЗК».

– Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Для ОТГ, які були створені розпорядженнями Кабміну (24 розпорядження, кожне для окремої області у червні 2020), існувала невизначеність із процедурами формуванням старостинських округів та припиненням повноважень старост. Закон вирішив цю проблему.  Це дає можливість інституту старост повноцінно працювати. Також новий закон дозволяє мати старост не лише у селах та селишах, а і у містах, які не є адміністративними центрами ОТГ».

– Тетяна Тищук, Вокс Україна

«Закон є структурною реформою ринку платіжних послуг в Україні відповідно до сучасних світових тенденцій. Він матиме наслідком радикальні зміни у структурі ринку та відносинах між його учасниками.

Ключовими новаціями закону є визначення переліку платіжних послуг включно із двома видами нефінансових платіжних послуг, а також запровадження в Україні “відкритого банкінгу” (останнє – у 2025 році). Зазначені нововведення змінюють принцип доступу клієнтів до розрахунків, “відв’язують” клієнта від конкретного банку, де відкрито рахунок, і його мобільного додатку. Таким чином буде розширене дійсне і створене абсолютно нове поле конкуренції (між “точками контакту” клієнта з надавачем послуги), ринок буде відкрито для нових гравців. Відкритий банкінг створює сприятливі умови для розвитку гнучких і технологічних ФІНТЕК-компаній, які не перевантажені жорстким банківським регулюванням і претендують на роль містка між банками та їхніми клієнтами.

Закон передбачає можливість відкриття небанківськими установами своїм клієнтам платіжних рахунків та випуск електронних платіжних засобів до них, а також надає телеком-операторам право надавати обмежені платіжні послуги своїм абонентам. Це відкриває нові сегменти платіжного ринку та веде до посилення конкуренції на ньому».

«Два основні драйвери ухвалення нового закону – вимоги внутрішнього ринку та закордонний досвід. Щодо розвитку внутрішнього ринку платежів – за деякими напрямками Україна є однією з найпрогресивніших у світі. І щоб рухатися далі, потрібно оновити механізми регулювання на цьому ринку. Зовнішній фактор – це бажання використовувати провідний закордонний досвід та інтегрувати його в побудову правильного платіжного ландшафту в Україні.

Одним з основних векторів є розвиток відкритого банкінгу на основі європейських директив. Вони мають на меті зробити фінансові сервіси доступнішими, з більш прогресивними моделями обслуговування, які спрощують клієнтський шлях, агрегують фінансову інформацію навколо клієнта в зручному для нього місці тощо. Також робиться ставка на можливість виходу на фінансовий ринок нових гравців, що сприятиме збільшенню конкуренції на банківському ринку.

Але при спробі «штовхнути» ринок до нових вершин варто будувати не тільки теоретичні моделі, а й думати про кінцевого споживача й про те, наскільки ці нововведення будуть затребуваними. Тільки так можна окупити колосальні інвестиції в побудову відкритих банківських і міжбанківських платформ. Наведу приклад: сьогодні багато хто говорить, що із задоволенням би агрегував усі свої рахунки і картки, відкриті в різних банках, в одному мобільному рішенні. Вважається, що саме в цьому напрямі  буде найбільша конкуренція. Але є окремий процес тиску на інтерчендж з торговельних операцій за платіжними картками. Сьогоднішній рівень цієї статті доходів дозволяє банкам безкоштовно випускати та обслуговувати картки клієнтів, розвивати системи винагород для того, щоб стимулювати торговельні операції. Проте вже розпочато процес зменшення комісії інтерчендж, і якщо динаміка зниження буде ще більш різкою, на чому наполягають деякі учасники ринку, банки незабаром будуть змушені запровадити оплату за картки. Тоді перед користувачем постане питання: чи хочу я мати настільки багато карток? Можливо, мені варто зосередитися на співпраці з банком, який мені найбільше імпонує? В такому випадку затребуваність споживачем функцій відкритого банкінгу знизиться».

«Ефективна робота газового ринку потребує удосконалення нормативно-правової бази. Отже, з метою спрощення механізму приєднання об’єктів замовника до газотранспортної або газорозподільної системи був розроблений законопроєкт 4578-1. 

Законопроєкт  доповнює понятійний апарат новими термінами, удосконалює загальні правила доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та запроваджує інструмент державного контролю за використанням імпортованого природного газу та природного газу власного видобутку. 

Значно спрощується процес спілкування замовників послуги з операторами газорозподільних мереж в процесі замовлення і виконання послуг з приєднання. Раніше потрібна була фізична присутність для взаємодії та документообігу. Проте зараз це має відбуватись через електронні сервіси.

Крім цього, замовники послуги відтепер зможуть провести експертизу технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам. У разі виявлення порушення оператор, що видав такі технічні умови, зобов’язаний протягом п’яти календарних днів усунути виявлені порушення та видати нові технічні умови й компенсувати замовнику витрати, понесені ним на проведення експертизи. Раніше ж такої експертизи ТУ передбачено не було».

«У світовій практиці податкові амністії частіше були неуспішними, ніж успішними. По-перше, тому, що особи, які не ухилялися від сплати податків, сприймають амністію як несправедливість. По-друге, тому, що в суспільстві можуть з’явитися очікування наступних амністій, що погіршить податкову дисципліну.

Умовами для успішних амністій є:

1) Посилення відповідальності за ухилення від сплати податків після закінчення амністії

2) Довіра людей до уряду – тобто впевненість у тому, що уряд насправді посилить відповідальність за ухилення від сплати податків, а також що не переслідуватиме тих осіб, які задекларували свої активи під час амністії.

В українському законі передбачено, що протягом 9 місяців з його ухвалення (тобто до кінця квітня 2022 року) уряд має подати до ВР законопроект про посилення контролю за сплатою податків фізособами. Скоріше за все, це буде закон про непрямий контроль над витратами громадян, ідею якого нещодавно озвучив голова комітету з питань фінансів ВР. Запровадження такого закону вимагає значного посилення аналітичної спроможності податкової служби.

Недостатньо детальними є положення закону про розміщення готівкових коштів та банківських металів на спецрахунках. Із тексту закону випливає, що відкриттям таких рахунків та проведенням заходів фінмоніторингу щодо розміщених на них коштів, у тому числі встановлення джерел походження цих коштів, займатиметься уповноважений банк. Однак процедура відбору такого банку в законі не прописана.

Також, на думку Головного юридичного управління ВР, закон порушує низку статей Конституції.

Не думаю, що декларування активів у рамках амністії стане масовим».

– Ілона Сологуб, Вокс Україна