Американська гастроль Петра Порошенка: аналітичний погляд із США

Візит Петра Порошенка до Вашингтона був загалом позитивним для України. Президент України та його делегація зміцнили свої відносини з вищими посадовцями США та заклали підвалини для змістовної співпраці. Візит, однак, міг би виглядати краще. Важко уникнути враження, що Порошенко був вторинним персонажем у великій драмі. Проте в цілому поїздка продемонструвала, що адміністрація Трампа віддає перевагу Україні. Питання до Києва — чи буде він пішаком у геополітичних шахах, чи стане гравцем, який досягне реальних результатів і реального прогресу.

Порошенко в Білому Домі

Невизначеність навколо зустрічі Трампа й Порошенка виникла ще 14 червня, коли українські ЗМІ повідомили, що президенти зустрінуться у Вашингтоні. Наступного дня міністр закордонних справ Павло Клімкін підтвердив зустріч. Проте Білий дім лише оголосив, що Порошенко зустрічається з віце-президентом Майклом Пенсом. Під час брифінгу 19 червня прес-секретар Шон Спайсер заявив: “Якщо я дізнаюся про будь-які зміни у графіку президента, то я дам знати пізніше”. Білий дім не робив оголошення про те, що Порошенко і Трамп зустрічатимуться, до 22:00 вечора. Тарас Березовець пише, що зустріч не була оголошена до останньої хвилини, адже адміністрація Трампа “присвячує мало часу дипломатичному етикету”. Є й інша думка: The Guardian повідомив, що в першу чергу Трамп не хотів мати зустріч і треба було його переконати.

Це означає, що Порошенко сів на свій літак до Сполучених Штатів, перш ніж зустріч було підтверджено. Ризиковане рішення. Було б незручно, якби голова іноземної держави відвідав Вашингтон і не зустрівся з президентом США. Можливо, Порошенко сподівався, що радники Трампа підштовхнуть його погодитись на зустріч: кмітливі політики в Білому домі розуміють, що їм не варто ризикувати хитким миром з Конгресом, де українські інтереси вже давно мають двопартійну підтримку.

У вівторок, 20 червня, о 10:30 ранку президент Порошенко зустрівся з віце-президентом Майклом Пенсом. Обидві сторони погодилися з необхідністю мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та здійснення ключових реформ в Україні. Відповідно до звіту Білого дому, на засіданні “віце-президент підкреслив, що США й надалі підтримуватимуть ідею переговорів у Нормандському форматі з метою реалізації Мінських угод, та наголосив на важливості продовження в Україні реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, поліпшення ділового клімату та співпрацю України з МВФ”.

Під час зустрічі, яка, за висловом Foreign Policy, відбувалася “на дивовижно низькому рівні [a remarkably low-key meeting]”, Порошенко та Пенс перейшли до Овального кабінету, щоб зазирнути до президента Трампа та його радника з національної безпеки Герберта Макмастера. Об 11:09 ранку Трамп і Порошенко з’явилися перед камерами  разом і виступали до 11:11. Першим взяв слово президент Трамп, який сказав, що це “велика честь” бути з президентом Порошенком і що Україна “є місцем, у якому ми всі дуже зацікавлені”. Він додав, що бачить “великий прогрес”. Порошенко у свою чергу заявив, що Дональд Трамп був “одним з найнадійніших прихильників та стратегічних партнерів України”. Він додав, що Україна — “це історія успіху”, і він пишається тим, що президент Трамп і США є “її співавторами”.

Ні Трамп, ні Порошенко під час спільного виступу не згадували про російську агресію. За Facebook-повідомленням Ірини Геращенко, першого заступника спікера Верховної Ради, президенти не обговорювали жодних планів чи ідей щодо торгівлі з Кримом чи Донбасом. Вона пише, що розмова Трампа з Порошенком тривала 30 хвилин (можливо, мається на увазі приватна зустріч після спільного виступу). Водночас ТСН повідомила, що розмови тет-а-тет між главами держав не відбулося. У заяві Банкової зазначається, що діалог Порошенка з Трампом був “довгим і значимим”, і що Трамп висловив “підтримку щодо суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України… і [підтримку] України в питанні протидії російській агресії”.

Тон візиту і поява Порошенка в Білому домі були настільки дивними, що журнал Foreign Policy написав: “Подробиці зустрічі обов’язково будуть у центрі уваги”. Відсутність спільної заяви чи офіційної прес-конференції виглядає дивно. Навіть президенти Румунії та Панами, які відвідали Білий дім на початку цього місяця, стояли поруч з президентом Трампом на спільних прес-конференціях, хоча загальна кількість населення Румунії та Панами менше половини населення України. Нинішня зустріч Порошенка в Білому домі пройшла без фанфар і суттєво відрізнялася від попередньої, коли його офіційно вітали тодішній президент Обама і віце-президент Байден. Перша спільна прес-конференція Порошенка й Обами тривала 12 хвилин. І звичайно, напрошується порівняння прийому Порошенка в Білому домі з веселою зустріччю Трампа з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим та російським послом Сергієм Кисляком.

Після зустрічі з Трампом Порошенко провів щось на кшталт імпровізованої прес-конференції на вулиці перед Білим домом. Президент подякував адміністрації Трампа за підтримку України, після чого делегація вирушила на наступне засідання.

Подальші зустрічі у Вашингтоні

Крім зустрічей у Білому домі, українська делегація провела переговори з міністром оборони Джеймсом Меттісом і його старшими радниками. Під час спільного виступу Порошенко висловив вдячність Пентагону за підтримку українських військових та зазначив, що сподівається на подальшу співпрацю. Він також підкреслив, що Україна витрачає 6% свого ВВП на оборону, тоді як США намагаються заохотити своїх союзників по НАТО підняти витрати до 2%.

Меттіс подарував Порошенку фотографію, на якій вони стоять удвох, підписану словами: “Від одного патріота другому — з повагою”. Меттіс, широко шанований у США, сказав, що Україна й США розділяють “зобов’язання щодо принципів, покладених в основу міжнародного порядку”. Він зробив наголос на таких словах, як “суверенітет, територіальна цілісність та свобода від примусу”. Міністр оборони США також високо оцінив здатність України захищати себе “всупереч усім шансам” і “в умовах небезпеки від агресії, кібератак і сусідства без довіри”. На запитання про те, чи нададуть Сполучені Штати Україні летальне оборонне озброєння, прес-секретар Пентагону відповів: “Ми не виключаємо можливість зробити це в майбутньому”. Відносно санкцій США щодо Росії промовець сказав, що вони “залишатимуться, поки Москва не змінить дії, які [їх] викликали”.

За твердженням Банкової, під час зустрічі Петра Порошенка з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном було “скоординовано позиції щодо припинення російської агресії на Донбасі та повернення Криму”. У заяві зазначено, що “держсекретар США також підтвердив збереження санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України”.

Спільна поява Порошенка та Тіллерсона була надзвичайно короткою. Кожен подякував іншому за зустріч, було задане одне питання, на яке Тіллерсон відповів: “Ми обговорюємо”. На цьому спільний виступ закінчився. Звісно, це не означає, що Держдепартаменту байдужі проблеми України, проте в минулому у своїх заявах він був більш багатослівним. У Бельгії 31 березня секретар Тіллерсон заявив,

що “агресія Росії проти України похитнула самі підвалини безпеки та стабільності в Європі. Сьогодні постійна російська ворожнеча та окупація ставлять під сумнів наше спільне бачення цілісної, вільної та мирної Європи… Санкції Сполучених Штатів залишатимуться доти, допоки Москва не скасує дії, які викликали наші санкції”. І в минулому прес-секретар Держдепартменту підтвердив, що “санкції залишаться в силі, поки Росія не поверне контроль над Кримським півостровом Україні і повністю виконає свої зобов’язання в рамках Мінських угод”.

Українська делегація також мала зустріч з міністром торгівлі США, під час якої сторони розглянули можливості розвитку двосторонньої торгівлі, і міністром енергетики, з яким Порошенко обговорив співпрацю з питань ядерної енергії, вуглеводнів, відновлюваних джерел енергії та — дуже розумно — експорту вугілля до України. (Експорт вугілля може бути win-win для обох адміністрацій – для Порошенка це наявне альтернативне джерело палива, що зменшує залежність від РФ та ОРДЛО. Для Трампа питання відновлення видобутку вугілля було важливою темою передвиборчої кампанії – ред. VoxUkraine).

Зустріч Порошенка з Крістін Лагард, директором-розпорядником МВФ, наштовхнула відомого фінансового аналітика Тімоті Еша на думку, що МВФ може пом’якшити свою позицію щодо пенсійної й земельної реформ та інших структурних змін, які потрібно здійснити в Україні, щоб отримати черговий транш МВФ.

Проте однією з найважливіших була зустріч Порошенка з Полом Райаном, спікером Палати представників (це одна з двох палат Конгресу США). Після зустрічі Райан у своїй заяві відзначив, що це був “привілей” — привітати Порошенка — і що підтримка України в Конгресі стоїть понад партійними розбіжностями, оскільки американсько-українські відносини “мають вирішальне значення для нашої національної безпеки та наших спільних цінностей”. Райан пише, що вони з Порошенком “обговорили шляхи розвитку цього партнерства та боротьби із загрозою, яку становить для обох народів Росія”. Спікер Райан також заявив, що підтримує “додаткові санкції”, а Ірина Геращенко це тлумачила на ФБ, як “необхідність збільшення санкцій проти Росії до повної імплементації Мінських угод, а також відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, у тому числі Криму”. Проте Райан, скоріше, мав на увазі, що слід встановити деякі додаткові санкції проти Росії за вторгнення в Україну, а не постійно посилювати санкції доти, поки всі претензії України не будуть виконані.

Політичний контекст у Вашингтоні

Фактично саме тому дехто стверджує, що візит Порошенка відігравав другорядну роль у політичній драмі США. Як це? Зазвичай президенти США виступають проти того, щоб їхні руки були зв’язані законодавством, яке кодифікує санкції, і Трамп не є винятком. Це могла бути відповідь Трампа, який намагається зняти тиск з боку Конгресу щодо Росії шляхом зустрічі з Порошенком та запровадження подальших санкцій, оголошених за кілька годин до зустрічі. Ці санкції не такі вже й суттєві, але є частиною серії кроків, які, швидше за все, покликані показати Конгресу, що Трамп займає жорстку позицію по відношенню до Росії і що немає потреби кодифікувати російські санкції.

Росія залишається токсичною темою для адміністрації Трампа. Його передвиборна кампанія розслідується за можливими змовами з Росією. Адміністрація Трампа заявила, що хоча вона і прагне до поліпшення відносин з Росією, прогресу в цьому напрямку перешкоджають дії Кремля в Україні. Тому Україна надає Трампу корисну можливість продемонструвати жорсткість своєї позиції щодо Росії.

Тіллерсон докладає усіх зусиль, щоб Сполучені Штати активніше брали участь у переговорах щодо війни на Донбасі. Очікується, що він призначить спеціального посланника для прямого зв’язку з Владиславом Сурковим, радником президента Путіна. Канцлер Німеччини Ангела Меркель у березні заявила журналістам, що підтримує відкриття такого каналу зв’язку. Один із західних дипломатів сказав Buzzfeed: “Якщо ти хочеш тиснути на росіян, то потребуєш американців на твоїй стороні”.

Українська делегація, цілком імовірно, відіграє певну роль у цій грі. Трамп не хоче бути обмеженим зазначеним законопроектом про санкції, тому намагається хоч якось продемонструвати свою причетність до України та серйозне ставлення до Росії. Дехто навіть вважає, що, зустрівшись із Порошенком, трохи розширивши санкції та розглядаючи можливість збільшити роль у переговорах щодо Донбасу, адміністрація Трампа намагається відчинити двері для співпраці з Росією. Наприклад, якщо Трамп хоче заспокоїти своїх критиків, він надасть Україні летальну зброю, на потребі в якій наголошують представники української діаспори. Позбавившись тиску з їхнього боку, Трамп зможе рухатися в напряму, протилежному інтересам України. І невідомо, чи враховують це українські чиновники.

* * *

Зрештою поїздка Порошенка до Вашингтона була успішною, тому що він зміг заспокоїти і себе, і свою країну американською підтримкою. Україна і Сполучені Штати, ймовірно, номінально розширять співпрацю у сфері економіки та оборонного сектора, і деякі міністри кабінету США, напевно, відвідають Україну найближчими місяцями. Більше того, адміністрація Трампа неодноразово запевняла Україну й Конгрес, що вона не зацікавлена ​​в скасуванні антиросійських санкцій, поки Кремль не виконає своїх зобов’язань у Мінських угодах. Як писала народний  Світлана Заліщук, цілком можливо, що цей “гібридний візит зміг наблизити гібридну війну до її завершення”.