Автоматизація митних процедур: на шляху до митниці майбутнього

Автоматизація митного оформлення – невід’ємна складова митної реформи. У цій сфері Україні ще багато чого потрібно зробити. Адже відповідно до кращих світових практик, митне оформлення безпроблемного вантажу за 5 хвилин без залучення митника – давно не фантастика. Потенційно, з такою швидкістю Україна могла б оформляти понад 40% товарів. То що ж потрібно зробити, аби спростити торгівлю і водночас забезпечити ефективний контроль?

Беззаперечно, спрощення міжнародної торгівлі і лібералізація митного регулювання покращує діловий клімат та сприяє економічному зростанню. Україна – не виняток. Тому й розмови про автоматизацію митниці точаться вже не один рік.

Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) у своєму дослідженні «Індикатори спрощення процедур торгівлі», визначає автоматизацію одним із трьох основних показників, за якими оцінюється ефективність процедур при перетині кордону. Так, за індикатором «автоматизація» Україні присвоєно показник 0,75. За цим критерієм, Україна суттєво відстає від інших країн з рівнем доходів нижче середнього (1,12) та країн, що реалізували «кращі практики» (1,92). Відповідно, ОЕСР рекомендує Україні забезпечити повноцінне автоматичне митне оформлення, удосконалити управління ризиками та поліпшити інформаційні системи митниці.

Законодавче підгрунтя

З червня минулого року у Верховній Раді знаходиться на розгляді законопроект № 4777. Він пропонує надати суттєві спрощення під час митного контролю та митного оформлення сумлінним підприємствам, які отримали статус уповноваженого економічного оператора (УЕО).

Запровадження інституту УЕО з урахуванням українських реалій вже досить давно обговорюються у експертних колах. Водночас поза увагою експертів та учасників законодавчого процесу залишаються інші, не менш важливі нововведення згаданого законопроекту, які запроваджують автоматизацію митних процедур та спрощення митного оформлення не тільки для УЕО, але і для більш широкого кола українських підприємств.

Зокрема, ці нововведення включають:

• Автоматичну реєстрацію митних декларацій;
• Автоматичне визначення обсягу необхідних перевірочних заходів (огляд, перевірка документів тощо) за митною декларацією;
• Виконання частини або всіх митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення без участі митника.

Тому у разі прийняття та імплементації законопроекту повністю автоматичне митне оформлення стане потенційно доступним для всіх підприємств. Якщо після подання митної декларації за результатами автоматичної перевірки не виявлено суттєвих ризиків, то інспектор митниці взагалі не буде залучатися до проведення контролю – митне оформлення завершить комп’ютер.

Автоматичне митне оформлення дозволяє одночасно вирішити одразу декілька завдань:

• Прискорення митного оформлення зменшить витрати на імпорт та експорт товарів для українських підприємств.
• Покращуються загальні умови ведення бізнесу та реалізується логістичний потенціал країни.
• Автоматизація зменшить роль «людського чинника» під час митного оформлення, таким чином мінімізуючи корупційні ризики.

Світовий досвід

У країнах – членах ЄС завдяки автоматизації процесів митного оформлення 63% митних декларацій оформляються менш ніж за 5 хвилин, і 28% декларацій – від 5 хвилин до 1 години.

На пострадянському просторі також тривають реформи з автоматизації митних процедур. У 2016 році в Білорусі почали експеримент з оформлення експорту товарів виключно в автоматичному режимі, без будь якого втручання людини. В результаті, середній час на митне оформлення експорту скоротився до 5 хвилин.^.

Схожим шляхом пішли і російські митні органи. У 2015 році там спочатку була запроваджена автоматична реєстрація митних декларацій, а зараз у тестовому режимі запроваджується автоматизований випуск товарів (в основному при експорті). За результатами 2016 року в Росії близько 50% декларацій реєструються у автоматичному режимі, і близько 5% товарів автоматично випускаються без участі митних інспекторів.

У деяких країнах, що розвиваються, можливість автоматичного митного оформлення реалізована за принципом «мовчазної згоди». Наприклад, у Маврикії, якщо протягом 30 хвилин після прийняття митної декларації до оформлення митник не проводить жодних перевірочних заходів – митне оформлення завершує комп’ютер в автоматичному режимі.

Кого не перевірятимуть на митниці

Запровадження автоматизованого митного оформлення не означає скасування митного контролю взагалі. Очевидно, що випуск товару у вільний обіг без участі людини можливий лише там, де немає суттєвих ризиків порушення митного законодавства. Для цього необхідна злагоджена робота митниці з управління ризиками.

Аналіз та управління ризиками – це міжнародно визнаний підхід у діяльності митних адміністрацій. Всесвітня митна організація (ВМО) оголосила 2017 рік роком аналізу та оброблення даних. Практика багатьох країн – членів ВМО передбачає, що в залежності від рівня ризиків, всі митні декларації мають бути розподілені у один із таких кольорових каналів (коридорів):

• Зелений канал – декларація з найменшим рівнем ризику: жодної перевірки (ні огляду товарів, ні вивчення документів на ці товари) не потрібно. Саме для цієї категорії і можливе оформлення у повністю автоматичному режимі.
• Жовтий канал – виявлені певні ризики: необхідно перевірити документи на товар.
• Червоний канал – найбільший рівень ризику. Потрібно провести фізичну перевірку товарів (огляд, дослідження проб і зразків в лабораторії тощо).

В українській митниці і зараз функціонує досить сучасна автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), яка здатна автоматично виявляти ризики. Проте, з точки зору законодавства, всі митні декларації в Україні ідуть лише жовтим або червоним коридором. Для завершення відповідних етапів митного оформлення (перевірка правильності визначення митної вартості, класифікації товарів тощо) митник у 100% випадків повинен принаймні перевірити декларацію та подані до неї документи. Зрозуміло, що якісна перевірка за таких умов нереалістична. Натомість, необхідність особистої участі митника у перевірці кожної митної декларації сповільнює загальний час оформлення та створює корупційні ризики (адже прийняття рішення про можливість випуску товарів завжди залежить від конкретної людини).

Досвід інших країн говорить про те, що відсоток вантажів, що потенційно можуть оформлюватися в автоматичному режимі, є досить значним.

Так, за даними дослідження МВФ, у країнах із рівнем доходу нижче середнього (до яких належить і Україна), через «зелений коридор» оформлюється приблизно 42% від загальної кількості митних декларацій.

Якщо хоча б третина всіх митних декларацій у нашій країні буде оформлюватися у автоматичному режимі за 5 хвилин – це стане значним кроком у напрямку спрощення міжнародної торгівлі.

У той же час подальша відсутність прогресу у цій сфері буде тільки посилювати відставання України від інших країн, які вже запровадили або запроваджують автоматизацію митних процедур, полегшуючи у себе ведення міжнародної торгівлі. Таке відставання явно не в інтересах українського суспільства та не сприяє конкурентоздатності української економіки.