Ця не перша публікація, яка піднімає це питання на порядок денний. У 2000 році Олег Бізяєв написав кандидатську дисертацію на аналогічну тему, з якою я дійсно рекомендую ознайомитись усім, хто цікавиться цією темою.
У 2015 перед Україною стоїть виклик своєчасного обслуговування державного боргу. Державний та квазі-суверенний борг складає понад 10 млрд і виплатити його без зовнішньої підтримки неможливо. Українській владі доречно розглянути альтернативні шляхи управління державним боргом, наприклад, бай-бек – зворотній викуп власних боргових зобов’язань за ринковими цінами.
Одним із основних зовнішніх викликів для України у 2015 році є своєчасне обслуговування державного боргу. Навіть зі значним поліпшенням поточного рахунку платіжного балансу, Україна повинна виплатити близько 10 млрд доларів державного та квазі-суверенного боргу (борг державних компаній, таких як Нафтогаз і Укрексімбанк), що є неможливим без зовнішньої допомоги. Таким чином, українській владі доречно розглянути альтернативні шляхи управління державним боргом, наприклад, бай-бек.
Бай-бек – це зворотній викуп власних боргових зобов’язань за ринковими цінами. Зараз українські єврооблігації з терміном погашенням у середині 2017 року торгуються за ціною близько 60 центів за один долар їх номінальної вартості. Дорогі дефолтні свопи та низькі ринкові ціни на папери спричинено страхом дефолту. Це заважає Україні вийти на міжнародні ринки запозичень і нерозривно пов’язує питання обслуговування державного боргу із продовженням співпраці з МВФ.
Якщо українській владі вдасться отримати фінансування для угоди бай-бек, це може мати позитивний ефект, а саме:
● Де-факто списання частини номіналу (фактор ризику) – без дефолту або виснажливих перемовин із власниками облігацій;
● Зниження співвідношення боргу до ВВП;
● Обслуговування боргу стане дешевшим, адже обслуговуватись буде лише непогашена заборгованість;
● Зростуть ціни на український борг – лише самі чутки про великого покупця на ринку вже можуть призвести до цього. Зростання ж цін надасть ринку впевненості у кредитоспроможності України.
Наскільки мені відомо, досі державні борги офіційно не викуповували. Тим не менш, приватними компаніями, в тому числі і українськими, це широко практикується. Наприклад, коли компанія «Group DF» (контрольована Дмитром Фірташем, «газовим» бароном і одним із основних спонсорів Партії регіонів) придбала «Надра банк», ходили чутки, що поточна заборгованість банку була викуплена разом із банківською установою.
Бай-бек треба якимось чином профінансувати. Сальдо чистих міжнародних резервів України (валові резерви без урахування кредитів МВФ), швидше за все, стане від’ємним у 2015 році, тому внутрішнє фінансування навряд чи буде можливим. Сумнівною є й підтримка бай-бек з боку МВФ, принаймні, раніше така підтримка не надавалась. Цілком ймовірно, що Джордж Сорос, який домагається збільшення обсягів фінансової допомоги для України, зможе зарадити у цьому питанні й знайти необхідні джерела фінансування.
Слід зазначити, що навіть якщо Україна розглядатиме шляхи викупу власного боргу, цей крок буде мати не надто значні наслідки. За даними Мінфіну, станом на кінець листопада 2014 року загальний обсяг українських єврооблігацій склав 17,3 млрд доларів із 31,7 млрд доларів прямого державного зовнішнього боргу. Ці єврооблігації включають отриману від Росії позику у сумі 3 млрд доларів, яка не торгується на ринку. Принаймні, 5 млрд доларів боргу нещодавно викупив інвестиційний фонд Franklin Templeton, який тепер навряд чи захоче продавати ці активи. Таким чином, мова йде про 9 млрд доларів боргу.
Більшість українських суверенних облігацій погашаються у повному обсязі наприкінці строку обігу. Отже, якщо припустити, що у держави існує проблема з ліквідністю, то позичати кошти для викупу десятирічних єврооблігацій із терміном погашення, скажімо, в 2020 або 2021 р., було б нераціональним. Викуп облігацій, що гасяться у 2018 році й пізніше, також є малоймовірним – сьогодні Україна стикається з нестачею іноземної валюти, і віддасть перевагу купівлі облігацій з найближчим термін погашення, по яких доведеться платити так чи інакше, якщо лише країна не обере шлях дефолту. Отже, розвора може йти про викуп єврооблігацій із терміном погашення у 2015-2017 рр. Загальна номінальна вартість таких паперів (без урахування 3 млрд доларів від Росії, але з урахуванням частки інвестиційного фонду Franklin Templeton) становить 6,6 млрд доларів.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
