Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію, що нібито більшість вакцинованих людей помруть до 2025 року. Для підтвердження цієї думки пишуть про те, що від вакцини не формується імунітет, їх ефективність низька, а також що вакцини заражають організм спайк-білком.
Утім, усе це — неправда.
Скриншот допису, який поширюють у мережі
Немає підстав стверджувати, що більшість вакцинованих помруть до 2025 року. Ось чому.
Вакцини допомагають виробити імунітет проти захворювання.
Коли людина отримала щеплення, вона, швидше за все, матиме захист від хвороби. Часто вакцини вимагають декількох доз з інтервалом у тижні або місяці. Це потрібно, аби забезпечити вироблення антитіл та розвинути клітини пам’яті. Таким чином, організм вчиться боротися з вірусом, формуючи пам’ять про збудника, щоб швидко боротися з ним у майбутньому.
Проте, навіть в умовах вакцинації, все ще необхідно дотримуватися обмежувальних заходів, а саме носити маски, мити руки, тримати соціальну дистанцію тощо. Навіть вакциновані люди, у яких сформувався імунітет, можуть розповсюджувати вірус, піддаючи ризику тих, хто щеплення ще не отримав. Вони зокрема можуть переносити вірус на слизових оболонках.
Детальніше про це ми вже писали тут.
Автор допису зазначає, що абсолютне зниження ризику становить менше 2%, а тому вакцина не діє. Утім, це — маніпуляція. Зазвичай для визначення ефективності вакцин використовують показник відносного зниження ризику. Так, наприклад, для вакцини проти COVID-19 від Pfizer він становить 95%, Moderna — 94%, AstraZeneca — 67%.
Абсолютне зниження ризику (absolute risk reduction, ARR) — це різниця часток заражених між групою невакцинованих та групою вакцинованих. У виданні “Wired” це пояснюють на прикладі. Наприклад, нехай у групі зі 100 невакцинованих захворіє 10 людей. Тоді базовий ризик захворіти становитиме 10%. І нехай у групі зі 100 вакцинованих людей захворіє 1 людина. Так, ризик захворіти у групі вакцинованих буде 1%. Тому абсолютне зниження ризику становить 9% (від 10% у групі невакцинованих відняти 1% у групі вакцинованих).
Відносне зниження ризику (relative risk reduction, RRR) — це співвідношення, що порівнює ризик зараження людей, які отримали щеплення, порівняно з людьми, які цього не зробили (контрольна група). Використовуючи той же приклад із “Wired”, відносний ризик становитиме 90% (абсолютний ризик, який становить 9%, ділимо на базовий ризик – 10%).
Вакцини від коронавірусу не містять живих вірусів, тому щеплені люди не можуть поширювати захворювання. Крім того, спайк-білок не може передаватися від людини до людини.
Спайк-білок міститься на поверхні вірусу SARS-CoV-2. Він потрібен для того, щоб вірус міг потрапляти всередину клітини. Вакцини з мРНК вчать клітини людського організму виробляти цей спайк-білок, щоб змусити імунну систему виробляти антитіла до коронавірусу.
мРНК потрапляє в імунні клітини організму і допомагає їм сформувати частину спайк-білка. Після цього клітина відображає білок на своїй поверхні, а наша імунна система починає реагувати на це та виробляти антитіла до SARS-CoV-2.
Однак сам по собі спайк-білок не здатен генерувати віруси чи самовідтворюватися.
Вакцинація не спричиняє міокардит, гепатомегалію чи енцефаліт. А от дані у системі VAERS неперевірені.
На відміну від інших офіційних державних джерел, які мають певну систему звітності та переглядаються аналітиками до того, як стають публічними, VAERS — це система з відкритим доступом. Звіти не перевіряють до того, як їх публікують.
На вебсайті VAERS застерігають: «звіти не можуть бути використані, щоб визначити, чи вакцина викликала несприятливу подію чи хворобу», зокрема тому, що вони «можуть містити неповну, неточну, випадкову та неперевірену інформацію».
Для встановлення причинного зв’язку вченим потрібно знайти докази того, що несприятлива подія значно частіше зустрічається серед щеплених людей, ніж невакцинованих. VAERS не надає таких даних.
Цифрами з VAERS неодноразово маніпулювали — а ми розбирали ситуації тут і тут.
У складі вакцин немає пріонів. Крім того, вакцина не спричиняє нейродегенеративні захворювання.
Пріони — це типи білків, які можуть спричинити аномальне згортання нормальних білків у мозку. Порушення згортання білків спричиняє пошкодження мозку. Пріонні хвороби зустрічаються надзвичайно рідко, у США щороку реєструють близько 300 випадків. Найпоширеніші шляхи зараження пріонами — від корів, які хворіють на “коров’ячий сказ” (губчастоподібну енцефалопатію) та від заражених медичних інструментів.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
