​​Бюджетний барометр – червень 2022

1. Парламент відновив податкові джерела наповнення держбюджету, які були раніше призупинені – наприкінці червня депутати підтримали законодавчі зміни, якими передбачено повернення мита та ПДВ на імпортні товари (в т.ч. розмитнення автомобілів).
2. Уряд профінансував видатки в обсязі 232,4 млрд грн, в т.ч. на оплату праці – 98,7 млрд грн (з них військовослужбовцям 75,7 млрд грн); соціальне забезпечення – 50,6 млрд грн, обслуговування держборгу – 11,6 млрд грн, трансферти місцевим бюджетам – 19 млрд грн. Масових та суттєвих затримок у виплатах за захищеними статтями видатків не було.
3. У червні вдалося залучити 68,5 млрд грн грантових коштів, що залишається критично важливим в умовах тривалої залежності бюджетної стійкості від міжнародної підтримки. Частка саме безповоротної фінансової допомоги в загальному обсязі зовнішнього фінансування зросла (табл. 1, 2, 3).
4. За І півріччя 2022р. до місцевих бюджетів надійшло 173,8 млрд грн податкових надходжень, що на 13,9 млрд грн або на 11,8% більше аналогічного показника минулого року. В окремих областях продовжується перевиконання планових показників, як і раніше, пов’язане зі зростанням надходжень від ПДФО.

Що не вийшло?

• Податкові надходження держбюджету за червень становили 50,7 млрд грн, що покриває лише 21,8% потреби (видатки були профінансовані на рівні 232,4 млрд грн). Основними податковими джерелами доходів залишаються ПДФО, ПДВ (“імпортний” ПДВ за червень становив 11,9 млрд грн, “внутрішній” ПДВ – 11,7 млрд грн, при цьому було відновлено відшкодування ПДВ) та акцизний податок. З урахуванням об’єктивних факторів (зокрема, початок відшкодування ПДВ) виконання довоєнного плану за червень досягло лише 65,2% порівняно з 78,9% минулого місяця (рис. 1, 2, 3).
• У червні, після травневового сплеску, спостерігався низький інтерес до військових ОВДП з боку населення та  банків. 

Що далі?

1. Значне зростання дефіциту бюджету (у І півріччі 2022 р. бюджет виконано з дефіцитом у 405,2 млрд грн) вимагатиме переоцінки пріоритетів та підвищення ефективності державних видатків (рис. 4). 
2. Зростання рівня державного боргу (і відповідне підвищення видатків як на його погашення – 214,8 млрд грн, так і на обслуговування – 86,6 млрд грн за І півріччя 2022 року) вимагатиме перегляду Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2021-2024 роки.
3. Надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС передбачає нормативні трансформації сфери публічних фінансів. Зокрема, у митному законодавстві потрібно імплементувати 7 регламентів та приєднатися до 2 конвенцій, в податковому – 22 директиви, а у фінансовому та банківському секторі – 9 директив і 3 регламенти. Йдеться про інтеграцію в європейську систему онлайн-обміну митною інформацією про вантажі, зменшення ризиків корупційної складової через “людський фактор”, налагодження спільної системи ПДВ, трансфертне ціноутворення та ін.

Ключові ризики:

• Негативні очікування щодо ділової активності підприємств визначають песимістичні прогнози податкових надходжень. Низький споживчий попит як наслідок падіння доходів, еміграції (офіційно виїхало 5,2 млн осіб, з яких повернулося 2,7 млн осіб) та скорочення експортних можливостей може вплинути на обсяги податків (високий ризик).   
• Зниження ділової активності через різке підвищення тарифів на перевезення Укрзалізницею. Незважаючи на те, що тарифи на перевезення вантажів довгий час були значно нижчими, ніж у сусідніх державах і потребували підвищення, їх підняття  на 70% може уповільнити бізнес-процеси в цілому. З іншого боку, фінансовий стан держкомпанії суттєво погіршиться без підняття тарифів, а отже може потребувати бюджетної підтримки (середній ризик).
• Зміни (податкові та митні) до законодавства про індустріальні парки створюють ризик зниження доходів від податку на прибуток підприємств, ПДВ та мита у середньостроковій перспективі (низький ризик).

Деталі:

(1) За результатами І півріччя план податкових надходжень було виконано на 84% (тут і далі йдеться про довоєнний піврічний план). У січні-лютому план податкових надходжень було перевиконано через прискорення інфляції (а отже зростання надходжень від ПДВ). Крім того, навесні не здійснювалося відшкодування ПДВ. Виконанню загального плану доходів сприяла вчасна і повна сплата частини чистого прибутку (ЧЧП) держпідприємствами. У зв’язку з війною багато бізнесів втратили доходи і можна було б очікувати більшого зниження податкових надходжень (особливо з урахуванням пільг), проте податкові доходи свідчать про розуміння бізнесом необхідності платити податки. Триває кампанія з податкової амністії, в рамках якої станом на 05.07.2022 задекларовано 3,6 млрд грн активів і 225,1 млн грн збору до бюджету (з 24.02.2022 задекларовано 1,45 млрд грн активів).

(2) Надходження до загального фонду держбюджету в червні дещо скоротились  порівняно з травнем (97,3 млрд грн проти 101,3 млрд грн). З початком війни Мінфін звітує лише про фактичні показники доходів. З урахуванням довоєнного плану (станом на 1 лютого) червень мав бути одним із «найприбутковіших» місяців поточного року з обсягом доходів 122,7 млрд грн. Але фактично за червень надійшло на 21,2% менше плану. Це пов’язано з тим, що частину неподаткових платежів (ЧЧП та дивіденди) бюджет отримав наперед – ще у березні.

(3) Невиконання довоєнного плану надходжень у червні спостерігається майже за всіма ключовими видами податків. Найбільша різниця між фактичними та плановими доходами вже традиційно зберігається за «імпортним» ПДВ (що логічно, враховуючи податкові пільги зі сплати цього податку). У червні вона становила 18,3 млрд грн або 61,6% від довоєнних планових показників. Водночас фактичні надходження «імпортного» ПДВ щомісяця продовжують зростати – 7,9 млрд грн у квітні, 8,8 млрд грн у травні та 11,9 млрд грн у червні. Значні втрати спостерігаються за податком на прибуток підприємств – 1,8 млрд грн або 37,8% (3,1 млрд грн фактичних надходжень при 4,9 млрд грн планових), за рентною платою – 2,3 млрд грн недостачі або 45,1% від плану (2,8 млрд грн фактичних надходжень при 5,1 млрд грн планових). У надходженнях від рентної плати важливими були авансові платежі, здійснені у попередні періоди та рішення уряду не платити ренту, якщо компанії не продають газ, а закачують в сховища. Надалі очікуємо зниження надходжень від рентної плати за користування надрами, оскільки низка видобувних підприємств ведуть діяльність на територіях, які окуповані або на яких ведуться бойові дії. За внутрішнім ПДВ нестача становить 3,2 млрд грн або 21,5% від плану (11,7 млрд грн при 14,9 млрд грн планових). Важливо, що в червні уряд відновив відшкодування ПДВ, яке заморозив з початку війни: відшкодування ПДВ становило 9,5 млрд грн. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) було виконано в розмірі 95,5% довоєнного плану (12,6 млрд грн фактичних надходжень при 13,2 млрд грн планових). При цьому за червень надходження ПДФО є найбільшими за період повномасштабної війни, що повторює довоєнну сезонність з виплати зарплат та відпускних. Єдиним податком, за яким відбулось перевиконання довоєнного плану, став «внутрішній» акциз (8,6 млрд грн фактичних надходжень при 5,9 млрд грн планових), що, ймовірно, пояснюється інфляцією.

(4) За оперативними даними Мінфіну, станом на 1 липня з початку широкомасштабної війни росії проти України загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету становила 812,7 млрд грн. У тому числі у червні було профінансовано 232,4 млрд грн. У структурі цих видатків найбільші частки припадають на:

• оплату праці з нарахуваннями – 305 млрд грн (у тому числі у червні – 98,7 млрд грн), або 37,5% від загального обсягу видатків за період війни; у т.ч. на грошове утримання військовослужбовців – 225,8 млрд грн (у червні – 75,7 млрд грн); 
• на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) – 175,3 млрд грн (у червні – 50,6 млрд грн), або 21,6%; 
• на обслуговування державного боргу – 62,1 млрд грн (у червні – 11,6 млрд грн), або 7,6%; 
• на трансферти місцевим бюджетам – 57,6 млрд грн (у червні – 19,0 млрд грн), або 7,1%.

(5) Важливим джерелом фінансування держбюджету залишаються військові ОВДП, значну частину яких продовжує купувати Нацбанк (у червні – 105 млрд грн). У червні Мінфін провів 4 аукціони з продажу ОВДП й загалом залучив до бюджету лише 19,2 млрд грн в еквіваленті, з яких валютні облігації становили 54,2% (з урахуванням коштів, які надійшли у червні за результатами аукціону 31 травня). При цьому, незважаючи на очікування, Мінфін так і не підвищив ставку дохідності за гривневими ОВДП, залишивши її в межах 10-11%, тоді як на початку місяця НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Населення та бізнес тримають другий за обсягом портфель ОВДП (після НБУ), проте у червні інтерес населення та банків до гривневих ОВДП був низький. Комерційні банки не поспішають купувати ОВДП через низький рівень дохідності у порівнянні з депозитними сертифікатами, ставки за якими значно вищі, а також через те, що основний вільний ресурс у банках – кошти на поточних рахунках клієнтів (виплати військовим, соціальні виплати), які ризиковано інвестувати в довгострокові ОВДП порівняно з “короткими” депсертифікатами. У червні сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від’ємним у сумі 21 млрд грн.

(6) Пільгові позики та гранти від США, урядів інших держав, міжнародних організацій та донорських установ у червні досягли рекордного рівня –  129 млрд грн. Вони є важливим джерелом фінансування видатків бюджету. Так, у червні Україна отримала грант у розмірі $1,3 млрд (37 млрд грн) від США через Цільовий мультидонорський фонд Світового банку в рамках додаткового фінансування Проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку (МБРР) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР). Федеративна Республіка Німеччина надала Україні грант на суму 1 млрд євро (31,5 млрд грн). Ці кошти були перераховані до державного бюджету через спеціальний адміністративний рахунок, який відкрито Міжнародним валютним фондом для спрямування грошей країн-донорів на допомогу Україні. 

(7) Надходження до місцевих бюджетів продовжують перевищувати обсяги доходів відповідних періодів минулого року. У червні до місцевих бюджетів надійшло 30,5 млрд грн податкових надходжень. Загалом за І півріччя надійшло 173,8 млрд грн, що на 18,4 млрд грн (11,8%) більше січня – червня 2021 року. Основними причинами залишаються інфляція та збільшення виплат військовослужбовцям, що впливає на ПДФО, основна частка якого йде в місцеві бюджети. Додаткові доходи місцеві бюджети отримали і від єдиного податку, зокрема через запровадження розширеної системи спрощеного оподаткування зі ставкою 2% не лише для малих підприємств. Втім, якщо інфляційний чинник, імовірно, буде важливим для отримання доходів протягом всього року, то після підписання проєкту Закону 7251 підприємства не будуть виплачувати зарплату мобілізованим працівникам, що призводить до ризику зниження надходжень від ПДФО (до цього чинною залишається норма, яка зобов’язує роботодавця виплачувати працівникам, які несуть службу в ЗСУ, середньомісячну зарплату. Тобто військові отримували грошове забезпечення військовослужбовців та зарплату за своїм місцем праці, обидві виплати оподатковувались ПДФО). У видатках місцевих бюджетів традиційно головну частку становлять видатки на освіту (55%). При цьому, за даними Мінфіну, станом на 1 червня накопичені залишки освітньої субвенції у місцевих бюджетах загальним обсягом 10 млрд грн. Ці кошти повинні не “простоювати”, а ефективно працювати на підтримку галузі освіти, особливо в складний для публічних фінансів період.

(8) Зміни законодавства щодо повернення мита та ПДВ на імпортні товари та скасування пільг із розмитнення автомобілів забезпечать відновлення податкових та митних надходжень до бюджету. За весь період нульового розмитнення, що діяв з 1 квітня 2022 р. до 30 червня 2022 р., ввезено 225 193 легкових автомобілі на суму трохи більше 981 млн дол. США. Це – 2% від всіх зареєстрованих в Україні легковиків станом на 2021 рік, або вдвічі більше, ніж втратили громадяни України під час війни. Сума наданої пільги  – 26,1 млрд грн. Орієнтовна сума наданих податкових та митних пільг на імпортні товари (інші товари, окрім авто) – 15,8 млрд грн.

(9) Верховна Рада України ухвалила закони про стимулювання (зокрема і податкового) промислового виробництва, що, в першу чергу, має активізувати діяльність в уже наявних індустріальних парках, але також створює ризик зниження доходів від податку на прибуток підприємств, ПДВ та мита у середньостроковій перспективі. Ухвалені проекти Законів №5688 та №5689 передбачають податкові стимули для індустріальних парків. Зокрема,  звільнення від:

• сплати податку на прибуток підприємств на 10 років: ці кошти будуть спрямовані на розвиток діяльності платника в межах індустріального парку;
• оподаткування ПДВ імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього;
• оподаткування митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків;
• також можуть бути пільги з оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості та земельної ділянки, які встановлюють органи місцевого самоврядування.

Цікаво, що законопроєктом 5688 запропоновано звільнення від ПДВ окремих операцій з постачання резидентами Дія Сіті послуг із надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за рядом спеціальностей.