​​Бюджетний барометр – грудень 2022

Що вийшло?

1. Публічні фінанси у грудні 2022, як і раніше впродовж усього року, демонстрували значну стійкість та гнучкість водночас. До загального фонду державного бюджету в грудні надійшла рекордна порівняно з іншими місяцями сума – 230,1 млрд грн – завдяки високій сумі грантів. Загалом за 2022 рік до загального фонду державного бюджету надійшло 1,49 трлн грн, з яких 1,01 трлн грн – це податкові, неподаткові, та митні платежі, а решта 480,6 млрд грн – міжнародна фінансова допомога (гранти).
2. У грудні до державного бюджету надійшло 60,1 млрд грн кредитів від зовнішніх партнерів. Загалом за рік вдалося залучити 564,2 млрд грн кредитів із зовнішніх джерел, що становить 44,7% від усіх валових запозичень, здійснених у 2022 році. Пряма купівля військових облігацій Нацбанком становила 400 млрд грн.
3. Наприкінці року Уряд отримав перші надходження завдяки вилученню російських активів (17 млрд грн), що дає початок новому джерелу наповнення бюджету. 
4. Попри складну економічну та безпекову ситуацію Уряду вдалося профінансувати основні видатки та навіть погасити заборгованість, що виникла раніше (повністю ліквідовано заборгованість за лікарняними та виплатами вагітним, яка станом на 30 листопада перевищувала 3,5 млрд грн).

Що не вийшло?

• Незважаючи на те, що в грудні було відшкодовано ПДВ на суму понад 8 млрд грн (10% від загального обсягу відшкодування ПДВ у 2022 році), річне відшкодування склало лише 53% від минулорічних показників. Це є наслідком різкого зниження експорту, але також може вказувати на брак ліквідності Уряду.
• У 2022 році дефіцит держбюджету був рекордним і склав 911,1 млрд грн, дефіцит загального фонду – 909,5 млрд грн (рис. 1) (однак це на 35% нижче запланованого розписом показника, передусім через вплив очікуваних та фактичних надходжень грантів від іноземних партнерів). 

Що далі?

1. У 2023 році продовжить надходити фінансова підтримка країн Заходу – у грудні це остаточно погоджено з міжнародними партнерами. Зокрема, є домовленість про такі суми: від ЄС – 18 млрд євро, від США – 10 млрд дол., тоді як за планом у 2023 році очікують отримати із зовнішніх джерел 38 млрд дол. Окрім того, навесні очікується запуск повноцінної програми співпраці з МВФ (Upper-Credit Tranche), що передбачає залучення фінансування для потреб бюджету.
2. Ключовим напрямом бюджетних видатків залишатиметься безпека та оборона, тому Уряд ухвалив рішення про спрощення низки бюджетних процедур у цій галузі. Головним розпорядникам коштів сектору безпеки та оборони надано право не погоджувати з Мінфіном кошториси та іншу бюджетну документацію, не вносити зміни до паспортів бюджетних програм та не звітувати за ними під час воєнного стану. Зміни передусім покликані уникнути витоку інформації безпекового характеру, однак варто було б передбачити механізм пост-аудиту таких видатків, щоб не допустити потенційних зловживань.

Ключові ризики:

• Ескалація військових дій, обстріли критичної інфраструктури та інші ризики, пов’язані з війною. Від фактичного рівня інтенсивності війни (в т.ч. рівня завданої шкоди інфраструктурі та бізнесу), а також від характеру інформаційного середовища, що впливає на очікування населення та бізнесу, залежатиме економічна активність, а отже, і обсяг коштів, що перерозподіляється через держбюджет (високий ризик).
• Зменшення податкових надходжень через звуження податкової бази  (середній ризик):
  • Складна демографічна ситуація залишатиметься одним із ключових викликів, який проявлятиметься в т. ч. і в бюджетній сфері;
  • Активізація заходів мобілізації може збільшити інтенсивність переходу працівників на неофіційні умови працевлаштування;
  • Зниження кількості податкових резидентів України.

Деталі:

(1) У грудні  до загального фонду бюджету надійшли рекордні надходження – 230,1 млрд грн, із яких 94,1 млрд грн – надходження від податкових та митних платежів та ще 136 млрд грн міжнародної фінансової допомоги у вигляді грантів. Фактичні надходження до загального фонду держбюджету склали 230 млрд грн, що у 2,5 разів вище за планові згідно з розписом Міністерства фінансів на 1 грудня. Це стало наслідком отримання міжнародної допомоги у формі грантів, а не позик, як було закладено в плані. 

Податок на доходи фізичних осіб. Рекордні 17,8 млрд грн надходжень в грудні  при 16,5 млрд грн планових (перевиконання 1,3 млрд грн або 7,8%). Стабільно високі показники надходжень ПДФО протягом року в першу чергу були зумовлені великою кількістю військових та підвищенням розміру їхнього грошового забезпечення, а у грудні, ймовірно, доходи виросли й через додаткові виплати працівникам наприкінці року. 

Податок на прибуток підприємств. У грудні фактичні надходження становили 2 млрд грн при 1,4 млрд грн планових (перевиконання 42,9%) (рис. 3). Грудень не є показовим для цього податку, але перевиконання все одно значне і, ймовірно, пов’язане з платежами, які сплачені та будуть нараховані в наступному звітному періоді (станом на 1 грудня 2022 суми авансових платежів з податку на прибуток підприємств становили 10,7 млрд грн із 28,1 млрд грн загальних переплат за платежами, що адмініструє ДПС).

Сальдо «внутрішнього» ПДВ у грудні становило 17,5 млрд грн при 14,3 млрд грн планових (перевиконання 3,2 млрд грн або 22,4%). Відшкодування ПДВ у грудні було трохи нижчим від середньорічного рівня – 8,1 млрд грн (рис. 4), при цьому загалом за 2022 рік було відшкодовано 84,6 млрд грн ПДВ (у 2021 – 159,7 млрд грн). Протягом березня-травня 2022 року відшкодування ПДВ не було пріоритетним напрямком, оскільки держава на той момент мобілізувала усі доступні кошти на фінансування оборони, допомогу ВПО та малому бізнесу (при цьому, надходження від міжнародних партнерів тоді були меншими за потребу). Через відсутність відшкодування у перші місяці широкомасштабного вторгнення підприємства не отримали значну кількість коштів, які могли б підтримати їхню фінансову стабільність під час кризи. У результаті річна сума відшкодування у 2022 році майже вдвічі менша, ніж у 2021-му. Це може бути наслідком значного падіння експорту (товарний експорт за 11 місяців був на 34% меншим за обсяги аналогічного періоду 2021 року), а також може свідчити про заборгованість перед підприємствами, які очікують на відшкодування (остаточних даних, щоб підтвердити це, на сьогодні ще немає).

Рентної плати, при плані 4,8 млрд грн, вдалося зібрати 6 млрд грн (перевиконання 25%). Загалом у газовидобувній сфері ситуація виглядає оптимістично – «Укргазвидобування» у 2022 році пробурило 47 нових свердловин (на рівні 2021 року) і збільшило обсяги виробництва газу на заході країни (обсяг видобутого газу – 12,5 млрд м3 – лише на 3% нижчий від показника 2021 року). Видобуток газу і відповідно доходи бюджету, ймовірно, зростуть у 2023 році, оскільки Президент підписав закон №4187, яким передбачається значна лібералізація галузі у 2023 році (дерегуляція, спрощення доступу до геоінформації, спрощення доступу до земельних ділянок тощо). 

Стабільно складна ситуація з імпортним ПДВ – при очікуваних 44 млрд грн надійшло всього 29,3 млрд грн (різниця – 14,7 млрд грн або 33,4%). Основною причиною залишається падіння імпорту.  

«Внутрішнього» акцизу при 7,4 млрд грн планових до загального фонду держбюджету надійшло 8,6 млрд грн (перевиконання 16,2% або 1,2 млрд грн). Переважно це акциз із вироблених в Україні тютюнових та алкогольних виробів, тож однією з можливих причин є збільшення обсягу такого виробництва, а також песимістичні планові показники.

(2) Касові видатки державного бюджету у грудні становили 408,8 млрд грн (15% від річних касових видатків), у т. ч. загального фонду – 330,5 млрд грн (рис. 5), які стало можливим профінансувати зокрема завдяки рекордним надходженням міжнародної допомоги. В останній місяць року видатки традиційно найбільші, що пов’язано з бажанням розпорядників встигнути “освоїти” кошти до кінця бюджетного періоду, а також з тим, що в грудні фінансується не лише план грудня, але і залишок асигнувань попередніх місяців, коли Казначейство отримує можливість провести всі платежі. Але в цьому році видатки загального фонду також суттєво більші, ніж у попередні роки, через значні видатки на оборону у 2022 році (для порівняння, видатки загального фонду в грудні 2021 були 210,5 млрд грн, у грудні 2020 року – 158,2 млрд грн) (рис. 6). Головними статтями видатків залишались грошове утримання військовослужбовців (99 млрд грн), “військові” закупівлі (38 млрд грн) та соціальне забезпечення (виплата пенсій, допомоги, стипендій) (58,3 млрд грн).

(3) До місцевих бюджетів за січень-грудень надійшло 392,7 млрд грн, що на 15,1% перевищує відповідний минулорічний показник. Основною причиною високого рівня надходжень залишаються доходи від ПДФО.

(4) Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну (за березень-грудень 2022 року) вдалося залучити 480,6 млрд грн грантової допомоги, що становить 46% від усіх залучених за цей період коштів із зовнішніх джерел. У грудні Україна отримала 3,5 млрд дол. (128 млрд грн) грантової допомоги від США з Цільового фонду Світового Банку та €200 млн (8 млрд грн) від Кредитної установи для відбудови (KfW), які були надані Урядом Німеччини, що сукупно становить 136 млрд грн – це найбільші грантові надходження з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

(5) У грудні Мінфін залучив 73,4 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 43,4 млрд – кошти від продажу ОВДП на аукціонах, 30 млрд грн викупив НБУ. Загалом прямий викуп військових облігацій Нацбанком у 2022 році, як і планувалося, становив 400 млрд грн. Важливо, що відповідно до Закону про державний бюджет на 2023 рік, емісія поки не передбачається, проте за словами урядовців, такі ризики все ж залишаються. Все залежатиме від того, чи вдастся Уряду залучити достатній фінансовий ресурс від зовнішніх партнерів і чи існуватиме повноцінна програма з МВФ.

В результаті продажу ОВДП на аукціонах за рік вдалося залучити 266,9 млрд грн, з яких 103,9 млрд грн в іноземній валюті. Окрім цього, з метою збільшення статутного капіталу ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» здійснено випуск облігацій внутрішньої державної позики у розмірі 30 млрд грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2022 №1415. 

(6) У грудні Уряд запозичив на 105,4 млрд грн більше, ніж витратив на погашення та обслуговування державного боргу України. Загалом протягом 2022 року Уряду вдалося залучити на 656 млрд грн більше, ніж склали видатки на обслуговування та погашення боргу. Це стало можливим завдяки відтермінуванню сплати платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, значній зовнішній допомозі – 564,2 млрд грн, та емісії НБУ – 400 млрд грн. Водночас витрати на обслуговування та погашення внутрішнього боргу були більшими, ніж  суми залучених коштів від продажу ОВДП на аукціонах, приблизно на 253 млрд грн. Тоді як за зовнішніми запозиченнями на обслуговування та погашення Уряд витратив на 477,5 млрд  грн менше, ніж було залучено коштів. 

(7) У грудні дефіцит загального фонду держбюджету сягнув 101,3 млрд грн. За 2022 рік загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у розмірі 909,5 млрд грн. Очікується, що фактичний дефіцит зведеного бюджету буде близьким до даних липневого макропрогнозу НБУ (закладалося 811 млрд грн, а на кінець листопада дефіцит становив 712 млрд грн). 

Джерело: Міністерство фінансів України