​​Бюджетний барометр – грудень 2022
Beta

​​Бюджетний барометр – грудень 2022

Photo: ua.depositphotos.com / AndreyPopov
18 Січня 2023
FacebookTwitterTelegram
1227

Що відбувалося з бюджетом у грудні? За рахунок яких джерел отримано рекордну суму доходів? Яка роль іноземних партнерів у підтримці бюджету наприкінці року? Що вдалось профінансувати, якими були основні статті видатків та чи встигли виплатити усі соціальні допомоги? Про ці та інші інсайти щодо виконання бюджету читайте у Бюджетному барометрі за грудень 2022 року

Що вийшло?

  1. Публічні фінанси у грудні 2022, як і раніше впродовж усього року, демонстрували значну стійкість та гнучкість водночас. До загального фонду державного бюджету в грудні надійшла рекордна порівняно з іншими місяцями сума – 230,1 млрд грн – завдяки високій сумі грантів. Загалом за 2022 рік до загального фонду державного бюджету надійшло 1,49 трлн грн, з яких 1,01 трлн грн – це податкові, неподаткові, та митні платежі, а решта 480,6 млрд грн – міжнародна фінансова допомога (гранти).
  2. У грудні до державного бюджету надійшло 60,1 млрд грн кредитів від зовнішніх партнерів. Загалом за рік вдалося залучити 564,2 млрд грн кредитів із зовнішніх джерел, що становить 44,7% від усіх валових запозичень, здійснених у 2022 році. Пряма купівля військових облігацій Нацбанком становила 400 млрд грн.
  3. Наприкінці року Уряд отримав перші надходження завдяки вилученню російських активів (17 млрд грн), що дає початок новому джерелу наповнення бюджету. 
  4. Попри складну економічну та безпекову ситуацію Уряду вдалося профінансувати основні видатки та навіть погасити заборгованість, що виникла раніше (повністю ліквідовано заборгованість за лікарняними та виплатами вагітним, яка станом на 30 листопада перевищувала 3,5 млрд грн).

Що не вийшло?

  • Незважаючи на те, що в грудні було відшкодовано ПДВ на суму понад 8 млрд грн (10% від загального обсягу відшкодування ПДВ у 2022 році), річне відшкодування склало лише 53% від минулорічних показників. Це є наслідком різкого зниження експорту, але також може вказувати на брак ліквідності Уряду.
  • У 2022 році дефіцит держбюджету був рекордним і склав 911,1 млрд грн, дефіцит загального фонду – 909,5 млрд грн (рис. 1) (однак це на 35% нижче запланованого розписом показника, передусім через вплив очікуваних та фактичних надходжень грантів від іноземних партнерів). 

Рисунок 1. Дефіцит бюджету, млрд грн (за загальним фондом)

Джерело: Міністерство фінансів України

Що далі?

  1. У 2023 році продовжить надходити фінансова підтримка країн Заходу – у грудні це остаточно погоджено з міжнародними партнерами. Зокрема, є домовленість про такі суми: від ЄС – 18 млрд євро, від США – 10 млрд дол., тоді як за планом у 2023 році очікують отримати із зовнішніх джерел 38 млрд дол. Окрім того, навесні очікується запуск повноцінної програми співпраці з МВФ (Upper-Credit Tranche), що передбачає залучення фінансування для потреб бюджету.
  2. Ключовим напрямом бюджетних видатків залишатиметься безпека та оборона, тому Уряд ухвалив рішення про спрощення низки бюджетних процедур у цій галузі. Головним розпорядникам коштів сектору безпеки та оборони надано право не погоджувати з Мінфіном кошториси та іншу бюджетну документацію, не вносити зміни до паспортів бюджетних програм та не звітувати за ними під час воєнного стану. Зміни передусім покликані уникнути витоку інформації безпекового характеру, однак варто було б передбачити механізм пост-аудиту таких видатків, щоб не допустити потенційних зловживань.

Ключові ризики:

  • Ескалація військових дій, обстріли критичної інфраструктури та інші ризики, пов’язані з війною. Від фактичного рівня інтенсивності війни (в т.ч. рівня завданої шкоди інфраструктурі та бізнесу), а також від характеру інформаційного середовища, що впливає на очікування населення та бізнесу, залежатиме економічна активність, а отже, і обсяг коштів, що перерозподіляється через держбюджет (високий ризик).
  • Зменшення податкових надходжень через звуження податкової бази  (середній ризик):
    • Складна демографічна ситуація залишатиметься одним із ключових викликів, який проявлятиметься в т. ч. і в бюджетній сфері;
    • Активізація заходів мобілізації може збільшити інтенсивність переходу працівників на неофіційні умови працевлаштування;
    • Зниження кількості податкових резидентів України.

Деталі:

(1) У грудні  до загального фонду бюджету надійшли рекордні надходження – 230,1 млрд грн, із яких 94,1 млрд грн – надходження від податкових та митних платежів та ще 136 млрд грн міжнародної фінансової допомоги у вигляді грантів. Фактичні надходження до загального фонду держбюджету склали 230 млрд грн, що у 2,5 разів вище за планові згідно з розписом Міністерства фінансів на 1 грудня. Це стало наслідком отримання міжнародної допомоги у формі грантів, а не позик, як було закладено в плані. 

Податок на доходи фізичних осіб. Рекордні 17,8 млрд грн надходжень в грудні  при 16,5 млрд грн планових (перевиконання 1,3 млрд грн або 7,8%). Стабільно високі показники надходжень ПДФО протягом року в першу чергу були зумовлені великою кількістю військових та підвищенням розміру їхнього грошового забезпечення, а у грудні, ймовірно, доходи виросли й через додаткові виплати працівникам наприкінці року. 

Рисунок 2. Основні податкові надходження до державного бюджету у грудні 2022 року, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Податок на прибуток підприємств. У грудні фактичні надходження становили 2 млрд грн при 1,4 млрд грн планових (перевиконання 42,9%) (рис. 3). Грудень не є показовим для цього податку, але перевиконання все одно значне і, ймовірно, пов’язане з платежами, які сплачені та будуть нараховані в наступному звітному періоді (станом на 1 грудня 2022 суми авансових платежів з податку на прибуток підприємств становили 10,7 млрд грн із 28,1 млрд грн загальних переплат за платежами, що адмініструє ДПС).

Рисунок 3. Надходження податку на прибуток підприємств у 2021-2022 роках, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Сальдо «внутрішнього» ПДВ у грудні становило 17,5 млрд грн при 14,3 млрд грн планових (перевиконання 3,2 млрд грн або 22,4%). Відшкодування ПДВ у грудні було трохи нижчим від середньорічного рівня – 8,1 млрд грн (рис. 4), при цьому загалом за 2022 рік було відшкодовано 84,6 млрд грн ПДВ (у 2021 – 159,7 млрд грн). Протягом березня-травня 2022 року відшкодування ПДВ не було пріоритетним напрямком, оскільки держава на той момент мобілізувала усі доступні кошти на фінансування оборони, допомогу ВПО та малому бізнесу (при цьому, надходження від міжнародних партнерів тоді були меншими за потребу). Через відсутність відшкодування у перші місяці широкомасштабного вторгнення підприємства не отримали значну кількість коштів, які могли б підтримати їхню фінансову стабільність під час кризи. У результаті річна сума відшкодування у 2022 році майже вдвічі менша, ніж у 2021-му. Це може бути наслідком значного падіння експорту (товарний експорт за 11 місяців був на 34% меншим за обсяги аналогічного періоду 2021 року), а також може свідчити про заборгованість перед підприємствами, які очікують на відшкодування (остаточних даних, щоб підтвердити це, на сьогодні ще немає).

Рисунок 4. Бюджетне відшкодування ПДВ у 2021-2022 роках, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України, Національний банк України

Рентної плати, при плані 4,8 млрд грн, вдалося зібрати 6 млрд грн (перевиконання 25%). Загалом у газовидобувній сфері ситуація виглядає оптимістично – «Укргазвидобування» у 2022 році пробурило 47 нових свердловин (на рівні 2021 року) і збільшило обсяги виробництва газу на заході країни (обсяг видобутого газу – 12,5 млрд м3 – лише на 3% нижчий від показника 2021 року). Видобуток газу і відповідно доходи бюджету, ймовірно, зростуть у 2023 році, оскільки Президент підписав закон №4187, яким передбачається значна лібералізація галузі у 2023 році (дерегуляція, спрощення доступу до геоінформації, спрощення доступу до земельних ділянок тощо). 

Стабільно складна ситуація з імпортним ПДВ – при очікуваних 44 млрд грн надійшло всього 29,3 млрд грн (різниця – 14,7 млрд грн або 33,4%). Основною причиною залишається падіння імпорту.  

«Внутрішнього» акцизу при 7,4 млрд грн планових до загального фонду держбюджету надійшло 8,6 млрд грн (перевиконання 16,2% або 1,2 млрд грн). Переважно це акциз із вироблених в Україні тютюнових та алкогольних виробів, тож однією з можливих причин є збільшення обсягу такого виробництва, а також песимістичні планові показники.

(2) Касові видатки державного бюджету у грудні становили 408,8 млрд грн (15% від річних касових видатків), у т. ч. загального фонду – 330,5 млрд грн (рис. 5), які стало можливим профінансувати зокрема завдяки рекордним надходженням міжнародної допомоги. В останній місяць року видатки традиційно найбільші, що пов’язано з бажанням розпорядників встигнути “освоїти” кошти до кінця бюджетного періоду, а також з тим, що в грудні фінансується не лише план грудня, але і залишок асигнувань попередніх місяців, коли Казначейство отримує можливість провести всі платежі. Але в цьому році видатки загального фонду також суттєво більші, ніж у попередні роки, через значні видатки на оборону у 2022 році (для порівняння, видатки загального фонду в грудні 2021 були 210,5 млрд грн, у грудні 2020 року – 158,2 млрд грн) (рис. 6). Головними статтями видатків залишались грошове утримання військовослужбовців (99 млрд грн), “військові” закупівлі (38 млрд грн) та соціальне забезпечення (виплата пенсій, допомоги, стипендій) (58,3 млрд грн).

Рисунок 5. Видатки загального фонду державного бюджету у 2022 році, млрд грн

Джерело: Портал OpenBudget, оперативні дані Мінфіну, розпис Мінфіну на 01.12.2022

Рисунок 6. Видатки загального фонду державного бюджету (помісячно), млрд грн

Джерело: Портал OpenBudget, оперативні дані Мінфіну

(3) До місцевих бюджетів за січень-грудень надійшло 392,7 млрд грн, що на 15,1% перевищує відповідний минулорічний показник. Основною причиною високого рівня надходжень залишаються доходи від ПДФО.

(4) Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну (за березень-грудень 2022 року) вдалося залучити 480,6 млрд грн грантової допомоги, що становить 46% від усіх залучених за цей період коштів із зовнішніх джерел. У грудні Україна отримала 3,5 млрд дол. (128 млрд грн) грантової допомоги від США з Цільового фонду Світового Банку та €200 млн (8 млрд грн) від Кредитної установи для відбудови (KfW), які були надані Урядом Німеччини, що сукупно становить 136 млрд грн – це найбільші грантові надходження з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

(5) У грудні Мінфін залучив 73,4 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 43,4 млрд – кошти від продажу ОВДП на аукціонах, 30 млрд грн викупив НБУ. Загалом прямий викуп військових облігацій Нацбанком у 2022 році, як і планувалося, становив 400 млрд грн. Важливо, що відповідно до Закону про державний бюджет на 2023 рік, емісія поки не передбачається, проте за словами урядовців, такі ризики все ж залишаються. Все залежатиме від того, чи вдастся Уряду залучити достатній фінансовий ресурс від зовнішніх партнерів і чи існуватиме повноцінна програма з МВФ.

В результаті продажу ОВДП на аукціонах за рік вдалося залучити 266,9 млрд грн, з яких 103,9 млрд грн в іноземній валюті. Окрім цього, з метою збільшення статутного капіталу ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» здійснено випуск облігацій внутрішньої державної позики у розмірі 30 млрд грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2022 №1415

(6) У грудні Уряд запозичив на 105,4 млрд грн більше, ніж витратив на погашення та обслуговування державного боргу України. Загалом протягом 2022 року Уряду вдалося залучити на 656 млрд грн більше, ніж склали видатки на обслуговування та погашення боргу. Це стало можливим завдяки відтермінуванню сплати платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, значній зовнішній допомозі – 564,2 млрд грн, та емісії НБУ – 400 млрд грн. Водночас витрати на обслуговування та погашення внутрішнього боргу були більшими, ніж  суми залучених коштів від продажу ОВДП на аукціонах, приблизно на 253 млрд грн. Тоді як за зовнішніми запозиченнями на обслуговування та погашення Уряд витратив на 477,5 млрд  грн менше, ніж було залучено коштів. 

(7) У грудні дефіцит загального фонду держбюджету сягнув 101,3 млрд грн. За 2022 рік загальний фонд державного бюджету виконано з дефіцитом у розмірі 909,5 млрд грн. Очікується, що фактичний дефіцит зведеного бюджету буде близьким до даних липневого макропрогнозу НБУ (закладалося 811 млрд грн, а на кінець листопада дефіцит становив 712 млрд грн). 

Фінансування соціальних видатків 

  1. Загальні надходження ЄСВ у 2022 році збільшилися на 22% або на 76,5 млрд грн у порівнянні з 2021 роком та становили 425,3 млрд грн. У грудні 2022 року надходження від ЄСВ становили 49,7 млрд грн, що на 11,1 млрд грн або 28,8% більше, ніж у грудні 2021 року (рис. 7). Збільшення надходжень ЄСВ у 2022 році відбулося за рахунок сплати внеску за військовослужбовців. В іншому випадку надходження від ЄСВ мали б зменшитися від суттєвого зростання кількості мігрантів і безробітного населення, а також через отримання права ФОП всіх груп на спрощеній системі оподаткування  не сплачувати ЄСВ під час дії воєнного стану. 
  2. Соціальні видатки сектору загального державного управління у 2022 році склали 774 млрд грн (у т.ч., Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування), з яких 415,7 млрд грн – кошти з держбюджету.
  3. На кінець 2022 року в Пенсійному фонді утворився залишок коштів у розмірі 30,4 млрд грн, на відміну від 2021 року, коли Пенсійному фонду не вистачило 9,1 млрд грн для покриття своїх зобов’язань. Доходи Пенсійного фонду у 2022 році збільшилися на 108,6 млрд грн (на 21,2%) у порівнянні з 2021 роком  та становили 620,4 млрд грн. Здебільшого це відбулося завдяки надходженням від ЄСВ. Трансферт із держбюджету до Пенсійного фонду за цей період становить 240,1 млрд грн, що на 17,6% більше минулорічного. 
  4. За грудень на пенсійні виплати спрямовано 51,4 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальні видатки Пенсійного фонду у 2022 році становили 590 млрд грн, що на 69,1 млрд грн або 13,3% більше, ніж у 2021 році (рис. 8). 
  5. З жовтня 2022 року функції з виплати субсидій покладені на Пенсійний фонд, а з 1 грудня Фонд відповідний ще й за їх призначення. У цьому році Пенсійний фонд виплатив субсидій на суму 6,4 млрд грн. Із них у грудні профінансовано субсидії за листопад на суму 3,9 млрд грн для понад 2,6 млн домогосподарств, що перевищує загальну суму виплат субсидії за жовтень на 2 млрд грн. За місяць кількість отримувачів субсидій збільшилася на 300 тис. домогосподарств. Це пов’язано з опалювальним сезоном, падінням доходів населення та можливістю подання заяви на отримання субсидії онлайн. 
  6. З 1 грудня збільшився розмір прожиткового мінімуму (ПМ) в середньому за категоріями на 3,2%. Відповідно підвищилися розміри соціальних виплат, на які він впливає. Зокрема, для осіб, які втратили працездатність, ПМ виріс на 66 грн до 2 093 грн. Як наслідок, підвищились розміри мінімальної пенсії за віком до 2 093 грн та максимальної пенсії до 20 930 грн
  7. У грудні Фонд соціального страхування України (ФССУ) повністю погасив заборгованість за страховими виплатами. Це стало можливим завдяки Постанові КМУ № 1323 від 29.11.2022, в якій тимчасово на грудень 2022 року розподілення надходжень від ЄСВ до ФССУ збільшено на 6,5 в.п. та становило 20,8%. Загалом у грудні ФССУ виплатив допомог на понад 3,4 млрд грн, що включає погашення заборгованості на понад 2,3 млрд грн за лікарняними та декретними виплатами, що накопичились у 2022 році. Такий крок став важливим і нагальним з огляду на рішення ліквідувати ФССУ та передачу його функцій Пенсійному фонду вже з січня 2023 року. Всього за 2022 рік ФССУ виплатив допомог на понад  29 млрд грн.
  8. На кінець 2022 року в Україні кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) досягла  5,9 млн, із яких 1,8 млн осіб отримують допомогу. За час повномасштабної війни на допомогу ВПО спрямовано 57 млрд грн. Крім того, за програмою “Прихисток” понад 4 млн власників житла, які розмістили у себе ВПО, отримали компенсації на покриття вартості житлово-комунальних послуг на загальну суму  900 млн грн.  Проте спостерігається заборгованість з відшкодування комунальних витрат громадам, які прихистили 89 тис. внутрішніх переселенців у комунальних закладах. Лише у грудні Уряд виділив із резервного фонду держбюджету понад  27,3 млн грн на погашення заборгованості за серпень. 
  9. На виплату соціальних допомог, зокрема сім`ям та дітям у  2022 році з держбюджету спрямовано 63,5 млрд грн, з яких у грудні сплачено 5,6 млрд грн.
  10. Всього за програмою “єПідтримка” з держбюджету спрямовано 32,1 млрд грн. 
  11. Кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2022 року становить 186,5 тис. осіб, що менше на 108,5 тис. осіб (36,8%), ніж у відповідному періоді минулого року. Але загальні оцінки безробіття складають понад 28%. Цього року Уряд запровадив заходи, що сприяють розвитку бізнесу для збільшення зайнятості населення та створення нових робочих місць. Так, із серпня державою профінансовано на 1,6 млрд грн мікрогрантів для розвитку бізнесу в межах проєкту «єРобота». За програмою “Власна справа” проєкту “єРобота” очікується створення понад 8 тис. робочих місць. Крім того, за працевлаштування ВПО держава виплачує компенсацію роботодавцю. За рік цим скористалися 9 тис. роботодавців, завдяки чому роботу отримали 15,7 тис. осіб. До урядової програми “Армія відновлення” на виконання суспільно корисних робіт за 2022 рік залучено 3,6 тис. осіб, яким загалом виплачено 24,1 млн грн.

Джерело: Міністерство соціальної політики, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування України 

Рисунок 7. Надходження ЄСВ у 2021-2022 роках, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Рисунок 8. Доходи та видатки Пенсійного фонду у 2021-2022 роках, млрд грн

Джерело: Пенсійний фонд України

Таблиця 1. Основні показники фінансування бюджету

Показники Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Січ-гру
Всього надійшло, млрд грн
у тому числі:
10,9 7,0 145,0 104,1 109,6 184,7 52,5 102,4 32,8 183,4 165,2 163,5 1261,1
у % до плану (за весь період) 23,8 120,4 156,2 170,5 133,5 115,6 106,5 87% 89,7 77 67,3 67,3%
від розміщення ОВДП, млрд грн у тому числі: 10,8 5,8 49,7 77,6 81,7 124,2 52,4 40,7 32,8 47,3 70,6 73,4 666,9
  у гривнях, млрд грн 6,7 5,1 49,4 69,6 77,1 113,8 36,3 37,0 31,0 31,8 51,6 53,7 563,0
в іноземній валюті  у перерахунку в млрд грн (млн дол. США + млн євро) ₴4,1

 

($143,1+€0)

₴0,7

 

($16,7+€7,1)

₴0,3

 

($11,8+€0)

₴8

 

($75,4+€174,9)

₴4,6

 

($4,4+€51,7)

₴10,4

 

($297,1+€54,6)

₴16,1

 

($412,6 + €100)

₴3,7

 

($48,2 +€50,9)

₴1,8

 

($17,1+€33,8)

₴15,5

 

($423)

₴19,0

 

($46,7+€454,1)

₴19,7

($498,9+€54,2)

₴103,9

 

($2100+€980,6)

ОВДП для ПАТ «Укрфінжило», млрд грн 30,0 30,0
Із зовнішніх джерел, млрд грн 0,1 1,2 95,4 26,5 27,9 60,5 0,1 61,8 135,9 94,7 60,1 564,2
Платежі з погашення державного боргу, млрд грн 19,4 57,0 19,7 39,1 34,1 45,5 46,1 40,1 3,6 38,2 54,6 51,2 448,6
У % до плану за весь період 98,8 93,1 101,5 99,5 99,5 99,6 99,9 89,9 95,6 96,6 99,4 99,4
Платежі з обслуговування, млрд грн 5,8 18,7 14,7 8,3 27,5 11,6 3,1 12,3 4,1 7,1 36,4 6,9 156,5
У % до плану за весь період 96,5 94,5 94,2 97,5 99,4 97,3 94,6 80,8 79,8 89,9 94,7 94,7

Джерело: Міністерство фінансів України

Таблиця 2. Частка запозичень України у 2022 році

Показники Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Загальна сума запозичень, млрд грн 10,9 7,0 145,0 104,1 109,6 184,7 52,5 102,4 32,8 183,4 165,2 163,5
Всього запозичено у % за січень-грудень 0,9% 0,6% 11,5% 8,3% 8,7% 14,6% 4,2% 8,1% 2,6% 14,5% 13,1% 13,0%
Від розміщення ОВДП у % за січень-грудень 1,6% 0,9% 7,5% 11,6% 12,3% 18,6% 7,9% 6,1% 4,9% 7,1% 10,6% 11,0%
Запозичено у % із зовнішніх джерел у відсотках за січень-грудень 0,0% 0,2% 16,9% 4,7% 4,9% 10,7% 0,0% 11,0% –  24,1% 16,8% 10,7%
Платежі з погашення державного боргу у % за січень-грудень 4,3% 12,7% 4,4% 8,7% 7,6% 10,1% 10,3% 8,9% 0,8% 8,5% 12,2% 11,4%
Платежі з обслуговування у % за січень-грудень 3,7% 11,9% 9,4% 5,3% 17,6% 7,4% 2,0% 7,9% 2,6% 4,5% 23,3% 4,4%
Різниця між запозиченими фінансовими ресурсами і видатками на погашення та обслуговування державного боргу, млрд грн -14,3 -68,7 110,6 56,7 48,0 127,6 3,3 50,0 25,1 138,1 74,2 105,4

Джерело: Міністерство фінансів України

Таблиця 3. Зовнішні джерела залучення фінансових ресурсів за січень-грудень 2022 року

Джерела Обсяг

(млрд грн; млн дол. США; млн євро; млрд яп. єн; млн. кан. дол.)

позики ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги ₴256,4

(€7100)

позики уряду Канади ₴60,5

($392,8+1950 CAD)

кошти Міжнародного валютного фонду в рамках додаткового фінансування за програмою екстреної підтримки Rapid Financing Instrument (RFI) ₴88,2

(2 СПЗ)

позики МБРР та МАР в рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого держуправління в Україні» ₴35,3

(€1000)

позики МБРР у рамках Третього додаткового фінансування проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого держуправління в Україні» ₴19,4

(€530)

позики Японського агентства розвитку на політику розвитку у сфері надзвичайного економічного відновлення ₴17,0

(¥78)

позики МБРР в рамках проєкту «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення» ₴14,3

(€400)

позики ЄІБ в рамках проекту «Основний кредит для аграрної галузі» ₴12,6

(€382)

позики Французького агентства розвитку ₴13,56

(€400)

позики ЄІБ в рамках проекту «Проект щодо осн. кредиту для МСП та компаній з середнім рівнем капіталізації (APEX)» ₴8,5

(€257)

позики уряду Італії ₴15,4

(€359,7)

позики Кредитної установи для відбудови (KfW) (Проект «ММСП – Фінансування Covid-19») ₴4,8

(€150)

позики Кредитної установи для відбудови (KfW) (Проект «Надзвичайна економічна програма для України)» ₴4,7

(€149,3)

позики МБРР в рамках проекту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» ₴3,5

($120)

позики МБРР в рамках проекту  «Друге додаткове фінансування проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» ₴3,2

($111,6)

позики МБРР в рамках проекту Проект «Східна Україна: возз’єднання, відновлення, відродження (Проект ЗВ)» ₴2,9

($99)

позики МБРР в рамках проекту  «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» ₴1,6

($54,6)

позики МБРР в рамках проекту «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19» ₴1,2

($40)

позики МБРР в рамках проекту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України» ₴1

($34,5)

позики МБРР в рамках проекту  «Додаткове фінансування Проекту Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» ₴0,2

($7)

Джерело: Міністерство фінансів України

Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління створено Київською школою економіки за підтримки уряду Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори видання.

Автори: Юлія Маркуц, Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки

Автори
  • Юлія Маркуц, аналітик, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE
  • Ліна Задорожня, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ
  • Тарас Маршалок, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний