-->

Як сліпий з глухим: як влада й опозиція ведуть публічний діалог із важливих для України питань

Спойлер: майже ніяк! Але ми реконструювали розмову Президента і опозиції. Остання часто доречно критикує владу, але робить це недолуго. Президент ці нападки ігнорує та віддає перевагу комфортним для нього темам

Автори: Олена Шкарпова, Олексій Крименюк, Максим Скубенко,
Світлана Сліпченко, Яр Батог, Юлія Жага

Верстка: Олександр Надельнюк

Чи існує в Україні публічний діалог між президентом та його політичними опонентами? Пересічному глядачу-читачу ЗМІ, найімовірніше, здається, що ні. Петро Порошенко у публічних виступах ніколи не згадує Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Юрія Бойка та інших політиків. А якщо і звертається до своїх опонентів, то як до безіменних критиканів та п’ятої колони. Риторика опозиційних політиків більш президенто- та владо-сфокусована, але здебільшого персональні звернення містять огульну критику в стилі «влада Порошенка довела народ до зубожіння».

У більш конструктивному політичному процесі все має виглядати трохи інакше — опозиція вишукує недоліки у роботі влади й аргументовано критикує, вимагаючи звітування. Влада, якщо її цікавить перемога на виборах, змушена не менш аргументовано відповідати.

Ми спробували реконструювати публічну дискусію між президентом і його політичними опонентами на важливі для країни теми, відібравши найбільш яскраві та характерні для них висловлювання з понад 2000 вже перевірених. Виявилося, що якщо співставити твердження політиків, виходить майже діалог. Щоправда, конструктивним його назвати складно: сторони явно не чують одна одну.

Disclaimer. У підбірку увійшли тільки фактологічні висловлювання політиків, які були перевірені проектом VoxCheck з 2016 року.

Тарифи

Улюблена тема опозиції: тарифи для населення несправедливі та зависокі. Мовляв, ціну на газ треба знизити в кілька разів, адресні субсидії скасувати. Фактично опозиція пропонує повернути тарифи на газ та комунальні послуги на докризовий рівень. Що в цьому випадку робити з дефіцитом бюджету, який фінансуватиме недоплати населення — ніхто не пояснює.

Порошенко тарифи на газ та комуналку коментує рідко.

На самом деле надо наоборот не поднимать тарифы, а снизить в два раза и убрать вот эти субсидии, которые просто затерроризировали всю страну. Потому что нет экономических оснований для подъема газа, нет таких зарплат, нет таких пенсий.

Юрій Бойко, 02 лютого 2018

Маніпуляція

Одним з дисбалансів української економіки до 2014-2015 рр. були низьки тарифи на газ для населення, які не відповідали ринковому рівню. Через це у Нафтогазі утворювався дефіцит (6,2% ВВП 2014 року) — який доводилося компенсувати уряду з державного бюджету — тобто за рахунок платників податків. Причому різниця між штучно низькими тарифами для населення та високими для промисловості створювала можливості для корупції в газорозподільчих компаніях. Саме тому підняли тарифи: якщо ми хочемо жити в ринковій, а не плановій економіці, доведеться платити за спожиті послуги ринкову ціну. Але зараз уряд допомагає бідним домогосподарствам субсидіями, які поступово монетизують. А також проводиться програма енергозбереження.

Собівартість видобутку газу 1,5-2 тис. грн. Добавте туди рентабельність, транспортні витрати — ну максимум 3 тис. грн., ну не як не 9-10.

Олег Ляшко, 12 лютого 2018

Маніпуляція

Собівартість українського газу — це дискусійне питання. Але доки Україна імпортує газ, ціна газу всередині країни повинна розраховуватися на основі імпортного паритету. Занижена ціна для населення — прямий шлях до кросс-субсидування та корупції.

Яким я бачу формування цін на будь-які енергетичні активи? Газ: «Баумгартен+» чи інший хаб+. Бо саме в угоді з МВФ <...> написано «імпортний паритет». Імпортний паритет — це орієнтація на біржу. Не подобається «Роттердам+» — запропонуйте «Варшаву+», «Бремен+».

Петро Порошенко, 28 лютого 2018

Маніпуляція

У меморандумі з МВФ імпортний паритет стосується лише природного газу — бо ми його імпортуємо. Натомість, щодо тарифів на вугілля для електроенергії, про яку каже Порошенко (формула «Роттердам+»), це не стосується, і в меморандумі з МВФ такого немає.

Більше по темі:
Мало правди. Фактчек прес-конференції Петра Порошенка

Судова реформа

Люстрація суддів та нова система винагород для них, повністю новий Верховний суд України, у створенні якого брала участь громадськість… Петро Порошенко любить хвалитися судовою реформою, але не завжди це вдається зробити коректно і без маніпуляцій. Утім, опозиція не краща.

Серед переможців конкурсу на посаду суддів нового Верховного Суду — адвокати, науковці, правозахисники, які ніколи не працювали як судді, а також найкращі судді з усієї України. Вони пройшли жорсткий та ретельний відбір, включаючи професійні та психологічні тести, а також перевірки з боку Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Петро Порошенко, 11 жовтня 2017

Маніпуляція

За даними Громадської ради доброчесності, в конкурсі до Верховного суду перемогли 27 осіб зі 116, які не відповідають критеріям доброчесності, При цьому, за їхніми ж даними, перевірка суддів з боку НАЗК була досить формальна. Це також підтвердила Ганна Соломатіна, яка публічно розповіла про порушення в НАЗК минулого року

Если вы помните, судебную реформу поддержали только три фракции. Она делает очень простые вещи: она передает диктаторские полномочия Президенту, она позволяет судьям 120 тыс. пожизненно.

Вадим Рабінович, 14 вересня 2017

Маніпуляція

Насправді, за даними Громадської ради доброчесності, Президент якраз втратив повноваження щодо судової влади, а його функції виключно церемоніальні — він підписує укази про призначення суддів за рекомендаціями Вищої ради правосуддя, тоді як звільняє суддів виключно остання. Зарплата в 120 000 грн — це для суддів апеляційних судів після успішного проходження ними кваліфікаційного оцінювання, у суддів першої інстанції зарплати нижчі. Високі зарплати для суддів — одна з передумов їхньої чесності.

Закон про антикорупційний суд — це видатна маніпуляція і брехня влади. Венеціанська комісія високо оцінила Закон «Про антикорупційний суд», який подав Єгор Соболєв і колеги, але потім, після того як приїхали туди васали Президента, вони почали відступати назад, бо політичні рішення почали приймати.

Олег Березюк, 17 жовтня 2017

Маніпуляція

Проблема була в тому, що, на думку Венеціанської комісії, Громадська рада міжнародних експертів при Антикорупційному суді повинна мати право вето щодо кандидатів на посади до цього суду. Тоді як президентський закон на дату твердження Березюка такого не містив. Щодо закону про антикорупційний суд Єгора Соболєва, то він справді був добре оцінений з боку Венеціанської комісії, але вона запропонувала подати його від президента після виправлення певних неконституційних моментів

22 грудня я ініціював у Парламенті питання створення нового Антикорупційного суду, який має завершити незалежну антикорупційну систему. З юридичної точки зору дискусія щодо того, як імплементувати рекомендації та поради Венеціанської комісії, — це питання юридичних експертів. Ми сподіваємося зробити це якнайшвидше

Петро Порошенко, 26 січня 2018

Маніпуляція

22 грудня 2017 року Президент справді подав до Ради законопроект №7440 про створення Антикорупційного суду, який викликав величезне обурення міжнародних організацій. Так, у листі голови місії МВФ до України Рона ван Родена йдеться про те, що низка положень законопроекту несумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендаціям Венеційської комісії.

Більше по темі:
Порошенко в Давосі. Чим Президент хвалився перед іноземцями

Державний борг

Одна з претензій опозиції — неконтрольоване нарощування держборгу. Незважаючи на доступність детальних даних на сайті Мінфіну, політики часто плутають цифри та наводять некоректну статистику або переводять весь державний борг в одну валюту. У таких випадках різниця між 2013 та 2018 роками виглядає переконливіше. Про девальвацію гривні ніхто не згадує, а реструктуризацію боргів України в 2015 році рідко згадують у позитивному контексті.

Президент усі ці закиди не коментує. З 2016 року він лише одного разу згадав про держборг: а саме — похвалився тим, що у вересні 2017 року Україна досить вдало випустила євробонди.

Сегодня каждый должен 120 тыс. грн МВФ.

Юрій Бойко, 30 березня 2018

Неправда

Станом на кінець лютого (останні доступні дані, беручи до уваги дату сказаного Бойком) Україна була винна МВФ 373 млрд грн або 8880 грн з розрахунку на одну людину.

За останні чотири роки в 14,5 разів в гривнях збільшився державний і гарантований державою борг.

Юлія Тимошенко, 13 лютого 2018

Неправда

У доларах держборг зріс на $3 млрд: з $73,1 млрд (приблизно 585 млрд грн) в 2013 році до $76,1 млрд (2 132 млрд грн) в 2018. В гривнях це зростання у 3,6 рази — але аж ніяк не в 14,5. В будь-якому випадку доречніше дивитися окремо на динаміку гривневого та валютного боргів. До речі, якщо подивитися на презентацію самої Тимошенко, яку вона використовувала в ефірі NewsOne, то зростання держборгу в 14,5 разів — це з часів її прем'єрства 2008 року, тобто за 10 років.

Україна вперше з часу початку агресії Росії проти нашої країни вийшла на ринки суверенних запозичень, залучивши $3 млрд на рекордний термін. До цього ніколи Україна не отримувала ресурсу на такий тривалий період — 15 років.

Петро Порошенко, 19 вересня 2017

Правда

У вересні 2017 року Україна справді випустила євробонди на суму $3 млрд. Це справді перший ринковий випуск з початку агресії Росії та перший 15-річний випуск.

Девальвація

Цю тему найчастіше згадували, власне, під час девальвації 2014-2015 років. Хоча і сьогодні теж можна подеколи почути про курс гривні.

Основна претензія опозиції — штучна девальвація, на якій заробили представники влади. Заробіток окремих людей на девальвації не можна виключати, хоча такі речі має перевіряти суд, а не фактчекери. Але економічних підстав для девальвації насправді було більш ніж достатньо.

Порошенко зазвичай на це майже нічого не відповідає, але коли курс був стабільним протягом тривалого часу — спробував похвалитися цим.

Не було жодних підстав знецінювати втричі національну валюту — гривню. Це червона кнопка для атомної бомби. Бо все у світі обраховується в твердій валюті, тобто в доларах. І це означає, що знецінивши гривню втричі, влада втричі знизила рівень життя українців.

Юлія Тимошенко, 26 червня 2017

Маніпуляція

Економічних підстав для знецінення гривні було хоч відбавляй. Падали ціни на сталь, добрива та агропродукцію; через війну країна втратила частину промисловості і як наслідок — свого експорту; інвестори забули про нас надовго; населення запанікувало (ми всі звикли до курсу «по 5» та «по 8»); міжнародні резерви були майже порожні; а треба було ще й борги Нафтогазу виплачувати. Але рівень життя не залежить напряму від курсу гривні — якщо тільки ваш споживчий кошик не складається на 100% з імпортних товарів, за які треба платити в іноземній валюті. Тому індекс цін в Україні за три роки виріс удвічі, тоді як гривня девальвувала втричі.

И курс доллара был 8 грн за доллар, а сейчас 29. Поэтому обесценивание национальной валюты — это прямая заслуга сегодняшней власти.

Юрій Бойко, 23 лютого 2018

Маніпуляція

Дивіться попередній фактчек до висловлювання Тимошенко.

Курс гривні вже третій рік тримається гнучким, але відносно незмінним.

Петро Порошенко, 20 березня 2017

Перебільшення

З цього твердження Порошенка випливає, що курс гривні стабілізувався ще 2015 року. Але тоді на початку року гривня девальвувала з 15,7 грн/дол. до 30 грн/дол., а згодом відкотилася назад до 21 грн/дол. До кінця року гривня ще девальвувала до 24 грн/дол.

Медична реформа

На цю тему припадає найбільша кількість маніпуляцій та брехні (10%) серед усіх тверджень політиків, які VoxCheck перевірив за 2,5 роки.

Скасування безкоштовної медицини, скорочення лікарів та закриття лікарень, запровадження західних цін на лікування тощо — це основні твердження більшості політиків.

Як результат медична реформа є однією з найменш бажаних серед населення: під час опитувань люди повторюють ті ж самі критичні гасла, які просуває опозиція, і не розуміють суть реформи.

Порошенко від медичної теми самоусунувся: після пари коментарів про реформу у 2016 році він знову про це згадав лише восени 2017 — причому лише в контексті асигнувань на сільську медицину.

Охорона здоров’я — це не ліжко, і не лише обладнання, це зміна взаємовідносин між пацієнтом і лікарем. Кардинально нова система страхової медицини — це система захисту малозабезпечених через механізм страхових субсидій. Але якщо ти не надаєш послуг, ти не отримуєш грошей, якщо ти надаєш якісні послуги, тобі держава і страхова система забезпечить стимулювання розвитку.

Петро Порошенко, 14 січня 2016

Правда

Президент коректно описує суть реформи, яку обговорювали в МОЗі ще з 2014 року — а саме принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Щоправда, тоді не йшлося про страхову медицину для малозабезпечених верств населення.

Эта реформа (медицины) направлена исключительно на то, чтобы сделать медицину платной, на сокращение больниц...

Олександр Вілкул, 17 січня 2018

Неправда

Вілкул напевно має на увазі співоплату — коли пацієнт оплачує медичні послуги разом з державою. Цей принцип виключили з реформи, і сьогодні держава, як завжди, оплачує все. Стосовно закриття лікарень — то це має вирішувати місцева влада: де та які лікарні було б ефективніше розташувати для найефективнішого надання послуг.

Эта проходимка во главе, исполняющая обязанности министра здравоохранения засекретила, послушайте, перед парламентом, перед народом Украины, перед правоохранительными органами. Она… засекретила документы о покупке лекарств (за государственный счет)

Вадим Рабінович, 7 вересня 2017

Неправда

Мінздрав ще за часи міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі у 2015 році запровадив практику закупівлі ліків через міжнародні організації. Дані про закупівлі ліків є відкритими і знаходяться на сайті МОЗ.

...пропонується по суті знищення всієї сільської мережі медичних закладів. Тут передбачено (реформою — прим. ред), що всі гроші з місцевих бюджетів забираються на центральний орган виконавчої влади, і вже вони будуть регулювати, кому платити, кому ні.

Юлія Тимошенко, 17 жовтня 2017

Маніпуляція

Національна служба здоров'я не забирає кошти з місцевих бюджетів. Раніше це були субвенції з держбюджету, які надходили до лікарень через декілька ланок місцевого рівня. Тепер ті ж самі кошти будуть йти через НСЗ напряму медичним закладам. До того ж механізм державних субвенцій залишається чинним на 2018-2019 рр.

Цей Закон («Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості») вже має фінансовий ресурс. Державний бюджет України на 2017 рік вже передбачає виділення 4 млрд грн на оновлення сільської медицини.

Петро Порошенко, 19 жовтня 2017

Правда

Держбюджетом на 2017 рік передбачена субвенція місцевим бюджетам на розвиток системи охорони здоров’я у сільський місцевості у розмірі 4 млрд грн.

Більше по темі:
Правда від Порошенка та маніпуляції від Тимошенко. VoxCheck Impact-17. 20-й випуск

Пенсійна реформа

Дефіцит Пенсійного фонду — одна з найголовніших проблем українського бюджету. Цього року уряд має перерахувати в фонд 139 млрд грн. Це більше 10% видатків державного бюджету.

Для забезпечення безбідної старості наявних пенсіонерів працюючі українці сплачують категорично недостатньо коштів. При цьому населення України старішає. Як вирішити проблему? Наприклад, можна підвищити вік виходу на пенсію. Це була одна з основних новел пенсійної реформи минулої осені.

VoxCheck жодного разу не знайшов позитивних відгуків опозиційно налаштованих політиків з цього приводу. Критикували навіть підвищення пенсій, яке проводилося разом із реформою.

Порошенко цю тему взагалі не коментував.

Тепер вони (влада) спробують так само незаконно протягти свою пенсійну «реформу», через яку кількість пенсіонерів скоротиться з 12 млн до 5 млн.

Олег Ляшко, 09 червня 2017

Неправда

Проблема у тому, що багато де у світі населення старішає швидше, ніж народжуються діти, і як наслідок виникає проблема із забезпеченням пенсіонерів. За словами американського економіста Алана Ауербаха з університету Берклі, можливих рішень для цієї ситуації небагато: можна залучати мігрантів, підвищувати вік виходу на пенсію та/або знижувати державні пенсійні виплати (у тому числі замінювати їх на персональні накопичення у пенсійних фондах). Другий варіант працює у розвинених країнах, але поки ще не в Україні. Тому у нас підвищують пенсійний вік. Джерело розрахунків про зменшення кількості пенсіонерів з 12 млн до 5 млн VoxCheck знайти не вдалося.

Владимиру Борисовичу (Гройсману) стоило бы честно сказать, что данная реформа (пенсионная) — это выполнение требований МВФ по сокращению бюджетных расходов и, соответственно, — по сокращению пенсионеров.

Микола Скорик, 21 вересня 2017

Неправда

МВФ не примушує Україну щось робити. Він надає кредит, коли інші кредитори вже відмовили, в обмін на виконання нами таких заходів, які оздоровлюють економіку (бо саме через поганий стан економіки ми не можемо залучити кошти деінде). Економіка, де дефіцит Пенсійного фонду складає кілька відсотків ВВП і фінансується з держбюджету — не зовсім здорова та збалансована. І тут ми можемо тільки повторити те, що писали у фактчеку Ігоря Мосійчука.

Петро Порошенко цю тему взагалі не коментував

Не пропустіть найважливіші статті VoxUkraine

Стан економіки

Не встигнувши отямитися від фінансової кризи 2008-2009 років, у 2014-2015 українська економіка знову впала, і хоча падіння зупинилося, поточний стан економіки можна назвати «повземо по дну». Тому це, напевно, одна з найбільш конструктивних критик опозиції на адресу влади.

Інша справа, що опозиція зазвичай коментує економічні питання досить непрофесійно — наприклад, порівнює речі, які не можна порівнювати.

Одна з типових помилок — розрахунок українського ВВП у доларах та його порівняння до початку кризи з поточними показниками (детальніше — у фактчеку нижче).

Що на це відповідає Порошенко? Президент часто згадує про зростання економіки. Але його твердження можна умовно розділити на дві теми:

  1. констатація економічного зростання
  2. скарги на те, в якому поганому стані йому дісталася українська економіка.

Смотрите, экономика в целом падает. ВВП страны сократился вдвое, бюджет в долларовом эквиваленте, не в гривневом, тоже сократился вдвое. Почему надо мерить и сравнивать в долларах? Потому что мы импортозависимое государство

Євгеній Мураєв, 04 січня 2018

Маніпуляція

ВВП у доларах справді скоротився вдвічі, але на це вплинула девальвація гривні. Щоб уникнути проблем з розрахунками ВВП через коливання валют, економісти зазвичай рахують ВВП у національній валюті та корегують його на дефлятор ВВП (загальний рівень цін у країні). Згідно з ним, ВВП України з 2013 року скоротився на 11,57%.

Гуманітарна катастрофа 2014 року, коли ми мали 15% падіння ВВП — це було тоді, коли я обрався. Коли ми мали 14% дефіциту держбюджету, відсутність армії, 50% інфляції, 0 або менше 5 млрд золотовалютних резервів

Петро Порошенко, 28 лютого 2018

Неправда

Це твердження з серії «все правильно, але трохи не так». Не будемо довго розписувати, але все, що сказав президент, тривало два роки, й деякі події відбувалися ще тоді, коли Порошенко не був президентом.

Більше по темі:
ЗНО для президента: як Петро Порошенко долає завдання, які сам собі встановив чотири роки тому

Рейтинги України

«Україна посідає місце у міжнародних рейтингах десь між Зімбабве та Гондурасом». Це не дослівне висловлювання, але за змістом дуже схоже на те, що зазвичай каже український політикум.

Ті, хто критикують Україну за низькі рейтинги, мають рацію: за більшістю рейтингів, які оцінюють бізнес-середовище, рівень життя та інше, Україна посідає досить низькі місця.

А те, що ми [Україна] стали найбіднішою країною Європи — це наша провина. За свободою ведення бізнесу ми на 163-му місці у світі. За рейтингами… в тому рейтингу Грузія була на 20-му і 21-му до кінця мого президентства, і вона б ще далі піднімалася. За свободу ведення бізнесу Світового банку, там 100 з чимось країн, Україна на 83-му

Міхеїл Саакашвілі, 24 лютого 2016

Правда

Йдеться про два рейтинги — Index of Economic Freedom та Doing Business. У першому Україна 2016 року (коли Саакашвілі про це сказав) була на 162 місці, а Грузія — на 23-му, і за останні кілька років Грузія майже не змінила позицій. У рейтингу Doing Business Україна дійсно посіла 83 місце 2016 року. Але наступного року ми просунулися у рейтингу — про що одразу повідомив президент

Україна піднялася ще на чотири позиції у щорічному рейтингу Doing Business. Тепер ми 76-ті серед 190 країн.

Петро Порошенко, 24 жовтня 2017

Правда

Україна дійсно піднялась на 4 позиції у рейтингу Doing Business — із 80-го місця 2017 року до 76 2018 року.

Політичні рейтинги влади

Опозиція часто згадує про низькі рейтинги Блоку Петра Порошенка та Президента. Це правдиво — от тільки опозиціонери чомусь часто роблять це, використовуючи неправильні соціологічні дані.

Рівень довіри за останніми опитуваннями до діючого президента десь в межах 7-9%. Хіба може президент з таким рівнем довіри керувать країною? У мене втричі більший рівень довіри, ніж в діючого президента.

Олег Ляшко, 28 лютого 2018

Неправда

Ляшко це казав у лютому 2018. Тоді був актуальним грудневий рейтинг Фонду «Демократичні ініціативи», згідно з яким в Україні не було жодного політичного лідера і громадського діяча, довіра до якого переважала б над недовірою. Причому в Ляшка був гірший показник довіри, ніж у Порошенка. Так само рейтинг Порошенка випереджав рейтинг Ляшка, за даними групи «Рейтинг», Центру Разумкова і КМІС. На сьогодні ситуація трохи змінилася: згідно з квітневими даними КМІС, у Ляшка такий само рейтинг як у Порошенка (12,2%), а показник довіри трохи кращий, ніж у Петра Порошенка.

Ви знаєте, є дуже дивна ситуація в країні: в нас зараз в країні немає політика, який би мав переважну більшість голосів.

Петро Порошенко, 28 лютого 2018

Правда

Так і є: за всіма рейтингами немає лідера, за якого готові проголосувати більшість людей. Щоправда для українських електоральних настроїв відсутність очевидного лідера є скоріше звичною, аніж дивною ситуацією.

Еміграція з України

Девальвація, високі тарифи, інфляція та скрутне економічне становище — все це, за логікою опозиції, не може не призводити до відтоку людей з України. (Війна на Сході ніколи не згадується — як і у випадку економічної кризи).

Часто опозиціонери кажуть про те, що за останні кілька років Україну покинуло від 5 до 8 млн людей. Проблема у тому, що офіційної статистики про еміграцію не існує, і усе що є — це дуже приблизні експертні підрахунки.

Минус 180 тысяч человек за 11 месяцев. Еще 8 миллионов уехали. Вот жестокая цена экспериментов, которые правительство называет «реформами»

Олександр Вілкул, 20 січня 2018

Маніпуляція

Статистики про те, скільки людей емігрувало, геть немає. Ті розрахунки, що є, свідчать про те, що кількість емігрантів з 2014-го склала 2,5 млн. А от за минулий рік населення України справді скоротилося на 180 тис. — люди помирають швидше, ніж народжуються нові громадяни.

Петро Порошенко цю тему взагалі не коментував

Більше по темі:
2,5 млн, або кожен десятий дорослий українець, працюють за кордоном. Це багато, але не катастрофа

Безвіз

Цю тему любить президент і не любить опозиція. Хоча іноді і в безвізі вона знаходить негатив.

За перші 90 днів безвізу понад чверть мільйона українських громадян вже скористалися можливістю вільних подорожей країнами Шенгенської зони, відчувши на собі всі переваги свободи руху осіб.

Петро Порошенко, 15 вересня 2017

Перебільшення

Згідно з даними Представництва ЄС в Україні, на 11 вересня 2017 року (93 дні з початку дії безвізого договору) 235,7 тис. громадян України скористалися безвізовим режимом, а не 250 тис.

401 тис українців відвідали країни ЄС без віз з червня 2017 року.

Петро Порошенко, 4 лютого 2018

Неправда

Це правда.

Первый миф о том, что безвиз — это заслуга нынешней власти. Это неправда. План действий по либерализации безвиза был предоставлен Украине в конце 2010 года. К октябрю 2013 он был выполнен на 85%.

Сергій Льовочкін, 11 травня 2017

Перебільшення

План дій був розрахований на 3-4 роки. У листопаді 2013 — через три роки після отримання плану — Єврокомісія писала, що Україна все ще має виконати вимоги першого етапу.

Ми мусили би отримати безвізовий режим, як мінімум, на рік раніше, але не отримували його, тому що корупція у вищих ешелонах влади не дозволяла нам дати такий безвіз.

Юлія Тимошенко, 11 травня 2017

Перебільшення

2016 року корупція була однією з двох причин затримки безвізу. Друга — відсутність чітко прописаного механізму припинення безвізового режиму з ЄС.

Армія

Розповіді про здобутки армії — один із «коників» Президента. З 2014 року видатки на силовий блок зросли з 2% ВВП до 5% ВВП.

Опозиція ж рідко згадує про армію — лише в тому контексті, що Україна нібито значно підвищує витрати на силовиків типу МВС та прокурорів. Єдиним критиком справ у армії є колишній міністр оборони та лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко.

Витрати на сектор оборони та безпеки 6%. Тому що ми країна у стані війни.

Петро Порошенко, 25 січня 2018

Перебільшення

Видатки на оборону та безпеку поки не дотягують до 6% ВВП. У 2018 році на цей сектор планується виділити 5,2% ВВП.

В проекте Государственного бюджета на 2018 год увеличили выплаты на силовой блок — прокуратуру, полицию и т.д., а на космос, например, дали меньше на 25%

Юрій Бойко, 22 вересня 2017

Правда

У проекті держбюджету 2018 дійсно збільшувалися витрати на ГПУ на 16% і на МВС на 20%. Витрати на Державне космічне агентство зменшувалися на 32%. Тобто Бойко назвав не зовсім коректну цифру, але суть правильна.

В бюджеті поточного року на будівництво і закупівлю житла для військовослужбовців передбачено більше 800 млн грн.

Петро Порошенко, 18 січня 2018

Правда

В бюджеті-2018 на це виділено 857 млн грн.

Протягом останнього року 2017 за офіційними даними Міністерства оборони було розподілено приблизно 930 квартир. Це в умовах коли вся увага до солдат, до Героїв АТО, до поранених, до вбитих. 2005 рік, коли наша команда прийшла 6537 квартир було забезпечено. Той рекорд не побив ще ніхто.

Анатолій Гриценко, 13 березня 2018

Перебільшення

Анатолій Гриценко надає правильні дані, але при цьому порівнює кількість збудованих та придбаних квартир 2005 року з кількістю розподілених 2017 року. Це некоректно, потрібно порівнювати одні й ті самі дані.

Децентралізація

Цю тему також більше любить Президент, ніж опозиція: реформа децентралізації, напевно, є однією з найуспішніших. Але Порошенко теж помиляється у статистиці, тоді як опозиція перекручує її.

Я особисто бачу всі проблеми країни. Але те, що ми в 7 разів збільшили місцеві бюджети…

Петро Порошенко, 28 лютого 2018

Неправда

Із початку процесу децентралізації у 2015 році місцеві бюджети збільшилися в 2,2 раза, а не в 7

Нам постоянно рассказывают о тех прелестях децентрализации бюджетной, сколько территориальные громады выиграли. Все это правда для городов-миллионников. Для маленьких городов это абсолютно бессмысленная вещь. Им на фоне бюджетной децентрализации, во-первых, уже поменяли законодательство и часть налогов, которую отдавали 2 года назад, забрали в центральный бюджет. Но с этими доходами отдали несоразмерные расходы.

Євгеній Мураєв, 04 січня 2018

Неправда

З 2015-го доходи місцевих бюджетів зросли у 2,2 рази (державного — лише на 38%). При цьому доходи місцевих бюджетів покривають усі витрати: у 2017 році витрати були 502 млрд грн, тоді як видатки 496 млрд грн.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї — визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!