ЗНО для президента: як Петро Порошенко долає завдання, які сам собі встановив чотири роки тому

Через чотири місяці після складання присяги президента Петро Порошенко презентував «Стратегію сталого розвитку «Україна-2020». Ще за кілька місяців вона набрала юридичної ваги у вигляді президентського указу.

«Реформи мають бути системними, одночасно торкатися одразу всіх політичних, економічних та соціальних інституцій. Саме тому «Стратегія-2020» передбачає понад 60 реформ та спеціальних програм, запускати які треба майже одночасно, — зазначив Порошенко на презентації Стратегії. — План, здається, непосильний, але загадаймо прислів'я: “Очі бояться, а руки роблять”».

Щоб оцінити хід виконання реформ та програм, у Стратегії були прописані 25 кількісних показників. Можна сказати, що Порошенко поставив собі і своїй команді чіткі KPIs, чого треба досягти до 2020 року (ми не знаємо, чому термін виконання Стратегії на рік довший, ніж завершення першого президентського терміну).

Оцінка проміжних результатів Стратегії — це не стільки спроба оцінити роботу президента, скільки намагання об’єктивно подивитись і зрозуміти, який шлях пройшла країна за минулих чотири роки. Складних чотири роки. А ще цей проект гарно показує, які очікування були в суспільства й нової влади у вересні 2014-го. Завищені, невиправдано завищені.

1. Легкість ведення бізнесу

У лютому 2018 року на Давоському форумі Порошенко прокоментував нові результати звіту Doing Business: «У поточному році Україна вийшла на 76-те місце. Ви думаєте, я щасливий? Ні. Я абсолютно впевнений, що протягом короткого періоду ми будемо в першій 50-ці».

Дійсно, Україна посіла 76-те місце серед 190 країн у останньому рейтингу Doing Business від Світового банку, проте у 2014 році у президента була зовсім інша мета — тоді у Порошенка планували увійти в першу 30-ку. Хоча прогрес України не такий вже й поганий — за розрахунками Financial Times на основі даних Doing Business, Україна мала найбільше покращення бізнес-клімату серед пострадянських країн з 2010 року. Яка динаміка України у значущих світових рейтингах, можна подивитися в нашому спецпроекті «Україна у глобальних рейтингах».

2. Кредитний рейтинг України (S&P)

Кредитний рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті — важливий показник, від якого сильно залежить по якій «вартості» країна може залучати кредитні ресурси. Невідомо, чому у Стратегії обрали рейтинг саме компанії Standard & Poor's (S&P), яка є однією з трьох найвпливовіших міжнародних рейтингових агенцій.

У жовтні 2015 року S&P підвищило Україні рейтинг до «B–». З того часу рейтинг України залишається незмінним. У 2014 році на момент прийняття Стратегії рейтинг був «ССС», у квітні 2015 він впав до «CC», а ще пізніше до «SD» (технічний дефолт під час реструктуризації держборгу). Ціль на 2020-й — «ВВВ», це вже так званий інвестиційний рівень (все що нижче «BBB–» — спекулятивний рівень). Для цього України треба зробити сім кроків вверх за «шкалою» S&P.

3. Індекс глобальної конкурентоспроможності

Всесвітній економічний форум (WEF) щороку оцінює національну конкурентоспроможність на основі результатів опитування керівників компаній та статистичних даних. На виході кожен охочий може кількісно оцінити країну за 12 пунктами (якість інститутів, макроекономічна стабільність тощо).

У «Стратегію» заклали досить амбітну ціль – покращити результат у два рази (з 84-го до 40-го місця). За чотири роки Україна піднялась в Індексі лише на три позиції. Як змінювалося місце України в Індексі за останні сім років – можна простежити в нашому проекті «Україна в глобальних рейтингах».

4. ВВП на одну особу (за ПКС)

*за даними МВФ. **за даними Світового Банку

Валовий внутрішній продукт на одну особу за паритетом купівельної спроможності — один з найбільш важливих економічних показників. Він дотично показує економічну розвинутість країни й багато каже про рівень добробуту в країні.

Президентська команда, встановлюючи KPIs, вирішила «звірятися» з розрахунками Світового банку, де останні дані — за 2016 рік. Тоді за цим показником Україна посідала 139-те місце у світі.

У Світового банку немає даних за 2017 чи 2018 рік, тому ми звернулися до даних Міжнародного валютного фонду. Згідно з прогнозом МВФ, у 2017 ВВП на одну особу за ПКС становитиме $8712,9: це на 2,4% більше, ніж у 2014-му, але дуже далеко до цифри $16 000 (за прогнозом того ж МВФ, у 2020 році показник ВВП на людину буде $10 299.

5. Чисті надходження прямих іноземних інвестицій за період 2015-2020рр.

*за даними НБУ

У Стратегії зазначено, що для оцінки розміру ПІІ будуть використанні дані Світового банку, але у СБ останні дані за 2016 рік (сумарні ПІІ за 2015 й 2016 склали $6,49 млрд).

Більш актуальні дані у Національного банку. За період 2015-2017 рр. ПІІ по розрахункам НБУ становили $8,7 млрд. Велика частка з цих інвестицій – це гроші (або конвертовані в капітал кредити), що пішли на докапіталізацію банків. Наприклад, у 2016 році частка «банківських» інвестицій складала 67%. У 2017 скоротилась до 26%. Якщо не враховувати банки, чисті надходження ПІІ за минулий рік становили $1,8 млрд (зростання на 26% порівняно з 2016-м).

6. Відношення дефіциту держбюджету до ВВП

3% ВВП – це граничне значення відношення дефіциту держбюджету до ВВП закладено в Стратегії на 2020 рік. Але завдяки участі у програмі МВФ Україна виконала й перевиконала цей Маастрихтський критерій ще у 2016 році. Лад у держфінансах (помірний і контрольований дефіцит бюджету) – ключова умова фонду. І Україна поки що виконує цю вимогу – минулий рік дефіцит бюджету становив 2,1% (залишається в рамках норми 2,5%).

Проте все ще може змінитись в інший бік до 2020 року. Україна стоїть на порозі президентських та парламентських виборів, перед якими існує ризик «роздування» бюджету – збільшення різниці між доходами та витратами, з урахуванням отриманих та виданих з державного бюджету кредитів. Влада традиційно пробує «завойовувати» електорат за допомогою підвищення соціальних виплат, збільшення видатків на соціально-економічний розвиток регіонів або «підкуп» різноманітними трансфертами.

Схоже, нинішня влада не уникла цієї спокуси. Нещодавно Кабмін ухвалив кілька рішень щодо підвищення соціальних виплат, зокрема, перерахування пенсій для військовослужбовців, анонсована поява нових соціальних програм: муніципальна няня (робота якої частково оплачуватиметься з бюджету), а вже в цьому році держава забезпечуватиме молодих мам бебі-боксами. Ці програми можуть збільшити дефіцит у разі відсутності відповідних доходів.

7. Відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до ВВП

Завеликий державний борг – економічний тягар, що містить купу ризиків для України. У Стратегії зазначені дані МВФ, згідно з даними фонду, у 2017-му загальний борг становив 2,19 трлн грн, що дорівнює 75,6% від ВВП. Міністерство фінансів вже порахувало за фактичними цифрами і звітує про розмір боргу щодо ВВП на рівні 71,8%. За даними Мінфіну, станом на 30 квітня 2018 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу становить 2,02 трлн грн (або $77,05 млрд).

Обидві цифри завеликі для Україні: для порівняння, більшість країн на схожому етапі розвитку мають борг на рівні 40-50% ВВП. Крім того, у 2019-2020 рр. Україна має виплатити позичальникам $10 млрд, з яких $6,7 млрд – з бюджету.

8. Енергоємність ВВП

*тонни нафтового еквівалента на $1000 ВВП за ПКС

Енергоємність валового внутрішнього продукту – це макроекономічний показник, що показує рівень витрат енергоресурсів на одиницю виробленого ВВП. Цей показник рахують у Міжнародному енергетичному агентстві, проте Україна не є його членом. Агентство не оновлювало дані про Україну з 2012 року, і в Стратегію «заклали» саме цифру шестирічної давнини. Нинішній стан, відповідно, ми дізнатися не можемо. Держстат робить власний розрахунок цього показника, який у абсолютних одиницях дещо відрізняється: з 2012 до 2016 (останні дані) показник зменшився на 13% з запланованих на 2020 рік 44%.

9. Військові витрати, % від ВВП

Порошенко прийняв присягу Головнокомандувача через два місяці після початку Антитерористичної операції на Донбасі. Війна змусила збільшувати оборонний бюджет, який, згідно Стратегії, дорівнював 1,02% ВВП.

Які видатки включає в себе 1,02% ВВП у 2014 році? У бюджеті на 2014 рік закладали видатки на Міністерство оборони в розмірі 0,9% від ВВП. Але, ймовірно, станом на момент укладання Стратегії бюджет МО вже було збільшено до 1,02% ВВП.

З чим порівнювати цю цифру у 2018-му – не дуже зрозуміло. Фінансування сфери національної безпеки і оборони у цьому році – це не тільки витрати на Міноборони, а ще на 14 державних відомств. Згідно з плановими витратами бюджету – 2018, сумарний обсяг витрат на них – 5,09% ВВП. Якщо ж розглянути тільки видатки на Міністерство оборони й Національну гвардію, то побачимо 2,58 й 0,33% ВВП відповідно.

10. Чисельність професійних військових

*осіб на 1000 населення

Чисельність армії – ще один важливий військовий показник. За три роки загальна кількість військовослужбовців збільшилася зі 150 000 до 255 000. ЗСУ залучили 110 000 контрактників та створили окремий підрозділ – Сили спеціальних операцій.

У Стратегії вирішили не прописувати загальну кількість військовослужбовців, а взяли цифру на 1000 громадян за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI). Відкритих даних щодо кількості професійних військових в Україні у SIPRI немає.

За даними начальника Генерального штабу Муженка, у 2017 році в армії служили 168 000 контрактників, відповідно, професійних військових. Згідно з нашими розрахунками, українські ЗСУ вже виконали 41% плану і ми маємо 3,96 професійних військовослужбовців на 1000 осіб.

11. Індекс сприйняття корупції

Порошенко дуже багато разів наголошував, що боротьба з корупцією — пріорітет, умова нашого подальшого успіху проведення реформ, що відкриє шлях до економічного росту і підвищення рівня життя. Важливість проблеми розуміють і пересічні українці: згідно з опитуванням КМІС, 29% громадян вважають подолання корупції однією з першочергових проблем.

За результатами опитування експертів та представників бізнесу Transparency International вираховує Індекс сприйняття корупції. Минулого року Україна «заробила» 30 балів зі 100 можливих і посіла 130-те місце (зі 180 країн).

12. Довіра експертного середовища (адвокати/юристи) до суду

«Немає зараз більш важливої реформи, ніж судова», — сказав президент у залі ВР перед голосуванням за зміни до Конституції в частині судової реформи в червні 2016-го. Парламент ухвалив ці зміни, які призвели, зокрема, до часткового скасування суддівської недоторканності, переатестації та збільшення зарплат працівників Феміди.

Укладачі Стратегії, певно, хотіли б оцінити реформу через опитування «експертного середовища» – адвокатів та юристів – щодо рівня довіри до суду. Проте на момент виходу цієї статті VoxUkraine не вдалося знайти результатів жодного такого опитування. Схожі «заміри» проводять серед усіх громадян. Наприклад, станом на кінець 2017 року 6,2% опитаних довіряють судам, а 2% — вважають судову систему незалежною.

Баланс довіри-недовіри з 2013 року майже не змінився: до революції він складав -71%, а у 2017 вже -71,6%.

13. Довіра громадян до міліції

На святкуванні другої річниці створення Національної поліції міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відзначив: «Найважливішою оцінкою й основним показником нашої роботи є не показники і відсотки – це вторинне, і це прийде само собою. Найважливішою є довіра людей, яка сьогодні зростає».

Баланс довіри-недовіри дійсно покращився порівняно з нереформованою міліцією. За даними Центру Разумкова, станом на жовтень 2017 року баланс складав -6,9%, тоді як на момент переформатування міліції на поліцію він дорівнював -56,8%.

14. Оновлення кадрового складу державних службовців (правоохоронні органи, судді, прокуратура, влада)

Очищення влади (люстрація) – одна з вимог Революції гідності. Дещо для цього було зроблено: парламент у вересні 2014 року ухвалив Закон «Про очищення влади», а наприкінці 2015-го – новий Закон «Про державну службу».

Але здається, що наразі в країні ні в кого немає інформації, наскільки було оновлено владу і правову систему по всій країні. На запит VoxUkraine у Національному агентстві з питань державної служби відповіли, що таку статистику не збирають.

У 2015 році VoxUkraine проводив дослідження оновлення перших трьох рівнів керівництва державних відомств – міністрів (голів), їхніх заступників та керівників департаментів. Порівняно з початком 2014 року, керівний склад відомств оновився в середньому на 80%. Проте на більш низьких позиціях, наприклад, у Національній поліції не все так гладко. Колишні міліціонери, які не прошли переатестацію, поновлюються на посадах через суд.

15. Ліміт частки одного постачальника в загальному обсязі закупівель будь-якого енергоресурсу

Не дуже зрозуміло, що мали на увазі укладачі Стратегії: закупівель ким? Йдеться лише про імпорт, чи ні? Для аналізу цього пункту ми сфокусувалися на даних щодо імпорту найбільш поширених в Україні енергоресурсів – газу, нафти, урану та вугілля (антрациту).

Газ. ЗЗа останні чотири роки Україна, зокрема НАК «Нафтогаз», досягли значного прогресу в реформуванні газової сфери: позбавилися енергозалежності від Росії, диверсифікували постачальників пального, вдало оскаржили невигідний контракт з “Газпромом”, підвищили тарифи та скоротили імпорт (споживання) газу. Минулого року в Україну «ввезли» 14,1 млрд куб. м газу, з яких 61% імпортував «Нафтогаз». Майже увесь імпортований газ купували в європейських компаній.

Нафта й нафтопродукти. В Україні не працюють чотири з п’яти нафтопереробних заводів, тому доводиться імпортувати великий обсяг нафтопродуктів (бензин, дизель, газ, тощо) – за минулий рік 7,8 млн тонн, з яких 46% – з Білорусі, а 31% – з Росії. Крім того, минулого року Україна імпортувала трохи більше 1 млн тонн сирої нафти і нафтопродуктів, 85% яких припало на Азербайджан.

Ядерне паливо. На атомні електростанції припадає 52% обсягу виробництва усієї української електричної енергії (Міненерго, 2017 рік). До 2014-го в Україну ядерне паливо постачалося тільки з Росії (компанія «Росатом»). Зараз поставки більш диверсифіковані. Минулого року частка РФ становила 58,5%, а 41,5% – Швеції (американська компанія Westinghouse).

Вугілля. Якщо Україні вдалося відмовитися від імпорту газу з Росії, то з вугіллям інша ситуація. На окупованій території Донбасу залишилося багато підприємств, які раніше видобували вугілля для ТЕЦ та ТЕС. Нестачу вугілля Україна покриває імпортом: за даними ДФС, у 2017-му українські компанії імпортували 19 млн тонн вугілля, з яких 67% – з Росії.

Що ж стосується видобутку, то за минулий рік було видобуто 34,9 млн тонн, найбільша частка видобутку – у компаній ДТЕК (71%). Загалом, за даними Держстату, за 2017 рік в Україні було спожито 44,1 млн тонн вугілля.

16. Середня тривалість життя

Минулого року парламент схвалив медичну реформу – одну з найбільш обговорюваних тем в Україні. Однією з незалежних «оцінок» якості медицини в країні є середня тривалість життя. За даними Світового банку, за період 2014-2016 рр. тривалість життя в Україні змінилася лише на 0,3 пункту – з 71,1 до 71,4 року.

Це менше, ніж у західних сусідів: наприклад, середня тривалість життя у Польщі та Словаччині – 77 років.

17. Частка коштів місцевих бюджетів у загальнодержавному бюджеті

Про реформу децентралізації Петро Порошенко оголосив одразу на присязі. Передання повноважень на місця торкнулося й бюджетної сфери – кілька видів податків та зборів почали спрямовувати до місцевих бюджетів.

Незважаючи на різке збільшення частки місцевих бюджетів, до запланованих 65% у 2020 році ще є що змінювати. За даними Казначейства, минулого року частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України в частині доходів становила 49%, а у видатках – 46%.

18. Проникнення широкосмугового Інтернету

*кількість абонентів на 100 осіб

За останніх три роки Україна досягла непоганих результатів у проникненні широкосмугового інтернету – з 8,88 абонента на 100 людей до 12,2. Якщо порівняти цей результат з європейськими країнами, нам є куди розвиватися.

Широкосмуговий інтернет – це доступ до інтернету з високою швидкістю передання даних за кількома каналами одночасно.

Україна посідала найнижче місце в Європі за проникненням широкосмугового інтернету у 2016 році. У найближчого «конкурента» – Молдови – 13,7 абонента на 100 людей. Найкращий ж показник у Швейцарії – 45,1/100 людей.

В Україні проводилися місцеві опитування щодо проникнення та використання всесвітньої мережі. За даними Інтернет асоціації України, 64%, або 21 млн, українців хоча б раз на місяць використовують інтернет.

19. Процент випускників шкіл у 2020, які володіють 2-ма іноземними мовами

Укладачі Стратегії мають досить амбітні цілі: до 2020 року 75% випускників шкіл повинні володіти щонайменше двома іноземними мовами, що підтверджується міжнародними сертифікатами. Перевірити цю інформацію станом на 2017 рік VoxUkraine не вдалося, але ми вирішили проаналізувати результати ЗНО з різних мов, аби зрозуміти, наскільки добре володіють випускники хоча б однією іноземною мовою.

Для аналізу ми взяли дані ЗНО за 2016 та 2017 рік. Середнє значення з тесту з англійської за два роки покращилося на два бали – зі 144 до 146. Крім того, кількість школярів, що склали англійську на 180 і вище, збільшилася на 2% (з 10% до 12%).

20. Якість середньої освіти (місце в рейтингу PISA)

Восени 2017 року парламент ухвалив новий Закон «Про освіту». Основні зміни: повернення до 12-річної освіти, збільшення фінансування до 7% ВВП та автономна розробка шкільних програм.

Оцінити рівень освіти – досить нетривіальна задача. У Стратегії довірили це програмі міжнародного оцінювання учнів PISA. Раз на три роки організація проводить дослідження, яке базується на тестуванні 15-річних учнів. У 2018 році Україна долучилася до 80 інших членів програми PISA, було проведено тестування понад 6000 учнів, а результати варто чекати у грудні 2019-го.

21. Добробут громадян

Для оцінки своєї діяльності команда президента вирішила не зупинятися на наявних інструментах і створити новий. «Україна разом із Світовим банком розробить показник добробуту громадян, визначиться з його цільовим значенням та проводитиме моніторинг змін такого показника», – зазначено в Стратегії. VoxUkraine не вдалося відшукати новостворений показник, проте ми вже проводили дослідження добробуту українців.

У грудні 2017 року середня реальна зарплата (з урахуванням інфляції) перевищувала показники докризового грудня 2013-го на 6%. Лише в Луганській області зарплати ще не «відновилися» до показника чотирирічної давнини.

Доходи пенсіонерів змінились набагато скромніше - середня пенсія за 2017 рік склала 1828 грн (дані Держстату), це всього на 24% більше за показник 2013-го. З урахуванням понад двукратної інфляції реальні доходи пенсіонерів залишаються суттєво меншими, ніж до кризи.

22. Кількість громадян України, які відчувають гордість за свою державу

Щоб дізнатися думку громадян України з цього приводу, соціологи використовували різні формулювання. У Стратегії використовують «90% громадян України відчуватимуть гордість за свою державу». Таке формулювання можна знайти лише в опитуванні за серпень 2014 року (за місяць до виходу Стратегії). Тоді «так» відповіли 29%. Подальші опитування містять вже інші питання: чи пишаєтеся ви тим, що є громадянином України, та як би самі себе охарактеризували – як патріота чи ні? За їх результатами 68% опитаних пишаються, що вони українці, а 83% опитаних вважають себе патріотами України.

23. Кількість призових місць на Олімпіаді-2020 в Японії

Найбільше медалей у своїй історії українські спортсмени взяли на Олімпіаді в Пекіні у 2008 році – 27. У Стратегії вирішили перевершити цей показник і поставили ціль – 35 разів повинні вийти на п’єдестал українці на Олімпіаді в Японії.

Наскільки ймовірним є досягнення цієї мети? VoxUkraine вже намагався відповісти на це запитання. Шанси спортсменів отримати медаль на Олімпіаді залежать від місця проведення ігор, інвестицій і навіть розміру ВВП країни.

24. Глобальний індекс конкурентоспроможності у боротьбі за таланти

Міграція та старіння населення дають про себе знати: за останні сім років в Україні кількість економічно активного населення працездатного віку зменшилася на 2 млн осіб. Якщо навіть вдасться вирішити демографічну кризу, то далі стає критично важливо «утримати» людей у межах держави.

Retain (з англ. – утримання) – один з показників, який впливає на Глобальний індекс конкурентоспроможності в боротьбі за таланти. Станом на грудень 2017-го Україна посідає 61-ше місце серед 119 країн.

25. Кількість фільмів у широкому прокаті українського виробництва у 2020 році

У 2017 році за рахунок держави було створено 47 фільмів. Про це звітує Держкіно. Проте офіційної інформації, скільки з них було «у широкому прокаті», немає. До того ж українське кіно виходить і приватним коштом. Тому варто просто порахувати, скільки фільмів виходило у широкий прокат: 33.

Результати:

Стратегія 2020, яку чотири роки назад розробили у Адміністрації президента, відображає уявлення нової (на той час) влади про те, що таке успішна Україна. Наскільки президентська команда виявилась успішною у досягненні цих цілей за перші чотири роки? 16 пунктів стратегії — в процесі виконання (середній прогрес 40%): 2 пункти перевиконані, а 7 завдань — наразі неможливо оцінити (не вистачає чи не існує необхідних даних). Якої оцінки вартує такий результат, кожен вирішує самостійно.