В Україні триває реформа оборонно-промислового комплексу. Настав час діяти використовуючи раніше засвоєні уроки.
Україна має нове міністерство, і це викликає резонанс.
22 липня 2020 року було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (МСП). Як випливає з назви, до сфери його відповідальності входить стратегічний розвиток стратегічних галузей України. Нещодавно призначений Віце-прем’єр-міністр Олег Уруський запевнив, що МСП забезпечуватиме сталий розвиток стратегічних галузей, створить нові робочі місця, збільшить доходи держбюджету та сприятиме регіональному розвитку.
Жорсткий громадський нагляд та контроль у поєднанні з громадським моніторингом та оцінюванням мають життєво важливе значення для того, щоб МПС не перетворилося на “Міністерство достатку”. В антиутопії Орвелла “1984” “Теорію і практику олігархічного колективізму” уособлює міністерство, яке контролює економіку Великого брата, наказуючи плебсу постійно виробляти непотрібну зброю без будь-яких засобів виробництва.
МСП є комуністичним конструктом, успадкованим від радянських часів. Незалежна Україна вже мала цей конструкт у вигляді Міністерства промислової політики (МПП). У грудні 2010 року (у тому самому місяці, коли було створено державний оборонний концерн “Укроборонпром” (УОП) під пильним наглядом Кремля), тодішній президент Віктор Янукович реорганізував МПП в Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном. Вже наступного місяця Янукович призначив міністра оборони-зрадника Дмитра Саламатіна – обидва наразі знаходяться під захистом Росії – генеральним директором УОП. Незабаром після цього було відновлено діяльність МПП.
У 2014 році на тлі Революції Євромайдану та насильницького стратегічного сепаратизму Росії реформатори України об’єднали МПП з Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Їхньою метою було підвищення ефективності управління та скорочення витрат.
Незважаючи на значні реформаторські зусилля, пострадянський зв’язок політики та криміналу існує в Україні й сьогодні. Цей факт яскраво відображено в нещодавно опублікованих заявах зроблених після зустрічі президента Зеленського з керівником британської розвідки MI6 Річардом Муром. Ніхто не знає, скільки мільярдів державних коштів було розтрачено та привласнено, проте поточна ситуація в економічній, фінансовій та оборонній сферах України свідчить про з’язок між цими історіями. Протягом останніх років державний оборонний-промисловий комплекс пережив велику кількість публічних корупційних скандалів. Деякі з них навіть призводили до звинувачень Національного антикорупційного бюро в заангажованості. Боронь боже, щоб тій самій старій корупції дозволили проникнути до нового Міністерства.
Відповідно до Постанови №819 Кабінету Міністрів України (КМУ) від 7 вересня 2020 року Міністерство «є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності». Інші стратегічно важливі державні підприємства (ДП) також можуть входити до сфери відповідальності Міністерства. Хоча комусь може здатися інакше, Уруський стверджує що МПС не планує контролювати економічну діяльність підприємств. Проте воно буде розробляти та реалізовувати державну промислову політику.
МСП делеговано понад 103 актуальних завдання – як загальних, так і конкретних. За таких умов Міністерству, можливо, доведеться одночасно розробляти стратегії, призначати, керувати, брати участь, контролювати та оцінювати себе. Вже виявлено численні ризики зловживання службовим становищем та фактори невідповідності найкращим міжнародним практикам, зокрема Принципам корпоративного управління G-20/ОЕСР. У 2014 році ОЕСР розпочала імплементацію життєво важливого цільового проекту підтримки програми боротьби з корупцією в Україні, зокрема, з метою покращення відносин з ЄС, НАТО та МВФ.
Викликає стурбованість той факт, що нещодавнім рішенням Конституційного суду визнані неконституційними положення, які стосуються державних службовців та незаконного збагачення. Що також несе загрозу моральним принципам майбутніх службовців МСП. Наразі в Міністерстві, для якого ще потрібно розробити бюджет, працює лише сім осіб.
МСП здійснюватиме контроль над оборонною промисловістю України (державне оборонне замовлення (ДОЗ), управління та керівництво). Повідомляється також про плани щодо реорганізації УОП та створення в майбутньому компаній «Оборонні системи України» (до складу якої увійдуть дев’ять холдингових компаній) та «Аерокосмічні системи України» (що складатиметься з шести холдингових компаній).
Відповідно до радянських традицій, МСП також відоме як Мінстратегпром. Без ефективного громадського нагляду та контролю воно ризикує стати гібридною вертикальною установою, яка не лише аналогічна, але й гірша за Укроборонпром. Його місія відображає офіційну мету УОП, кодифіковану в 2010 році Указом КМУ №1221, а саме: «…підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами…».
Варто відзначити, що за твердженням ключових експертів, УОП був спеціально створений як структура для відмивання грошей з кінцевою метою інтеграції оборонного комплексу України з російським (Ростех). Менш ніж за десять років УОП зробив дуже мало для розвитку інновацій, розширення можливостей та потужностей чи збільшення експорту. На сьогодні із 137 оборонних підприємств під парасолькою УОП, 90% прибутку припадає на 10, 21 розкрадено російськими силами, а 15 збанкрутували. Менше половини решти визнані державою життєздатними для відновлення та розвитку; їх буде переведено під егіду МСП.
Стратегія трансформації УОП: Дорожня карта модернізації та корпоративного управління
Мало хто не погодиться з тим, що потрібно ліквідувати УОП, корпоратизувати оборонно-промисловий комплекс України, приватизувати його непотрібні активи, а решту зробити привабливими для інвестицій та проектів міжнародного партнерства. Настав час метаморфози УОП та відбудови державної та приватної промисловості України з виробництва оборонної продукції та товарів подвійного використання.
Команда реформаторів в УОП розробила стратегію, в рамках якої він стає корпоративним центром трансформації. З урахуванням понад 14 запропонованих ключових ролей, зокрема реформи корпоративного управління, автоматизації процесів і цифрових систем, та покращення ДОЗ, +/- 3-річний перехідний термін є напруженим. За словами Першого заступника директора Романа Бондаря, УОП має на меті “поліпшення якості продукції, залучення талановитих інженерів та підвищення соціальних стандартів; пошук інвестицій і створення спільних підприємств; розробку нових технологій та нових, конкурентоспроможних товарних платформ для стимулювання експорту”.
Як учасник Вассенаарських угод, Україна посідає 14-те місце в світі серед країн-експортерів зброї. Починаючи з 2013 року її позиція постійно знижується. Цей спад частково пов’язаний з де-факто припиненням виконання частини експортних контрактів щодо товарів військового призначення та подвійного використання в 2014 році внаслідок збройної агресії Росії проти територіальної цілісності України. Протягом цього “загрозливого або особливого періоду”, окрім Державної служби експортного контролю експортні операції мають отримувати дозвіл ще й Міністерства оборони. В принципі, обмеження експорту задля забезпечення потреб збройних сил держави логічне. Однак на практиці спостерігаємо ситуацію “сам не гам і другому не дам”. Незважаючи на те, що їх не було закуплено через ДОЗ, експорт багатьох наявних вітчизняних технологій заблокований. Оскільки значна частина того, що Україна могла б експортувати, нікуди не йде, здається, настав час переглянути це питання.
УОП повідомляє про експорт вартістю понад 500 млн. доларів США. Директор Укрспецекспорту Вадим Ноздря нещодавно повідомив, що державний посередник із зовнішньої торгівлі бере участь у 200 контрактах на суму понад 1,5 млрд доларів. Експерти, які представляють українських приватних виробників товарів військового призначення, стверджують, що поточна зовнішньоторговельна діяльність є незадовільною, і що експорт може легко вирости на 500-700 млн. доларів на рік. За словами керівника Асоціації виробників озброєння та військової техніки України (AUDM) Руслана Джалілова, з прийняттям відповідного законодавства та завершенням транформації УОП, за кілька років ці цифри могли б сягнути понад 2 мільярдів доларів.
Мало хто усвідомлює, що понад 200 приватних українських компаній пов’язані з організаціями-виробниками зброї, такими як AUDM та Ліга оборонних підприємств України. AUDM представляє понад 100 компаній, в яких працює близько 3000 людей.
Колись визнаний в усьому світі лідер у сфері безпеки та оборони Радянського Союзу, Україна здатна ефективно повернути – або й перевершити – свій колишній статус. Але повсюдна корупція та безглузда, неавтоматизована бюрократія заважають руху вперед. Як наголошує Голова виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеїл Саакашвілі: «Оборонна промисловість України сповнена великого потенціалу, але часу надзвичайно мало! Україна повинна рятувати та розвивати власну оборонну промисловість. І … якщо ви запитаєте, де взяти гроші на все це? Продавати! [те, що випускається Ред.]”.
Шлях уперед: реформи та міжнародне співробітництво
Проект Закону №3822 про особливості реформування оборонно-промислового комплексу державної форми власності охоплює питання трансформації. Його положення повинні розроблятися з урахуванням національних інтересів, зокрема як це передбачено Стратегією національної безпеки України 2020 року. Законопроект потрібно сумлінно опрацювати та вивірити за допомогою експертів, а потім ухвалити Парламентом. Потрібно вирішити багато інших питань, починаючи від формул ціноутворення радянського типу, що обмежують прибуток, і закінчуючи санкціями проти Російської Федерації. Серед них:
- Усунення корупційних ризиків пов’язаних зі зловживанням службовим становищем в структурі нового МСП шляхом перегляду повноважень, які суперечать Принципам корпоративного управління G-20 / ОЕСР,
- Призначення до МПС осіб, які пройшли ретельну процедуру оцінювання та відбору, та не мають жодних конфліктів інтересів і кримінального минулого.
- Надання можливості реформаторам з УОП здійснювати запропоновану корпоративну трансформацію тим часом як МПС розроблятиме ефективну стратегічну політику.
- Забезпечення прозорого та ефективного парламентського нагляду та контролю за підтримки громадського моніторингу та оцінювання з боку громадянського суспільства.
- Забезпечення відповідності реформи управління найкращим міжнародним практикам.
- Спрощення, діджиталізація та автоматизація закупівель ДОЗ та процедур контролю експорту.
- Перегляд призупинення експорту зброї 2014 року з метою обмеження експорту лише тих товарів, що їх планує закуповувати держава.
- Розробка та впровадження нового законодавства та нормативних актів, зокрема:
- додаткових документів з оборонних закупівель, що підвищують прозорість та вчасність формування бюджету;
- приведення правил щодо спільних підприємств та прав інтелектуальної власності у відповідність до принципів ЄС;
- експортний контроль з підвищеною прозорістю, спрощеними процесами та швидким оборотом;
- публічно-приватне партнерство і кооперація;
- сприяння розвитку приватних виробників оборонних товарів та товарів подвійного призначення.
Певного прогресу було досягнуто в секторі приватних виробників товарів військового призначення. У квітні президент Володимир Зеленський скасував право УОП впливати на маркетинг, доступ до ринку та ціноутворення в експортних контрактах. Однак, у цій сфері попереду ще багато роботи.
Інновації, виробництво та обмін оборонними технологіями та технологіями подвійного призначення наразі є як ніколи важливими. Наслідки пандемії коронавірусу, глобальне припинення вогню та “нова нормальність” вказують на те, що технології, які раніше були орієнтовані на оборону, будуть корисні для Порядку денного в сфері сталого розвитку до 2030 року.
Саме тому МПС та УОП повинні діяти узгоджено в національних інтересах України, забезпечуючи інституційну цілісність корпоратизації (розробленої реформаторами УОП) та реалізацію майбутніх, прогресивних та життєдатних, стратегій розроблених МПС. Лише в такому разі їхні зобов’язання у сфері міжнародної співпраці з корпораціями та організаціями, зокрема Агенцією ООН з промислового розвитку, НАТО та ЄС, матимуть сенс. Україні та її стратегічним партнерам потрібно думати, вчитися на власному досвіді, співпрацювати, розбудовувати, а не розпорошувати зусилля.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний