Верховна Рада відмовилася підтримати проект постанови про формування покрокової дорожньої карти з проведення земельної реформи.
Документом передбачалося доручити міністерству аграрної політики і продовольства, міністерству економічного розвитку, міністерству фінансів та іншим причетним відомствам розробити проект концепції обігу земель сільськогосподарського призначення.
На сьогодні у міністерства аграрної політики немає зрозумілої та конкретної концепції земельної реформи. Різниця в поглядах профільного міністра Тараса Кутового (пропонує продавати права оренди на землю) та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана (наполягає на прямому продажу з обмеженням 200 га в одні руки) – це теж сигнал невизначеності.
До того ж, немає впевненості щодо того, чи є в Раді достатня кількість голосів за підтримку ринку землі в принципі.
Тиск з боку міжнародних кредиторів, Світового банку та МВФ, додає імпульсу земельній реформі, але попри встановлені МВФ терміни рішення по ній може прийняте не у травні, а у вересні-жовтні, з початком нової парламентської сесії.
На сьогодні ми як ніколи близькі до проведення земельної реформи, однак прийняття рішення щодо неї можливе у двох випадках.
Перший. Кабмін сформує єдину позицію щодо земельної реформи, яку підтримають народні депутати. Цей варіант потребує наявності політичної волі та готовності нести політичну відповідальність за прийняте рішення.
Другий. Долю земельної реформи вирішить Конституційний Суд.
У лютому цього року, народний депутат Олексій Мушак (БПП) вніс до Конституційного Суду подання 55 народних депутатів щодо визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Рішення КС – у випадку якщо суд визнає мораторій неконституційним – знімає фактор політичної відповідальності за введення ринку землі.
