Кількість посад на державній службі поступово скорочується — наприклад, у березні 2024 року їх було 207 тисяч, а в грудні того ж року — вже 192 тисячі. Але дефіцит кадрів залишається на приблизно одному рівні — 16-17% (у грудні 2024 року — 31 тис. вакансій). Чи є державна служба привабливим працедавцем, особливо для молоді? Що думають про це державні службовці та ті, хто міг би вступити на держслужбу?
Всеукраїнське опитування, проведене компанією «Кантар» у грудні 2023 року, показало, що відносна більшість респондентів ставляться до державної служби нейтрально, а добре та погане ставлення мають приблизно по 30% населення (при цьому серед молоді 18-35 років майже 50% ставляться до державної служби нейтрально).
Порівняно з 2021 роком ставлення до державної служби значно покращилося (імовірно, через ефект «єднання навколо прапора» й через те, що багато людей отримували допомогу від держави під час повномасштабного вторгнення). Частка осіб, які хотіли би вступити на держслужбу, трохи знизилася (16% у 2023 році порівняно з 20% у 2021) через те, що з 9% до 20% виросла частка осіб, хто (на їхню думку) не може цього зробити. 63% респондентів не хотіли би працювати на держслужбі. Проте, зважаючи на порівняно малу частку тих, хто ставиться до держслужби негативно, їхню думку, імовірно, можна змінити.
Для цього потрібно розуміти, що приваблює у державній службі, а що відштовхує, а також наскільки добре потенційні держслужбовці розуміють, що на них очікує. Те саме опитування показало, що приваблює людей на держслужбу в першу чергу ідея служіння суспільству, на другому місці — офіційна зайнятість і соціальні гарантії. Відштовхує — в першу чергу корумпована робота (так відповіли майже половина респондентів), нечесний добір та залежність від керівника. Низька зарплата є перешкодою лише для чверті респондентів.
Така думка українців про державну службу відповідає високому рівню сприйняття корупції за індексом Transparency International та іншими опитуваннями. Відповідно, найбільші зміни, яких українці очікують від державної служби (бажані, але не надто притаманні їй риси) — це невідворотність покарання за порушення закону, чіткі та відкриті майнові декларації, а також зрозумілі процедура добору та вимоги до держслужбовців (до речі, поширення такої інформації може сприяти припливу кадрів на держслужбу). Крім того, помітно, що людям бракує комунікації з боку держави, адже ще дві дуже бажані риси держслужби, які наразі не надто розвинені, — це аналіз законів і норм перед ухваленням та завчасне й зрозуміле доведення до відома людей змін у законах. Останнє особливо актуальне зараз, коли реформи в Україні мають прискоритися у зв’язку з євроінтеграцією.
«Я працювала в органах влади понад десять років. На мою думку (й наше опитування це підтвердило), необхідно світоглядно міняти державну службу. Вона не така гнучка, як бізнес чи громадський сектор, і від цього неприваблива для потенційних фахівців і незрозуміла тим, хто намагається оцінити її роботу ззовні. Деякі люди не йдуть на державну службу через побоювання, що керівництво стримуватиме їхній професійний розвиток (частково це правда).
Але головна проблема — це брак інформації про державну службу. Це не лише про конкурси й прозорість процедур. Це ще й про зрозуміле пояснення того, що роблять державні службовці. Нам не вистачає інформаційних кампаній, просвітницьких кампаній у закладах освіти про роботу органів влади, яка малопомітна, але дуже важлива», — каже Ірина Овчар, кандидат політичних наук, фахівець у сфері GR і законотворення, старший науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень, співавторка дослідження думки членів GPA.
Із нею погоджується Олег Розум, адвокат, член Національної спілки журналістів України, співавтор дослідження:
«Основними чинниками, що стримують молодь приєднання до публічної служби, є корупція, непрозорість кар’єрного зростання та низька заробітна плата. При цьому мотиваційними чинниками є бажання служити суспільству, впливати своїми рішеннями на державну політику та отримати унікальний досвід. Агенції з Державної служби та іншим державним органам варто вдосконалювати комунікації, оскільки молодь отримує мало інформації про те, чим займаються на публічній службі та яким чином потрапити на конкурс.
Щоб залучати до публічної служби молодь із нульовою толерантністю до корупції та західною освітою, потрібно вдосконалити систему грантів для талановитих молодих людей із лідерськими здібностями. Крім того, потрібно змінювати систему мотивації публічних службовців. У перспективі варто підвищити зарплату, однак сьогодні можна компенсувати брак ресурсів за допомогою навчальних програм та постійного професійного розвитку державних службовців.
Найближчим часом завдяки євроінтеграції та плану Ukraine Facility Україну очікують масштабні зміни системи державного управління. Цей план передбачає зміну структури оплати праці, а також оптимізацію державних органів, перегляд їхніх функцій для усунення дублювання та забезпечення ефективної координації між ними. Ці реформи мають спростити ухвалення управлінських рішень, знизити адміністративні бар’єри та підвищити ефективність міжнародної співпраці, зокрема інтеграції України до європейського економічного простору».
Наскільки задоволені своєю роботою люди, що вже працюють на державній службі?
Про це можна дізнатися з низки опитувань, які Національна агенція з державної служби (НАДС) проводить серед держслужбовців за методикою асоціації «Профешенал Гавермент». У таблиці 1 порівнюємо деякі показники з цих опитувань і бачимо, що в цілому атмосфера на державній службі поліпшилася: деякі позитивні показники виросли (зелені рядки), а деякі негативні знизилися (рожеві рядки). Втім, такі висновки можуть бути зумовлені недостатньою репрезентативністю опитувань. Адже опитування можуть заповнювати переважно ті особи, які задоволені своєю роботою.
Таблиця 1. Оцінки державними службовцями окремих аспектів своєї роботи, % респондентів
| Запитання/показник | 2020 | 2023 |
| Для просування по службі важливі особисті зв’язки (відповіді повністю згоден + частково згоден) | 22,9 | 30,5 ↑ |
| Для просування по службі важлива лояльність до керівництва (відповіді повністю згоден + частково згоден) | 38,8 | 50,5 ↑ |
| Чи задоволені ви… | ||
| …ступенем Вашої залученості до ухвалення рішень, які впливають на Вашу роботу? (повністю задоволений + задоволений) | 65,7 | 71,5 ↑ |
| … управлінськими практиками Вашого керівництва? (повністю задоволений + задоволений) | 66,6 | 70,9 ↑ |
| … кількістю і якістю інформації від Вашого керівництва про те, що відбувається всередині державного органу? (повністю задоволений + задоволений) | 62,5 | 66,8 ↑ |
| … визнанням, яке отримуєте за успіхи в роботі? (повністю задоволений + задоволений) | 49,6 | 61,1 ↑ |
| Мій безпосередній керівник ставиться до мене з повагою (повністю згоден + частково згоден) | 84,8 | 87,3 |
| Я вільно висловлюю свої думки та занепокоєння безпосередньому керівнику (повністю згоден + частково згоден) | 81,5 | 83,3 |
| У моєму державному органі вище керівництво генерує високий рівень мотивації у співробітників (повністю згоден + частково згоден) | 48 | 52,8 |
| У моєму державному органі заохочується інноваційність (повністю згоден + частково згоден) | 54,4 | 67 ↑ |
| У моєму державному органі заохочується ініціативність (повністю згоден + частково згоден) | 58,8 | 68,3 ↑ |
| Я розумію, як моя робота співвідноситься з цілями та пріоритетами мого державного органу (повністю згоден + частково згоден) | 93,2 | 94,5 |
| Наскільки Ви в цілому задоволені… | ||
| … своїм професійним вибором стати держслужбовцем (повністю задоволений або задоволений) | 71,4 | 73,6 |
| … своєю заробітною платою (повністю задоволений або задоволений) | 20,6 | 21,8 |
| … своєю роботою (повністю задоволений або задоволений) | 80,5 | 80,2 |
| Держслужбовці в цілому новатори чи скоріше новатори | 27 | 29,5 |
| Я новатор чи скоріше новатор | 59,8 | 59,9 |
| За потреби я працюю понаднормово | 91 | 92 |
| Я отримував протизаконні чи неетичні вказівки | 15,2 | 10 ↓ |
| Я отримував протизаконні чи неетичні вказівки кілька разів на рік або частіше (із тих, хто отримував незаконні чи неетичні вказівки) | 63,5 | 37,5 ↓ |
| Я не можу вільно повідомити про протизаконні чи неетичні вказівки | 25 | 13 ↓ |
| Я не почуваюся захищеним від виконання неетичних вказівок | 19 | 9 ↓ |
| У нашому органі влади токсична корпоративна культура | 22 | 12,3 ↓ |
| Вважають, що преміювання відбувається не на основі заслуг | 25% | 25% |
| Стикалися з дискримінацією (переважно за віком та стажем роботи) | ~25% | ~25% |
Наприклад, у 2019 році НАДС провела опитування щодо булінгу й визначила, що з цим стикалися понад 60% державних службовців. Переважно булінг стосувався віку чи досвіду роботи працівника й полягав у словесних образах з боку керівників. Опитування, представлені в таблиці 1, показали значно нижчий рівень булінгу – 10% у 2021 році та 8% у 2023 роках. Навряд чи таке значне зниження могло відбутися настільки швидко. Тому це питання потребує подальших досліджень.
Виходячи з опитувань НАДС, молоді (до 36 років) держслужбовці частіше незадоволені своєю зарплатою і роботою. Вони частіше вважають лояльність до керівництва важливим чинником для обіймання посади та ставлять на перший план освітній та морально-етичний фактори для просування по службі. Втім, загалом, судячи з таблиці 1, державні службовці задоволені своєю роботою, але не зарплатою (хоча, за даними Мінфіну, середні зарплати в державних органах вищі, ніж в економіці в цілому).
Опитування 200 членів асоціації «Профешенал Гавермент» (чверть опитаних працюють на держслужбі) показує, що 65% із них розглядають можливість працювати на державу й лише 11% не розглядають. При цьому серед чинників мотивації зарплата лише на п’ятому місці, а головними є можливість впливати на державу та почуття обов’язку, а також можливість набути унікальний досвід.
Асоціація «Профешенал Гавермент» (Professional Government Association — PGA) діє з 2014 року та єднає українців-випускників закордонних ВНЗ, які залучені або готові долучатися до реформ в Україні, незалежно від локації. PGA має закордонні осередки в столицях ЄС, залучає молодь та професіоналів всіх рівнів до розбудови зв”язків між українцями та державою. Щоб долучитися до спільноти PGA, потрібно лишити заявку за лінком та пройти верифікацію диплому.
«Ми надаємо колегам можливість долучитися та допомогти реформам і системним змінам — це важлива дотичність небайдужого громадянина, особливо в часи війни», — розповідає Олена Чепурна, керівниця Асоціації, — «зокрема інформуємо членів про актуальні вакансії, особливо в Уряді, долучаємо до міжнародних проектів, співпраці з Міністерствами та Агенціями, організовуємо конференції та адвокаційні проекти, а також неформальні зустрічі спільноти. Ми підтримуємо ініціативу членів Асоціації — кожен із них може розробити та впровадити власний проєкт».
Перешкодами до влаштування на держслужбі респонденти опитування вважають токсичну організаційну культуру (зокрема складні бюрократичні процеси й надмірний формалізм), низьку зарплату, корупцію та політичний вплив на держслужбовців.
Ті, хто не розглядає для себе можливість вступу на держслужбу, найчастіше готові змінити свою думку, якщо там виросте зарплата, знизиться корупція та зміняться підходи до управління людьми (наприклад, запровадження гнучкого графіка роботи й обмеження політичного впливу). Втім, ті, хто не готові стати держслужбовцем, не проти долучатися в інших формах — проектах технічної допомоги, роботі за контрактом тощо. Ті, хто працює на держслужбі й планує звільнитися в найближчі півроку, називають ті самі причини звільнення: низька зарплата, токсична атмосфера в колективі, надмірна бюрократія, обмеження кар’єрного зростання.
Як із опитувань НАДС, так і з опитування членів асоціації «Професійний уряд» випливають схожі висновки. Державні службовці, особливо молодь, хочуть мати цікаву й відповідальну роботу, тобто впливати на державну політику, а не заповнювати непотрібні форми. Крім того, вони цінують просування по службі, що базується на досягненнях, а не на добрих стосунках з начальством чи тривалістю перебування на посаді.
План Ukraine Facility передбачає впровадження змін, які відповідають цим прагненням: відновлення відкритих конкурсів та онлайн-порталу, де публікується інформація про них (career.gov.ua), ухвалення закону про вступ на державну службу, просування кар’єрними сходами та вихід з неї (щоб держслужба перестала бути «чорною скринькою») та зміну системи оплати праці. Цей закон обмежує премію 30% зарплати (щоб знизити залежність держслужбовців від керівників) та запроваджує чітку градацію посад із визначеним діапазоном зарплат.
Крім того, на нашу думку, варто переглянути процеси та процедури ухвалення рішень в органах влади, щоб державні службовці більше займалися сутнісною, а не «паперовою» роботою. Такий перегляд потребуватиме багато часу, тому не варто його відкладати.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
