Опитування Інституту соціології НАНУ показує, що вже з 1999 року стабільно близько 70% українців уважають, що жінки можуть обіймати керівні посади (графік 1).
Графік 1. Чи згодні ви, що жінки не мають обіймати керівних посад? (% респондентів)
Однак, розглядаючи українські підприємства, бачимо, що все ще існують “чоловічі” та “жіночі” галузі. А звіт Світового економічного форуму також не відносить Україну до найбільш гендерно рівних країн – у 2022 році ми разом із Парагваєм на 80 місці зі 146 країн (бал України – 0,707, тоді як найвищий бал – 0,908 – має Ісландія, а найнижчий – Афганістан – 0,435). Якщо розглянути цей графік за компонентами (рис. 2), видно, що в Україні доволі висока участь жінок у бізнесі, майже найвищий бал за освітньою рівністю, але дуже низький – за політичними можливостями (щоправда, індекс не врахував наявність гендерних квот у партійних списках).
Графік 2. Компоненти гендерної рівності (звіт Світового економічного форуму)
Отже, показники гендерної рівності в Україні доволі високі, але ще є куди прагнути.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
