Чи здатна росія реалізувати свої амбіції та закріпити за собою провідну роль у БРІКС?

Чи здатна росія реалізувати свої амбіції та закріпити за собою провідну роль у БРІКС?

Photo: unsplash / Jean Colet @apchf
18 Січня 2024
FacebookTwitterTelegram
1067

Війна росії проти України є частиною її ширшого плану світового лідерства. Ще одна частина цього плану — лідерство серед країн «Глобального Півдня», починаючи з країн БРІКС. Росія почала розробляти спільну валюту БРІКС, щоб витіснити долар США із транскордонних розрахунків між країнами-членами БРІКС. Чи здійсняться ці плани?

Зробити росію «знову великою»?

Офіційний мотив варварського вторгнення росії в Україну, а саме — денацифікація та демілітаризація свого сусіда, настільки ж непереконливий, наскільки й анахронічний. Денацифікація — це видозмінений радянський пропагандистський наратив, що виник після Другої світової війни. І без того сумнівний рівень довіри до нього сьогодні ще більше підірваний реабілітацією нинішнім російським режимом Йосипа Сталіна, кривавого радянського диктатора, якого після його смерті засудили Микита Хрущов та Олександр Солженіцин. Кремлівські альтернативні пояснення реальності — це штучні наративи, призначені для внутрішнього та зовнішнього споживання. Вони належать до категорії застосовуваних ФСБ «активних заходів» тактики гібридної війни. «Активні заходи» мають сформувати необхідне сприйняття шляхом поширення свідомо упередженої інформації або маніпуляцій в медіа. Кінцева мета — спонукати цільову аудиторію вчиняти певні дії в інтересах росії (чи не діяти проти цих інтересів). Використання цих методів пропаганди радянського типу означає, що щирість заяв і декларацій режиму завжди має бути під питанням.

Попри це, антизахідні й антиамериканські наративи росії, здається, знаходять відгук у багатьох країнах, що розвиваються. Хоча вони можуть мати різні мотиви (наприклад, Китай чи Індія можуть самі прагнути глобального домінування, а менші азійські та африканські країни імовірно отримують російську фінансову та військову допомогу), результат однаковий: вони займають антиукраїнську позицію. Наприклад, БРІКС і ще 27 країн не підтримали резолюцію ООН від 23 лютого 2023 року, яка засудила російське вторгнення.

Плани Кремля про спільну валюту країн БРІКС

Росія різними способами намагається зробити ці країни своїми довгостроковими союзниками. Окрім переконання за допомогою пропаганди, це також інвестиції в стратегічні галузі або в наднаціональні проєкти. Одним із таких проєктів є спільна валюта для БРІКС.

Про існування цього проекту Володимир Путін повідомив на бізнес-форумі БРІКС у червні 2022 року. У серпні 2023 року провідний кремлівський економіст-неомарксист Сергій Глазьєв пояснив, що Москва планує розробити нову міжнародну цифрову валюту, щоб кинути виклик домінуванню долара США як валюти для розрахунків між центральними банками. Крах долара та розпад ЄС — це мантра, яку постійно повторюють Глазьєв та інший кремлівський економіст-неомарксист Михайло Хазін, і яка відображає багатовікову мрію російського суспільства про неминучу «загибель» Заходу.

За словами Глазьєва, спільну валюту БРІКС планують створити як грошову одиницю, що спирається на два кошики — в одному кошику міститимуться валюти країн БРІКС, а в іншому — близько 20 біржових товарів від нафти до зерна та золота. Нова валюта регулюватиметься договорами, підписаними між країнами-учасницями. Вона використовуватиметься для переміщення капіталу між країнами лише для інвестицій, схвалених урядами. Ціни на сировинні товари будуть свідомо стабілізовані (зокрема, Глазьєв говорить про фіксацію ціни на золото на московській біржі та подальшу ренаціоналізацію цієї біржі). Цифровізація та використання технології блокчейн дозволять обійти санкції. Весь проєкт може стати предметом обговорення на наступному саміті БРІКС у Казані (Татарстан) у жовтні 2024 року. Саміт відбудеться в росії, оскільки 1 січня цього року вона прийняла головування в БРІКС від Південної Африки.

З точки зору Заходу, концепція будь-якої спільної валюти БРІКС викликає здивування, оскільки вона буде непрацездатною через надзвичайну складність і функціональні проблеми, які виникнуть  між географічно віддаленими країнами з по-різному слабкими економіками та нестабільними валютами. Джим О’Нілл, колишній керівник дослідження глобальної економіки Голдман Сакс (Goldman Sachs), який придумав абревіатуру БРІКС, назвав цю ідею «смішною» і «абсурдною». Деякі російські експерти також скептично до неї ставляться.

Крім того, росія вже має невдалий досвід «єдиної валюти». Під час розпаду СРСР росія побачила крах радянського рубля в 1991 році. Після цього, у 1993 році, не вдалася і спроба створити спільну валюту замість радянського рубля – рубля Співдружності Незалежних Держав (СНД). Значні монетарні потрясіння, гіперінфляція та знецінення валюти тривали кілька років. Рубль СНД впав з 0,7 за долар у 1991 році до 1200 за долар у 1993 році. Цей випадок показав Центральному банку росії, який був центральним банком валюти СНД, неможливість керувати спільною валютою для колишніх планових економік колишніх радянських республік. Суперечки щодо розподілу сеньйоражу, одна з причин краху рубля СНД, можуть знову виникнути між центральним банком БРІКС і членами валютного союзу. Нещодавнє приєднання п’яти нових країн-членів до БРІКС (без Аргентини) ще більше ускладнює проблему.

Навіть створення євро як єдиної валюти – проєкт, у якому країни-учасниці географічно та економічно набагато ближчі одна до одної, ніж БРІКС, зіткнулося зі значними труднощами через різну монетарну та фіскальну політику, рівні продуктивності та структури платіжного балансу. Ці проблеми стали особливо помітними під час боргової кризи у Греції 2015 року.

У жовтні 2023 року Путін відмовився від ідеї єдиної валюти, заявивши, що спочатку важливо створити систему розрахунків між національними валютами БРІКС, але що, на думку експертів, спільна валюта БРІКС є реальною в довгостроковій перспективі. Через місяць заступник міністра закордонних справ росії заявив, що питання про єдину валюту БРІКС залишається відкритим і має низку прихильників.

Прагнення очолити БРІКС і світ

Якщо втілення єдиної валюти БРІКС настільки складне, чому росія взагалі починає цей проєкт? Одне з імовірних пояснень – це те, що ідея спільної валюти пов’язана з метою відновлення Російської імперії / СРСР, і не лише її географічних кордонів, а і її геополітичного впливу. Розв’язана Україні війна є частиною цих намірів.

Намагання Кремля поширити свій політичний та економічний вплив по всьому світу, як, наприклад, у країнах Сахелю на південь від Сахари, таких як Малі, Центральноафриканська Республіка та Нігер, або в Нікарагуа, Кубі та Венесуелі в Південній Америці, спрямовані на досягнення цих геополітичних амбіцій.

Як зазначає російський опозиційний політик Лев Шлосберг, «Путін визначив свою внутрішньополітичну стратегію, і є тисячі… виконавців, які виконують його волю. Але у зовнішній політиці він головний архітектор і головний дизайнер. Він змінює політичну структуру світу. Він має намір повернути світ у 1945 рік, Ялту і Потсдам, і домовитися про новий розподіл сфер впливу у світі».

Роль росії як лідера підважує її слаборозвинена економіка

Подібно до того, як смертоносна війна проти України та підривна діяльність за кордоном викликають питання про етичність росії та цінність людського життя для її режиму, дисфункціональний характер російської економіки викликає питання щодо російського управління економікою та її відповідності ролі економічного лідера серед країн БРІКС.

Російські опозиційні економісти в еміграції визнають, що війна не лише спустошила Україну та підірвала світову економіку. Вони також вважають, що війна значно шкодить російській економіці та рівню життя населення. Тим часом неминучі західні санкції виявили відсутність економічної самодостатності росії та роблять її все більш залежною від необхідного імпорту та іншої допомоги, наприклад, експорту російської нафти та газу союзникам з більш потужною економікою, як-от Китай та Індія.

Однією з причин цієї вразливості є те, що за 33 роки незалежності економіка країни не змогла модернізуватися. Комфортне становище росії як світового експортера вуглеводнів і сировини дозволило їй ігнорувати необхідність розвитку внутрішніх ринків та інвестицій. Наприклад, за оцінками, від $1,0 до 1,5 трлн активів, виведених із росії, накопичені за кордоном, часто в руках олігархів. Навіть у 2022 році відплив капіталу з росії становив близько $230 млрд. Надзвичайні податки, які можуть бути стягнені в будь-який час з контрольованих державою корпорацій та компаній, таких як Газпром, щоб профінансувати дефіцит бюджету, підвищують невизначеність інвестиційного клімату.

Фактором, який робить російську економіку нібито стійкою, є її дуже низькі соціальні стандарти, підвищення яких російське населення ніколи не вимагало від уряду. На відміну від інших країн, які позичають, щоб забезпечити вищий рівень життя своїх громадян, російський уряд проводить політику низького державного боргу (близько 17% ВВП порівняно з 30% у Саудівській Аравії та 130% у США) і збалансованого бюджету. Коли державні доходи не відповідають прогнозам, уряд використовує Пенсійний фонд або Фонд національного добробуту замість того, щоб позичати на ринку. Це призвело до малого обсягу ринку облігацій (лише 100 мільярдів доларів у 2020 році). Тому російські підприємства для отримання фінансування покладаються на національну банківську систему, а оскільки найбільші російські банки належать або контролюються державою (через друзів Путіна), це дає режиму додаткові важелі впливу на бізнес.

Іншими словами, економічна відсталість росії частково компенсується здатністю уряду перекласти тягар санкцій на населення. Це означає, що для зміни поведінки російського уряду санкції мають бути набагато сильнішими.

Висновок

Вторгнення росії спрямоване на знищення української нації, проте Путін очевидно має плани втручання й до інших країн, щоб утвердити глобальне домінування росії. Однак здатність росії реалізувати будь-які амбіції щодо БРІКС або світового лідерства викликає сумніви.

Серйозні порушення гуманітарного права в Україні зробили росію вигнанцем. Після війни російська еліта може зіткнутися з новими звинуваченнями у злочинах проти людяності в західних судах із прав людини. Росія також зацікавлена в розширенні альтернативного блоку країн, мобілізованих проти Заходу, щоб використати їх як страховку проти виплати репарацій Україні (заморожені Заходом резерви російського центрального банку в розмірі $300 млрд, ймовірно, будуть передані Україні як перший внесок).

Країни, які долучаються до російської ідеї встановлення альтернативного західному світового політичного та економічного порядку, ризикують. Вони можуть бути втягнуті у збройний конфлікт разом із експансіоністською росією та потрапити під санкції Заходу. Вони можуть зазнати непередбачуваних фінансових наслідків від співпраці з відсталою російською економікою, ослабленою війною в Україні та санкціями Заходу.

Нарешті, занадто амбітні плани запровадження єдиної валюти БРІКС для розрахунків між центральними банками, скептично сприйняті на Заході, можуть бути небезпечними та дестабілізаційними для національних валют країн БРІКС. Прив’язка їхніх валют до рубля та юаня, які не є вільно конвертованими, може створити серйозні ризики для валют інших учасників цього об’єднання.

Автори
  • Джордж Візерінгтон, У минулому член російської команди моніторингової служби BBC та запрошений лектор з економіки та фінансів Вестмінстерського університету (2007-2013)

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний