Повномасштабний напад росії на Україну в лютому 2022 року мав значні гуманітарні та економічні наслідки. Низка досліджень показали, що вторгнення призвело до різкого зростання цін на пшеницю та кукурудзу, хоча це зростання було нижчим, ніж початкові прогнози. Заходи на кшталт «Шляхів солідарності» ЄС та «Чорноморської зернової ініціативи» впроваджувалися з метою полегшення торгівлі сільськогосподарською продукцією в умовах війни. Goyal & Steinbach (2023) використовують методи дослідження подій та докладні дані про ф’ючерсні ціни, щоб дослідити вплив цих подій на ринки сільськогосподарських товарів.
Попередні дослідження показали, що ф’ючерсні ринки гостро відреагували на російсько-українську війну. Наприклад, Carter & Steinbach (2023) виявили, що ціни на ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу виросли відповідно на 35% та 16% порівняно з теоретичними рівнями після російського вторгнення в Україну до моменту створення «шляхів солідарності» з ЄС у травні 2022 року. Однак це спостережуване зростання цін є значно нижчим за початкові прогнози на початку конфлікту. Світова організація торгівлі (СОТ) прогнозувала потенційне швидке зростання цін на пшеницю до 85% у 2022 році. Тоді як попередні дослідження вивчали вплив російсько-української війни на різні аспекти (продовольча безпека, торгівля та нестабільність ринку), дослідження Goyal & Steinbach (2023) оцінює конкретну реакцію ринків сільськогосподарської продукції на Чорноморську зернову ініціативу.
У травні 2022 року ЄС створив «шляхи солідарності» для вирішення проблеми перевезення сільськогосподарських товарів на експорт. Згодом, за посередництва ООН та Туреччини, було започатковано Чорноморську зернову ініціативу з метою відновлення перевезення сільськогосподарської продукції із заблокованих чорноморських портів. Застосовуючи методи дослідження подій, Goyal & Steinbach (2023) виявили, що ціни на ф’ючерси на сільськогосподарську продукцію зросли на 16% вище теоретичних протягом перших дев’яти тижнів після повномасштабного російського вторгнення. Однак ціни почали знижуватися після початку роботи шляхів солідарності ЄС, що свідчить про позитивну реакцію ринку на покращення маршрутів транспортування агропродукції. Всупереч очікуванням, Чорноморська зернова ініціатива мало вплинула на спричинену збройним конфліктом ринкову невизначеність – після її запровадження ф’ючерсні ціни залишилися незмінними (рис. 1).
Примітка: ф’ючерсні ціни були нормалізовані шляхом віднімання середнього значення ф’ючерсної ціни та ділення його на стандартне відхилення між 2021 і 2023 роками. Таким чином кожна ф’ючерсна ціна має середнє значення 0 та стандартне відхилення 1. Були нормалізовані ф’ючерсні ціни на ячмінь, канолу, кукурудзу, ріпаковий шрот, ріпак, рис, сою, соєву олію, соняшник, рослинну олію та пшеницю. Індекс – це загальне середньозважене всіх ф’ючерсних цін. Для розрахунку аналітичних вагових коефіцієнтів ми використали середнє світове виробництво на товарному рівні, усереднене за 2017–2021 роки (Міністерство сільського господарства США, 2023). На графіку крапка відзначає середнє тижневе значення індексу, а “вуса” показують найвищі та найнижчі значення індексу протягом тижня. Три вертикальні лінії позначають повномасштабне вторгнення росії в Україну (8-й тиждень), Чорноморську зернову ініціативу (29-й тиждень) та перше поновлення Зернової угоди (46-й тиждень).
Аналізуючи різні сільськогосподарські товари, Goyal & Steinbach (2023) виявили, що ф’ючерси на пшеницю більш чутливо реагували на війну, аніж ф’ючерси на кукурудзу, що свідчить про очікування повного припинення російських та українських перевезень через чорноморські порти (загальний обсяг транспортованої морем пшениці є вищим, ніж кукурудзи). Крім того, схоже, що «ефекту зараження» для сільськогосподарських товарів, які не зазнали безпосереднього впливу бойових дій, немає – ф’ючерсні ціни на соєві боби майже не змінилися.
Отримані дані ставлять під сумнів поширений наратив про те, що Чорноморська зернова ініціатива мала вирішальне значення для зниження цін на сільськогосподарську продукцію. Натомість наше дослідження підкреслює важливість врахування більш широких ринкових та геополітичних чинників при оцінці впливу конфліктів на ринки агропродукції. Дослідження також надає розуміння динаміки реакції ринків сільськогосподарської продукції на російсько-українську війну та відповідні торговельні ініціативи, наголошуючи на необхідності для розробників політики та учасників ринку враховувати різні фактори для розуміння поведінки ринку під час війни. Нарешті, отримані нами висновки свідчать про те, що міжнародна співпраця та координація зіграли ключову роль у зниженні цін на сільськогосподарські ф’ючерси.
Література
Carter, C.A. and Steinbach, S., 2023. Did Grain Futures Prices Overreact to the Russia-Ukraine War? MPRA Working Paper 118248. Accessed at: mpra.ub.uni-muenchen.de/id/eprint/118248
Goyal, R., and Steinbach, S. 2023. “Agricultural commodity markets in the wake of the Black Sea Grain Initiative.” Economics Letters 231, 111297. Accessed at: doi.org/10.1016/j.econlet.2023.111297
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний