Цього року розпочинається реформування шкільної освіти. Яких змін очікувати вчителям, учням та їх батькам.
У грудні минулого року Кабмін затвердив план запровадження концепції “Нова українська школа”. Цей документ стане основою втілення новацій закону “Про освіту”. Йдеться про оновлення змісту шкільної освіти, запровадження моніторингових досліджень, зміни у підвищенні кваліфікації вчителів, а також розробку професійних стандартів у сфері загальної середньої освіти. Окрім того, прийняття плану має забезпечити поетапний перехід на 12-річне навчання.
На нашу думку, наявність такого плану є важливою не тільки для розуміння термінів перебігу реформи, а передусім для виваженої підготовки до її реалізації, у тому числі на рівнях громад.
5 основних кроків, що мають бути реалізовані у 2018 році:
1-й крок. Реформування початкової школи, зокрема прийняття нового Державного стандарту початкової освіти, який пройшов громадське обговорення і пілотується в 100 обраних школах по всій Україні. Відповідно до цього нового стандарту, мають бути розроблені типові програми початкової освіти та навчальні матеріали до них, надруковані підручники, що пройдуть апробацію. Також буде завершено підвищення кваліфікації вчителів початкової школи.
2-й крок. Старт навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовка експертів до розробки ними рукописів, що враховуватимуть доступність для дітей із порушеннями психофізичного розвитку. Таке навчання має завершитись до 2020 року.
По суті, вперше з метою створення інклюзивного освітнього середовища уряд звернув увагу не тільки на обладнання приміщень для навчання дітей із особливими освітніми потребами, підготовку педагогів до роботи з дітьми, а й на адаптування змісту освіти до можливостей таких здобувачів освіти.
3-й крок. Затвердження Концепції педагогічної освіти, що зараз знаходиться на громадському обговоренні. Асоціація міст України вже надала свої висновки до цього документа. Вважаємо, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників має здійснюватись виключно за кошти освітньої субвенції. Це дозволить спрямувати зусилля органів місцевого самоврядування на оновлення матеріально-технічної бази закладів. Адже саме органи місцевого самоврядування здійснюють управління комунальними закладами освіти, що передбачає створення умов для підвищення кваліфікації педагогів.
Окрім того, акцентуємо увагу на якості підготовки вчителів до змін. Тут ми маємо говорити як про їх фахову компетентність, так і про цінності, носіями яких вони є. Добро, порядність, любов до малої батьківщини та інші цінності мають засвоюватись учнями і в освітньому середовищі.
4-й крок. Розробка професійних стандартів педагогічної діяльності вчителя початкової школи. Наразі проект цих стандартів розроблений і знаходиться на громадському обговоренні в МОН.
З прийняттям цих профстандартів уперше можна буде говорити про критерії оцінювання педагогічної діяльності вчителів і об’єктивно здійснювати таке оцінювання. До речі, розробка нових процедур атестації вчителів та керівників шкіл теж запланована цього року, як і розробка професійних стандартів педагогічної діяльності керівника школи.
5-й крок. Реальне зменшення бюрократичного навантаження на школу. Пригадаймо, в минулому році МОН оприлюднило результати моніторингу “Діти і папери”. Так, офіційно уперше було озвучено проблему “паперотворчості”, що не дозволяє працівникам закладів освіти приділяти достатньо уваги самим учням.
У цьому році уряд планує спростити систему документообігу, оптимізувати звітність і, що важливо для експертного середовища, – створити систему освітньої статистики й аналітики. Адже через відсутність достовірних статистичних даних у 2017 році, наприклад, обсяг освітньої субвенції обраховувався за контингентом учнів станом на вересень 2015 року. Це призвело до суттєвих помилок у розрахунках коштів. Сподіваємось, що запровадження такої статистики та аналітики допоможе вирішити подібні проблеми у майбутньому. Крім того, буде розроблено і забезпечено запуск експериментальної електронної платформи “Нова українська школа”.