Українці вважать, краще, щоб землю обробляв власник, а не орендар, але побоюються сплеску шахрайства та скупки землі великими агрохолдингами. Результати опитування
Краще, коли землю обробляє власник, не орендар. Власник більше зацікавлений в інвестуванні та більш раціональному використанні земельного ресурсу.
Це показали результати опитування, ініційованого Центром економічної стратегії та проведеного за допомогою дослідницької компанії GfK Ukraine за підтримки Посольства Чехії в Україні. Мета опитування – оцінити ставлення українців до п’яти реформ: освіти, пенсійної, медичної, земельної та приватизації. Опитування проводилось у липні-вересні цього року.
Плюси відкриття ринку землі
69% опитаних згодні з твердженням, що якщо мораторій на продаж с/г земель відмінять, власник вкладатиме в зберігання та переробку продукції, що призведе до створення робочих місць у сільській місцевості. Також опитані погоджуються з тим, що зняття мораторію сприятиме тому, що землю оброблятиме саме власник земельного паю.
Відміна мораторію дасть поштовх розвитку садівництва, ягідництва, зрошування, а це в свою чергу збільшить прибуток в довгостроковій перспективі (66% згоди). На думку опитаних зараз через мораторій землю обробляють не власники, а орендарі, які висаджують культури, що виснажують ґрунт (62% згоди).
Думки українців підтверджуються економічною теорією, відповідно до якої, чим довшим буде горизонт планування господарства, тим більше воно схилятиметься до запуску довгострокових інвестиційних проектів, а також тим дбайливіше ставитиметься до землі як фактору виробництва. Відкриття ринку землі дасть змогу орендарям викупити паї, які вони обробляють, орендодавці будуть готові заключати більш довгострокові договори оренди.
Ризики відкриття ринку землі
Громадяни вбачають небезпеку у можливому зростанні шахрайства та рейдерства, а також надмірній концентрації земель в одних руках. Українці побоюються, що земельні олігархи скуплять всю землю, бо в фермерів не буде грошей на її придбання (73% згоди).
Тому законодавство має передбачати додатковий захист прав власників земельних ділянок. Також необхідно ввести обмеження на максимальний розмір площ, що припадає на одного власника.
Насправді, якщо діятимуть певні запобіжники та обмеження, відкриття ринку може навіть призвести до зменшення шахрайства, оскільки зменшиться обсяг тіньового обігу землі, який відбувається зараз через мораторій. Завищеними є також ризики концентрації земель — в 2017 році земельний банк 100 найбільших агрохолдингів складав 6,3 млн гектар або лише 15% від загальної площі с/г земель.
Серед можливих варіантів відкриття ринку землі 33% громадян підтримують відкриття з обмеженнями. Мова про те, щоб дозволити купівлю-продаж лише фізичним особам, встановити максимальний обсяг на рівні 200 гектарів в одні руки. 27% опитаних висловились за поетапне відкриття ринку.
Наприклад, спочатку дозволити продаж державних земель, потім продаж приватних земель фізичним особам, потім юридичним особам, потім іноземцям.
18% підтримують варіант, коли держава викуповує землі у пайовиків коштом бюджету, тобто платників податків.
64% громадян вважають, що краще менш продуктивне господарство дрібних фермерів, які є власниками свого бізнесу та створюють більше робочих місць, аніж продуктивне сільське господарство, де великі агрохолдинги багато вкладають в землю і техніку і нарощують врожаї.
Преференції громадян щодо відкриття ринку з обмеженнями та розвиток фермерства збігаються із проголошеними підходами уряду до вирішення земельного питання.
Відкриття ринку землі допоможе залучити інвестиції в сільське господарство, стимулюватиме більш раціональне землекористування. Але разом із запуском реформи потрібно й запускати запобіжники, що насамперед стосуються унеможливлення рейдерства, обмеження концентрації власності на землю в одних руках.
