Спалення викопного палива, зокрема вугілля, впливає на зміну клімату, забруднює довкілля та загрожує здоров’ю населення. Шахти, заводи та застарілі вугільні електростанції щохвилини викидають сотні кілограмів небезпечних парникових газів та токсичних речовин в атмосферу, воду та ґрунт. Чому Україні слід поступово відмовлятися від видобутку вугілля – розповідає керівник енергетичного відділу ГО «Екодія» Костянтин Криницький.
Не тільки екологія. Чому вугільна промисловість збиткова?
Основна проблема української вугільної промисловості в тому, що вона збиткова і щороку потребує мільярдних відрахувань з державного бюджету. З 2004 року в Україні було ліквідовано 68 державних гірничих підприємств, 19 державних шахт ліквідуються або перебувають у стадії підготовки до ліквідації. Кількість працівників вугільної галузі зменшилася з майже мільйона у 1990 році до 42 тисяч у 2018 році. Сьогодні з 33 працюючих державних шахт 29 не приносять прибутку взагалі. У 2013 році на реструктуризацію вугільної промисловості та покриття собівартості вугілля з бюджету було витрачено майже 14 млрд грн. Після окупації Російською Федерацією частин Донецької та Луганської областей 2/3 функціонуючих державних вугільних шахт залишилися на неконтрольованій території, а відтак сума дотацій значно скоротилася. Проте аналіз даних державного бюджету України за останні роки свідчить про щорічне зростання витрат на підтримку шахт: у 2016 році на реструктуризацію та покриття витрат було передбачено трохи більше 1,5 млрд грн, у 2019 році – 2,3 млрд грн.
Міжнародний досвід закриття вугільних шахт
Україна не є першою країною, перед якою постало питання закриття шахт та відмови від вугілля. Давайте подивимось на міжнародний досвід.
Німеччина — лідер не лише у видобутку вугілля, а й у згортанні цієї галузі. Вона першою усвідомила необхідність ліквідації збиткових та шкідливих підприємств. Там почали скорочувати споживання вугілля ще 70 років тому, а вже зараз затвердили остаточну відмову від нього до 2035-2038 років.
Великобританія повністю відмовиться від використання вугілля в енергетиці до 2022 року, а Франція – до 2025-го. У вересні 2019 року Греція та Угорщина заявили на міжнародному кліматичному саміті у Нью-Йорку, що вони відмовляться від вугілля до 2028 та 2040 року відповідно. Чехія офіційного рішення про згортання вугільної промисловості ще не ухвалила, однак у країні є програма трансформації шахтарських регіонів.
Поступова відмова Європи від вугілля – це не випадковість, а частина зобов’язань для боротьби зі зміною клімату, які ЄС взяв на себе в рамках Паризької угоди. Але ще одна одна важлива причина – зміна менталітету європейців. Багатотисячні кліматичні страйки молоді змушують політиків діяти зараз. Це підвищує політичну потребу працювати задля виконання юридичних зобов’язань.
Чи готовий Донбас до відмови від вугілля сьогодні?
Більшість працездатного населення вугільних регіонів Донбасу не готова до закриття шахт. Сьогодні це їхнє єдине джерело доходу – вони можуть лишитися без роботи, а займатись чимось іншим за ті ж гроші вони не зможуть. Крім того, як можна відмовитися від вугілля, якщо держава не має жодної альтернативи? Перестати видобувати викопне паливо у нас, а закуповувати його в інших держав навряд чи доцільно. Однак майбутнє без вугілля не зміниш – молодь із вугільних регіонів масово виїжджає на заробітки у великі міста. На це вплинула і війна на Донбасі, і відсутність розуміння того, що чекає на державні вугільні підприємства у майбутньому.
Що Україна має зробити, щоб поступово відмовлятися від вугілля?
Певні кроки вже здійснюються. У травні 2019 року представники 6 шахтарських міст Донбасу (Вугледар, Добропілля, Мирноград, Новогродівка, Покровськ, Селидове) створили Платформу сталого розвитку вугільних міст. Мета – підсилити партнерство для соціально-економічного розвитку регіону, трансформувати монолітний імідж територій та скорочувати викиди парникових газів. Один із майбутніх проектів Платформи стосується чистої енергетики – планується встановити сонячні електростанції та колектори на дахах муніципальних будівель в усіх містах Платформи. А у місті Мирноград, для прикладу, міська влада розробляє проект Індустріального музею на базі шахти, яка буде закрита в ході трансформації.
Точкові ініціативи – добре, але цього недостатньо.
Що потрібно зробити на державному рівні?
Уряд України має розробити комплексну стратегію справедливого переходу від видобутку вугілля. На всіх етапах розробки та втілення Стратегії центральна влада повинна співпрацювати з регіонами. Місцеві потреби, інтереси і відповідальність мусять бути на першому місці. Для цього варто об’єднати зацікавлені сторони в комісію, яка надаватиме рекомендації національному уряду. Ще одна рекомендація — держава має встановити дату відмови від використання вугілля в енергетиці. Також має бути створений загальний план реструктуризації галузі. На кожному етапі центральна влада повинна координувати роботу з регіонами. Місцеві потреби і відповідальність мають бути найвищим пріоритетом. У кожному регіоні слід створити локальні агентства, які розроблятимуть власні програми економічного та соціального розвитку. На місцях повинні з’явитися нові освітні інституції, науково-дослідні, інноваційні центри, індустріальні і технологічні парки. Виробництво енергії з вугілля потрібно замістити більш сталими та екологічними джерелами. Держава мусить припинити надання прямих і непрямих дотацій шахтам і спрямувати кошти на потреби розвитку відповідних регіонів. Для підтримки змін слід створити фонди з питань диверсифікації економіки, розвитку інфраструктури, пенсійного забезпечення та освіти.
