Парламент прийняв держбюджет на наступний рік. Чого чекати від головного фінансового документу країни громадам, бізнесу та українцям.
7 грудня близько 23.30 ночі Верховна Рада прийняла державний бюджет України на 2018 рік.
У процесі підготовки до другого читання доходи бюджету були збільшені на 36,6 млрд грн до 913,6 млрд грн, видатки – на 40,5 млрд грн до 988,6 млрд грн. Дефіцит зріс до 81,8 млрд грн. Офіційна підстава коригування – зміна макропрогнозу. У кінці грудня уряд уточнив макропрогноз номінального ВВП на наступний рік та переглянув прогноз по інфляції з 7% до 9%.
Однак під час розгляду бюджету безпосередньо у сесійній залі депутати ще більше розширили видатки, у тому числі на апарат Верховної Ради (+ 60 млн грн), Державне управління справами (+ 26 млн грн), Кабмін (+ 28,5 млн грн), Генпрокуратуру (+ 400 млн грн), а також прийняли окремі податкові пільги. Ці рішення не були заплановані та прораховані з точки зору фіскального ефекту.
Отже, як депутати змінили держбюджет і чого від цих змін чекати українцям?
- Соцстандарти зростатимуть тричі на рік – з 1 січня, 1 липня та 1 грудня. З 1 січня прожитковий мінімум складе 1700 гривень, мінімальна зарплата – 3723 гривні.
- При доопрацюванні бюджету до другого читання депутати збільшили видатки на комунальні пільги та субсидії на 15,9 млрд грн – до 71 млрд грн. У початковій (вересневій) редакції бюджету видатки на комунальні субсидії передбачалися у розмірі 55 млрд грн. Окрім того, Мінфін наполягав на передачі функцій з фінансування комунальних пільг на рівень місцевих бюджетів. Ціна питання – додаткові видатки для міст на рівні 7 млрд грн. При доопрацюванні бюджету до другого читання від цієї ідеї вирішили відмовитись – не всі міста зможуть “потягти” додаткові видатки.
- Пільги на імпорт електрокарів. Депутати звільнили від оподаткування ПДВ та акцизом операції з імпорту електромобілів. Термін дії пільг – один рік.
- Рента знизиться. Депутати узаконили термін “нова свердловина”. Це свердловина, буріння якої почалося після 1 січня 2018 року. Ставки ренти на газ для нових свердловин складуть 12% і 6%, залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км. Пільгові ставки ренти для нових свердловин діятимуть до 1 січня 2023 року. Рента на газовий конденсат з 1 січня 2018 року знизиться із 45% до 29% та з 21% до 14% залежно від глибини покладів: до 5 км чи понад 5 км.
- Передбачена можливість сплати ПДВ в розстрочку протягом 24 місяців при імпорті обладнання. Нововведення стосується імпорту електричних машин та їх комплектуючих, різних видів механічного обладнання, оптичних апаратів, медичного або хірургічного обладнання та ін.
- У наступному році акцизи на тютюн зростуть на 29,7%, а потім протягом восьми років щорічно збільшуватимуться на 20% поки не досягнуть рівня 90 євро за 1000 сигарет. За розрахунками тютюнового виробника Філіп Морріс Україна, в наступному році сигарети подорожчають на 4-5 гривень на пачку.
Акцизи на лікеро-горілчані вироби, вино та пиво не змінились – на їх ціну в наступному році впливатиме інфляція та вартість необхідних для виробництва імпортних складових.
- Медична реформа відкладається на півроку. До 1 липня 2018 року парламентарі залишили чинний механізм фінансування сфери охорони здоров’я. Причина в тому, що Національна служба здоров’я – новий орган, що повинен відповідати за фінансування сфери – не запрацює з початку наступного року оскільки ключовий реформаторський законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг досі не підписав президент.
- Освітня субвенція встановлена у розмірі 62,1 млрд грн, медична – 57,4 млрд грн. Обсяги цих субвенцій – одне з найбільш дискусійних питань під час підготовки проекту бюджету до другого читання. У порівнянні з початковим варіантом бюджету до другого читання їх було збільшено на 0,9 та 0,7 млрд грн відповідно.
- Видатки державного бюджету на соціально-економічний розвиток територій (субвенція соцекономрозвитку) заплановані в обсязі 5 млрд грн.
- Змінився принцип зарахування екологічного податку. Якщо зараз до державного бюджету надходить 20% цього податку, а 80% залишається містам, то в наступному році розподіл буде 50:50. Внаслідок такого маневру доходи місцевих бюджетів зменшаться на 1,2 млрд грн.
В наступному році бюджет буде коригуватися. Головна підстава – плани уряду підвищити мінімальну заробітну плату з теперішніх 3200 до 4100 грн. Коли саме відбудеться підвищення – невідомо, рішення планується прийняти після аналізу наповнення бюджету у першому кварталі наступного року.
