«Турборежим» повернувся. Та чи надовго? Огляд ключових змін за третій квартал 2025 року

Головним драйвером реформ в Україні й надалі залишається уряд. Саме за рахунок того, що новий уряд під керівництвом Юлії Свириденко наростив темп реформ (рис. 1), в третьому кварталі вдалося досягти значного прогресу. Загалом це другий результат за час каденції Володимира Зеленського та Верховної Ради 9 скликання. Працювати швидше нормотворцям вдавалося лише під час «турборежиму» — за три місяці наприкінці 2019 року вдалося ініціювати 71 важливу зміну. Цього разу на рахунку уряду, парламенту, президента та Нацбанку — 63 зміни.

Антиреформи

Однак високий темп був підважений однією з найбільших антиреформ за 10-річну історію Індексу реформ. Законопроєкт з назвою «щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану», який на початку складався з двох абзаців, неочікувано перед другим читанням доповнився нормами, що збільшували повноваження Офісу Генерального прокурора, фактично підпорядковуючи йому діяльність НАБУ та САП (-4,5 бала з можливих оцінок від +5 до -5). Президент, підписуючи цей закон, прокоментував, що це крок для подолання «російських впливів». 

Антиреформа викликала протести в багатьох містах України, тож влада була змушена частково «відкотити» норми закону. Новий закон 4560-IX, спрямований на це, набрав у Індексі реформ 2 бали.

Другою антиреформою стала постанова Кабміну про право релігійних організацій безоплатно брати в користування культове майно на строк до 10 років (-0,5 бала). Окрім зменшення надходжень в місцевий бюджет від оренди, рішення має й інші проблеми: в постанові немає алгоритму дій для ситуацій, коли на споруду претендують кілька організацій. Оскільки рішення ухвалюватиме місцева влада на власний розсуд, це створює корупційні ризики. 

50 на 50

Три нормативних акти, ухвалених у третьому кварталі, мають оцінку нуль балів через те, що отримали як позитивні, так і негативні оцінки від експертів Індексу.

Закон, який підвищує поріг для покарання чиновників за недостовірне декларування, отримав оцінки від -3 до +1 з медіаною 0. Серед його позитивних рис розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами. Чітко визначено, за якими статтями вестиме розслідування Бюро економічної безпеки, — це придбання і збут підроблених грошей, незаконні дії з платіжними картками, контрабанда культурних цінностей тощо. Також прописані терміни зберігання інформації про корупціонерів у Реєстрі порушників: рік для тих, хто отримав адміністративне покарання, п’ять років для юросіб і до погашення судимості для тих, хто несе кримінальну відповідальність. З іншого боку, закон збільшив суми, з яких починається відповідальність за порушення. Адміністративна відповідальність за помилки в декларації тепер настає, якщо розбіжність становить 150 – 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в 2025 році це 454,2 тис. грн – 2 млн 271 тис. грн). Раніше діапазон для адміністративної відповідальності був 100 – 500 прожиткових мінімумів (302,8 тис. грн – 1 млн 514 тис. грн) Відповідно кримінальна відповідальність тепер настає, коли розбіжність перевищує 750 прожиткових мінімумів. До того ж, закон збільшує поріг для конфіскації майна, що не відповідає рівню доходів. Раніше конфіскувати майно чиновників могли, якщо його вартість перевищувала доходи на 500 прожиткових мінімумів, тепер різниця має становити 750 разів.

Другий закон із загальною оцінкою 0 балів, що обмежує доступ до державних реєстрів, отримав від експертів оцінки від -4 до +2. Законотворці сподіваються, що приховування фактичного місцеперебування бізнесу та його майна зможе вберегти важливі підприємства від атак Росії. Так само будуть засекречені дані про об’єкти інтелектуальної власності, пов’язані з національною безпекою. З іншого боку, громадські організації зазначають, що нові норми ускладнюють розслідування корупції.

Третім нормативним актом з медіаною 0 (оцінки від -2 до +1) стала постанова уряду, яка вимагає від органів охорони культурної спадщини (це Міністерство культури та відділи культури при територіальних громадах) швидко давати відповідь на запити про проведення робіт із пам’ятками культурної спадщини — архітектурними, археологічними, історичними, ландшафтними об’єктами. Протягом 30 днів потрібно дати відповідь про погодження чи непогодження проєктної документації й протягом 10 днів про дозвіл на проведення робіт. Якщо в ці строки відповідь не надали, то проєкт автоматично вважається погодженим, а дозвіл — отриманим. Створення постанови продиктовано необхідністю швидко відновлювати споруди, враховуючи наявність фінансування. Але експерти говорять і про ризики. Складна проєктна документація може мати сотні сторінок. І якщо громада має велику кількість об’єктів культурної спадщини, то може об’єктивно не встигати опрацьовувати всі запити. Тож за принципом «мовчазної згоди» можуть бути затверджені й слабкі чи непродумані проєкти.

Позитивні зрушення

Серед 58 позитивних змін найвищу оцінку отримав закон про факторинг — 2,5 бала з діапазону від -5 до +5. Факторинг — це послуга, коли компанія «продає» борг свого клієнта спеціалізованій факторинговій компанії (фактору) й одразу отримує більшу частину коштів, не чекаючи, поки клієнт заплатить борг. Ключовою зміною стало заплановане створення спеціального реєстру боргів — уряд має запустити його до 30 липня 2026 року, коли закон вступить у дію. Через його відсутність у чинному законодавстві шахраї продавали борги кільком компаніям одночасно. В реєстрі відступлень прав грошової допомоги будуть зазначати кожну передачу боргу. Також уряд планує запустити національну цифрову платформу факторингу, де компанії зможуть виставляти борги своїх клієнтів у форматі відкритого електронного аукціону. Факторингові угоди є дуже помічними для швидкого отримання обігових коштів. Це особливо актуально для підприємств, які виконують державні контакти, де післяплата є традиційною практикою. 

Крім закону про факторинг (з оцінкою +2,5 бала), високу оцінку — 2 бали, яка, на нашу думку, відділяє значні реформи від менш помітних, — отримали ще 10 нормативних актів. Вони на рисунку 2.

Прогрес за напрямками Індексу реформ

За три місяці найбільше змін відбулося у сфері людського капіталу. Також помітний прогрес стався в урядуванні (але тут були й дві антиреформи) і бізнес-середовищі. Жодної реформи не зафіксували в енергетиці.

Загалом у третьому кварталі 2025 року порівняно з попереднім кварталом: 

• кількість важливих змін виросла майже вдвічі — з 36 до 63;
• середня оцінка раунду дещо виросла, але залишається дуже низькою — з 0,7 до 0,8 бала з діапазону від -5 до +5;
• середня оцінка події впала з 1,2 бала до 0,9 бала. 

Реформи за сферами

Регулювання бізнесу. Закон про державно-приватне партнерство (2 бали) пропонує спрощений порядок укладання договорів для проєктів з відновлення економіки та інфраструктури на час війни та ще 7 років після її закінчення, а також для проєктів вартістю до 5,5 млн євро. За спрощеною процедурою потенційний інвестор має подати концептуальну записку про проєкт і протягом 45 днів має отримати відповідь від місцевої (сільської, селищної, міської, районної, обласної) ради про доцільність чи недоцільність проєкту. За стандартною процедурою крім концептуальної записки потрібно подати ще техніко-економічне обґрунтування, а органам місцевого самоврядування дається на відповідь 90 днів. Також закон ініціює створення електронної торговельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору. Закон гарантує «законодавчу стабільність» для інвестора — у період дії договору до нього буде застосовуватися законодавство, чинне на момент підписання угоди. 

У третьому кварталі уряд зробив жорсткішими вимоги до азартних ігор (1 бал). По-перше, виросли вимоги до організаторів ігор. Після скандалу з компанією Parimatch, у якої знайшли зв’язки з Росією, щоб отримати ліцензію, потрібно підтвердити відсутність таких зв’язків та мати бездоганну ділову репутацію. По-друге, організатори ігор мають впровадити механізми самообмеження гравців: ліміти часу та витрат. Також заборонено заохочувати до продовження гри за допомогою бонусів чи алкоголю. По-третє, тепер Державна система онлайн-моніторингу в реальному часі буде стежити за діями гравців та тим, чи дотримуються організатори встановлених правил. До цієї системи отримає доступ і податкова служба — це має припинити практику, коли організатори ігор занижують свої доходи. 

Змінилися й правила проведення перевірок у межах державного нагляду (1,5 бала) — для них впровадили ризик-орієнтований підхід. Це має, з одного боку, зменшити вплив «людського фактору», ризики корупції й тиску під час вибору об’єктів перевірки, з іншого — дозволить перевіряльникам більш раціонально використовувати власний ресурс, спрямовуючи його на підприємства з більшим ступенем ризику. Інформація про план перевірки та її результати буде публікуватися на сайті Державної регуляторної служби та на порталі відкритих даних. 

Ще один крок до зменшення впливу людського фактору на рішення щодо підприємств — автоматизація розгляду скарг на дії, бездіяльність чи рішення органів ліцензування (0,75 бала). Тепер усі скарги оброблятимуться в онлайн системі — Реєстрі розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на рішення, дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування. Подана онлайн скарга та інформація про заявника будуть автоматично вноситися до системи.

Державне майно. Восени уряд оновив правила обліку та оцінки корисних копалин (1,25 бала). Відтепер запаси та ресурси будуть класифікувати за схемою, яка відповідає Рамковій класифікації ресурсів ООН (РКООН). Ключовою зміною є те, що при класифікації копалин будуть зважати на можливість, вартість і, як наслідок, доцільність видобутку. Родовища поділять на життєздатні (де ресурси добре вивчені, їх видобуток можливий та економічно доцільний), потенційно життєздатні (ефективність видобутку наразі не може бути визначена однозначно) та нежиттєздатні (видобуток нерентабельний і технічно складний). 

Для того, щоб підвищити ефективність використання держмайна, яке перебуває на балансі органів влади, уряд затвердив правила його передачі у користування державним та комунальним підприємствам (узуфрукт) (0,5 бала). Така передача можлива лише для майна, яке не підлягає приватизації. Наприклад, за цими правилами можна буде передавати в користування майно оборонно-промислового комплексу на 5 років або безстроково. Щорічно користувач майна має готувати звіт про використання майна, а власник — аналізувати звіт. Якщо стан майна погіршився, користувач має повернути його власнику, компенсувати втрати або відновити майно. 

Податкові пільги та економічна підтримка. Протягом третього кварталу уряд ухвалив закон про Defence City, який створює новий податковий режим для оборонних підприємств (1,5 бала). Резиденти Defence City отримали право до 2036 року або до моменту вступу України до ЄС не платити податок на прибуток, якщо інвестуватимуть його у виробництво оборонних товарів. Також вони не платитимуть екологічний податок, податок на землю і нерухомість. Ці підприємства отримали право на митні пільги (1 бал), наприклад, пришвидшене митне оформлення обладнання, яке ввозиться для переробки чи тимчасового використання, без необхідності повторного декларування після модернізації чи ремонту. Для них діятиме спрощений експорт зброї — потрібно лише отримати ліцензію, сплативши спеціальний збір на рахунок Міноборони, а не чекати рішення і погоджувальних документів від Кабміну. 

В цей же період Верховна Рада ухвалила закон про ветеранське підприємництво (1 бал). Бізнеси, що отримають такий статус від Міністерства ветеранів, матимуть пріоритетний доступ до грантів, субсидій і програм підтримки бізнесу. Щоб додати цій нормі конкретики, закон встановлює, що як мінімум 10% бюджету програм підтримки підприємництва мають іти саме на ветеранські бізнеси. Ще одна пільга — право брати в оренду державне чи комунальне майно без аукціону. Для цього представник підприємства має подати власнику майна запит в електронній торговельній системі. Рішення і договір про передачу майна в оренду опублікують у ній же. 

Мобілізовані ФОПи теж отримали право на пільги (1 бал) — їх звільнили від сплати єдиного податку, військового збору, єдиного соціального внеску (якщо ФОП не має працівників), податку на доходи фізичних осіб на період їхньої служби під час воєнного стану. Якщо ФОП має найманих працівників — він може уповноважити іншу особу виплачувати їм зарплату. ЄСВ у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації — без штрафів. Якщо ФОП позбавили статусу платника єдиного податку («спрощенця») через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом, його буде поновлено автоматично.

Цифровізація. Практичну реалізацію дістала вимога інформувати українців, коли їхні дані переглядають у реєстрах (2 бали). Раніше, щоб дізнатися про це, українці мали самі звертатися до адміністраторів реєстру. Тепер, якщо реєстр інтегрований у «Трембіту», то в «Дію» автоматично надходитиме повідомлення про перегляд даних людини. Виняток — запити про дані, які стосуються медичної сфери або пов’язані з розслідуваннями злочинів. 

У третьому кварталі в Україні з’явився Єдиний державний реєстр військовослужбовців (2 бали). В ньому буде зберігатися інформація про ПІБ, дату народження, стать, податковий номер чи номер паспорта, військово-облікові документи. Нововведенням є створення Military ID — електронного ідентифікатора для військових. Реєстр буде інтегрований з медичними системами, тому до нього будуть автоматично підвантажуватися результати медичних оглядів. У першу чергу в Реєстрі з’являться дані про військових Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Надалі планується занести до нього дані про всіх військовослужбовців Сил Оборони. Ризиком залишається питання кібербезпеки, адже виток даних про військових може мати суттєві негативні наслідки. 

Кабмін також ухвалив оновлене положення про Єдиний реєстр довіреностей (1,25 бала) — тепер, відсканувавши QR-код на документі через застосунок «Дія», можна дізнатися, чи є такий документ у реєстрі. Щоб отримати копію документу, достатньо згоди хоча б однієї особи, згаданої в ньому. 

Для того, щоб користуватися цифровими сервісами було зручніше, а інтернет працював швидше, в Україні дозволили використовувати новий стандарт бездротового зв’язку — Wi-Fi 6E (1 бал). Він використовує діапазон радіочастот 6 ГГц (5945-6425 МГц), який не завантажений сигналами, оскільки зараз більшість обладнання працює на частотах 2,4 ГГц та 5 ГГц. Ще один крок у напрямку забезпечення якісного цифрового покриття — закон, який спрощує виділення ділянок для розбудови цифрової інфраструктури (1 бал). Серед ключових змін — скорочення строку, потрібного на виділення державної та комунальної землі для розміщення такого обладнання, з 6 до 3 місяців. Також мобільним операторам дозволили розміщувати станції на землях іншого власника на правах земельного сервітуту (право користування чужою ділянкою для певних цілей без договору оренди чи викупу землі). Раніше мобільні оператори могли користуватися таким правом лише для підземних комунікацій.

Людський капітал. У третьому кварталі президент підписав давно обговорюваний закон про множинне громадянство (2 бали). Для громадян «дружніх країн» Україна відмовиться від концепції єдиного українського громадянства. Вони зокрема зможуть отримати українське громадянство без обов’язкової відмови від попереднього. Держава почне визнавати наявність іншого громадянства, якщо воно набуте по факту народження, усиновлення, одруження з іноземцем(кою), отримання громадянства «дружніх країн». Це дозволить зберегти зв’язок країни з громадянами, які виїхали через війну, а також спростити отримання громадянства людьми, які, наприклад, служать в Інтернаціональному Легіоні оборони України й не проти отримати українське громадянство, але не готові відмовлятися від попереднього. 

В цей же період ухвалили закон про державну політику національної пам’яті (1 бал). Це рамковий закон, який визначає, що таке політика пам’яті, злочини проти Українського народу, історична антиукраїнська пропаганда, рашизм тощо. Український інститут національної пам’яті стає відповідальним за формування і втілення державної політики у цій сфері. Зокрема він буде вести перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.

Захист прав військових. Для посилення захисту прав військових ухвалили закон про військового омбудсмана (2 бали). Раніше цими питаннями мав опікуватися Уповноважений ВРУ з прав людини, діяльність якого була радше дорадчою. Натомість Військовий омбудсман — незалежна інституція, яка має власний секретаріат, окремий бюджет і широкі повноваження: розгляд скарг, проведення перевірок, проведення опитувань, замовлення досліджень, запит у державних органах інформації, в тому числі з обмеженим доступом, право на невідкладний прийом у посадовців та безперешкодний доступ до військових об’єктів. Військовий омбудсман щорічно подаватиме звіт про свою роботу Президенту України та Верховній Раді України. Цей звіт (окрім інформації з обмеженим доступом) буде публікуватися на сайті омбудсмана. 

Закон про права інтелектуальної власності на об’єкти, створені військовими під час виконання службових обов’язків (1 бал), врегульовує, що особисті немайнові права належать автору, а майнові права отримує держава через органи, де служить військовий. Автор винаходу має право на справедливу винагороду.

Соцзахист. Для того, щоб безбар’єрні рішення були наскрізними, а не точковими, уряд ухвалив порядок створення безбар’єрних маршрутів у містах та громадах (1 бал). «Безбар’єрний маршрут» — це транспортно-пішохідний шлях, де хоча б 75% об’єктів пристосовані до потреб користувачів, які мають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації чи отриманні послуг. Це стосується не тільки тротуарів та доріг, але й будівель органів влади, навчальних закладів, лікарень, зупинок транспорту. Фінансується створення таких маршрутів за принципом 40% — державний бюджет, 30% — обласний бюджет, 30% — кошти громади. Вже зроблені безбар’єрні маршрути можна знайти на карті. 

Також в полі уваги нормотворців було житлове питання. Кабмін розробив порядок створення фонду муніципального (соціального) орендного житла (1 бал). Його передаватимуть в оренду людям у скрутному становищі на пільгових умовах. Проєкт фінансуватимуть за рахунок місцевих бюджетів, міжнародної допомоги, грантів. Хоча б 10% такого житла має бути передано ВПО пенсійного віку, які не мають власного житла на підконтрольних територіях, сім’ям, де є люди з інвалідністю, багатодітним родинам. 

Уряд ініціював створення інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомості для забезпечення житлом ВПО (0,75 бала), яку мають запустити до 1 жовтня 2026 року. В ній будуть зібрані дані про земельні ділянки, будинки, квартири. Там же будуть створені електронні кабінети для внутрішньо переміщених осіб, які хочуть подати заяву на проживання у запропонованих об’єктах. 

Продовжуються кроки до деінституціоналізації виховання дітей-сиріт. Формат догляду за дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування, у форматі «сімейна домівка» (1 бал) передбачає, що діти (до 8 осіб, а якщо це діти з інвалідністю — то до 6) проживатимуть в окремих адаптованих будинках разом із командою фахівців: сімейний вихователь, соціальний працівник, психолог, а за потреби й інші спеціалісти. В таких будинках діти матимуть власний простір та отримають досвід налагодження побуту, отож зростатимуть у середовищі, максимально наближеному до домашнього. 

Крім того, уряд унормував соціальну складову послуги раннього втручання (1,25 бала). В рамках експериментального проєкту держава фінансуватиме такі послуги через договори, укладені з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю. Тариф за місяць роботи трьох фахівців (соціальний працівник, психолог, ерготерапевт/фізичний терапевт) — 115,2 тисяч гривень. Послуга буде надаватися у звичному середовищі дитини — вдома, на дитячому майданчику тощо. Мета послуги — допомогти батькам розвинути компетенції, необхідні для оптимального розвитку дитини, надати за потреби психологічну допомогу, підготувати дитину до вступу в садочок. 

Освіта. Закон про професійну освіту (2 бали) надає професійним закладам суттєву автономію. Раніше навчальні програми були стандартизовані та затверджувалися Міністерством освіти. Тепер профтехи можуть оновлювати програми базуючись на професійних стандартах, які сформовані з урахуванням позиції роботодавців і професійних спільнот. Отже актуалізувати навчальні програми стане значно простіше. Перевірка отриманих знань з 2027 року буде відбуватися у форматі кваліфікаційного тесту в спеціальних кваліфікаційних центрах, створених на базі профтехів. Випускник сам обиратиме, де проходити таке тестування, окрім центру у власному навчальному закладі. Проходити тестування у закладі, де відбувалося навчання, можна тільки якщо в регіоні немає іншого центру, який міг би перевірити набуті навички. Інша важлива зміна — можливість професійним освітнім закладам працювати в статусі некомерційних підприємств — це дозволить гнучкіше залучати і розподіляти власні кошти. 

Для забезпечення більшої фінансової стійкості освітніх закладів уряд розширив перелік платних послуг, які вони можуть надавати (1 бал). Наприклад, у садочках можна брати доплату за перебування дітей понад гарантований державою час (зараз до 11 годин на день), за цілодобове перебування, додаткові заняття в гуртках, заняття у гуртках для дітей з інших садочків. Заклади освіти інших рівнів мають право брати оплату за додаткові заняття, які не входять в обсяг занять за навчальними планами. 

В цей же період уряд вирішив консолідувати всю інформацію про освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (1 бал). База міститиме всю інформацію — від переліку закладів освіти й наукових та педагогічних працівників до переліку здобувачів освіти та документів про освіту й наукові ступені. Через цю систему абітурієнти подаватимуть онлайн-заявки на вступ, будуть формуватися рейтингові списки вступників, державні та регіональні замовлення. Система дозволяє проводити опитування освітян та учнів і моніторинг працевлаштування вступників. 

Для того, щоб бути готовими до швидкої реінтеграції деокупованих територій, уряд затвердив оновлення до кадрового резерву для педагогів із прифронтових областей (0,2 бала). Новий підхід дозволяє вчителям, які залишилися без педагогічного навантаження через закриття їхніх шкіл, проходити навчання та отримувати середню заробітну плату. Натомість педагоги мають взяти на себе зобов’язання відпрацювати в школі на деокупованій території не менше 5 років.

Медицина. Уряд змінив правила ліцензування медичної практики (1 бал). Тепер можна отримувати ліцензію не тільки за видами надання медичної допомоги (первинна, екстрена, спеціалізована, паліативна, реабілітаційна), але і за спеціальностями. Це зроблено для того, щоб відсутність одного спеціаліста не призводила до скасування ліцензії всього медичного закладу. 

Для збільшення доступності ліків уряд спростив правила їхнього ввезення в Україну (1 бал). Так, чітко визначено, що ліки, які ввозяться як гуманітарка, не мають проходити державний контроль — відповідальність за їхню якість і безпеку несе отримувач гуманітарної допомоги. Збільшився і доступ пацієнтів до інноваційних ліків, отриманих через договори керованого доступу (1 бал) — ухвалений закон дозволив національній агенції «Медичні закупівлі України» купувати ліки за договорами керованого доступу за кошти місцевих бюджетів та лікарень. Раніше такі договори могли укладатися лише за кошти держбюджету. Завдяки конфіденційності даних про вартість і кількість ліків та прямим договорам з виробниками цей механізм допомагає отримувати нижчі ціни. 

Через півроку після скасування воєнного стану почне діяти новий порядок атестації працівників сфери охорони здоров’я (1 бал). З того моменту атестацію лікарів, медсестер, фармацевтів, фахівців з реабілітації тощо будуть регулювати не різні документи, а єдина номенклатура спеціальностей і спільний порядок атестації. Атестація проходитиме раз на 5 років у закладі, де працює медик. Після атестації спеціаліст отримає сертифікат про надання чи підтвердження професійної кваліфікації. Усі медичні працівники (не тільки лікарі) повинні будуть вести особисте освітнє портфоліо та облік балів безперервного професійного розвитку (річний мінімум балів для медсестер та асистентів фармацевтів — 30, для лікарів, фармацевтів — 50). Освітні портфоліо будуть враховуватися під час атестації, причому для атестації за кожну спеціальність потрібно окреме портфоліо. 

Для підтримки медиків, що обирають для роботи сільську місцевість, уряд ухвалив правила виділення коштів на купівлю їм житла (0,5 бала). Міністерство охорони здоров’я за рахунок коштів бюджетної програми «Здійснення заходів із забезпечення житлом медичних працівників з метою заповнення вакантних посад у сільській місцевості» через підрозділи з охорони здоров’я в облдержадміністраціях буде виділяти гроші комунальним лікарням на купівлю житла. При цьому житло обиратиме сам медик, але воно буде знаходитися на балансі медзакладу. Щоб отримати право на житло, медик має працювати у сільській місцевості на посаді, яка була вакантна як мінімум 90 днів. Пропозицією можна скористатися у перші 120 днів після працевлаштування. Вік медика має бути меншим за 50 років, і в нього не має бути власного житла на відстані менше 30 кілометрів до лікарні. 

Також у третьому кварталі уряд розробив єдиний порядок проходження медогляду для всіх, хто хоче взяти дитину в родину (1 бал). Для проходження медогляду потрібно звернутися до свого сімейного лікаря. Він координує весь процес, видає направлення та готує медичний висновок. Обстеження безкоштовне для потенційних усиновлювачів, опікунів, патронатних батьків. 

Змінилися й підходи до реабілітації людей з інвалідністю (0,75 бала). Індивідуальний план підтримки буде спиратися не на діагнози, а на реальні потреби людини в різних сферах: медичній, соціальній, професійній, освітній, спортивній тощо. Команда фахівців спершу оцінить стан повсякденного функціонування людини, а тоді розробить перелік заходів, які здійснюватимуть фахівці з різних напрямків. При розробці індивідуальної програми реабілітації дітей передбачено залучення освітян, соціальних працівників, фахівців інклюзивних центрів. Участь людини з інвалідністю в запропонованих заходах добровільна, але ці програми обов’язкові до виконання всіма залученими установами.

Амбіція забезпечити швидкий вступ у Євросоюз вимагає збереження високого темпу реформ. Водночас потрібно, щоб кількість не шкодила якості. Адже якщо порівнювати темпи нормотворчості України й наших європейських сусідів, ми часто перевершуємо їх у рази. Однак українським рішенням щодо політик, як правило, не вистачає цілісності й довгостроковості, а важливі зміни в будь-який момент можна «відкотити» назад — саме так виникла головна антиреформа кварталу, що була націлена на скорочення повноважень НАБУ і САП. Лише увага українців до нормотворчого процесу за підтримки міжнародних партнерів дозволяє не допустити деградації законодавчого поля України.