Верховна Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.
Очікується, що ефект від дії зони вільної торгівлі з Канадою, Україна може відчути в перспективі 3-5 років, проте розраховувати на значний економічний потенціал поки що не доводиться.
Так, згідно з оцінкою Науково-дослідного економічного інституту Мінекономрозвитку, протягом перших п’яти років дії Угоди, експорт до Канади повинен збільшитися всього лише на $7 млн: з $29 млн у 2016 році до $36 млн у 2022-му. За останні п’ять років експорт до Канади скоротився в чотири рази – зі $120 млн в 2011 році до $29 млн – у 2016-му.
До Канади Україна експортує всього 0,08% від свого загального експорту; тоді як у канадському імпорті частка України становить усього 0,007%.
Незважаючи на такі не досить оптимістичні прогнози, зона вільної торгівлі з Канадою (яка дає доступ на ринок з річним імпортом понад 547 млрд дол.) все-таки дає для українського бізнесу ряд переваг та можливостей, а саме:
- Отримання технічної допомоги пріоритетним секторам української промисловості у виході на північноамериканський ринок з фінансування 14 млн канадських доларів.
- Скасування усіх мит на українські промислові товари (окрім легкових автомобілів), які раніше становили від 2% до 25% від вартості продукції.
- “Якір” для подальшого експорту та нарощування присутності українських товарів на ринку США.
- Доступ до держзакупівель, які відбуваються в Канаді.
- Розширення інвестиційних горизонтів.
В першу чергу, виграти від дії цієї Угоди можуть українські виробники продуктів харчування з високим ступенем переробки продукції (кондитерські вироби, соки, алкогольні напої, соняшникова олія, та ін.), а також представники IT-галузі. Натомість, продовжать діяти квоти для м’ясної та молочної продукції, пшениці, ячменю, яєць, маргарину та арахісового масла, що відповідно обмежить можливості для відповідних українських виробників постачати дану продукцію на ринок Канади.
