Який саме формат ринку землі потрібен Україні: максимально відкритий чи навпаки – з численними обмеженнями?
Під час виборчих перегонів тема землі та скасування мораторію була однією з найактивніше обговорюваних. Те, що абсолютну (за попередніми підрахунками) більшість мандатів отримала партія «Слуга народу», яка відкрито декларувала підтримку скасування мораторію на продаж аграрних земель і відкриття ринку землі, – чіткий сигнал, що українські громадяни готові до впровадження давно назрілих реформ.
Активна дискусія щодо формату ринку землі вже точиться в експертному середовищі, серед малого, середнього і великого аграрного бізнесу, представників місцевої та центральної влади. Одними з принципових питань є те, хто саме має отримати право купувати землю сільгосппризначення в Україні? Чи це мають бути лише українські громадяни (фізичні особи), чи юридичні особи також? Чи надавати таке право іноземним громадянам та бізнесу? А якщо ні, то як убезпечити український чернозем від такої купівлі?
Що означає на практиці обмеження кола осіб, які матимуть право купувати/продавати землю, зокрема, є предметом обговорення членами Громадської коаліції за скасування земельного мораторію, до якої сьогодні входить вже понад 50 організацій та асоціацій України. Нижче – ключові висновки цих дискусій.
Менше покупців – менша ціна – менші доходи громадян від володіння землею
Будь-яке обмеження кількості покупців автоматично означає зменшення можливого попиту на товар. А зменшення попиту негативно впливає на ціну, зменшує її. Що це означає? Те, що ціна землі, за якою громадяни віддають її в оренду, або ж зможуть продати (якщо матимуть таке бажання) – буде нижчою.Такий варіант – точно не в інтересах пайовиків.
І навпаки, в їхніх інтересах, щоби кількість потенційних покупців землі була великою.Для цього купувати землю мають мати право не лише фізичні особи, а й підприємства. Щоправда, хоча б на першому етапі – виключно українські.
Забороняємо купівлю землі юридичним особам – стимулюємо їх працювати «в обхід закону»
Обмеження на доступ до володіння для юридичних осіб ускладнять доступ на ринок «прозорих» та відповідальних компаній. Проте не обмежать, на жаль, застосування різноманітних схем для придбання землі в обхід закону.
Це наочно підтверджує застосування мораторію на продаж сільгоспземель як обмеження, покликаного не допустити продажу пайовиками земель за безцінь та їх концентрації в агрохолдингів. Не дивлячись на мораторій, власники паїв сьогодні «продають» землю за «сірими схемами», за цінами нижчими, ніж могли б за умови вільного ринку, ризикуючи зовсім не отримати коштів. При цьому кількість агрохолдингів,за роки дії мораторію, невпинно зростає.
Якщо вводити обмеження, у виграші будуть ті, хто вміє їх обходити, будуючи схеми. Натомість, чесні фермери постраждають.
Замість обмежень для юридичних осіб потрібно допомогти фермерським господарствам купити землю
Не варто боятись, що великий бізнес «скупить всю українську землю». Не скупить, адже це коштує дуже дорого (помножте 10 тисяч га хоча б на $1500 за га — і маємо $15 млн на купівлю невеликої в масштабах наявних земельних банків агрокомпаній ділянки). Саме тому великі аграрні компанії покладаються на продовження діючих орендних договорів, а купувати землю будуть лише на окремих ділянках, аби убезпечити себе від ризику купівлі цих земель конкурентами.
Водночас, метою державної політики має бути підтримка малих та середніх фермерів, щоби вони змогли придбати землю. І з цією метою держава має створити спеціальні інструменти фінансової підтримки, які допоможуть фермерським господарствам витримати конкуренцію за земельні ресурси.
Менше обмежень – більше зростання економіки
Міжнародний досвід переконує, що будь-які обмеження знижують ефект, який отримує економіка країни, від введення ринку землі. Про це свідчать результати дослідження доцента Київської школи економіки Олега Нів’євського.
Згідно з дослідженням та економічним моделюванням різних форматів можливого ринку землі, введення ринку без додаткових обмежень, за умови державної підтримки малих фермерів, забезпечить ріст ВВП на додаткові майже 4% щороку протягом п’яти років.
Натомість ринок, на якому до купівлі землі мають доступ лише малі фермери з обмеженням володіння по 200 га «в одні руки», без доступу до ринку юридичних осіб, не гарантує й додаткового росту на 1% ВВП.
