Верховна Рада прийняла закон про ринок електроенергії.
Новий закон – це крок вперед і два кроки назад. Порівняно з тими правилами, які у нас діють зараз – він набагато кращий. Його ідеологія у тому, щоб ввести ринкові умови постачання електроенергії, щоб сам ринок визначав конкурентну ціну.
Але на українському ринку працює чотири ключових гравці: DTEK, Центренерго, Укргідроенерго та Енергоатом. В Укргідроенерго – своя особлива функція. В першу чергу підприємство надає допоміжні послуги для вирівнювання напруги.
Проблема полягає у наступному: якщо на ринку всього чотири гравці – вони завжди зможуть домовитися між собою щодо ціни.
Поки в Україні не запрацює такий інститут, як еластичність попиту на електроенергію на рівні споживача, усі ці спроби запровадити конкуренцію, нічого не змінять. Закон про ринок електроенергії може спіткати доля закону про ринок газу, який так і не запрацював на повну силу.
Про що йде мова?
Споживач повинен мати право обирати чиїми послугами користуватися, яким чином отримувати електроенергію.
Перший варіант – постачання електроенергії через централізовану систему з оформленням субсидії, або без нього.
Другий варіант полягає у доступності до програм управління електроенергією на рівні споживача. Мова про можливість споживати електроенергію у контрольованих обсягах у непікові години, наприклад. Це потребує введення такого поняття як “кваліфікований споживач”, а також постійного діалогу між постачальником та таким споживачем. Постачальник у цьому випадку займає позицію “я не хочу, заганяти вас на дорогі пікові тарифи, тому ось, будь-ласка, приєднайтеся до цієї програми”. Ефективна дія таких програм дозволить вийти на прогнозований графік споживання.
Третій варіант – окрім участі у програмах управління споживанням споживач використовує альтернативні способи забезпечення себе електроенергією. Індивідуально або колективно він використовує власні генеруючі установки. І якщо постачальник починає створювати неприйнятні умови – споживач просто робить вибір на користь власних генеруючих потужностей.
Організаційна модель ринку повинна дисциплінувати постачальника. І допоки вона не буде вибудована таким чином, значних покращень чекати не варто.
Закон дуже недосконалий і в майбутньому спровокує багато проблем.
Принаймні тому, що на ринку немає можливості відстежувати погодинне споживання. Немає відповідних приладів обліку. І коли мова зайде про те, що хтось з учасників ринку відповідатиме за тимчасовий небаланс споживання електроенергії, цікаво, як з технічної точки зору будуть з’ясовувати, хто винен. І таких проблемних моментів дуже багато.
Є ще один момент. Державний регулятор не зможе контролювати ціну. У нього не буде інформації в частині формування тарифу. Цю інформацію матимуть лише постачальники і перевірити її ніхто не зможе. Держава змушена буде приймати їхні розрахунки.
Згадаймо, що відбулося, після введення у 2003 році у Євросоюзі Другого енергопакету. Ціни на електроенергію зросли у декілька разів.
Ця ж доля може спіткати Україну.
