Відсоткова ставка по депозитам з одного боку відображає поточну потребу банку у додаткових грошах, а з іншого – ступінь ризикованості такого вкладу з боку вкладника.
Як правило, невеликі банки сприймаються як більш ризикові, то ж змушені пропонувати вищі ставки. Великі, державні (зокрема, завдяки державним гарантіям) та іноземні банки сприймаються як більш надійні, отже, можуть залучати кошти під нижчий відсоток.
Державні банки – працюють в особливих умовах.
Іноді, на жаль, вони залучаються до прихованого фінансування дефіциту бюджету або кредитування державних підприємств, які приватні банки кредитувати не готові. Також держава може намагатись використовувати свої банки для розігріву економіки, стимулюючи їх до активного кредитування підприємств. У цих випадках державні банки, щоб залучити вкладників, готові пропонувати відсотки вищі, ніж приватні.
Потреба в додаткових коштах банку залежить й від доступності фінансування з інших джерел – гроші може давати власник (у вигляді капіталу), банк може випускати боргові цінні папери, позичати гроші в інших банків або НБУ. Держава, як правило, має більше можливостей для підтримки своїх банків, ніж приватні власники. І з цієї точки зору державні банки мали б пропонувати нижчий відсоток по депозитах.
Отже з одного боку державні банки, як більш надійні та завдяки можливості залучати гроші від держави як власника, мають можливість пропонувати ставки нижчі за ставки приватних банків. Але з іншого, намагання використовувати держбанки для більш активного кредитування економіки буде стримувати зниження ставок.
В результаті запланованого зниження ставок Ощадбанку на 0,5-1,75 п.п. вони стануть трохи нижчими ставок приватних українських банків. Але все одно залишатимуться суттєво вищими ставок іноземних банків, хоча вклади Ощадбанку на 100% гарантуються державою, а депозити іноземних банків – лише на суму до 200 тисяч грн. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Для мене зниження ставок – це свідчення спроби держави залучити додатковий ресурс з ринку або для власних потреб або з метою активізації кредитування. З точки зору активізації кредитування це, можливо, позитив.
Але державні компанії, як правило працюють менш ефективно.
Саме тому в контексті банку це може означати більші ризики та менш ефективне стягнення боргів із поганих позичальників, ніж у приватних банків.
У кінцевому рахунку за таку неефективність платимо ми, народ України, як кінцеві власники державних банків.
Після зниження ставок Ощадбанку я б очікував зниження ставок інших держбанків. Але через вище описані відмінності я б не очікував ланцюгової реакції для всього ринку.
Загальне зниження ставок можливе за умов збільшення довіри до банківської системи. Коли, зокрема, кошти, що були задекларовані чиновниками в матрацах та трилітрових банках, перекочують до банківських рахунків.
Іншим чинником може бути зниження облікової ставки НБУ.
