У вівторок, 21 березня, Верховна Рада черговий раз не змогла призначити одного з трьох аудиторів для Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) .
Головна мета аудиту НАБУ – незалежна оцінка функціональної спроможності керівництва Бюро, виконання ним своїх законних повноважень, та аналіз якості цього виконання. Аудит надзвичайно важливий – його негативні висновки дадуть підстави розпочати процедуру звільнення керівника чи будь-кого з вищого керівництва Національного антикорупційного бюро.
Положення про аудит НАБУ розроблялося у співпраці з експертами МВФ.
В України немає досвіду проведення аудиту правоохоронних систем. Ні СБУ, ні Генеральна прокуратура, ні Національна поліція не проходили функціональний аудит. Максимум – їхню діяльність аналізувала державна аудиторська служба на предмет ефективності/неефективності використання бюджетних коштів. Але це далеко не ключовий аспект, який потребує моніторингу та аналізу.
За законом комітет аудиторів НАБУ складається з трьох осіб. Парламент, Кабінет міністрів та президент делегують у комітет по кандидату. Якщо у комітет аудиторів увійдуть політично залежні люди, не здатні якісно провести аудит, то Бюро потрапить у політичну залежність.
У цьому випадку комітет аудиторів може використовуватися для тиску на керівництво НАБУ або для припинення з ним контракту.
Чому боротьба за кандидатів у аудитори розпочалася після арешту голови державної фіскальної служби Романа Насірова – цілком зрозуміло.
НАБУ почало все більше демонструвати функціонально політичну незалежність. Детективи дали зрозуміти: для них не існує недоторканих.
Голова ДФС у системі влади – це людина, яка має найбільше інформації про факти ухилення від сплати податків та корупційні схеми.
На цьому фоні намагання провести маловідомого кандидата Найджела Брауна як аудитора НАБУ від Верховної Ради, неактивна позиція президента та уряду у висуванні своїх кандидатів говорить про те, що певним колам у владі, які бояться незалежного НАБУ, необхідний підконтрольний комітет аудиторів.
На сьогодні немає підстав говорити про те, що перенесення МВФ розгляду питання про виділення Україні четвертого траншу пов’язане з дискусією навколо створення комітету аудиторів. Ані МВФ, ані українська сторона це не комунікують.
У той же час ми розуміємо, що присутність представників посольств країн Великої сімки і не тільки, на засіданні комітету з питань боротьби з корупцією, коли вкотре обговорювалось питання кандидата в аудитори від Верховної Ради, чітко вказує на небайдужість міжнародної спільноти до цього процесу.
Мало яке посольство не висловило свою позицію про те, що процедура призначення аудитора від Верховної Ради має бути незалежною, відкритою, і не повинна базуватись на порушенні регламентних норм.
Чи вплине вибір аудиторів НАБУ на подальші переговори з МВФ?
Припускаю, що так. Поки що наші міжнародні партнери спостерігають.
Представники посольства США розмовляли як з президентом, так і головою Верховної Ради.
Мова йшла не про те, щоб за когось голосувати, а за когось ні, а про те, щоб обрати достойних людей, які можуть належно і незалежно провести аудит ключової антикорупційної інституції України.
