За будь-яких надзвичайних обставин дуже важливо мати чіткий план дій виходу зі складної ситуації. Під час пандемії також необхідно розробляти та дотримуватися певних алгоритмів та маршрутів. Це стосується всіх, хто приймає рішення, рятує життя, дбає про збереження здоров’я, залишається на виробництві, яке неможливо зупинити. Як протидіяти пандемії і що потрібно робити місцевій владі? Рекомендаціями ділиться директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров’я Тетяна Бойко.
План дій – скласти та дотримуватися
Чіткий план допоможе діяти рішуче, швидко та зібрано. Сподіваємося, що вже в кожному регіоні є чіткий план дій в умовах пандемії, працює оперативний штаб, виділено окремий бюджет.
Також потрібен план реагування в кожній області на той випадок, якщо кількість інфікованих у лікарнях збільшуватиметься – 10/50/100/250. Такий план передбачає наступні дії:
- Проаналізувати потужності медичних закладів регіону. Визначити, які з них можна буде перепрофілювати так, щоб надавати всі необхідні види медичної допомоги мешканцям регіону безперервно.
- Визначити, де створити окремий інфекційний стаціонар, щоб рятувати хворих на коронавірус.
- Продумати дії стосовно розгортання інфекційних ліжок та роботи медперсоналу.
Про досвід організації роботи в умовах пандемії розповідає директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак: «У районах визначили інфекційні лікарні та бригади екстреної швидкої допомоги, які будуть викликатися в разі зараження COVID-19. У регіоні розроблено план перепрофілювання медичних закладів, щоб, за потреби, приймати таких пацієнтів. Кожна лікарня має перепрофілювати 70% ліжкового фонду. Лікувальні заклади області мають 308 апаратів штучної вентиляції легень. Найближчим часом в область надійдуть близько 2000 експрес-тестів на COVID-19. Загалом їх замовили майже 10 тисяч”.
На маршруті пацієнта не повинно бути зачинених дверей
У соцмережах та ЗМІ іноді поширюється інформація, що лікарі зачиняють двері перед пацієнтом з підозрою на COVID-19, що швидка не виїжджає на виклик через те, що не має або чітких інструкцій, або засобів індивідуального захисту. Такого не повинно бути.
Потрібно відпрацювати маршрут пацієнта у випадку інфікування: самоізоляція / первинна медична допомога / екстрена медична допомога – спеціалізована медична допомога (детальніше – в наказі МОЗ №663 та на сайті НСЗУ). А найголовніше – довести та відпрацювати дії за цим маршрутом з керівниками та працівниками всіх медичних установ по кожному регіону. А також переконатись, що всі алгоритми та правила діють в реальності, а не на папері.
Для цього дуже важливо:
- Бути в діалозі з кожною лікарнею, кожним закладом охорони здоров’я, власником яких є саме місцева влада.
- Говорити з мешканцями регіону через місцеві ЗМІ: давати актуальні номери гарячої лінії області з питань коронавірусної інфекції, пояснювати алгоритми дій пацієнта у разі появи симптомів ГРВІ або COVID-19.
- Забезпечити лікарні та медперсонал, які працюватимуть з інфікованими COVID-19 засобами індивідуального захисту, апаратами ШВЛ. Перевірити наявність ізольованих приміщень, виконання санітарних вимог.
Про організацію роботи в умовах пандемії в Тростянці, Сумщина розповідає Юрій Бова, міський голова Тростянецької об’єднаної територіальної громади: “У нас відпрацьований маршрут пацієнта у випадку інфікування від швидкої допомоги до первинки і міської лікарні. Міська лікарня працює у режим надзвичайного стану, має на перші три тижні засоби індивідуального захисту. Інфекційне відділення готове прийняти 20-25 пацієнтів одночасно, є 5 апаратів ШВЛ. Склали перелік обладнання, яке б посилило можливості лікарні. Виділено 400 тис. грн з місцевого бюджету на додаткові апарати ШВЛ. Також 180 тис. грн на потреби лікарні уже перерахували місцеві підприємці”.
Робота під час пандемії: превентивні заходи
До рекомендацій місцевій владі маємо додати ще такі:
- Всі медичні заклади, які не задіяні в прийомі пацієнтів з COVID-19, слід перевести на особливий режим роботи: забезпечити засобами індивідуального захисту, скасувати планові операції, обмежити доступ громадян, окрім невідкладних випадків, зменшити присутність пацієнтів з груп ризику.
- Оцінити потужності і можливості лікарень регіону: провести інвентаризацію реанімаційного і дихального обладнання, його рівень, наявність та кількість кисневих масок, кисневих концентраторів та ін.
- Створити резерв медпрацівників у разі спалаху COVID-19.
Наприклад, за словами міського голови Житомира Сергія Сухомлина, на заходи протидії пандемії виділено 26,3 млн гривень. З них найбільша сума – понад 12 млн грн буде направлена на доплату лікарям, які задіяні у боротьбу з COVID-19. На закупівлю медичного обладнання – 7 апаратів ШВЛ та 40 концентраторів, бронхоскоп, пульсоксиметри, монітори пацієнтів – виділено 9 млн грн. На засоби індивідуального захисту медичного персоналу, дезінфікуючі засоби, лікарські засоби тощо направлено 5 млн грн.
У Миколаєві на боротьбу з пандемією спрямовано понад 10,5 млн. За словами Олександра Сенкевича, мера Миколаєва, у місті повністю підготовлені реанімаційні відділення, оновлено медичне обладнання. Додатково закуплені 16 апаратів ШВЛ, в тому числі експерт-класу. Усі стаціонари міста оснащено пересувними УЗД та рентген-апаратами, а реанімації забезпечено централізованим підведення кисню.
Тут можна переглянути всі рекомендації від НСЗУ для органів місцевого самоврядування щодо протидії COVID-19.
Станом на 26 березня 2020 року в лікарнях України є понад 5000 апаратів ШВЛ, підготовлено 39 тисяч інфекційних ліжко-місць. Завдання місцевої влади – зробити все, щоб захистити і пацієнтів, і кожного медичного працівника, який залишається на передовій боротьби з вірусом.
