З 16 квітня і дотепер Київ – найнебезпечніше місто у світі за якістю повітря. Індекс забруднення повітря перевищує норму в рази. Причина – сильний вітер, пожежі у Чорнобильській зоні та Житомирській області, а також пилові бурі. Чому без нагальної зміни кліматичної політики смоги та пилові бурі стануть звичним явищем для України – розповідає Євгенія Засядько, експертка із кліматичної політики ГО Екодія.
80% забруднення повітря в Києві відбувається через транспорт. Ще на початку карантину, коли у всьому світі фіксували покращення якості повітря, в Україні його якість погіршилася. Серед причин – збільшення кількості приватних авто у місті через зупинку громадського транспорту. Після запровадження більш жорстких карантинних правил кількість машин знизилася. Але потім на території всієї області були зафіксовані пожежі через несанкціоновані підпали, що напряму вплинуло на якість повітря. Разом зі специфічними погодними умовами – підвищеною вологістю, відсутністю вітру – це призвело до виникнення густого смогу. Смог – це суміш туману, пилу та забруднюючих речовин. Наразі важливо, щоб власники авто на якийсь час відмовились від поїздок.
Для комплексного вирішення проблеми якості повітря у Києві КМДА має розвивати комфортний громадський транспорт, збільшувати кількість зелених зон та смуг для громадського транспорту, забезпечувати розвиток велоінфраструктури.
Про пожежі та пилові бурі
Для України подібні ситуації з пожежами, на жаль, не дивина. Щороку весною та восени в сільській місцевості люди починають палити або суху траву після зими або залишки з городів після літнього сезону. Це завжди позначається на якості повітря, а в подальшому на здоров’ї населення. Не менш реальним також є ризик розповсюдження вогню на населені пункти. Нинішня весна не стала винятком. З середини березня почалося спалювання трави – спочатку неподалік Чорнобилю, а потім підпали розповсюдились до населених пунктів навколо.
В Україні спалювання трави є незаконним. Минулого тижня з огляду на останні події Верховна Рада підвищила штраф за спалювання трави у 18 разів! Але й цього недостатньо – потрібно жорстко контролювати несанкціоновані підпали та проводити інформаційні кампанії про потенційні ризики таких дій.
Пилові бурі фіксували на півдні України з початку 1920-тих до кінця 1960-тих років. Ці бурі утворюються через комплексні фактори і цього разу – через безсніжну зиму та відсутність дощів навесні. Поверхня грунту пересохла, що разом із сильним вітром призвело до пилової бурі. Для протидії цьому потрібно відновити традиції садіння лісових смуг та проводити інші заходи з адаптації до змін клімату.
І наостанок: якщо уряд не буде змінювати кліматичну політику у бік скорочення викидів парникових газів, то безсніжні зими й довгострокова відсутність дощів стануть для України нормою, як і пилові бурі.
