З 1 вересня почала повністю діяти Угода про асоціацію України з ЄС. Зокрема, набули чинності підрозділи Угоди щодо таких секторальних напрямків: макроекономічне співробітництво, управління державними фінансами, статистика, космос, наука і технології, політика у сфері промисловості і підприємництва, інформаційне суспільство, туризм, глава “Громадське здоров’я” та інших.
Угода про асоціацію почала діяти після її остаточної ратифікації всіма країнами-членами ЄС. Ратифікація Угоди Нідерландами поставила крапку у встановленні відносин асоціації між Україною і ЄС. До цього часу Угода перебувала у режимі “тимчасового застосування” з боку ЄС.
Де-факто більшість її положень уже діяли – причому найбільш важливі, ті, які стосуються торгівлі і наших зобов’язань по гармонізації законодавства з правом ЄС.
Але таке “тимчасове застосування” – це проміжний етап, який не міг тривати вічно.
Тому, якби Нідерланди все-таки відмовились від ратифікації Угоди – це поставило би під сумнів і можливість продовжувати “тимчасово застосовувати” її положення.
Яким буде ефект від повного набуття чинності Угоди?
Він вже відчутний, і буде відчуватися дедалі більше. Український експорт до ЄС у першому півріччі цього року зріс на 26%. Це показник, який навряд був би можливий без Угоди. Більше того, зростання нашого експорту на інші ринки – а загалом наш глобальний експорт зріс на 24% – це теж частково “заслуга” Угоди, адже для товарів, які визнані на ринку ЄС, набагато легше відкриваються й інші світові ринки.
Зростання експорту швидше за все буде продовжуватись й надалі. Всі підстави для такого прогнозу є. Однак складно сказати, якими саме темпами – адже в тому числі це залежить від дії інших факторів, а саме ситуації на зовнішніх ринках, військового конфлікту на Донбасі, світових економічних трендів.
Оновлення законодавства відповідно до положень Угоди в Україні вже триває з 2014-2016 років. Стан реалізації – дискусійне питання. Загальна оцінка – умовне “три з мінусом”. Відставання дуже велике і це публічно визнають самі урядовці.
