З 1 серпня між Україною та Канадою почала діяти зона вільної торгівлі (ЗВТ). Канада відкрила для українських експортерів 98% свого ринку. Директор з наукової роботи, керівник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан розповіла VoxConnector, яким буде економічний ефект від дії ЗВТ у перший рік, чому очікувані втрати для бюджету вдасться швидко компенсувати, і як компанії уже використовують експортні можливості з Канадою.
Зона вільної торгівлі з Канадою передбачає, що для більшості товарної номенклатури мита відміняються. Для яких товарів існуватимуть виключення?
Виключень відносно небагато, але вони є з обох боків. Якщо говорити про доступ до ринку Канади, то виключення в першу чергу стосуються сільськогосподарської продукції. Канада зберегла свої класичні тарифні квоти на с/г товари – зернові культури (пшеницю та ячмінь), молочні продукти, м’ясо птиці, яйця, яловичину, свинину, маргарин. Ці товари тваринництва стандартно захищаються Канадою. В свою чергу Україна використовуватиме митні квоти на свинину та сало, ще для кількох продуктів тваринництва (зокрема, м’яса птиці, сиру, масла, маргарину тощо) відбудеться часткова лібералізація, тобто мита знизяться не до нуля навіть після завершення перехідних періодів, а цукор взагалі вилучений з режиму вільної торгівлі. Також Україна для достатньо великої кількості промислових та с/г товарів встановила перехідні періоди до семи років. Канада ж перехідних періодів фактично не має. Виключенням є легкові автомобілі.
Чи можна очікувати на поштовх до товарообороту від ЗВТ?
Поштовх до товарообороту уже відбувся. За п’ять місяців 2017 року експорт в Канаду виріс на 73%. Для порівняння – загальний експорт України виріс на 26%. Експорт України в Канаду зростає набагато швидше, ніж у інші країни. Чому так відбувається? Ми вже рік говоримо у публічній площині про ЗВТ. Перші особи держави підтримують її, проводять роз’яснювальну роботу. Це створило сприятливий інформаційний фон, і бізнес уже звернув увагу на Канаду. Компанії уже почали використовувати експортні можливості. Насправді, до цього не на усі товари діяли високі ввізні мита, можливості торгових відносин існували і до ЗВТ.
Експорт яких позицій з початку року зростає?
Як стандартних експортних товарів – чорних металів, дубильних екстрактів, деяких видів харчової продукції, так і нових видів товарної номенклатури. Наприклад, поставки виробів з міді у Канаду зараз складають 5% загального експорту, снігоходи, які займають біля 10% експорту. Дуже швидко зростають поставки меду, соків та різноманітних перероблених з овочів товарів. Мита – це не найважливіший бар’єр. Значно більшим бар’єром, і він зберігається попри всі зони вільної торгівлі, є відстань. Не все вигідно везти далеко, але бізнес знаходить варіанти. Я сподіваюся, що ЗВТ стимулюватиме розвиток торгівлі послугами. Торгівля послугами зараз не охоплюється цією зоною вільної торгівлі. Наші представники уряду і посольства Канади говорили про можливості початку переговорів про створення зони вільної торгівлі в сфері послуг. Але навіть без цього ми, думаю, побачимо позитивний тренд.
Які українські послуги можуть користуватися попитом у Канаді і навпаки?
Думаю, в першу чергу варто говорити про ІТ послуги та креативні послуги, пов’язані з дизайном, архітектурою тощо. Їх можна надавати дистанційно, що значно полегшує експорт. Тим більше, що в Україні минулого року прийняли закон, який значно спрощує адміністрування експорту послуг.
В перший рік дії ЗВТ очікуються втрати для держбюджету. На вашу думку, коли їх можна буде компенсувати?
Я думаю, що втрати для бюджету насправді будуть незначними і будуть швидко компенсовані, тому що наші ввізні мита не такі вже й високі. Середнє мито України – 4%, тоді як ПДВ – 20%. Відповідно зростанням імпорту ми перекриваємо будь-які втрати доходів від мит. Єдине, найближчим часом ми побачимо розширення дефіциту торгівлі.
Що буде його причиною?
За результатами 2016 року експорт в Канаду склав 28 млн доларів, імпорт – 217 млн доларів. Це досить великий торговий розрив. У цьому році імпорт зростає темпами 62%, а експорт – 73%, але щоб вирівняти наявну диспропорцію цього недостатньо, потрібно щоб експорт зростав значно швидшими темпами.
