Міністерство економічного розвитку і торгівлі опублікувало черговий огляд тенденцій тіньової економіки. Згідно з їх оцінками, 34% економіки знаходиться в тіні. Чи це гарна або, навпаки, погана ознака?
Очевидно, що частина тіньової економіки – це корупційні потоки та кримінальний бізнес, які завжди приносять людям та суспільству лише шкоду. Але іноді – це можливості. Наприклад, діяльність волонтерів під час війна була б неефективною, якщо б вони все оформлювали офіційно.
Якщо порівнювати цифру з попередніми роками – тіньова економіка повернулася на рівень, який був до початку окупації Криму та Донбасу. Під час економічної кризи 2014 – 2015 років рівень тіньової економіки різко збільшився до 43% та 40% відповідно.
Такі тенденції є практичним підтвердженням теорії. Коли настає криза, частина бізнесу “іде в тінь”, щоб вижити. Це спрацьовує, як “подушка безпеки”. Обходячи законодавчі вимоги та обмеження, бізнес може швидше приймати рішення, стає більш гнучким. Хоча така робота стає небезпечною, в період кризи бізнес готовий ризикувати, бо інакше компанії можуть попросту зупинитися.
Те саме стосується і звичайних людей. В кризу вони готові працювати на будь-яких умовах, аби мати заробіток. Тому більше людей погоджуються працювати без офіційного працевлаштування. Вони отримають зарплату “в конвертах”, а тіньова економіка зростає.
На це у 2014-2015 роках накладалася криза в банківській системі. Багато компаній втратили гроші на рахунках збанкрутілих банків, тому вже менше довіряло банківській системі. Після цього вони намагалися не тримати свої кошти на банківських рахунках, тому більше операцій здійснювалося нелегально в готівці.
До цього додавалися валютні обмеження. Щоб обійти їх, компанії зберігали частину коштів поза банками. Таким чином, частина грошового обігу компаній здійснювалася “в тіні”.
Ще один ключовий чинник – початок окупації Криму та Донбасу змусив у 2014-2015 роках “йти у тінь” багато компаній з цих територій. Ті, хто переміщував виробництво, щоб запустити бізнес на новому місці, мали швидко та гнучко приймати рішення. А це було дуже дорого або майже неможливо за існуючих законодавчих умов. Тому багато операцій такі компанії здійснювали неофіційно.
Незважаючи на ті “позитивні” моменти, які підприємства змогли отримати в кризу працюючи “в тіні”, така робота значно обмежує їх можливості. Вона постійно створює ризики переслідування правоохоронними органами. Зберігання коштів та розрахунки у готівці є небезпечним. У разі необхідності, підприємство не може звернутися до суду, якщо операції здійснювалися нелегально. Нелегальний бізнес не може отримати в банку кредит або взяти участь у державних закупівлях. Тому, коли компанії бачать, що ризики роботи “в тіні” втрачають сенс порівняно з можливостями легальної діяльності, вони “виходять із тіні”.
Саме це можна спостерігати за підсумками 2016 року. Зниження рівня тіньової економіки стало одним із індикаторів, що криза в Україні починає минати. Очікування бізнесу стають більш позитивними, а ситуація більш прогнозованою. Тому, для багатьох компаній, які вимушено працювали “в тіні”, щоб вижити, вже прийшов час для легалізації своєї роботи.
Подальша динаміка рівня тіньової економіки буде залежати від того, чи вдається державі створювати для бізнесу стимули працювати легально. Відновлення кредитування, захист прав власності, прозорі правила на митниці, справедлива пенсійна система та медична реформа – все це може створити умови, за яких бізнес буде “виходити з тіні”.
