Державне регулювання під час війни: як НБУ адаптував фінансову систему України до нових умов впродовж ста днів воєнного стану
Beta

Державне регулювання під час війни: як НБУ адаптував фінансову систему України до нових умов впродовж ста днів воєнного стану

Photo: ua.depositphotos.com / simurg
9 Червня 2022
FacebookTwitterTelegram
5431

Впродовж ста днів повномасштабної війни росії проти України ми збирали нормативно-правові акти, прийняті Національний банком, президентом, Верховною Радою, Кабінетом міністрів та іншими відомствами з тим, щоб проаналізувати, як влада допомагала країні оговтатися від шоку перших днів війни, забезпечувала потреби оборони та реагувала на гуманітарні виклики. У першій із циклу статей ми проаналізували найважливіші рішення Національного банку України, ухвалені ним упродовж ста днів воєнного стану.

З першого дня повномасштабного вторгнення рф НБУ спрямував зусилля на подолання панічних настроїв серед населення, збереження довіри до банківської системи та стабільності у фінансовій сфері. Головні рішення регулятора в цей час були спрямовані на забезпечення безперебійної роботи банківської системи, стримування девальвації національної валюти та відпливу капіталу за кордон. Нацбанк доклав зусиль і безпосередньо до боротьби з ворожим впливом у фінансовій сфері, а для потреб оборони полегшив проведення благодійних внесків для Збройних Сил і гуманітарних потреб України.

Робота банківської системи. 24 лютого НБУ адаптував правила роботи банківської системи в умовах воєнного стану. Регулятор передбачив, що відділення банків мали продовжити безперебійну роботу, де це було безпечно, забезпечити клієнтам доступ до сейфів та підкріплення банкоматів готівкою. На безготівкові платежі не було запроваджено жодних обмежень. Водночас діяли такі заборони:

  • на зняття клієнтами готівки обсягом понад 100 тис. грн на день, а також повна заборона на зняття готівкової валюти в Україні (згодом послаблена – див. нижче). Ці обмеження не стосувалися підприємств, які діяли за дорученням уряду або виконували мобілізаційні плани, а також мешканців територій, яким загрожувала окупація: вони можуть знімати кошти без обмежень як в національній, так і в іноземній валюті за умови їх наявності у відділенні банку.
  • банки-емітенти цифрових грошей мали припинити їх випуск і розповсюдження;
  • на розподіл капіталу, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування загальних резервів і фондів основного капіталу та покриття збитків.
  • на виплати дивідендів, окрім як за привілейованими акціями.
  • на надання та продовження кредитів пов’язаним особам банку та дострокове повернення таким особам депозитів;
  • на дострокове погашення банками кредитів, які вони отримали від нерезидентів;
  • на переказ коштів за кордон, окрім власних операцій банків та видачі кредитів іноземним фінансовим установам;
  • надавати юрособам кредити у гривні для погашення кредитів в іноземній валюті;
  • змінювати валюту кредиту з іноземної на гривню для юросіб, крім банків.

Водночас НБУ запровадив такі послаблення для банків:

  • скасування заходів впливу за порушення низки нормативів: капіталу, ліквідності, кредитного ризику, лімітів відкритої валютної позиції, строків подання статистичної звітності, якщо такі порушення виникли після 24 лютого 2022 року;
  • дозвіл ідентифікації військових за військовим квитком для відкриття рахунку;
  • проведення зовнішньої оцінки стійкості для банків перенесене на 2023 рік;
  • скасування заходів впливу за невчасне оприлюднення фінансової та консолідованої фінансової звітності.
  • скасування заходів впливу за порушення формування та зберігання обов’язкових резервів.
  • дозвіл використання хмарних сервісів, які розміщуються на території ЄС, Великої Британії, США та Канади для підвищення стабільності роботи банківської системи.

Крім того, аби спростити доступ банків до ліквідності, 24 лютого НБУ запровадив бланкові кредити рефінансування без обмеження за сумою терміном на 1 рік з можливістю продовження ще на рік. Оскільки ліквідність банківської системи з початку війни виросла, а банки почали достроково повертати кредити рефінансування, регулятор 15 квітня повернувся до практики видачі лише забезпечених кредитів, які були пріоритетним інструментом підтримки ліквідності банків до початку повномасштабної війни.

Валютне регулювання. Для стримання можливого різкого знецінення гривні на початку війни НБУ зафіксував курс гривні до іноземних валют станом на 24 лютого 2022 року та припинив розрахунок довідкового курсу гривні до долара США. Обмеження на встановлення банками курсу валют для готівкових операцій та операцій з платіжними картками було скасоване з 21 травня це перший крок до повернення до плаваючого валютного курсу (втім, повернення до повністю ринкового курсу навряд чи відбудеться найближчим часом). 

З початку війни НБУ призупинив роботу валютного ринку, крім операцій з продажу валюти. Також регулятор впровадив такі зміни:

  • тимчасову заборону на зняття готівки в іноземній валюті. Вже 1 березня регулятор переглянув це обмеження і дозволив знімати іноземну валюту з валютних рахунків в обсязі до 30 тис. грн на день, а 21 березня підвищив ліміт до 100 тис. грн на день в еквіваленті (тут є низка винятків, пов’язаних із військовою та дипломатичною діяльністю). Водночас ліміт зняття готівки з карток українських банків за кордоном становив 100 тис. грн на місяць в еквіваленті, а з 20 травня був тимчасово зменшений до 50 тис. грн. За півтора місяці 14 квітня Нацбанк дозволив банкам продавати валюту населенню в межах залишку між загальним обсягом купівлі та продажу валюти. Однак кінцеве рішення щодо можливості і обсягу продажу валюти клієнтам ухвалюється на рівні відділення банку.  
  • мораторій на транскордонні перекази, крім тих, що здійснюються від імені держави. З початку березня НБУ дозволив використовувати за кордоном платіжні картки для розрахунку і отримання готівки. НБУ також дозволив перекази іноземної валюти для виплати пенсій українцям за кордоном, а згодом для виплати аліментів.
  • тимчасовий дозвіл громадянам вивозити валюту в сумі до 10 тис. євро без надання підтвердних документів. Вимога надавати підтвердження була повернута 13 березня. Оскільки банківська система виявилася стійкою до шоку повномасштабної війни, 4 квітня Нацбанк із певними винятками повернув стандартні вимоги до банків з контролю валютних операцій клієнтів.
  • тимчасова заборона купувати віртуальні активи за гривню та обмеження на купівлю таких активів за валюту сумою до 100 тис. грн на місяць в еквіваленті (запроваджена наприкінці квітня). НБУ також обмежив здійснення P2P-переказів у гривні та іноземній валюті сумою до 100 тис. грн на місяць в еквіваленті.
  • тимчасова заборона закордонних розрахунків для купівлі цінних паперів та оплати брокерських рахунків картками українських банків.

Грошово-кредитна політика. 15 квітня Рада НБУ ухвалила основні засади грошово-кредитної політики в умовах воєнного стану. Відповідно до цього документа НБУ на час війни відмовився від таргетування інфляції, а також тимчасово від використання ключової ставки як основного інструменту монетарної політики для зниження інфляції та публікації власних макроекономічних прогнозів. При цьому регулятор зобов’язався повернутися до цих заходів в міру нормалізації фінансово-економічної ситуації в країні. 2 червня НБУ вперше з початку війни змінив облікову ставку підвищив її до 25% з січневих 10%. Цей рішучий крок, пояснили в НБУ, покликаний захистити гривневі доходи та заощадження громадян, а також збільшити привабливість гривневих активів, зокрема державних облігацій.

Вимушеним кроком воєнного часу є можливість Нацбанку фінансувати держбюджет шляхом купівлі ОВДП у Міністерства фінансів (станом на 7 червня НБУ профінансував уряд на 120 млрд грн). В НБУ пообіцяли, що таким чином фінансуватимуть лише критичні видатки уряду та висвітлюватимуть такі операції максимально прозоро.

Регулятор також підкреслив подальшу готовність до співпраці з урядом для залучення міжнародного фінансування, яке необхідне для вирішення гуманітарних проблем та повоєнної відбудови України.

Робота небанківських фінансових установ. Низку рішень Нацбанк ухвалив для адаптації до воєнного стану небанківських фінустанов кредитних спілок, страхових, лізингових, факторингових компаній, ломбардів тощо. Зокрема, НБУ запровадив такі обмеження:

  • на виплати бонусів, премій та інших додаткових виплат керівництву, окрім фіксованих складових матеріальної нагороди;
  • на доступ до відкритої інформації про небанки, зокрема до реєстрів небанківських фінустанов, колекторських компаній, страхових та перестрахових брокерів, переліку небанківських фінансових груп тощо.

Водночас були впроваджені такі послаблення:

  • скасування заходів впливу за порушення вимог достатності власного капіталу, строків подання звітності, розкриття інформації та надання документів на вимогу НБУ;
  • відтермінування впровадження вимог щодо повного розкриття споживачам інформації про свої послуги, зокрема кредитування;
  • для уникнення банкрутства кредитним спілкам дозволено не видавати учасникам суми кредитних і пайових внесків; дозволено самостійно визначати максимальну суму видачі готівки в обсязі, що не перевищує 100 тис. грн на добу на кожного члена; визначати рівень прострочення кредитів у договорах про реструктуризацію; а також знято обмеження на пролонгацію кредитів пов’язаним особам та продовжено до 18 місяців строків дії плану відновлення фінансової діяльності; відтерміновано надання НБУ інформації про врахування та впровадження рекомендацій за результатами інспекцій.
  • Для учасників кредитних спілок несвоєчасне внесення платежів не вважатиметься простроченням.

Боротьба із впливом рф та білорусі на фінансову систему України. З першого дня війни НБУ заборонив банкам видавати кошти за рахунками резидентів рф та білорусі в Україні, а також купувати чи продавати їм валюту, в тому числі для виконання перед ними зобов’язань. Згодом до цієї заборони НБУ затвердив ряд винятків. Зокрема було дозволено видатки для соціальних виплат, виплати зарплат, сплати комунальних послуг, податків, штрафів, а також банківських комісій та страхових виплат.

24 лютого регулятор ухвалив постанову для уможливлення ліквідації підконтрольних росії банків. Вже наступного дня Нацбанк відкликав ліцензію та ліквідував два банки, які перебували під опосередкованим контролем росії. Мова про Міжнародний резервний банк (на 100% належав державному «Сбєрбанку Росії») та Промінвестбанк (частка 99,77% належить держкорпорації «ВЕБ.РФ»). Обидві фінустанови з 2017 року перебувають під санкціями Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) для боротьби з виведенням капіталів, зокрема, на користь материнських структур.

Крім цього, НБУ дозволив скасування акредитації представництв російських банків в умовах воєнного стану, заборонив резидентам рф брати участь в управлінні банками в Україні та відмовився від надання бланкового рефінансування банкам з російськими акціонерами.

Спрощення умов для фінансової підтримки ЗСУ та гуманітарних потреб. На початку березня НБУ створив окремі спецрахунки для збору коштів на потреби ЗСУ та гуманітарні потреби України та зробив для них винятки із загальної заборони на валютні перекази. Аби розширити джерела залучення коштів на підтримку України, НБУ також зробив винятки із заборони громадянам білорусі та рф перераховувати кошти на благодійні спецрахунки України.

Крім того, на період воєнного стану НБУ спростив контроль джерел походження коштів, спрямованих на благодійні спецрахунки, а також на купівлю «військових облігацій». Для покупців «військових облігацій» регулятор запровадив спрощений порядок ідентифікації та верифікації, аби зробити ці цінні папери доступними для якомога ширшого кола людей.

НБУ дозволив волонтерам-фізичним особам переказувати іноземну валюту в межах 400 тис. грн на місяць в еквіваленті за офіційним курсом НБУ для купівлі бронежилетів, касок, військової й тактичної форми, взуття, військової оптики, безпілотників, спальників та аптечок.

***

В умовах повномасштабної війни економіка Україні (а відповідно уряд і Нацбанк) зіткнулися з небаченими досі труднощами. Фізичне руйнування частини підприємств та розриви ланцюжків постачань, а також перекриття морського експорту підвищили безробіття, знизили податкові та валютні надходження (падінню доходів уряду сприяло також радикальне зниження податків у перші дні війни). Багато людей втратили доходи, мільйони виїхали за кордон, а також виросла потреба закуповувати імпортні товари для постачання армії. Це підвищило державні видатки, в тому числі валютні (при цьому як позитив варто відзначити забезпечення можливості для біженців розраховуватися гривневими картками за кордоном). 

Зрозуміло, що в ситуації зниження валютних надходжень та зростання видатків утримувати фіксований курс гривні можна лише за рахунок втрати валютних резервів. Тому, щоб зберегти резерви, потрібно запроваджувати жорсткі валютні обмеження, в тому числі обмеження на купівлю товарів некритичного імпорту. Такі обмеження були запроваджені НБУ (як описано вище) та урядом. Тим не менш, за лютий-травень резерви НБУ знизилися з 29,1 млрд дол. до 25,1 млрд дол. США, незважаючи на надходження 6,7 млрд дол. міжнародної підтримки. Фінансування видатків уряду за рахунок НБУ теж мало свою ціну – за результатами квітня інфляція в річному вимірі виросла до 16,4% (даних за травень поки немає).

На жаль, допомога від зовнішніх партнерів наразі нижча, ніж озвучена урядом потреба у 5 млрд. дол. на місяць. Отже, як уряду, так і Нацбанку необхідно буде ухвалювати непопулярні, але необхідні рішення. Одне з них – підвищення облікової ставки до 25% – Нацбанк уже ухвалив, а також поступово почав переходити до плаваючого курсу (девальвація гривні дещо пом’якшить наслідки макроекономічного шоку). Крім того, необхідно буде найближчим часом повернути, а, можливо, й підвищити податки, зокрема податки на імпорт, а також скоротити перелік товарів критичного імпорту (який зараз доволі довгий і включає, наприклад, рекламні послуги та солодку воду) та ще більше обмежити відплив капіталу – наприклад, розглянути можливість реструктуризації державного боргу. На жаль, економічні втрати від війни відчує кожен українець, а також мешканці всього світу.

За підтримки

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний