Дорога музика: скільки коштує Євробачення, і чи зможе Україна заробити на ньому | VoxUkraine

Дорога музика: скільки коштує Євробачення, і чи зможе Україна заробити на ньому

17 Травня 2016
FacebookTwitterTelegram
2813

Переможниця Євробачення 2016 Джамала ще не встигла прилетіти в Україну, а мери великих українських міст вже вступили в боротьбу за право приймати у себе конкурс в наступному році. Яке місто – фаворит, згідно з економікою і здоровим глуздом, і чи може Україна заробити на піснях і танцях всієї Європи?

Яскрава і драматична перемога Джамали (Сусанни Джамаладінова) на Євробаченні 2016 означає, що в 2017 році конкурс відбудеться в Україні.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив громадськість, що ресурси на проведення конкурси знайдуться. Реакція мерів не змусила довго себе чекати – голови Києва, Львова, Дніпропетровська, Одеси та Херсона вже заявили про бажання провести конкурс у своєму місті. Втім, Україні, яка лише починає виходити з глибокої кризи, варто зосередитися не на мерських амбіціях, а на раціональному прорахунку і оптимізації майбутніх витрат на проведення конкурсу і на способах отримання якомога більшої віддачі від витрачених грошей.

Прямий економічний вплив, або скільки коштує Євробачення

Таблиця 1. Економічний вплив Євробачення на нещодавні приймаючі міста

Рік Приймаюче місто Витрати, $ млн Відвідувачі-туристи Витрати туристів, $ млн Місце, місткість
2015 Відень, Австрія 42 30 000 33 Wiener Stadthalle, 16 000
2014 Копенгаген, Данія 54 39 000 20 B&W Hallerne, 10 000
2013 Мальме, Швеція 26 32 000 24 Malmo Arena, 10 000
2012 Баку, Азербайджан 64 7 000 11 Crystal Hall, 23 000, але лише 16 000 відвідало
2011 Дюссельдорф 37 н/д н/д Esprit Arena, 38 000
2010 Осло, Норвегія 37 н/д н/д Telenor Arena, 23 000
2009 Москва, Росія 42 н/д н/д Olympic Indoor Arena, 25 000

Примітка: 1 фунт = 1,5 доларів США, Джерело: RBS

Аналіз даних в таблиці 1, показує, що прямі доходи від туристів зазвичай не покривають витрати на організацію конкурсу. Однак це не означає, що країни-господині завжди залишаються в мінусі, існують інші джерела доходів: плата від телеканалів, внески учасників, доходи від продажу квитків і одне з найбільших джерел – доходи від розміщення реклами.

Можна припустити, що навіть сума всіх цих доходів, ймовірно, не покрила витрати на організацію конкурсу в Баку (офіційно понад $64 млн, за неофіційними даними в 2-3 рази більше), проведення конкурсу в Айзербаджане привабило лише 7 000 туристів, що значно менше, ніж в інших країнах.

Але, наприклад, конкурс в шведському Мальмьо у 2013-му був прибутковим.

У 2011 році Євробачення відбулося в Німеччині на Esprit Arena, домашньому стадіоні футбольного клубу Фортуна Дюссельдорф. Сукупні витрати склали приблизно $37 млн. Однак німецький телеканал ARD заплатив $14 млн. Решту витрат покрили внески учасників ($5 млн), а також надходження від спонсорів і продажу квитків.

Не тільки гроші

Якщо прямий економічний вплив можна спостерігати і оцінити відразу після події, то оцінити ефект від непрямого впливу складніше, але він, ймовірно, набагато більший. Наприклад, Томас Шрайдер з телеканалу NDR (Norddeutscher Rundfunk) відзначав, що в 2011 році Євробачення подивилося близько 120 000 глядачів у всьому світі, що було еквівалентно рекламній кампанії на суму $ 240 млн.

Ймовірно, що крім реклами, місця проведення Євробачення стають більш привабливими для туристів в наступні роки. Наприклад, Графік 1 показує, що більше 50% іноземних туристів, що відвідали Мальмьо під час конкурсу, відповіли, що ймовірно або точно відвідають місто ще раз. Схожим чином, 60% відвідувачів Копенгагена відповіли, що точно приїдуть сюди ще раз.

Рисунок 1. Статистика ймовірності повторного візиту відвідувачів Євробачення 2013 у Мальмьо в майбутньому (джерело: Malmö Town)

eb_ua_1

Що далі?

На наступний день після Євробачення 2016 своє бажання прийняти конкурс висловили голови декількох українських міст. Віталій Кличко, мер Києва, запропонував Олімпійський стадіон в якості місця проведення конкурсу. Потім послідували заяви мерів Одеси, Дніпропетровська, Львова та, навіть, Херсона. Кожне з цих міст за рахунок проведення конкурсу бажає залучити кошти для розвитку інфраструктури. Наприклад, мер Херсона говорить про те, що місто потребує нового аеропорту та будівництві нових доріг для поліпшення іміджу в очах європейських туристів. Але сьогодні Україна не має достатнього грошей для масштабних інвестицій.

До питання вибору міста варто підходити дуже прагматично. Ці запити здаються нереалістичними, враховуючи нинішню економічну ситуацію та інвестиційний клімат в Україні в цілому.

З огляду на те, що Дніпропетровськ дуже близько до зони конфлікту на Сході країни, більш імовірно, що приймаючими містами стануть Київ чи Одеса. Львів може стати третім кандидатом, з огляду на його зручне розташування біля західного кордону. Більш того, досвід проведення Євро-2012 у Львові та Києві може стати ключовим фактором, який вплине на вибір міста-організатора. У будь-якому випадку, всі ці міста мають аеропорти, готелі та стадіони з місткістю понад 30 000.

Безумовно наявність інфраструктури в місті-організаторі буде дуже важливим аргументом, іншим важливим фактором є логістика. Як в Одесі, так і у Львові в аеропортах діє режим “відкритого неба”, тоді як він все ще не діє в Києві. Влада пора усвідомити, що іноземні туристи можуть принести Україні набагато більше доходу, ніж захищені державою вітчизняні авіалінії.

Євробачення є можливістю не тільки поліпшити імідж України, але і вирішити деякі довгострокові проблеми. У Україні є ще рік для підготовки. За цей рік необхідно здійснити ряд удосконалень в таких сферах як:

  1. Парковка у великих містах. Наприклад, центр Києва переповнений автомобілями і місто виглядає ворожим до пішоходів.
  2. Розваги – як в місті-організаторі, так і в сусідніх містах. Це можливість розвитку і залучення нових відвідувачів для різноманітних клубів, музеїв, ресторанів та інших культурних об’єктів.
  3. Безпека. Швидше за все, місту-господарю доведеться ввести систему відеоспостереження, щоб запобігати або швидко реагувати на нещасні випадки.
  4. Система орієнтування по місту. Незважаючи на значний прогрес перед Євро-2012, ще багато можна і потрібно зробити, щоб українські міста стали дружніми до англомовних туристів.

Євробачення 2017

На основі досвіду країн ЄС, уряд оцінює витрати на організацію конкурсу Євробачення на рівні приблизно 15 млн євро. Прямі та непрямі доходи від поліпшення іміджу та туристичної привабливості України можуть набагато перевищити ці витрати. Але це станеться тільки в тому випадку якщо кошти будуть витрачені розумно.

Який би місто не обрали для проведення конкурсу, в ньому необхідно здійснити багато удосконалень. Але ці поліпшення слід робити не заради конкурсу, а для самого міста – для всіх його жителів і тих туристів, які відвідають його після визначення переможця Євробачення-2017.


Джерела:

Азербайджан: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212571X15000670

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний