Коронавірус придумали рептилоїди й масони, щоб не допустити православних до причастя. Бойові комарі НАТО з таємних американських лабораторій розносять чіпи. Податкові коди – пророковані в Апокаліпсисі печаті Антихриста, а католицькою церквою керує таємний орден сатаністів… Цієї маячні немає в Біблії, але конспірологія чудово дружить з релігією і органічно вплітається у релігійну картину світу. Чому? З одного боку, конспірологічне мислення, як і релігійне, апелює до спрощеної архаїчної картини світу, яка пояснює негаразди змовою якихось потужних невидимих сил, з іншого – життя в реальності істинності однієї Книги не дуже стимулює навички критичного мислення.
Читати також: Уривок з книжки В’ячеслава Агеєва «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога»
Уникнути відповідальності
Психологічно, світова змова надпотужних сил — універсальне пояснення всіх бід і чудове скидання відповідальності із себе, адже в усьому винні рептилоїди/ жидомасони/ ротшильди-з-білґейтсом. Відколи з’явилася конкуренція між людськими спільнотами, у їхніх лідерів було достатньо причин скидати відповідальність за погане життя (а іноді й свої лідерські помилки) на підступних інших, яких треба було для цього демонізувати. Механізм пошуку винуватців завжди лежить напоготові у кишені майже кожного політика.
Ще один психологічний механізм – самовинагорода приємними емоціями від відчуття долучення до особливого таємного знання: «всіх надурили, але я-то бачу їх наскрізь». Знання «таємного» дає унікальність, можливість бути «не таким, як усі», виглядати особливо, що вельми цінується в наш час.
Опитування конспірологів показують, що часто вони вірять не в одну, а в цілу низку змішаних теорій змов. Іноді у світогляді людини можуть поєднуватися навіть протилежні змови на кшталт «рептилоїди захопили Росію» і водночас «Росія – остання твердиня боротьби людства з рептилоїдами».
Чинники поширення теорій змов: кризи, життя «під прикриттям», вороже оточення
Теорії змов затягують. Чим більше шукаєш їм доказів, тим більше знаходиш (надто якщо шукаєш в ютубі з його алгоритмами пропонування подібних відео). В часи війн, епідемій, стихійних лих, тривоги й неспокою попит на теорії змов зростає. Особливо до конспірології можуть бути схильні меншини — як національні, так і релігійні, бо пошук підступів з боку ворожого соціуму збільшує можливості виживання таких спільнот.
Завдяки ієрархічній структурі більшості релігій, елементи теорії змов там легко поширюються, бо достатньо одному священнику в них повірити, й він буде передавати це пастві. Християнство та іслам з їхнім очікуванням кінця світу видаються особливо благодатним грунтом для поширення віри у зловісних ворогів людства, які мають план зробити з ним щось дуже погане. У тому ж християнстві постійно виникають напрямки (як-от Свідки Єгови), які знаходять «знаки» того, що «останні часи» вже близько, і Антихрист уже вербує послідовників.
Ще одна причина поширення конспірології в релігійних спільнотах пострадянського простору – звичка їхнього керівництва до підпільного і напівпідпільного життя. Віряни в СРСР знали, що вірити офіційній версії — шлях у безодню. Серед старшого покоління вірян (які тепер керують конфесіями) ця недовіра офіційному дискурсу збереглася на все життя.
Розбиратися у світі релігійної конспірології цікаво: у релігієзнавстві давно напрошується підгалузь «конспірологія релігії».
Втім, попри те, що релігійні громади можуть здаватися розсадниками конспірології, дослідження у західних країнах показують, що прихильників теорій змов там не більше, ніж серед невіруючих. Якщо ці дані можна екстраполювати на Україну з нашими 72% громадян, що ідентифікують себе як віряни, все одно кількісно отримуємо більше «конспірологічно-орієнтованих» громадян, які заявляють приналежність до якоїсь релігії.
Внаслідок «тяжкого минулого» наші віряни можуть справді бути більш схильними до теорій змов, ніж на Заході, але надійних досліджень по Україні ми не маємо.
Окрім цього, релігійна конспірологія більше кидається у вічі, аніж теорії змов серед нерелігійних прихильників популістських чи ксенофобських політичних спільнот, завдяки своїй яскравості, прив’язуванню конспірології до і так досить абсурдних (з точки зору сучасного міського атеїста чи агностика з гарною освітою) релігійних переконань, витворюючи абсолютно дику і внаслідок цього яскраву суміш, що привертає більше медійної уваги. Суто естетично релігійна конспірологія православних чи нью-ейджерів красивіша своєю абсурдністю, ніж політична чи економічна в стилі, наприклад, Майкла Мура.
Хто користується конспірологією?
Звичайно ж, теорії змов не могли не привернути уваги товстенних тролів.
На хвилі психоделічної та сексуальної революції шістдесятих років минулого століття, лідери яких радо кинулися підривати фундаменталістське капіталістичне суспільство і консенсусну реальність Заходу, редактор Playboy і талановитий письменник Роберт Вілсон скористався новою релігією «дискордіанством» для вибудови кількох класичних переплетених теорій змов, описаних в трилогіях «Іллюмінатус!» та «Космічний тригер». Далі, користуючися зв’язками серед адептів Нью Ейджу, митців, журналістів та письменників, за кілька років Вілсон та його послідовники серед служителів Богині Хаосу Еріди та відгалуження дискордіанства «Церкви Субгенія» натворили гігабайти конспірологічного дискурсу, такого суперечливого й хаотичного, що розібратися в ньому вже тоді було неможливо, а зараз і поготів.
Експерименти дискордіанців виявилися настільки дієвими і складними до відслідковування (завдяки законспірованій мережевій структурі руху, через яку часто дискордіанці, що жили поруч, не знали про приналежність один одного до дискордіанства чи його релігій-спінофів та про змови, над якими ті працювали), що з їхнього епосу боротьби масонів-ілюмінатів-інопланетян та дискордіанців у різних союзах та іпостасях виросла майже вся сучасна конспірологія, а їхні методи й досвід радо почали брати на озброєння спецслужби та політики.
Свіжий і болісний приклад: «Аллатра» – ціла конспірологічна релігія, спрямована на поширення «русского міра» всім, хто вміє читати російською. В основі вчення Аллатри магічно-релігійна шизотерика про все хороше проти всього поганого і царя-Номо, який при глибшому дослідженні виявляється Владіміром Путіним (спроба використати давній російських архетип про повернення хорошого монарха, який принесе справедливість).
Подібна до неї, але дещо раніша релігія анастасійства, поширена серед пенсіонерів з дачними ділянками, та сама, що «смотри ютуб, анаста конца света не будет», «чип код, секонд, денег не будет» — елементи інформаційно-психологічних операцій Росії для збільшення тривожності у нашому суспільстві. Такі меседжі чудово лягають у психіку підготовлену не лише аллатрою чи анастасійством, а й позарелігійною конспірологією, яка апелює до тієї ж ідеї боротьби сил зла проти праведних релігійних (не важливо, чи православних чи язичників) росіян.
Конспірологічне світосприйняття формується внаслідок когнітивних помилок. У сучасному світі теорії змов легко стають інструментами політичних та психологічних маніпуляцій, пропаганди. А змішана з релігійним світоглядом, конспірологія набуває тих бурлескних і гротескних рис, які змушують нас сміятися і зачудовуватися «у якій же реальності треба жити, щоб у це вірити…»
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
