Економічне бронювання, корупція та ветерани

Повномасштабна війна триває вже третій рік, і Україна постала перед новими викликами. Підприємства страждають від нестачі робочої сили, а також від невизначеності, чи не втратять вони завтра теперішніх працівників. Водночас багато людей не хочуть мобілізуватися, бо це «квиток в один кінець». І, звісно, війна негативно впливає на економіку та доходи бюджету.

Влада та бізнес пропонують наповнити бюджет і забезпечити підприємства працівниками через бронювання військовозобов’язаних для некритичних підприємств (так зване економічне бронювання). 6 зареєстрованих у парламенті законопроектів (№11331, №11331-1, №11332, № 11332-1, № 11332-2, № 11308) пропонують бронювання:

• Для суб’єктів господарювання, зокрема ФОП, які щомісячно сплачують за кожного працівника або за самих себе збір 20 400 грн;
• Для ФОП за умови щомісячного обсягу доходу від 61 200 грн;
• Для ФОП або найманих працівників, зарплата яких на місяць становить не менше, ніж 36 336 грн, без додаткового збору; 
• Для підприємств, організацій, установ із кількістю працівників від 10 осіб, які сплачують ЄСВ від 40 000 грн на місяць, до 50% працівників;
• Для офіційно працевлаштованих або ФОП автоматичне бронювання, якщо вони щомісячно сплачують до бюджету не менше 8 000 грн податків.

Ризики законопроектів про економічне бронювання

В цих законопроектах нардепи пропонують широкий вибір механізмів бронювання, але чи врахували вони ризики таких механізмів для обороноздатності, суспільства та розвитку економіки в довгостроковій перспективі? Серед таких ризиків:

Корупція

Економічне бронювання має передбачати запровадження спеціальних перевірок того, чи не отримують працедавці (включно з ФОПами) хабарі за працевлаштування на штучно створені посади або за фіктивне працевлаштування задля уникнення мобілізації. 

За відсутності перевірок будь-яке підприємство за окрему «таксу» зможе бронювати конкретних людей або «продавати бронь» на неіснуючі вакансії.

Поділ суспільства на «класи»

Особи, що матимуть фінансову стабільність та гроші, фактично будуть «відкуплятися», оплачуючи економічну бронь, в результаті чого посилиться класова нерівність. «Війна для бідних» може додатково загострити психоемоційний стан населення та соціальну напругу. 

Ігнорування інтересів діючих військових та несправедливість

Багато чинних військовослужбовців у цивільному житті мали професії та заробіток, які могли б надати їм право забронюватись від мобілізації. У запропонованих законопроектах з економічного бронювання немає жодної можливості для військовослужбовців бути звільненими зі служби, сплачувати податок за бронь та наповнювати бюджет. 

Обороноздатність

Подібні «грошові» критерії бронювання не враховують потреби фронту в особовому складі.

Збільшення безробіття та зменшення надходжень коштів з податків 

Дрібний бізнес, для прикладу ФОП до 10 осіб, який не може дозволити собі економічне бронювання працівників, закриватиметься, отже, бюджет втрачатиме надходження від цього бізнесу. Це також призведе до збільшення безробіття, відповідно, зростання виплат для безробітних, які в іншому разі могли б наповнювати бюджет.

Висновки міністерств та рекомендації юристів

Мінагрополітики не підтримує законопроєкт 11331, оскільки для багатьох агропідприємств зазначені суми зарплати та податкових виплат є зависокими. Відповідно мобілізація може непропорційно торкнутися аграрних регіонів. 

Міноборони також не підтримує законопроєкт 11331, оскільки, на його думку, економічне бронювання порушить один із принципів мобілізаційної підготовки – гарантованої достатності, який визначає необхідність дотримання балансу між забезпеченням національної економіки робочою силою та можливістю комплектування війська особовим складом.

ГО «Юридична Сотня» у своєму аналізі цитує зауваження від Мінекономіки про те, що «рівень оплати праці працівників уже є одним із галузевих критеріїв, якими керується Мінекономіки під час визначення підприємств критично важливими для національної економіки», а також зауваження від ДПС, що «[законопроект] 11332 може нести ризики для вже заброньованих відповідно до чинного законодавства осіб, роботодавці яких можуть бути змушені сплатити цей збір або, у випадку несплати, таких дійсно критичних осіб можуть мобілізувати».

Крім того, автори законопроєктів жодним чином не обґрунтовують критерій відбору за рівнем заробітної плати (наприклад, чому вона має бути 36 336 грн, а не 35 000 чи 37 000 грн). Враховуючи ці фактори, аналітики «Юридичної сотні» рекомендують не підтримувати законопроєкти про економічне бронювання.

Вирішення проблеми наповнення бюджету

Метод одночасно наповнення бюджету та боротьби з корупцією запропонувала Спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.

Вона запропонувала зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі з сірими ринками. «У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати сьогодні. Зосередьмося спочатку на цьому», – сказала Пріцкер. 

Загалом складається враження, що законопроекти про економічне бронювання розроблялись не для порятунку країни, а в угоду виборцям та для порятунку окремих гравців бізнесу, таких як IT, авіаційний транспорт, сфера фінансів та страхування (враховуючи звіт Держстату про рівень середньої зарплати) та інші, які мають можливість платити військовий збір за будь-якого працівника або підвищити їм зарплату до необхідних 36 336 грн.

Вирішення проблеми дефіциту працівників

ГО «Інтенція» пропонує замість короткострокового бронювання працівників довгострокову стратегію черговості служби в силах оборони для населення без втрати обороноздатності та ефективності армії. А саме:

• запровадити на законодавчому рівні звільнення зі служби через фіксований термін, наприклад, право на звільнення через 36 місяців, із яких 12 в зоні бойових дій;
• дозволити бронювання 50% працівників критичних підприємств, за умови, що половина заброньованих – це ветерани та резервісти звільнені зі служби. 

Враховуючи, що росія веде проти нас війну на виснаження, «черговість служби» та вчасна заміна особового складу без доведення фізичного стану бійців до втрати ефективності – це необхідність та чи не єдина умова виживання українців як вільної нації.

Визначені на законодавчому рівні терміни служби принесли б такі вигоди бізнесу, суспільству та армії:

• Мобілізовані після звільнення могли б повернутись на попередні робочі місця, відновити довоєнний бізнес або відкрити новий та створити робочі місця. 
• Бізнес мав би прогнозований строк, на який працівників мобілізують, а також мінімальний прогноз кількості працівників, що повернуться на робоче місце.
• Полегшення мобілізації, оскільки 63,8% чоловіків мобілізаційного віку бояться служби саме через відсутність термінів служби. З визначенням терміну служби армія сприйматиметься більш позитивно — як тимчасове виконання громадянського обов’язку, а не як «квиток в один кінець», як зараз.
• Знизиться рівень корупції. І військові, які шукають шляхи звільнення зі служби, і військовозобов’язані, які шукають шляхи уникнення служби через невизначеність термінів, перестануть шукати цю можливість. 
• Забезпечить прогнозовану в часі заміну фізично та психічно виснаженим військовим, що сприятиме ефективності війська та обороноздатності,
• Дасть мотивацію діючим військовим, оскільки буде орієнтир закінчення служби.
• Забезпечить рівність у правах та обов’язках для всіх громадян, як це закріплено в Конституції. Відповідно це зменшить розрив між цивільними та військовими, що зараз лише зростає.
• Зменшення навантаження на систему охорони здоров’я та видатків з бюджету на лікування, оскільки час впливу бойового стресу та бойової обстановки прямо впливає на виникнення та прогресування низки захворювань серцево-судинної системи, нервової системи, опорно-рухового аппарату, системи травлення тощо. 

Визначені терміни служби допоможуть скласти у суспільстві позитивний образ військового, що виконав обов’язок перед Батьківщиною, повернувся живим до цивільного життя і може продовжувати працювати та підтримувати економіку своєї країни. Таким чином вдасться підвищити престиж професії військового. Це частково вирішить і проблеми з мобілізацією, і проблеми з нестачею робочої сили, оскільки робочі місця займатимуть ветерани, для яких ймовірність повторної мобілізації буде дуже низькою.

Разом з ветеранськими політиками, які вже успішно діють, ухвалення закону про чіткі терміни служби є довгостроковим та стратегічним рішенням. Так само, як і запропонована представницею США реформа митниці для наповнення бюджету. Хотілось би, щоб народні обранці, розробляючи зміни до законодавства, керувалися саме довгостроковою перспективою, а не короткостроковими міркуваннями про те, як сподобатися виборцям та наповнити бюджет.