Фейки щодо системи охорони здоров’я: як росія вигадала «чорну трансплантологію» в Україні. Випуск №43

Фейки щодо системи охорони здоров’я: як росія вигадала «чорну трансплантологію» в Україні. Випуск №43

Photo: ua.depositphotos.com / ArturVerkhovetskiy
21 Липня 2023
FacebookTwitterTelegram
726

Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України дослідив поширення в інформаційному просторі ворожих кампаній щодо «чорної трансплантології» з 2014 року. За цей час страшні казки про «чорних трансплантологів» перетворились на сталий наратив, який постійно використовується як інструмент для впливу на вразливі верстви населення. 

За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії. 

Хронологія поширення фейків  про «чорну трансплантологію» в Україні та Європі

Створення та поширення фейків про «чорну трансплантологію» зазвичай відбувається на фоні резонансних подій, які нібито задають умови для неї. Активно подібні фейки продукувались під час Революції Гідності, тоді ймовірними «жертвами трансплантологів» виступали «майданівці». Після нападу російських військ та початку Антитерористичної операції на Сході України ця роль перейшла до українських захисників, а «торгівля органами» перенеслася на фронтові території. З’являються статті в європейських медіа, у котрих проводять паралелі між Україною та Косово. Утім, звинувачення Армії визволення Косова у вилученні органів у солдатів та їхнього подальшого перепродажу не знайшли підтвердження. Жодних підтверджень подібної діяльності в Україні за межами прокремлівських ЗМІ теж немає. Загалом в Європі росія просуває ті ж наративи, що й в українському інформаційному просторі, за допомогою проросійських іноземних медіа та ботів у соцмережах.

Приклад Косова продовжують використовувати і зараз. Ми нещодавно спростовували фейк про те, що центр «чорної трансплантології» перемістився з Косова в Україну у 2014 році. У Косово справді проводили незаконні вилучення органів в іноземців на базі клініки «Медікус». Це стало можливим через те, що у Косово взагалі немає закону, котрий регулював би трансплантацію органів. В Україні ж у 2018 році прийняли Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». У ньому чітко прописано, що іноземці не можуть бути донорами, так само як і в’язні, люди із психічними розладами або захворюваннями, що передаються, вагітні та ті, хто раніше вже був донором. 

Із 2017 року фейки про «чорну трансплантологію» стали частиною дезінформаційної кампанії проти медичної реформи. У рамках кампанії дискредитуються законодавчі зміни. У 2020 році поширювали фейк про те, що в Україні планують медичний геноцид за рахунок впровадження «злочинних» законів. Серед іншого згадувався і законопроект №3625 щодо забезпечення прав дітей та недієздатних осіб. Стверджувалось, нібито він узаконить експерименти над людьми, вилучення органів без дозволу, тотальний контроль над людським тілом, що не відповідало дійсності. У проекті пропонувалось розширити коло осіб, які можуть надавати згоду на діагностику, профілактику та лікування, додавши уповноважених законними представниками осіб. Науково-експертне управління Верховної ради України визнало таку пропозицію необгрунтованою, законопроект не прийняли.

На початку 2022 року прийняли нову редакцію закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини». Писали, нібито вона спрощує процедуру вилучення органів без згоди людини та легалізує чорний ринок торгівлі органами. Насправді ж новий закон прибрав із процесу трансплантації надлишкову бюрократизованість та деталізацію. Про легалізацію чорного ринку теж мова не йде: згідно з законом, купувати та продавати органи заборонено. Щобільше, заборонено вилучати органи посмертно в дітей-сиріт, недієздатних, загиблих у разі бойових дій чи тих, особистість котрих не встановлено.  Так само заборонено вилучати органи за наявності пожиттєво наданої письмової незгоди на посмертне донорство.

Після повномасштабного вторгнення наратив про панування чорних трансплантологів «реанімували». Як і раніше, хвиля поширення припадає на час активних бойових дій чи знакових подій, як-от День захисту дітей. Загалом із 2022 року з’являються вкиди, сфокусовані саме на дітях. Так росіяни намагаються демонізувати українських захисників і представити окупантів як «миротворців». Наприклад, наприкінці травня 2022 року у ворожому інформаційному ресурсі «Царьград ТВ» з’явилась новинна стаття під назвою «Що приховував Червоний Хрест в Україні: росіяни знайшли сотні медкарт із органами дітей у Маріуполі». У ній представників гуманітарної організації звинувачують у веденні записів про дитячі органи, натякають на їхню причетність до торгівлі органами. Міжнародний комітет Червоного Хреста відреагував на звинувачення та спростував їх. 

У липні 2023 року мережею почало ширитись інтерв’ю «колишньої співробітниці ОБСЄ», де вона говорить про те, що українські батальйони нібито торгують дитячими органами. Ба більше, їх нібито вивозять за кордон у контейнерах під експортним кодом зерна. Ймовірно, цей фейк запущений також із метою дискредитації зернової угоди між Україною, Туреччиною, ООН та росією, термін якої закінчується 17 липня. Наразі сторони ведуть переговори щодо її продовження, і поки Україна та Туреччина планують продовжити дію угоди, росія не раз саботувала її та заявляла про незадоволеність угодою. 

Типові методи створення «трансплантологічних» фейків

Фальшиві свідки чи експерти. Пропагандисти залучають підставних осіб для фальсифікації доказів. Досить одного разу відзняти матеріал, аби потім користуватись ним роками. Наприклад, у 2015 році з’явилося відео з російськомовним чоловіком, який приховував своє обличчя та позиціонував себе як «співробітник СБУ». Він розповідав нібито про спеціальну медичну бригаду, яка отримувала замовлення від країн Заходу на продаж органів загиблих в зоні АТО. СБУ того ж року заперечило цю інформацію. Утім, відео продовжують застосовувати у пропагандистських цілях, зокрема у 2022 році його просували в тіктоці. 

Сфабриковані «документальні» відео. Пропагандисти намагаються додати вагомості своїм вигадкам, начитуючи їх на фоні псевдодокументального відеоряду. Як правило, вони складаються з нарізок відеокадрів, інтерв’ю, вирваних з контексту, чи інтерв’ю з підставними особами. Часто фрагменти відео узяті з інших матеріалів, які з’явилися в мережі раніше та стосуються зовсім інших новин. 

Джерело: Центр протидії дезінформації

Для чого росія поширює фейки про «чорну трансплантологію» в Україні

Дискредитація української влади. У нелегальній торгівлі органами чи її підтримці росія почергово звинувачує Службу безпеки України, Міністерство охорони здоров’я України, місцеву владу прифронтових міст чи окремих політичних діячів. Це дискредитує інститут державної влади загалом, впливає на рівень довіри населення до влади. Чим менше люди довіряють владі, тим більш вразливими вони стають до поширення паніки. 

Провокування паніки серед населення. Вигадки про страшних «чорних трансплантологів», які викрадають людей, дітей та розпродують їх на органи націлені на провокування паніки. Коли людина панікує, їй важче мислити критично. В умовах війни паніка несе особливу загрозу, оскільки люди мають бути готові швидко реагувати на повідомлення влади.

Псування міжнародного іміджу України. Поширюючи неправдиві заяви про нелегальну торгівлю органами в Україні росія створює уявлення, що влада країни підтримує описану злочинну діяльність. Це виступає своєрідним інформаційним алібі, котре дозволяє їй  надалі легітимізувати військову агресію.

Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний