Гендерний розподіл у дипломатії України: шлях до рівності

Посол має найвищий дипломатичний ранг і є офіційним представником держави в іншій країні або міжнародній організації. На відміну від почесних консулів, які можуть бути громадянами країни перебування та виконують обмежені консульські функції, посли мають бути громадянами країни, яку вони представляють, та зобов’язані втілювати зовнішньополітичний курс держави. 

Ми розглянули, скільки жінок і чоловіків серед послів і тимчасових представників (в. о. посла) у різних країнах. Ми вирішили сфокусуватися на ролях із найвищим рівнем дипломатичної відповідальності та видимості й тому не брали до уваги нерезидентних послів, консулів, генеральних консулів, заступників глав місій, радників з консульських питань та секретарів (на посади останніх обирають переважно жінок). 

Роль жінок у дипломатії України та світу

Професійна дипломатія тривалий час була суто чоловічою сферою. З моменту становлення у 19 столітті в багатьох країнах вона функціонувала за суворими правилами, що категорично виключали участь у ній жінок. Після Другої світової війни жінки офіційно отримали право входити до дипломатичної служби, хоча в той час запровадили обмеження: дипломатки не могли перебувати в шлюбі. Лише наприкінці 20 століття почалася справжня трансформація професії, і жінки почали активно подавати заявки на роботу в дипломатичній сфері.

Сьогодні дипломатична мережа України охоплює 124 країни, де працюють 67 Надзвичайних і Повноважних Послів та 18 тимчасово повірених у справах. МЗС активно шукає кандидатів на посади послів у Алжирі, Вірменії, Греції, Норвегії та інших країнах.

Частка жінок серед послів України становить 19% що значно нижче за середнє значення в країнах Європи – 28% згідно з індексом “Women in Democracy” за 2023 рік. Серед послів держав Америки до інших країн 25% жінок. Найвищі показники – у Канади та США, де завдяки впровадженню політики гендерної рівності в дипломатичних службах жінки обіймають 51% та 41% посад відповідно.

Графік 2 показує поступове зростання частки жінок на вищих дипломатичних посадах як в Україні, так і у світі. В Україні цей показник виріс від 2% у 1998 році до 19% у 2024, що відповідає глобальному тренду — світовий показник за цей же період збільшився з 6% до 22%. Значний приріст частки жінок почався за правління Віктора Ющенка, його темпи впали під час революційних подій та початку війни у 2014 році. Наступний помітний стрибок відбувся від початку каденції Володимира Зеленського, коли частка жінок-послів України в інших країнах виросла з 12% до 19%.

Сьогодні 12 жінок обіймають посади послів України, ще 3 є тимчасово повіреними у справах. Деякі з них представляють Україну одразу в кількох країнах: Любов Абравітова – у ПАР та Мозамбіку, Ірина Венедіктова – у Швейцарії та Люксембурзі, Катерина Зеленко – у Сингапурі та Брунеї.

Де працюють українські амбасадорки

Більшість країн із високою часткою жінок-послів від України (графік 3, таблиця 1) — це відносно невеликі європейські держави: Швейцарія, Люксембург, Бельгія, Ірландія, Північна Македонія. У Північну та Центральну Європу жінок-послів призначають рідше, наприклад, у Данії 17% послів від України — жінки, у Фінляндії 14%. В африканських країнах частка українських послів-жінок знаходиться в діапазоні від 14% у Марокко до 50% у Габоні, в Латиноамериканських – від 14% на Кубі та в Мексиці до 33% у Венесуелі та Домініканській республіці.

В останні роки українське МЗС призначило жінок на посади послів у стратегічно важливих країнах. Так, Оксана Маркарова та Юлія Ковалів очолили дипломатичні місії в США та Канаді відповідно. Це має значення, оскільки, за даними дослідниці Енн Таунс, у “престижних” столицях та країнах, із якими важлива безпекова співпраця, традиційно домінують чоловіки-посли, а, наприклад, у країнах Карибського басейну та Латинської Америки чверть послів інших держав – жінки (за даними 2021 року). До росії з 1991 року було лише кілька призначень послів-жінок від усіх країн світу.

Хоча б раз українські дипломатичні місії жінки очолювали у 27% країн, в яких є чи були представництва України – у 40 зі 149.

Від Кравчука до Зеленського: еволюція жіночого представництва в дипломатії

Помітна залежність гендерної рівності в українській дипломатії від особи президента (графік 4). За Леоніда Кравчука (1991–1994) жінок серед послів не було взагалі. За часів Леоніда Кучми (1994–2005) частка призначень жінок виросла до 1,9%, а при Вікторі Ющенку (2005–2010) – до 3,7%. Однак Віктор Янукович (2010–2014) знизив цей показник до 2%.

Петро Порошенко (2014–2019) відновив позитивну динаміку, збільшивши частку призначених на позиції послів жінок до 4,7%. Найбільший прогрес спостерігається за Володимира Зеленського  – 21% призначених послів є жінками, і в цьому Україна наближається до світових стандартів.

Висновки

Хоча Україна демонструє позитивну динаміку представництва жінок у дипломатії, нам ще є куди прагнути. Досвід Швеції, Канади, Франції та ЄС, які впровадили принципи феміністичної зовнішньої політики (рівні права, представництво в ухваленні рішень, справедливий розподіл ресурсів), демонструє ефективність такого підходу у просуванні гендерної рівності на міжнародній арені. При збереженні поточних темпів та за умови впровадження додаткових стимулюючих механізмів Україна має потенціал досягти середньоєвропейського рівня представництва жінок у дипломатії в найближчі роки.