Голод, наркоторгівля та катастрофа з ліками в Україні: огляд наративів про охорону здоров’я. Випуск №6

Дезінформація: Українська влада готує провокації, аби звинуватити росію у застосуванні хімічної зброї

У міноборони росії заявили, ніби українська влада готує на Одещині провокацію, аби звинуватити росію у застосуванні хімічної зброї. Для цього у санаторій МОЗ України «Приморський» (село Курортне Одеської області) 18 червня прибули представники СБУ. Вони нібито працювали над питанням розміщення та надання допомоги постраждалим від ураження хімічними речовинами. 

Телеграм-канали, які координують російські спецслужби, писали, ніби існує ризик «хімічної трагедії» в Україні. «Легітимний», посилаючись на анонімне джерело, пише, ніби Офісу президента потрібно привернути назад увагу світової спільноти, щоб далі отримувати фінансову та військову допомогу. Мовляв, ОП може влаштувати «провокацію, підставу чи імітацію». «Як усі знають, у таких справах професіонали британці, які добре відпрацювали це в Сирії. Нині вони допомагають нашому Офісу Президента в інформаційному супроводі, піарі та розкручуванні», — пише «Легітимний». 

Як насправді? 

Росія роками — щонайменше з 2018-го — періодично переконувала, немов українська влада збирається застосувати хімічну зброю на окупованому Донбасі. Почасти цей бездоказовий «аргумент» використовували, аби обгрунтувати необхідність рф «захистити населення Донбасу». Тобто здійснити повномасштабне вторгнення на територію сусідньої незалежної держави під вигаданим приводом. 

Інший мотив цих заяв — залякування жителів тимчасово окупованих територій. Російські медіа регулярно поширюють фейки про спроби українських силовиків підривати склади з хімічними речовинами, зокрема щоб труїти жителів Донецької та Луганської областей. Утім, вони ні разу не публікували жодних підтверджень хоч одній із численних заяв. 

Росія має багату історію звинувачень України у влаштуванні «провокацій», які згодом здійснить сама. Наприклад, 21 березня 2022 року російські військові пошкодили резервуар із аміаком на підприємстві «Сумихімпром». За день до цього представники рф в ООН розповідали про «плани» України застосувати хімічну зброю в Сумах. 

Представники України, США, Великої Британії попереджали, що росія може готувати операцію «під чужим прапором» із використанням хімічної зброї для того, щоб потім звинуватити Україну у розробці та застосування зброї масового ураження. 

Як доказ того, що ОП готує «хімічну провокацію», пропагандисти наводять фейковий «аргумент» — ніи британці здійснювали хімічні атаки в Сирії. Насправді саме сирійський уряд і пов’язані з ним сили здійснили щонайменше 300 атак із застосуванням хімічної зброї. 98% цих атак забезпечили військові та союзні сили Башара аль-Асада, зокрема підрозділ «Сили тигра», яких підтримує росія. Решту атак здійснили ІДІЛ.  Зрозуміло, що ці злочини росії кортить списати на противників, зокрема на Велику Британію, яка в сирійській війні надає допомогу повстанцям проти режиму Асада. 

Дезінформація: В Україні катастрофічна ситуація з ліками

У проросійських телеграм-каналах писали, що в Україні катастрофічна нестача ліків через те, що велику частину препаратів віддали на потреби армії. У дописах стверджують, що тепер в Україні навіть порівняно легкі захворювання можуть стати смертельними в умовах дефіциту ліків.

Як насправді?

За словами представників держави та великого бізнесу, наразі в Україні немає проблем із поставками ліків, крім випадків, коли постачання окремих препаратів є обмеженим через ускладнену логістику. Натомість проблеми є на окупованих територіях, проте українська влада не може вплинути на це, бо росія не пропускає українські гуманітарні вантажі.

Також в Україні працюють усі найбільші фармацевтичні компанії, які отримують необхідну сировину з європейських країн. Крім вітчизняного виробництва та імпорту, джерелом постачання ліків є гуманітарна допомога, що регулярно надходить в Україну від міжнародних організацій, благодійних фондів, урядів інших країн.

Відновлюють свою роботу й аптеки: наприкінці червня 2022 року на звільнених територіях та на територіях, де не ведуться активні бойові дії, працювало 17 573 аптеки, тоді як до повномасштабного вторгнення в Україні працювало 22 780 аптек. Ще в середині березня в Україні було не більше 10 530 аптек, які працювали. До речі, в умовах воєнного стану продовжує діяти програма «Доступні ліки», у рамках якої держава повністю або частково оплачує деякі препарати для пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Самостійно перевірити наявність ліків у різних містах України можна за допомогою різних онлайн–сервісів, де також можна замовити препарати.

Дезінформація: В ООН визнали, що внутрішня політика Києва призвела до процвітання незаконного виробництва наркотиків

Російські телеграм-канали пишуть, ніби в Управлінні ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) повідомили, що «внутрішня політика Києва та збройний конфлікт в Україні відкрили надзвичайно широкі можливості щодо процвітання незаконного виробництва наркотиків». А цьогоріч кількість нарколабораторій в Україні збільшилася в кілька разів, процес виготовлення наркотиків в Україні більше ніхто не контролює. Україна стає своєрідним «Афганістаном» у Європі.

Як насправді? 

У звіті UNODC за 2022 рік справді вказано, що в Україні до повномасштабного вторгнення росії кількість ліквідованих лабораторій з виробництва амфетаміну зросла з 17 у 2019 році до 79 у 2020 році. Це найбільша кількість ліквідованих лабораторій із виробництва амфетаміну в будь-якій країні в 2020 році. UNODC вказують, що ці лабораторії, ймовірно, були невеликими. Але ця статистика вказує на потужність виробництва синтетичних наркотиків, яке може розширюватися з продовженням воєнних дій — таку тенденцію зафіксували в інших зонах конфлікту по всьому світу. 

Однак, по-перше, у звіті взагалі не вказують, що «внутрішня політика Києва відкрила надзвичайно широкі можливості» для незаконного виробництва наркотиків. 

По-друге, у звіті чітко не вказують, що «кількість нарколабораторій в Україні збільшилася в кілька разів». Крім того, взагалі не йдеться, ніби «процес виготовлення наркотиків в Україні більше ніхто не контролює».

По-третє, Афганістан у звіті згадують у контексті того, що конфлікти можуть порушити та змінити маршрути торгівлі наркотиками. Так було під час югославських воєн із маршрутами транзиту героїну через Балкани, які залишаються одним із ключових шляхів торгівлі опіатами з Афганістану. Торгівля героїном через Україну зростала до початку війни в лютому 2022 року. Російське вторгнення могло перервати чи перемістити ці потоки до сусідніх країн або альтернативних маршрутів. UNODC вказують, що необхідно дослідити, як війна в Україні впливає на маршрути торгівлі, наприклад, опіатами з Афганістану. Інших порівнянь України з Афганістаном у звіті немає. 

Дезінформація: ЗСУ розбомбили елеватор на Луганщині, аби позбавити людей зерна

Російські медіа 23 червня написали, що в місті Рубіжне Луганської області після обстрілів українською артилерією загорівся елеватор на 30 тисяч тонн зерна. ЗМІ посилаються на місцевих, які начебто сказали, що «снаряди летіли з боку Лисичанська». Йдеться про комплекс компанії «Голден Агро». 24 червня медіа вже писали, що ЗСУ завдали удару зумисне, аби «позбавити людей зерна», бо жодних бойових дій за місто вже не велося. 

Як насправді? 

Ще 3 травня очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай опублікував супутникові знімки компанії «Planet Lab». На них видно, що 8 квітня елеватор ще був цілий, а на знімку від 22 квітня на місці елеватора — вирва від бомби. Гайдай написав, що російські літаки скинули на елеватор на території «Голден Агро» потужні бомби.

Тоді ж, ще 3 травня Сергій Гайдай опублікував відео від «Голден Агро», на якому спершу видно цілий елеватор, а з різницею у кілька днів — уже зруйнований. Він додав, що, крім потужностей комплексу, знищено всю сільгосппродукцію, яка там зберігалася: 17 тисяч тонн пшениці та 8,5 тисяч тонн соняшника. 

Місто Рубіжне фактично повністю зруйнували російські війська. У репортажі ВВС йшлося, що російські війська могли випускати по Рубіжному до 1500 артилерійських снарядів за день. «Картина руйнувань у Рубіжному… демонструє, на що здатна невгамовна російська артилерія. Тепер, якщо дивитися з Лисичанська, жахлива картина заважає насолоджуватися смарагдово-зеленим краєвидом. Невеликого міста немає — його стерли з лиця землі», — написав журналіст BBC Квентін Сомервіль ще 30 травня. 

Russian shelling is indiscriminate. In Rubizhne, Lysychansk and Severodonetsk. “artillery was removing those houses very fast – people were trying to hide in the basement so they had no view, no assessment of the current situation, so there was a lot of losses during that time. pic.twitter.com/NECArOMv0t

— Quentin Sommerville (@sommervilletv) May 30, 2022

Maxar Technologies також публікували знімки. На них видно масштаби руйнувань від російських обстрілів з 29 березня по 6 червня.

Before (March 29, 2022) and after (June 6, 2022) #satellite #images showing the destruction of buildings in Rubizhne, #Ukraine. Location: 48.985938, 38.403.274. pic.twitter.com/XTjsNTudz4

— Maxar Technologies (@Maxar) June 7, 2022

Дезінформація: ООН запланувала організацію голоду в 2022-2023 роках

25 червня Остап Стахів, український антивакцинатор та конспіролог, опублікував відео, в якому згадав кілька фейків:

• В ООН запланували голод на 2022-2023 роки. Голод ніяк не пов’язаний із російсько-українською війною чи економічною кризою, а є суто штучним явищем.
• В Африці не може бути голоду, адже на континенті достатньо продовольства.
• Одна з цілей Програми сталого розвитку ООН — це зменшення народжуваності та збільшення споживання у світі.

Як насправді?

Продовольча криза, яку прогнозує ООН, не є штучною, а справді пов’язана з наслідками російсько-української війни, адже обидві країни є важливими постачальниками продовольства. За словами генерального секретаря ООН, ця криза може статися через блокування експорту українських зернових та обмеження експорту російських агропродовольчих товарів (росія тимчасово обмежила експорт зернових та деяких добрив).

Військово-морські сили рф уже протягом чотирьох місяців блокують чорноморські порти України. Через це більшість продовольства неможливо швидко експортувати, адже до вторгнення 90% експорту українського зерна здійснювалося саме морським шляхом. Зараз Україна та країни ЄС активно працюють над налагодженням альтернативних шляхів збуту, проте сухопутний шлях не зможе стати повноцінною заміною морському.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), прогнозує, що в 2022 році до 181 млн людей у 41 країні можуть зіштовхнутися з продовольчою кризою. Причому цей прогноз не повністю враховує вплив російсько-української війни. Якщо війна затягнеться і країни не зможуть поновити свій довоєнний експорт продовольства, кількість постраждалих від голоду у 2022-2023 роках може зрости на 8-13 млн. У найгіршому сценарії цей показник може сягнути 19 млн людей. Найбільше постраждають жителі Азійсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Близького Сходу.

Країнам Африки не вистачає власних запасів зернових культур, саме тому вони залежать від постачальників зерна, зокрема від росії та України. Наприклад, у 2020/2021 маркетинговому році (з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року) в країнах Африки зібрали 25,7 млн тонн пшениці, а імпортували 54,8 млн тонн пшениці. 

В ООН немає програми сталого розвитку, але є Цілі сталого розвитку. У переліку цілей немає зменшення народжуваності у світі чи збільшення споживання, хоча виконання деяких завдань (гендерна рівність, скорочення нерівності, гідна та економічне зростання тощо) справді може призвести до зниження темпів народжуваності та зростання споживання. У цьому немає злого умислу: у розвинених суспільствах із сучасною медициною, високим рівнем урбанізації, гендерною рівністю поступово падають темпи зростання населення. А покращення економічного благополуччя дозволяє жителям збільшити споживання товарів та послуг.

Дезінформація: Західні партнери планують скупити українське зерно та приректи Україну на голод

У мережі цитували заяву міністерки закордонних справ Великої Британії про те, що Британія та Туреччина співпрацюють по питанню вивозу зерна з території України. Користувачі соцмереж роблять із цього висновок, що партнери планують скупити українське зерно за ціною, значно нижчою за ринкову,  і тим самим приректи Україну на голод.

Як насправді?

Велика Британія та Туреччина зацікавлені в тому, щоб зняти російську блокаду з українських портів та відновити експорт зерна, оскільки вирішення цієї проблеми попередить або принаймні полегшить продовольчу кризу у світі. Продовольча криза тісно пов’язана з економічною кризою, а остання  вплине на всі країни, зокрема Туреччину та Велику Британію. Наприклад, ціни на основні продукти харчування у Великій Британії сьогодні зростають найшвидшими темпами за останні 14 років. 

Туреччина та Велика Британія дійсно імпортують українське зерно, проте немає жодних підстав вважати, що в обмін на їхню допомогу у знятті блокади Україна погодиться продавати їм продовольство за заниженою ціною.

Щодо запасів продовольства в самій Україні, морський експорт зерна не призведе до голоду в країні. У травні 2022 року міністр аграрної політики заявляв, що в Україні залишилося 20 млн тонн зерна торішнього врожаю, яке не потрібне для внутрішнього споживання і передбачене на експорт. Через морську блокаду цей обсяг не можна швидко доставити на світові ринки.

І міністр аграрної політики, і радник президента України з економічних питань запевняють, що цього року в Україні буде достатньо запасів і для експорту, і для внутрішнього споживання. Такі розрахунки відповідають дійсності. У 2021 році в Україні зібрали врожай у розмірі 86 млн тонн зернових та зернобобових культур. На тимчасово окупованих територіях після вторгнення росії в 2022 році залишилося близько 1,3 млн тонн запасів.

Міністерство аграрної політики на початку лютого 2022 року планувало, що в 2021/2022 маркетинговому році (з 1 липня 2021 по 30 червня 2022) Україна має експортувати 65 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання не перевищуватиме 20 млн тонн. Станом на 30 червня Україна встигла експортувати 48,3 млн тонн за весь маркетинговий рік. Виходить, в України ще є можливості експорту без нанесення шкоди внутрішньому попиту. 

Також Україна може розраховувати на запаси цьогорічного врожаю. Через війну посівні площі в України скоротилися приблизно на 25%, проте навіть за таких умов Україна повністю забезпечить свої внутрішні потреби.

Методологія

Щотижневий аналітичний огляд надає уявлення про наративи, пов’язані з охороною здоров’я. Кожен зі згаданих наративів підпадає під одну з категорій:

• дезінформація — свідоме поширення неправдивої інформації;
• місінформація — неправдива інформація, яка виникла внаслідок несвідомих помилок користувачів;
• малінформація — правдива інформація, яку використовують для того, щоб завдати шкоди людині, організації або державі.

Для підготовки матеріалу проводиться аналіз інформаційного простору України, росії та Білорусі за допомогою електронних інструментів моніторингу, а також ручного дослідження платформ та соціальних мереж. Основними каналами для моніторингу є соціальні мережі, телебачення, радіо, преса, інформаційні агенції.