Гра з грошима: заради чого створена фейкова кампанія проти НБУ?

Гра з грошима: заради чого створена фейкова кампанія проти НБУ?

Photo: ua.depositphotos.com / Alexshyripa
8 Серпня 2023
FacebookTwitterTelegram
1655

В інформаційному просторі знову активізувалась кампанія з дискредитації Національного Банку України. Вона стартувала на початку 2023 року з інформаційних атак на представників банку та критики рішень регулятора. У липні хвиля фейків доповнилась «компроматом» нібито від ЄБРР. Центр протидії дезінформації вже аналізував, що не так із цими звинуваченнями та хто за ними стоїть. Переказуємо основні висновки із їхніх матеріалів. 

Що брешуть про Нацбанк?

Почалося все 21 березня 2023 року зі звинувачень голови Нацбанку Андрія Пишного в придбанні «золотого» авто, коли в Україні йде війна, а банки масово закриваються. Заяви підкріплюються фото Rolls-Royce, припаркованого біля будівлі НБУ. Насправді ж авто належить Геннадію Вацаку, власнику компанії «Вацак», зареєстроване воно в місті Могилів-Подільський Вінницької області, де бізнесмен народився, живе та працює. У Нацбанку заперечили належність авто будь-кому з працівників. До того ж, з початку повномасштабного вторгнення НБУ закрив лише кілька невеликих банків, які займалися відмиванням коштів, тож “масового закриття банків” не відбувається.

Фото Rolls-Royce нібито Андрія Пишного

Від персоналій пропагандисти перейшли до дискредитації безпосередньо діяльності регулятора. Масового поширення набула оцінка роботи Нацбанку колишнім прем’єр-міністром України Миколою Азаровим, підозрюваним у держзраді. Азаров систематично виступає на російських пропагандистських каналах, до війни був постійним гостем каналів, пов’язаних із Медведчуком, де зокрема заперечував російську агресію на Сході. Наприкінці квітня Азаров заявив, що «економіка України знаходиться в критичному стані». Як один із доказів цього він наводить той факт, що «лише за червень [2022 р.] НБУ надрукував понад 100 млрд грн. для покриття держвидатків, загалом за минулий рік обсяги емісії — 400 млрд грн».  Нацбанк справді надрукував для бюджету 400 млрд грн у 2022 році, й найбільший обсяг емісії припав на червень. 

Проте подання цього факту як абсолютно негативного є маніпуляцією. Через початок повномасштабного вторгнення суттєво виросли державні видатки, зокрема на утримання армії та закупівлю зброї, а податкові надходження впали через зупинку чи скорочення діяльності багатьох підприємств. Зовнішніх запозичень для покриття дефіциту бюджету було недостатньо. Тож друк грошей був необхідним, щоб уникнути колапсу державних фінансів. Водночас НБУ намагався обмежити вплив емісії на інфляцію: більшість випущених грошей вилучалися з обігу, коли Нацбанк продавав золотовалютні резерви. Ще одним засобом стримання інфляції стало значне підвищення облікової ставки. Тому профіцит ліквідності (стан, коли у банків більше вільних коштів, ніж вони можуть витратити чи видати як кредити) спричинив менший вплив на ринок, ніж можна було очікувати. У той час як Азаров критикував попередні рішення Нацбанку, він уже впроваджував нові відповідно до поточних умов. 28 липня 2023 року НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%. Якщо інфляція продовжить знижуватися, а ситуація на валютному ринку залишатиметься стабільною, НБУ продовжить зниження облікової ставки (нижчі відсоткові ставки стимулюють споживання та економіку загалом).

5 липня з’явилося відео журналіста Євгена Плінського про нібито «аналітичний документ ЄБРР» із критикою Нацбанку. У ньому автор критикує монетарну політику, готівковий обмін валют, відбір кадрів, звинувачує НБУ у перерозподілі грального ринку та негативно висловлюється щодо можливої націоналізації системно важливих банків. Згодом відео трансформується у пост, його підхоплюють проросійські та російські «експерти». 

Скриншот допису

Та вже 6 липня ЄБРР у фейсбуці опублікував свою позитивну оцінку роботи Нацбанку України в умовах війни: «У безпрецедентних умовах війни ми спостерігаємо дуже спокійну та компетентну політику Центрального банку. Це найкращий приклад із реального життя, який показує переваги структурних реформ в Україні та чому нам потрібно зміцнювати її незалежну судову систему, антикорупційні заходи та інші сфери. НБУ зробив усі правильні кроки з першого дня вторгнення в Україну. Щоб зберегти макроекономічну стабільність, він зафіксував обмінний курс, обмежив зняття готівки та запровадив контроль над капіталом, заборонивши більшість транскордонних операцій. Водночас він запропонував банкам підтримку ліквідності. Це було далекоглядно і справді допомогло стабілізувати систему таким чином, що здивувало багатьох і заслуговує похвали». На запит НБУ ЄБРР прокоментував ситуацію з нібито “злитим” документом. В організації зазначили, що не визнають такого документа, а його зміст суперечить тому, як у ЄБРР сприймають Нацбанк. 

Крім того, на фейковість документа вказують:

  • Відсутність на аркушах ідентифікаційної атрибутики ЄБРР.
  • Використання невластивих офіційній документації виразів та зворотів («C-level people», «the best talents from the market»), нетипової для англійської структури речень («Currently, decision-making represents the point of concern». В українському перекладі це речення звучить як «наразі занепокоєння викликає процес прийняття рішень», тобто імовірно, воно було перекладене на англійську).
  • Відсутність доказової бази для наведених оцінок та висновків.

Окрім нових фейків, російська пропаганда вчергове поширює старі. Так, в одному з російських телеграм-каналів «вирішили» нагадати, що колись НБУ «торгував» з «центральним республіканським банком “днр”». Для цього начебто Національний Банк України присвоїв банкам «лнр-днр» МФО. 

Ще 7 лютого 2017 року НБУ спростував цю інформацію. Фінансові операції у містах, які не контролювала українська влада, призупинили ще 2014 року (постанова Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» та Указ Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях»). Код МФО «400019», який нібито належить банкам «лнр-днр», не використовується

Російський слід

Якщо проаналізувати джерела поширення фейків, серед них є певне коло осіб із сумнівною репутацією або відверто проросійські джерела інформації. Так, рупором неправди про НБУ є ті, хто ще вчора поширював фейки про пандемію COVID-19, біолабораторії США в Україні, негативно описував співпрацю з МВФ чи дискредитував інституції та керівництво України.

До прикладу, Євген Плінський, який опублікував фейкову аналітику ЄБРР щодо незадовільної роботи НБУ, раніше поширював тези російської пропаганди про біолабораторії США на території України, які нібито розробляли нові віруси. А Олександр Дубінський, який розповідав про нібито Rolls-Royce голови НБУ Андрія Пишного, перебуває під санкціями США за пов’язану з Деркачем російську мережу дезінформації, яка впливала на вибори у США. Також ми неодноразово спростовували фейки та маніпуляції про реформи, які поширював Олександр Дубінський.  

Крім того, вкиди поширюють проросійські телеграм-канали («Сплетница», «Женщина с косой», «Легитимный», «Резидент»). СБУ разом із іншими українськими відомствами повідомили, що ці телеграм-канали мімікрують під українські, проте працюють в інтересах росії, фінансуються та координуються з москви.

Про наративні зв’язки між російськими та проросійськими телеграм-каналами читайте у дослідженні VoxCheck.

Активізація поширення неправдивої інформації відбулася на фоні перевірок та відкликання ліцензій банків, які пов’язані з росією чи допомагають гральному бізнесу ухилятися від податків. Це вказує на причетність росії до поширення дискредитаційних матеріалів. Так, у липні НБУ ініціював націоналізацію банку «Сенс Банк», частка якого серед банків, що обслуговують гральний бізнес, за різними оцінками, становила від 50 до 80%. Власниками банку були ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург), власниками опосередкованої істотної участі — громадянин росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин росії та Латвії Пьотр Авен, громадянин росії Андрій Косогов. 

Центр протидії дезінформації при РНБО наводить ознаки того, що проти Нацбанку розгорнута цілеспрямована інформаційно-психологічна операція (ІПсО), типова для російських спецслужб:

  • кампанія збігається в часі із заходами НБУ з усунення з внутрішнього ринку пов’язаних із росією суб’єктів та активній кампанії з лобіювання виходу міжнародних банківських груп із росії, посиленню санкційного тиску на них;
  • фейкова інформація має типові патерни поширення: маргінальні українські спікери, телеграм-канали з російської орбіти впливу, а тоді перепублікація у ЗМІ росії та у поки що доступних кремлю закордонних англомовних медіа.
  • відсутність фактажу; посилання на домисли і субʼєктивні судження; емоційність і безальтернативність подачі негативних узагальнень; тенденційність оцінок.

«Вокс Україна» теж стала жертвою цієї інформаційної кампанії: у травні нас безпідставно звинуватили у публікації «купленого» матеріалу. Насправді ж ми лише перепублікували статтю Андрія Пишного, котра входить до збірки есеїв, випущеної Центром досліджень економічної політики (The Centre for Economic Policy Research, CEPR) за ініціативи НБУ. У ній відомі економісти, політологи та історики на волонтерських засадах діляться своїми думками та аргументами про те, чому допомога Україні означає допомогу всьому світу. Ми публікуємо матеріали різних авторів, перед публікацією кожна стаття проходить процес рецензування редакційною колегією. Вибір редакторів залежить від сфери їхньої експертизи. При цьому редактори не редагують статті, пов’язані з їхніми працедавцями, для уникнення конфлікту інтересів.

Для чого це потрібно?

Формування негативного іміджу. Брехнею та маніпуляціями кремль намагається підірвати довіру до головної фінансової установи України, аби вплинути на рівень міжнародної підтримки. Зниження її обсягів веде до послаблення спроможності України фінансувати оборонні потреби. Крім того, відносини з міжнародними партнерами важливі в контексті євроінтеграційних процесів та подальшого відновлення української економіки. Негативні репутаційні вкиди впливають також і на довіру населення до регулятора, можуть провокувати паніку, котра грає на руку ворогу. 

Захист приватних інтересів. Центр протидії дезінформації припускає, що «вкид» «документа ЄБРР» з негативними оцінками НБУ здійснено в інтересах суб’єктів грального бізнесу. Із лютого 2023 року НБУ проводить перевірки дев’яти банків, що потенційно забезпечували схеми ухилення від податків для грального бізнесу. НБУ вже відкликав ліцензії банків «Айбокс» і «Конкорд», яких підозрювали в наданні допомоги гемблінговим компаніям для ухилення від оподаткування. Також Нацбанк вивів із ринку «Сенс Банк» через зв’язки з росією (через системну важливість банк націоналізували). Тож дискредитація регулятора вигідна тим, на чию діяльність вплинуло рішення державного органу. 

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний