Гра з правдою: дезінформація, яку поширює Рассел Бренд

Гра з правдою: дезінформація, яку поширює Рассел Бренд

27 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
801

Наративи, які співзвучні з тезами російської пропаганди, поширюють не лише західні політики та журналісти, але й актори та коміки. Своїми навичками вони намагаються заволодіти увагою глядачів, аби потім переконати їх у правдивості своїх тверджень. Тому VoxCheck спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО продовжують пояснювати, як окремі західні лідери думок перекручують реальність, вкладаючи її в наративи, співзвучні з російськими та як цьому протистояти.

Рассел Бренд — це британський актор, публіцист, теле- та радіоведучий. Свою кар’єру розпочав як комік. 

Рассел Бренд. Джерело: твіттер-сторінка Рассела Бренда

Його кар’єра скандальна: у 2001 році його звільнили з MTV за переодягання в Усаму бен Ладена на наступний день після терористичних актів 11 вересня. 

У 2008 році Бренд також потрапив у низку скандалів: зробив фальшивий виклик у поліцію, заявивши, що бачив людину, відповідальну за серію нападів, образливо висловився про президента США Джорджа Буша та в ефірі Radio 2 разом з гостем надіслав ще одному спікеру, який не прийшов у студію, образливе голосове повідомлення (за це Рассела звільнили з шоу). За останнє британський медіарегулятор оштрафував BBC на 150 тис. фунтів. 

У 2023 році актора звинуватили у сексуальному насильстві та домаганнях, зокрема стосовно неповнолітніх. 

Рассел Бренд має велику аудиторію: 6,7 млн підписників на ютуб-каналі, 1,73 млн на Rumble та понад 11 млн у Х (колишньому твіттері). Весь цей ресурс він використовує для просування конспірологічних теорій, антивакцинаторських тез та наративів, які співзвучні з російською пропагандою. 

Наприклад, 19 жовтня 2023 року в одному зі своїм відео на ютуб-каналі Бренд розповідає про цілі нацистські підрозділи в Україні, наводячи приклад «Азову», а Великобританію звинувачує у підтримці нацизму. 

«Ми були по один бік з Радянським Союзом проти справжніх нацистів. У цій війні ми, схоже, боремося на одному боці зі справжніми нацистами проти Росії. При цьому ніхто нам не каже, що відбувається, не припускає, що у Збройних силах України є буквально нацистські батальйони. Це всі розуміють, хоч це й незручно, але правда».

Колишній радіоведучий продовжує вслід за російською пропагандою поширювати теми про нацизм в Україні. Що цікаво, видання The New York Times встановили, що після 24 лютого 2022 року вживання терміну «нацизм» в російських джерелах щодо України у рази збільшилося, проте експерти відзначають, що «нинішня Україна в жодному разі не є нацистською державою». 

Що ж, повернемося до тези Бренда. Українські підрозділи не створюють на основі ідеології. В Україні воюють добровольці з різних країн, які мають іншу національність, дотримуються різних релігій та поглядів. Вони можуть проходити військову службу в Інтернаціональному легіоні. Ба більше, в ЗСУ є підрозділи, які складаються з громадян Росії: Російський Добровольчий Корпус та Легіон «Свобода Росії». 

Цікаво, що демонструючи приклади «нацистських батальйонів» він наводить лише один кейс — «Азов». Російська пропаганда, на жаль, вдало дискредитувала даний підрозділ Національної гвардії МВС з 2014 року. Насправді «Азов» ніколи не був неонацистським підрозділом. У його складі є люди, які розмовляють як українською, так і російською мовами, сповідують як православ’я, так і католицизм, протестантизм, юдаїзм тощо. У Маріуполі була доволі велика єврейська громада, яка за 8 років не мала жодними проблемами з «Азовом». Аналогічна ситуація й з іншими етнічними та релігійними групами (мусульманами, греками). 

Для поширення дезінформації Рассел Бренд маніпулює фактами. До прикладу, у цьому ж кейсі він в один ряд ставить якісне медіа (The Time) та медіа сумнівної якості (WSWS). Тобто він висвітлює факти, які йому вигідні, зрівнює якісні та неякісні медіа у надійності, при цьому створює ілюзію, що всі пишуть про подію та думають так, як він про це каже. 

Також Рассел Бренд поширює фейки російських державних медіа. В одній з передач він процитував слова канадського антивоєнного активіста Джейка Калліо та американського журналіста Бенджаміна Нортона про те, що в Україні у 2014 році за участю США влаштували «державний переворот»:

«Україна дестабілізована насильством з 2014 року, коли спонсорований США державний переворот скинув її демократично обраний уряд, розв’язавши громадянську війну. Цей конфлікт тривав до 24 лютого 2022 року, коли Росія вдерлася в країну, що призвело до нової, ще більш смертоносної фази війни».

Революція Гідності 2014 року не має жодних ознак державного перевороту. Він передбачає змову невеликої групи людей, не є масовим явищем та має насильницький характер. Насправді це була реакція населення на відмову тодішнього президента України Віктора Януковича підписувати угоду асоціації з ЄС. 

Згідно із соціологічним дослідженням, проведеним у жовтні 2014 року фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, в мирних акціях взяли участь близько 20% населення України (понад 8,5 млн осіб). За опитуванням, більшість людей усвідомлювали протести як боротьбу за свої права. Події Революції Гідності відбувалися у конституційний спосіб. Протестувальники почали використовувати засоби самозахисту як відповідь на ескалацію насильницьких дій з боку влади, яка залучила озброєні загони силовиків для розгону беззбройних мітингувальників.

Також США, як і інші Західні держави та їх представники не були залучені до подій Євромайдану. Україна є суверенною державою, зі своїми органами влади, які відповідають за внутрішню та зовнішню політику. 

Називаючи Революцію Гідності «державним переворотом», російська пропаганда підмінює поняття. У такий спосіб вона дозволяє псевдоекспертам розповідати про «громадянську війну», яка розпочалась нібито через невдоволення українцями змінами у країні. Це відвертає увагу від анексії Росією Криму, Донецької та Луганської областей, початку російсько-української війни через це та виправдовує повномасштабне вторгнення РФ на територію України. 

Крім цього, Рассел Бренд просуває ще один наратив, співзвучний з російським: намагається показати Україну державою, що не поділяє демократичні цінності Заходу:

«У січні Зеленський ухвалив законопроєкт… що означає, що він зможе регулювати всі медіа в Україні. Всі. Тобто вам не дозволять мати медіа в Україні. Якщо це не регулюється, то хіба це свобода, за яку ми боремося? Звичайно, вони скажуть, що це тимчасово, що це тиск, що ніхто не каже, що вторгнення Росії в Україну не є злочином, але це авторитаризм, чи не так? Не можна вливати гроші американських платників податків в Україну на боротьбу зі злочинною організацією без попередніх умов, інакше немає сенсу в тому, за що ви боретеся».

Президент Володимир Зеленський підписав закон №2693-д «Про медіа» 29 грудня 2022 року. І хоча він і викликав хвилю критики з боку громадськості, його схвалення було одним з щодо вступу України до ЄС. Україна мала імплементувати деякі норми європейського законодавства у національне, зокрема розробити єдину систему правових норм для медіа.

Експерти Ради Європи опублікували висновок щодо відповідності Закону України «Про медіа» Директиві ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги («AVMSD») та стандартам Ради Європи. Вони заявили, що закон переважно відповідає нормам директиви. 

Тому навпаки, Україна проводить демократичні реформи, які потрібні для вступу до ЄС, навіть в умовах повномасштабного вторгнення. Звинувачувати нас в авторитаризмі та недемократичності недоречно.

Отже, британський актор, публіцист, теле- та радіоведучий Рассел Бренд на Заході поширює тези, які співзвучні з російською пропагандою. Для цього він використовує соціальні платформи (YouTube, Х (Twitter), Rumble), де Бренд має велику авдиторію. Частково його популярність здобута через скандали. 

Для авторитетності своїх слів він використовує матеріали західних медіа. Проте робить це маніпулятивно. Бренд бере вигідні для нього факти та вириває їх з контексту. При цьому ведучий зрівнює добросовісні та недобросовісні ЗМІ. Останні нерідко поширюють антиукраїнські наративи. У такий спосіб аргументи виглядають впевненіше, а джерела надійніше. Тому варто перевіряти медіа, на які опираються подібні ведучі. У цьому може допомогти ресурс «Media Bias/Fact Check», який перевіряє джерела на упередженість. Якщо ж медіа за даним ресурсом виявляється якісним, то варто повністю ознайомитися з матеріалом, щоб дізнатися всю інформацію та зрозуміти контекст новини.

Також дивіться про Расела Бренда в цьому відео.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний