Хоча кожен окремо взятий факт, який використав народний депутат Віктор Галасюк під час обговорення проекту бюджету та податкової реформи, є правильним, комбінація цих фактів не дає читачеві/слухачеві повної реалістичної картини економічної ситуації. Зокрема, через ігнорування даних, що підтверджують позитивні тенденції та фокусування лише на окремо взятих індикаторах, які демонстрували негативну динаміку.
Шановний депутат Віктор Галасюк відповів на нашу статтю щодо неточностей, які допустили депутати у своїх виступах під час обговорення проекту бюджету та податкової реформи. VoxUkraine висловлює подяку за реакцію на наш матеріал та аргументовану відповідь. Повний текст відповіді Віктора Галасюка можна прочитати тут.
Зі свого боку маємо зауважити, що хоча кожен окремо взятий факт, який використав депутат, є правильним, комбінація цих фактів не дає читачеві/слухачеві повної реалістичної картини економічної ситуації, зокрема, через ігнорування даних, що підтверджують позитивні тенденції та фокусування лише на окремо взятих індикаторах, які демонстрували негативну динаміку. Іншими словами, пан Галасюк вдався до маніпулювання фактами, щоб довести свою тезу про «суцільну зраду».
Так, серед інших показників депутат використовував дані про безробіття, прямі іноземні інвестиції та збитки підприємств, стверджуючи, що вони демонструють негативну динаміку. Розглянемо ці показники детальніше.
Віктор Галасюк:
…VoxUkraine намагались спростувати мою тезу в частині безробіття та прямих іноземних інвестицій, посилаючись на позитивну динаміку зайнятості у I-II кварталах 2015 року та зростання обсягу прямих інвестицій у 2015 році.
Але при всій повазі до експертів, порівняння динаміки безробіття одного кварталу до попереднього в рамках року не враховує фактору сезонності, а, отже, не є репрезентативним. Коректним є порівняння однакових періодів різних років. То чи можна назвати позитивною динамікою 9,6% безробіття серед працездатного населення у 2 півріччі 2015 року проти 9% за аналогічний період 2014 року чи в порівнянні з 8% за аналогічний період 2013 року – судіть самі…
VoxUkraine:
Як правильно зазначив депутат у своїй відповіді, дані по безробіттю мають певну сезонність (через нерівномірність зайнятості у сільському господарстві, будівництві та деяких інших видах економічної активності), тому бажано робити річні, а не квартальні порівняння (хоча, зауважимо, можна використовувати обидва підходи). Тож порівнюємо дані Держстату за 2015 та 2014 роки щодо міжнародно визнаного показника безробіття «у віці 15-70 років». Зауважимо, що дані подано кумулятивно – за перший квартал, перше півріччя, дев’ять місяців, тому щоб оцінити динаміку, варто виокремити кожен квартал. Тоді ми отримуємо, що у 2014 році безробіття щокварталу зростало (значною мірою через події на сході України), а у 2015 році динаміка була зворотною – безробіття зменшувалося, причому у ІІІ кварталі 2015-го рівень безробіття був нижчим, аніж у відповідному кварталі 2014-го.
Діаграма 1. Безробіття у віці 15-70 років за методологією МОП (%)
Примітка: кумулятивні дані переведені в квартальні данні. Джерело: Держстат
Віктор Галасюк:
Щодо прямих іноземних інвестицій в Україну: станом на 01.10.2013 їх обсяг склав $56,57 млрд, на аналогічну дату 2014 року на $8 млрд менше – $48,52 млрд, а станом на 01.10.2015 ще на $4,57 млрд менше – $43,95 млрд. То де тут позитивна динаміка?
VoxUkraine:
Щодо прямих іноземних інвестицій (ПІІ) – є два джерела даних: Держстат та Національний банк. Через те, що НБУ використовує міжнародно визнану методологію МВФ, більшість економістів надають перевагу даним НБУ. Як зазначає НБУ в своєму звіті: «У цілому за 11 місяців 2015 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 2,3 млрд доларів США, за відповідний період минулого року чистий відплив становив 42 млн доларів США». Тобто маємо безсумнівно позитивну динаміку. Але пан Галасюк використав дані Держстату, згідно з якими сумарний обсяг накопичених ПІІ знижується. Однак депутат не повідомив, що зниження відбувається не через відплив інвестицій з країни, а через переоцінку вартості (фактично акцій) компаній, в які було інвестовано у попередні роки. Наприклад, через падіння світових цін на чорні метали (20-річний мінімум) доходи металургів падають, і падає ціна акцій та вартість металургійних компаній. Якщо уважніше вчитатися в дані Держстату, то можна помітити, що за 9 місяців цього року від нерезидентів надійшло 2,5 млрд доларів прямих інвестицій
Віктор Галасюк:
Намагаючись спростувати мою заяву про 850 та 400-мільярдні збитки великих та середніх підприємств у 2014 та 2015 роках відповідно, VoxUkraine вказує, що за 2014 рік збитки (фінрезультат до оподаткування) великих та середніх підприємств склали 389 млрд грн, а за перше півріччя 2015-го – 188 млрд грн.
Але я у своєму виступі казав не про інтегральний фінансовий результат, який розраховується як різниця між прибутками та збитками відповідного класу підприємств, а саме про їхні збитки. У 2014 році вони, згідно даних Держкомстату, склали 858 млрд грн, а за I півріччя 2015 року – 417 млрд грн.
VoxUkraine:
Щодо показника збитковості підприємств, пан Галасюк стверджує, що розповідаючи про погіршення стану підприємств, він «казав не про інтегральний фінансовий результат, який розраховується як різниця між прибутками та збитками відповідного класу підприємств, а саме про їхні збитки». Проте ми вважаємо, що використання даних про валові збитки замість інтегрального фінансового результату (сума прибутків та збитків) є не зовсім коректним. Адже нас цікавить ситуація в економіці загалом, а не в сегменті збиткових підприємств. Наприклад, економіка, де одне підприємство має прибуток 10 грн, а інше збиток 5 грн, є успішнішою за економіку, де обидва підприємства мають прибуток по 2 грн. Та якщо дивитися тільки на збиткові підприємства, то успішніша економіка в нашому прикладі матиме їх більше.
Віктор Галасюк:
Мене «звинуватили» в тому, що я маніпулюю поняттями, коли кажу, що приватизація, гральний бізнес та видобуток бурштину, на яких наголошував Прем’єр-міністр, не витягнуть українську економіку з прірви. Адже, мовляв, це лише компенсатори зниження ставки ЄСВ, що стане шляхом для економічного росту країни.
По-перше, нагадаю, що фактичне зниження ЄСВ до 22% на 2016 рік Радикальна партія спільно з Самопоміччю вибороли ще у березні цього року Законом №219-VIII, де було вказано, що з 1 січня 2016 року застосування ставок ЄСВ буде здійснюватись з безумовним понижувальним коефіцієнтом 0,6.
А по-друге, щодо «драйверів зростання» я лише процитував прем’єр-міністра за його виступом на пленарному засіданні 11 грудня 2015 року.
VoxUkraine:
Остання ремарка щодо нових джерел надходжень до бюджету, яка, за словами пана Галасюка, є цитатою з прем’єр-міністра. По-перше, ми не казали, що А. Яценюк не помиляється. По-друге, пан депутат не послався на джерело, тим самим ускладнюючи аналіз власного тексту. І по-третє, якщо поглянути на цитату, то інтерпретувати її можна по-різному, оскільки згадки про бурштин і казино є частиною більшого речення. Ймовірно, А. Яценюк мав на увазі першу частину речення, а саме «Нам необхідно до кінця поточного року спільно прийняти Закон України “Про державний бюджет”, прийняти податкову реформу і прийняти все необхідне законодавство для того, в тому числі і легалізація грального бізнесу, бурштину, приватизацію, для того, щоб 2016 рік став роком економічного зростання».
Щодо невтішних показників 2015 року, які пан Галасюк не згадував детально у своєму виступі у ВР, проте зауважив у коментарі до нашої статті, то:
- падіння ВВП у 2015 році справді буде глибшим, ніж у 2014 році через війну на сході України та падіння світових цін на основні статті нашого експорту. Якщо дивитися річні темпи падіння ВВП за кварталами, то можна побачити значне прискорення падіння у ІІІ кварталі 2014 року (найактивніші бойові дії). Ситуацію у 2014 році частково врятував рекордно високий врожай, без якого падіння перевищило б 10%. Попри менший врожай цього року, у нас відбувається істотне уповільнення падіння ВВП у ІІ півріччі. Тож незважаючи на те, що показники наведено правильні, більша деталізація дозволяє побачити поліпшення ситуації, а не її погіршення. Те саме стосується і промислового виробництва, де сукупне падіння у 2015 році перевищить темпи 2014 року, але де з серпня-вересня відбулося значне поліпшення динаміки (передусім через ефект низької бази).
- товарний експорт далі скорочується, проте це викликано трьома причинами, на які уряд не має впливу:
- Зниження світових цін на сировинні товари
- Обмеження в торгівлі з боку найбільшого торговельного партнера – Росії
- Окупація частини території України, де працювало кілька великих експортоорієнтованих підприємств
Понад половина річного зростання цін 2015 року відбулася лише протягом 2 місяців – березня та квітня. У березні після значного послаблення гривні виросли ціни багатьох споживчих товарів. У квітні у 7 разів було підвищено тарифи на газ для населення. Підвищувати тарифи було потрібно, а стрибок обмінного курсу – результат популізму уряду (зокрема, стримування курсу) під час виборів до Верховної Ради 2014 року.
Вимірювання середньомісячного наявного доходу на одну особу в доларах – явне маніпулювання, бо все ж і доходи, і видатки більшості українців відбуваються в гривні, й кардинальної зміни цих даних не зафіксовано.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
