Індекс реформ 118. Електронна транзитна система на митниці та спроба перезавантажити владу

«Впровадження положень Конвенцій про процедуру загального транзиту та про спрощення формальностей у торгівлі товарами є важливою складовою поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС. Як й гармонізація законодавства у сфері безпечності продукції, участь у спільній транзитній системі з ЄС покликана зменшити нетарифні обмеження зовнішньої торгівлі, на які зараз припадає левова частка торговельних витрат. Запровадження єдиного адміністративного документу дозволить спростити процедури та зменшити витрати бізнесу при переміщення товарів через кордони. Більш того, це сприятиме зменшенню корупції завдяки більшій прослідковуваності товарів.

Насправді Україна зобов’язувалась приєднатись до конвенцій протягом року після початку застосування ПВЗВТ, що означає – до кінця 2016. На жаль, вчасно цього не сталось. Добре, що це відбувається зараз. Хочеться сподіватись, що впровадження положень закону буде швидким. Це дуже важливо, оскільки стимулюючий вплив скасування абсолютної більшості ввізних мит в ЄС поступово вичерпується. Зниження нетарифних обмежень торгівлі – це зараз один з ключових елементів для стимулювання експорту, а отже – економічного зростання».

«Зміни до закону про державну службу мають декілька суттєвих ризиків. Один з них полягає в тому, що політична верхівка в Україні змінюється доволі часто. І в умовах постійного кидання з гарячого в холодне переводити державну службу в ручне управління керівників органів — означає поступову політизацію усіх державних службовців. 

Водночас, дійсно ефективними вони можуть бути лише тоді, коли матимуть можливість втілювати політики та налагоджувати процеси незалежно від політичних змін у державі. Нам вдалося сформувати таку команду в МОЗ України і оновити її на 60% (при цьому, 80% співробітників директоратів вперше прийшли на державну службу). Цей досвід доводить, що доклавши чимало зусиль, маючи ефективний менеджмент та мотивацію, можна зібрати потужну команду з мотивованих та професійних людей.

Наші міжнародні партнери та донори, які в тому числі допомагали проводити реформу державної служби, застерігали народних депутатів від ухвалення цих змін. По-перше, через ризик безпідставного звільнення держслужбовців. По-друге, через запровадження строкових контрактів, оскільки запропоноване регулювання цих змін не є достатнім для забезпечення його належної реалізації в українській системі державного управління. 

Зрештою не буває простих рішень складних проблем, а написання законів під ситуативні потреби окремих політичних сил ніколи добре не закінчуються».

«Стара реформа держуправління розпочала правильні процеси, але, на жаль, закон 2016 року [ред. 889-VIII ] просто заблокував систему. Нікого не можна було нормально ані найняти, ані звільнити. Саме ці проблеми вирішує новий Закон.

1. Спрощується процедура конкурсу.
2. Він тепер буде більш гнучким і тривати швидше. При цьому повністю залишений і навіть посилений блок автоматичного тестування. Не можна буде наймати своїх водіїв і секретарок, бо всі мають пройти складний тест на знання законодавства та аналітичне мислення.
3. Замість відбору не завжди досконалими кадровими комісіями – тепер ці кадрові комісії відбирають шорт-ліст з Топ-5 фіналістів. А вже керівник вирішує, з ким з цього шорт-листу йому краще працювати. Попередня ситуація, коли керівнику відбирали підлеглих без жодного з ним погодження – працювала не дуже. Самі подумайте, чи хотіли б ви собі підлеглого «всліпу»?
4. І багато всього для зручності кандидатів та HR-ів: подача в електронній формі, посткваліфікація документів, можливість декількох кадрових комісій в органі, колективні конкурси на однакові посади тощо
5. Суттєво спрощується процедура звільнення. Тепер держслужбовці не зможуть ховатись на лікарняних, відправляти самих себе у відрядження і іншим чином юридично блокувати своє звільнення.

Справді стало можливим звільнити через реорганізацію. Але хто вважає, що реорганізація – “це просто” – хай хоч раз погодить нову штатку з усіма. Повірте, це достатньо незручний інструмент, і його фізично неможливо використовувати «кожного тижня».

4. На певний обмежений час діє норма по одномоментному звільненню Топ-держслужбовців категорії А. 
5. Запроваджуються в якості пілоту контракти на держслужбу. Це новий інструмент, сильно обмежений у використанні. Як він себе покаже – побачимо. Але поки що створена нова можливість, якої не було.

Проте питання риторичне: чи можуть внаслідок перезавантаження постраждати хороші люди? – можуть. Чи це є підставою залишити все як є і не робити перезавантаження? – ні!

Впевнений, що хороші люди навіть при поганому збігу обставин зможуть швидко знайти собі інший крутий проект і зробити ще більше реформ. 

З самого початку, коли розробляли цей Закон, говорили, що його завдання в жодному разі не “звільнити всіх підряд”.»

«Будь-які заходи, спрямовані на зменшення адміністративної рутини, безумовно корисні для бізнесу. Зменшення кількості звітів зменшує навантаження на бухгалтерів та кількість часу, що вони витрачають на звітування. Тож з точки зору витрат часу/інтелектуальних ресурсів – це однозначно позитивна зміна. Вивільнений ресурс можна спрямувати на інші важливі задачі.

Розмір ефекту важко порахувати для кожного окремого підприємства, але для економіки він істотний. Інколи полегшення адміністрування може бути навіть краще для бізнесу, ніж, наприклад, зниження податків на невелику частку відсотку. 

Звичайно, зі скорочення кількості звітів, зменшиться кількість роботи і, відповідно, – кількість необхідного персоналу. Проте такий ефект неминучий, якщо держава декларує намір оптимізувати державні видатки та скорочувати державний апарат».

«Об’єднання звітності з ПДФО та ЄСВ дасть позитивний результат для бізнесу у напрямку зменшення кількості податкової звітності. 

Їх об’єднання є логічним кроком, оскільки ці два звіти мають спільну основу звітування – фонд заробітної плати.

Закони 1057 та 1072 стосуються усіх платників податків: суб’єктів господарювання на загальній системі оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; ФОПів. 

Що пропонують ці закони? 

1. Скасовують звітні форми за рахунок перенесення даних таблиць зі звітності ЄСВ до звітності з ПДФО (форма 1-ДФ, податкові декларації ФОП); 
2. Зменшують кількість звітування (не звітуємо щомісячно) – тепер ви обираєте періодичність звітування, встановленої для ПДФО: 

* для ФОПів (1-3 група) відомості про суми єдиного внеску нарахованого на доходи від їх діяльності подаються у складі річної податкової декларації; 

* для усіх інших роботодавців та суб’єктів господарювання – щоквартально; 

3. Вводяться штрафні санкції за порушення у звітності з ПДФО. Зараз за порушення подання форми 1 –ДФ – штраф 510 гривень, несвоєчасне подання звіту з ЄСВ – 170 грн. 

Для підприємців наразі дуже важливо, як саме Міністерство фінансів та Державна податкова служба реалізують цей механізм. Важливо, щоб звітування було максимально простим, зручним та безпечним для бізнесу; не обтяженим зайвими показниками, реквізитами та штрафами за незначні порушення. Необхідно також мінімізувати ризики подачі звітності в електронному вигляді, (непрацюючий сервер ДПС) та автоматизувати попередній контроль звітності. 

Об’єднання звітності ПДФО та ЄСВ дозволить скоротити часові витрати підприємців на ведення звітності. В свою чергу, індикатор часу має прямий вплив на компонент «Оподаткування» рейтингу Світового банку Doing Business. До слова, за минулий рік за цим компонентом позиції України погіршилися на 11 пунктів, і наразі Україна займає 54 місце за цим показником».