Індекс реформ становить +0,5 бала за період з 3 по 16 лютого 2020 року з можливих значень від -5,0 до +5,0. У попередньому раунді індекс дорівнював +0,6 бала.
Серед основних подій раунду – постанова уряду про скасування заборони на використання мобільного зв’язку 4G у діапазонах 800-900 МГц та закон, що запроваджує автоматизацію митного оформлення товарів.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Основні події раунду
Скасовано заборону на використання мобільного зв’язку 4G у діапазонах 800-900 МГц, що дасть змогу операторам поширити надання послуг високошвидкісного мобільного інтернету на майже всю територію України, +1,5 бала
Постанова №41 від 05.02.2020 скасувала заборону на використання мобільного зв’язку 4G у діапазонах 800-900 МГц. Побудова мереж у цих діапазонах частот дозволяє встановлювати менше базових станцій для покриття тієї самої території.
Це дає можливість мобільним операторам розбудувати мережі 4G та поширити послуги високошвидкісного мобільного інтернету на майже всю територію України, включно з невеличкими селами та автошляхами.
Також постанова припиняє використання технології CDMA. Цей стандарт вже застарілий та не застосовується у світі. Тому ширина смуги, яку використовують під CDMA, поступово зменшуватиметься, а на цих частотах буде запроваджено 4G зв’язок. Цей процес відбуватиметься поступово, щоб чинні абоненти операторів CDMA (Інтертелеком) не залишилися без зв’язку.
Коментар експерта
«Ухвалення цієї постанови поліпшить покриття мобільним інтернетом території в сільській місцевості та на дорогах. Оператори сумарно проінвестують від 12 до 20 млрд грн в мережу / інфраструктуру.
Важливою умовою буде дотримання плану роботи / впровадження проекту: від моменту оплати за нові ліцензії (це має статися до кінця березня) та звільнення частот від застарілої / неєвропейської технології зв’язку стандарту CDMA. Цей стандарт створює істотні перешкоди від оператора Інтертелеком всім іншим операторам в Україні і в прикордонних країнах ЄС (там цієї технології немає зовсім). Якщо один з операторів не зробить інвестиції – проект не буде рухатися. Є поки що загроза що Інтертелеком може не знайти грошей. У великої трійки, звичайно ж, гроші є».
– Петро Чернишов, член Наглядової ради VoxUkraine
Закон, що запроваджує автоматизацію митного оформлення товарів, +1,3 бала
Закон №440-IX від 14 січня 2020 запроваджує електронний документообіг на митниці. Компанії матимуть можливість заповнювати документи, пов’язані з імпортом та експортом товарів, в електронній формі.
Також створені законодавчі можливості для публікації детальної статистики щодо операцій експорті та імпорту
Коментар експерта
«Зміни до Митного кодексу, внесені законом №440-IX від 14 січня 2020, передбачають ряд ініціатив у сфері автоматизації митного оформлення.
Зокрема, всі види комунікацій між бізнесом та митницею – заяви, скарги, звернення підприємств, дозволи та рішення митниць тощо – можуть здійснюватися у електронній формі. Це дозволить відмовитися від подання паперових документів у багатьох випадках, наприклад, при отриманні дозволу на переробку товарів.
Формальності під час митного оформлення товарів зможуть виконуватися автоматизованою системою митного оформлення без втручання інспектора митниці. У перспективі, це дозволить забезпечити випуск товару в повністю автоматичному режимі (у випадках, коли система не виявила істотних ризиків порушення митного законодавства).
Також закон передбачає можливість виконання митних формальностей однією митницею, у той час як товари фізично пред’явлені іншій митниці. Схожа технологія «централізованого митного оформлення» використовується у країнах Європейського Союзу.
Разом з цим, для практичного впровадження всіх цих новацій потрібна системна робота органів державної влади (у першу чергу, Держмитслужби) у напрямку оптимізації технологій митного контролю, удосконалення системи управління ризиками та впровадження відповідних програмних рішень».
– Антон Мельник, Американська торговельна палата в Україні, Ernst & Young
Закон про запровадження системи допуску до касаційного оскарження судових рішень, +0,8 бала
Верховний суд іноді доходить до взаємовиключних правових висновків, що створює проблеми із подальшим застосуванням такої судової практики.
Законом 460-IX від 15.01.2020 Парламентарі намагаються вирішити цю проблему завдяки запровадженню більш жорсткої системи допуску справ до їхнього оскарження у касаційній інстанції
Коментар експерта
«Основними новелами закону є:
- встановлення додаткових процесуальних фільтрів допуску справ до Верховного Суду;
- встановлення обов’язку апеляційної та касаційної інстанцій у разі закриття провадження внаслідок того, що справа має бути розглянута за правилами іншого виду судочинства, передати її на розгляд до компетентного суду першої інстанції;
- звуження можливостей для застосування заходів забезпечення позову, зокрема встановлення недопустимості вжиття заходів, які мають наслідком втручання (припинення, відкладення, зупинення) у проведення публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави чи територіальної громади, скасування деяких видів забезпечення позову;
- розгляд заяв про відвід, які надійшли незадовго до судового розгляду або під час нього суддею, який розглядає справу (це зменшує можливості сторін для затягування розгляду необґрунтованими відводами);
- закріплення за Господарським судом м. Києва виключної юрисдикції щодо господарських спорів проти центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, Національного банку України та Рахункової палати.
Зміни можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. Запровадження додаткових фільтрів допуску справ до Верховного Суду, з одного боку, може дещо зменшити навантаження на цей суд, водночас це може погіршити доступ до суду в умовах провалу реформування апеляційних судів. Водночас відповідні процесуальні фільтри сформульовані надто заплутано, що не свідчить про високу якість закону.
Рішення законодавця звузити можливості забезпечення позову, з одного боку, зменшує ризики зловживання з боку суддів, а з іншого, може унеможливити виконання кінцевого рішення суду внаслідок неможливості застосування таких заходів.
Крім того, не зовсім вдалим є рішення про закріплення господарських спорів щодо центральних органів виконавчої влади виключно за Господарським судом м. Києва, оскільки це створює можливості маніпуляції із територіальною підсудністю справ (для того щоб справа потрапила до цього суду достатньо буде лише залучити як співвідповідача відповідний орган влади). Таким чином, в столичний суд можна буде «перемістити» справу, наприклад, щодо нерухомості, яка знаходиться в іншому регіоні.
Тому закон може в одних випадках може позитивно позначитися на захисті права власності, а в інших випадках – негативно».
– Роман Куйбіда, Центр політико-правових реформ
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Державне управління | 0,0 |
Зміни до Методики формування спроможних територіальних громад | 0,0 |
Держслужбовці можуть оскаржувати висновки про негативні результати їхньої діяльності | +0,5 |
Правила оплати праці міністрів та їх заступників | +0,5 |
Державні фінанси | +0,8 |
Закон, що усуває прогалини у законодавстві щодо будівництва пандусів та підйомників у будинках прийнятих в експлуатацію до 2007 р | +1,0 |
Монетарна система | 0,0 |
Бізнес середовище | +1,5 |
Закон, запроваджує автоматизацію митного оформлення товарів | +1,3 |
Закон про запровадження системи допуску до касаційного оскарження судових рішень | +0,8 |
Якість продуктів можна буде перевірити через смартфон | +1,0 |
Постанова про обов’язкове обладнання суден дистанційним контролем | +0,5 |
Скасовано заборону на використання мобільного зв’язку 4G у діапазонах 800-900 МГц, що дасть змогу операторам поширити надання послуг високошвидкісного мобільного інтернету на майже всю територію України | +1,5 |
Українці зможуть користуватися Інтернетом в літаку | +1,0 |
Енергетика | 0,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками:
- Державне управління
- Державні фінанси
- Монетарна система
- Бізнес середовище
- Енергетика
Детальніше про Індекс та методологію розрахунку можна дізнатись на сайті reforms.voxukraine.org
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний