Індекс реформ 66. Без канікул: індекс реформ не знижує обороти

“Прийняття закону було довгоочікуваним. Він запроваджує механізм, яким держава може стимулювати енергоефективність у країні. Він детально виписує рамкові умови роботи Фонду, принципи його діяльності, структуру управління, засади незалежності.

До ключових функцій Фонду, зокрема, належатимуть:

– часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності,

– надання грантів, зокрема, для відшкодування частини кредиту або процентних платежів за кредитом, що використовується для проектів енергоефективності;

– фінансова оцінка проектів з енергоефективності тощо.

Крім того, закон описує заходи з енергоефективності, які можуть фінансуватися. Серед них – термомодернізація, впровадження ефективних систем моніторингу і управління, встановлення ефективних систем опалення та охолодження тощо. Фонд контролюватиме результати здійснення цих заходів.

Реалізація закону дозволить істотно посилити державну політику з енергоефективності та зробити її більш сталою. Вперше може бути представлена спільна фінансова залученість для такого українського та закордонного фінансування, а також механізми нагляду та контролю. Далі має бути створений сам Фонд, органи його управління, прийняті інші підзаконні акти.”

“Фонд – це технічний та фінансовий інструмент впровадження філософії енергоефективності в країні, механізм модернізації існуючої системи. В результаті населення отримає інструмент для впровадження реальної економії витрат на енергоресурси.

Впровадження заходів енергоефективності дозволить знизити енергетичні витрати будівель від 20% до 60% в залежності від рівня глибини термомодернізації.

Запланований обсяг доступного фінансування на програми фонду на 2018 рік складатиме близько 2 млрд грн. Фонд наповнюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, міжнародних партерів тощо. В процесі виконання проектів фонду буде створено 65 тис. робочих місць та збільшиться надходження до бюджету за рахунок ПДВ та інших податків від впровадження проектів.

Поточний крок – розробка вторинного законодавства. Пакет змін найближчим часом буде направлено на міністерські обговорення. В процесі створення приймають участь спеціалісти Мінрегіон, ЄС, Німеччини та Світового Банку.”

“Продовживши дію підвищеного мита на металобрухт, незважаючи на попередження Єврокомісії, влада України вкотре порушила свою обіцянку, дану міжнародним партнерам. Таким чином, знову короткострокова ціль із покращення становища металургів узяла гору над довгостроковою ціллю із вибудовування репутації України як партнера, який дотримується своїх зобов’язань, а отже, поважає правила гри, прийняті в цивілізованому світі”

“Експортне мито на металобрухт, яке було запроваджено влітку 2016 року спочатку лише на 12 місяців, нещодавно було продовжено до вересня 2018 року. Для ЄС це є одним основних із подразників, поряд із забороною на експорт лісу, у сфері торгівлі. Такі протекціоністські заходи не є життєздатними у довгостроковій перспективі та задовільняють інтереси окремих груп (в цьому випадку – виробників сталі) за рахунок інших економічних агентів. Як і заборона експорту лісу, експортне мито на металобрухт порушує зобов’язання України перед СОТ та Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Більш того, однією із умов надання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС є те, що Україна не буде запроваджувати нові торговельні обмеження. Хоча українські високопосадовці запевнили ЄС на словах, що експортне мито на металобрухт не буде застосовуватися щодо експорту до ЄС, ми очікуємо чіткі докази, що цей факт дійсно матиме місце”

“Перш за все, в умовах російсько-української війни, важливим завданням є сприяння зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку та забезпечення безперебійної діяльності металургійної галузі з першочерговим забезпеченням потреб оборонної промисловості.

Законом, як тимчасовий захід, продовжено дію експортного мита на відходи та брухт чорних металів на рівні 30 євро за 1 тонну терміном на 2 роки. За рахунок впровадження такого механізму без роботи не залишились тисячі працівників, а до Державного бюджету України збільшились додаткові надходження від експортного мита. Крім того, вітчизняна металургійна галузь та інші суміжні сфери давно потребують перезавантаження та стабілізації, а тому можна вважати, що у Законі перші кроки для цього зроблено.”

“Наш металургійний закон посилить промисловість, курс гривні та цінову стабільність. Адже кожне металургійне підприємство використовує металобрухт як сировину. Для одних заводів – це 15% сировини, для інших – до 95%, залежно від технології.

Буде метал – буде військова техніка і зброя, експортна виручка, податки, а також робота і зарплата. Все це нині на вагу золота!

Ми з Олегом Ляшком пообіцяли українським металургам, що ми не залишимо їх без сировини – збережемо підвищене вивізне мито на металобрухт. І Віце-президенту Єврокомісії теж пообіцяли, що наш “металургійний закон” буде діяти. Обидві обіцянки виконані!”