Індекс реформ 163: Єдина електронна система у сфері будівництва та податкова амністія

«Порядок врегульовує організаційні та технічні аспекти запровадження та функціонування на постійній основі е-системи у сфері будівництва – єдиного цифрового простору, призначеного для прозорої, оперативної та зручної електронної взаємодії всіх учасників будівельного ринку (державних та місцевих органів влади, замовників будівництва, експертних організацій, виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем тощо). 

Запровадження е-системи дозволяє спростити механізм отримання публічних послуг у сфері будівництва шляхом їх переведення в електронну форму: починаючи від отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки та містобудівних умов та обмежень, закінчуючи прийняттям в експлуатацію готового об’єкта та його технічною інвентаризацією. 

Проте розширення функціональних можливостей е-системи ще триває. Так, вже з 1 серпня 2021 року в е-системі запустили три оновлення, які торкнуться проектних організацій, органів з присвоєння адрес і технічних інвентаризаторів:

1) проектна документація на будівництво про всі об’єкти будівництва повинна буде завантажуватись в е-систему;

2)  до е-системи обов’язковим буде внесення відомостей про проведену технічну інвентаризацію;

3) виключно з використанням е-системи буде відбуватись присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об’єкта будівництва та об’єкта нерухомого майна.

З 1 грудня 2021 року через е-систему стануть доступні такі додаткові сервіси:

1) отримання містобудівних умов та обмежень, технічних умов;

2) виготовлення матеріалів технічної інвентаризації;

3) укладення електронних договорів для надання послуг у сфері будівництва (договори про надання технічних умов, проведення експертизи проектної документації, проведення технічної інвентаризації, обстеження інженерних систем будівлі, сертифікацію енергетичної ефективності будівлі) — виключно за бажанням сторін договору.

1 січня 2023 року в е-системі з’являться декларації показників будівельної продукції, інформація про хімічні речовини та суміші, що містяться в будівельній продукції, переклад декларацій показників державною мовою згідно із Законом України “Про надання будівельної продукції на ринку”.

І це лише невелика частинка планів щодо розвитку е-системи».

«Концепція єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (“Єдина система”) покликана забезпечити єдину базу даних у цій сфері, їхню прозорість, автоматизацію процесів отримання дозвільних документів, та нівелювати корупційну складову галузі.

Єдина система складається з Реєстру будівельної діяльності, електронних кабінетів її користувачів та порталу електронної системи, однак, на сьогодні ще знаходиться в процесі формування. Наповнення даних забезпечуватиметься в тому числі за рахунок взаємодії існуючих державних реєстрів.

Порядок ведення Єдиної системи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 (“Порядок”), є фактично детальною інструкцією до її повноцінного запуску та інструментом ліквідації основних зловживань, що мають місце на практиці. Найважливіші положення Порядку:

• Чітка фіксація відомостей Єдиної системи, порядку їх створення, зміни, що має забезпечити прозорість у сфері містобудування, розуміння умов та обмежень забудови, статусу забудови та уже існуючих завершених об’єктів будівництва;
• До Єдиної системи також вноситимуться завдання на проектування, проектна документація, що в свою чергу нівелюватиме існуючу практику “ручного внесення змін” до такої документації;
• Визначення порядку присвоєння ідентифікаторів об’єкта будівництва (нерухомого майна), що залишатиметься незмінним з моменту отримання містобудівних умов та обмежень, та має забезпечити можливість перевірки історії створення та існування такого об’єкту, його ідентифікацію на всіх стадіях створення;
• Запровадження співвідношення класифікаторів цільового призначення земельних ділянок до переліків функціонального зонування територій, що вносить певну визначеність ще на етапі набуття прав на земельну ділянку;
• Запровадження критеріїв оцінки дозвільної документації – “низького”, “високого” та “критичного” рівнів ризику, що дозволятиме автоматизувати процес реєстрації дозвільних документів низького рівня ризику (проводиться без участі посадових осіб), та посилює перевірку відповідними органами контролю для інших категорій;
• Правила доступу користувачів системи до її відомостей на умовах їх ідентифікації та через власні електронні кабінети, розмежування їхніх функцій;
• Вносяться зміни до порядку подання та отримання дозвільних документів.

Положення Порядку є переважно прогресивними та спрямованими на подолання низки зловживань, що історично склались на ринку, в тому числі порушення в сфері охорони культурної спадщини, щодо щільності забудови, висотності, недотриманням вимог із кількості машиномісць, обмежень забудови у приаеродромних зонах тощо. 

Водночас повноцінне функціонування цієї системи буде можливим за умови послідовного та повного внесення всіх даних. Особливо проблемним у цьому розрізі залишається питання наповнення системи містобудівною документацією, що в свою чергу має забезпечити автоматизацію отримання містобудівних умов та обмежень на забудову».

«Ухвалення цього закону є одним із ключових елементів земельного пакету реформ. Він запроваджує прозорий процес земельних електронних аукціонів та зобов’язує продавати державні та комунальні землі або право користування на них (право оренди, суперфіцій та емфітевзис) винятково через такі аукціони. Оскільки наразі забороняється продавати державні та комунальні землі сільгосппризначення, то їх можна буде лише передавати в оренду. До цього часу земельні аукціони були «фізичними», а тепер землю чи права на неї можна буде придбати та продати через вже існуючу систему електронних земельних торгів (Prozorro.Продажі). Фізичні аукціони з продажу прав оренди на землі державної та комунальної власності були запроваджені в 2013 році. У 2015 році аукціони стали обов’язковими. Це спричинило значне зростання цін оренди державних та комунальних земель, і, відповідно, доходів громад. Переведення фізичних аукціонів в електронні підвищить прозорість і публічність земельних відносин, а відтак – підвищиться ефективність використання земельних ділянок та виростуть доходи громад».

«Позитивно оцінюю впровадження обов’язкової процедури проведення електронних аукціонів для продажу або передачі в оренду земель комунальної та державної власності. Старі архаїчні процедури мають поступитися місцем новітнім технологіям. 

Із впровадженням цього інструменту стане можливою участь в аукціоні віддалено за допомогою ресурсів, що вже сьогодні надаються електронними торговими майданчиками. Значно підвищиться рівень конкурентної боротьби, документи будуть доступні онлайн. Не буде необхідності фізично приїздити на захід, що в умовах складної регіональної інфраструктури нашої країни є дуже серйозним бонусом. 

Безумовно підвищиться економічна ефективність проведення таких торгів. Адже рівень конкурентної боротьби буде значно вищим, а отже і надходження до бюджетів мають зрости. 

Додатково зазначу, що автоматизовані системи мають допомогти знизити корупційні ризики».