До 208 випуску (номер випуску до аудиту — 201) Індексу реформ за період з 13 по 26 березня потрапило 9 рішень української влади. Індекс реформ склав +1,1 бал з діапазону можливих значень від -5 до +5. У минулому випуску його значення було +0,4 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Закон про прозорість в оборонних закупівлях, +2,0 бали
Верховна Рада ухвалила Закон 2958-IX про прозорість оборонних закупівель під час воєнного стану. Це стало відповіддю на запит суспільства після скандалу із закупівлями продуктів за завищеними цінами.
Тепер, якщо предмет закупівлі не становить державну таємницю, замовники мають оприлюднювати оголошення про закупівлю на сайті органу, що відповідає за закупівлю, та в електронній системі закупівель. На Кабмін покладений обов’язок встановити граничні ціни на продукти, які закуповуються державою, та визначити підстави для істотного перегляду контрактів (тобто щоб постачальник не підвищував ціни уже після укладення контракту).
Закупівлі сумою до 200 тис. грн для товарів та послуг і до 1,5 млн грн для робіт оборонного призначення можуть проводитися без використання електронної системи. У такому випадку протягом 10 робочих днів після укладання договору з постачальником замовник має опублікувати звіт про договір в електронній системі закупівель.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експертки
Неллі Стельмах, експертка Проєкту реформи оборонних закупівель:
«Передумовами прийняття змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» була інформація про завищені ціни в договорах на харчування Міністерства оборони України.
Внесені зміни зобов’язують оприлюднити ціни за одиницю предмету закупівлі за весь період роботи в умовах воєнного стану всіх замовників в сфері оборони, й надалі, за договорами, укладеними після вступу в дію змін до закону, звітувати про ціни протягом 10 робочих днів після укладання нових договорів.
Недоліками цього закону, крім додаткового навантаження на закупівельників у сфері оборони саме зараз, коли треба проводити поточні закупівлі та відзвітувати за всі закупівлі протягом воєнного стану, є невідповідність положень Постанови КМУ від 11.11.2022р. №1275, яка зараз регулює ці закупівлі, положенням Закону.
Сьогодні закупівельникам у сфері оборони доведеться додатково звітувати за цими самими закупівлями і після закінчення воєнного стану, як це передбачається вказаною Постановою та Постановою КМУ №169 від 28.02.2022р., яка, хоч і втратила чинність, але регулює закупівлі, здійснені протягом її дії.
Також недоліком є те, що у звітах не вказується дата укладання договорів за закупівлями попередніх періодів, що не дозволяє порівнювати ціни за датами укладання договорів».
Анна Куц, юридична радниця Transparency International Ukraine:
«Поштовхом для прийняття Закону № 2958-IX стало резонансне обговорення закупівель Міноборони, коли журналісти виявили ознаки істотного завищення цін на продукти харчування для військових. На той час інформація про оборонні закупівлі була закритою, а Постанова Кабміну №1275 від 11 листопада 2022 року передбачала – і поки що передбачає – лише відкладене звітування про них після завершення воєнного стану. Суспільство не володіло інформацією, на яких умовах і за якими цінами витрачаються мільярди гривень.
Прагнучи зробити ці витрати більш прозорими, народні депутати у Законі України № 2958-IX зобов’язали замовників у сфері оборони звітувати в системі Prozorro про закупівлі товарів та послуг від 200 тиcяч гривень, робіт від 1,5 млн гривень – протягом 10 робочих днів з дня укладення договору. Звіти про договори, укладені з 24 лютого 2022 року, теж треба оприлюднити.
Нововведення не стосуються закупівель, пов’язаних зі зброєю чи державною таємницею. Тим не менш, зміст таких звітів є суттєво обмеженим: публікують лише найменування замовника, назву предмета закупівлі з кодом за ЄЗС (щодо кожного лота), ціну за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із одиницею виміру), ціну робіт, послуг.
Якщо це закупівля послуг харчування, додатково завантажують файл із вартістю всіх складових послуг, включно з назвами харчових продуктів, ціною за одиницю, одиницею виміру та вартістю окремих послуг, загальною вартістю та строками оплати за такі харчові продукти (товари).
У системі Prozorro вже почали публікувати звіти про оборонні закупівлі. І за ними наочно видно недоліки Закону № 2958-IX. Перш за все — неповноту даних:
- без тексту договору або хоча б його частини невідомо, що впливає на ціну за одиницю товару, які умови поставки, що входить у послугу, які супутні послуги закуповують: наприклад, у закупівлі послуг з ремонту та техобслуговування транспортних засобів ми бачимо послугу за 7750,00 гривень за одиницю. Але невідомо, що це за транспорт, що саме входить у послугу, яка загальна кількість послуг та вартість договору, чи була знижка за обсяг тощо.
- без оприлюдненої специфікації неможливо перевірити, чи всі позиції замовник зазначив у звіті, чи відповідає оприлюднена інформація цінам у договорі – ось приклад закупівлі овочів.
По-друге — відсутність дієвих механізмів контролю за виконанням Закону. На прикладі закупівлі послуг харчування ми бачимо, що одиниця виміру продуктів у додатку зазначена як “кг/шт”, що ускладнює аналіз, а в іншому звіті поки що відсутній додаток із розшифровкою ціни, наявності якого вимагає Закон.
Також із прийняттям Закону № 2958-IX виникає питання, чи залишить Кабмін норми Постанови №1275 про повне звітування після Перемоги. Сподіваємось, вони залишаться в силі, а також передбачатимуть публікацію всіх договорів із додатками (окрім закупівель озброєння).
Як бачимо, звіти дозволяють виявляти випадки завищення ціни за одиницю переважно найпростіших товарів або за умови, що замовник детально вказав усю ідентифікуючу інформацію про товар у назві. Іноді інформації у звіті недостатньо для аналізу. Оцінити, чи не завищено ціни на роботи або послуги, маючи лише назву та ціну — подекуди неможливо. Попри правильну мету і рух у вірному напрямку до прозорості закупівель, на практиці Закон № 2958-IX не завжди допомагає виявити зловживання».
Закон про компенсацію за зруйноване та пошкоджене майно, +1,5 бала
Наприкінці березня Світовий банк оцінив вартість відновлення України від наслідків повномасштабного вторгнення у $411 млрд. За даними Світового банку, 17% цих потреб припадають на будівлі. Щоб у людей, які втратили житло внаслідок бойових дій, був механізм отримання компенсацій, депутати ухвалили Закон 2923-IX. Він стосується лише майна, яке станом на 24 лютого 2022 року знаходилося на підконтрольній території України і було пошкоджене чи зруйноване після цієї дати.
За законом компенсацію за житло зможуть отримати громадяни України або їхні спадкоємці (окрім підсанкційних осіб та тих, хто вчиняв злочини проти нацбезпеки України), а також співвласники або управителі житлових будинків.
Компенсація за пошкоджене майно надаватиметься у вигляді матеріалів на його відновлення або робіт з відбудови житла.
Власники знищеного майна отримають житловий сертифікат (гарантії держави на певну суму), який можна використати для придбання нового житла. Цей сертифікат потрібно використати протягом 5 років після отримання.
Власники приватних будинків матимуть додаткову опцію — перерахування грошей на їхні рахунки. Ці гроші можна буде використовувати виключно на будівництво.
Передбачається, що фінансувати виплату компенсацій будуть за кошти державного та місцевих бюджетів, міжнародних кредитів, фінансової допомоги, репарацій з РФ. Оскільки обсяг зруйнованого житла значний, власні бюджетні надходження України скоротилися, репарації поки відсутні, а міжнародна допомога може надаватися у меншому обсязі, ніж всі існуючі потреби, є ризик, що виплата компенсацій розтягнеться на невизначений термін.
Коментарі експертів
Мартина Богуславець. виконавча директорка ГО «Інститут законодавчих ідей»:
«Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації“ від 23.02.2023 р. встановлює правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Закон почне діяти з 22.05.2023.
Зокрема передбачається, що компенсація надаватиметься наступним шляхом:
- виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт;
- надання грошових коштів для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
- фінансування придбання об’єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката.
В той же час Закон має недоліки, основні з яких наступні:
-
неможливо отримати компенсацію у вигляді грошових коштів для розпорядження на власний розсуд;
-
законом не визначено загальних вимог щодо створення комісій з надання компенсацій (строків створення, вимог до членів, порядку роботи та висвітлення результатів);
-
обмежений строк на подання заяви про компенсацію – під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення;
-
закон передбачає надання компенсації лише фізичним особам – громадянам України (в окремих випадках – ОСББ);
-
не підлягає компенсації житло, знищене/пошкоджене до 24 лютого 2022 року;
-
після придбання нерухомості з використанням житлового сертифікату на таку нерухомість накладається заборона на відчуження строком 5 років;
-
Кабінету Міністрів України надані повноваження без будь-яких обмежень визначати додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація».
Олена Антонюк, к.ю.н., доцент:
«Закон унормовує ключові питання виплати компенсації тим, чиє житло було зруйноване чи пошкоджено внаслідок повномасштабної військової агресії рф проти України.
У ньому закладена зручна модель подання заяви про надання компенсації. Процес варіативний – подати заяву можна через ЦНАП, органи соціального захисту, нотаріусів, – значно автоматизований і не прив’язаний до місцезнаходження комісії, яка буде уповноважена на її розгляд, оскільки інформація про всі заяви потраплятиме до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. Щодо кожного знищеного об’єкта подається окрема заява.
Закон визначив строк подання заяви про отримання компенсації за знищене майно – впродовж часу дії воєнного стану та 1 року з дня його припинення.на території, де розташована знищена нерухомість. Якщо ж житло буде знищене внаслідок обставин, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (замінування, розмінування тощо), після припинення або скасування воєнного стану, заява може бути подана протягом 3 років з дати скасування воєнного стану на території розташування цієї нерухомості.
Подати заяву на отримання компенсації можна і за відсутності всього необхідного пакету документів – ті документи, яких не вистачатиме, можна подати додатково. Це зручно, адже для їх відновлення може знадобитися час. При цьому правовстановлюючий документ на житло не вимагається, якщо право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Заява розглядатиметься щонайбільше 30 календарних днів з дня подання. Водночас цей строк зупинятиметься до подання всіх необхідних за Законом документів.
Інформаційне повідомлення про знищення чи пошкодження житла, подане раніше, Закон прирівнює до заяви на отримання компенсації. Проте якщо до повідомлення не надані необхідні за Законом документи чи зазначена не вся необхідна інформація, їх потрібно буде надати додатково.
Однією з особливостей цього Закону є те, що його положення регулюють переважно отримання компенсації за знищення житла. Визначення порядку надання компенсації за пошкоджене житло віднесено Законом до компетенції Кабінету Міністрів України. Такий порядок нещодавно затверджений постановою Уряду від 21.04.2023 № 381 та буде функціонувати у межах електронної публічної послуги «єВідновлення». При цьому, якщо для подання заяви для отримання компенсації у разі знищення житла не вимагається реєстрація права власності на нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то така реєстрація визначена обов’язковою умовою для отримання компенсації за пошкоджене житло. Ще одна істотна відмінність – послуга «єВідновлення» буде доступною лише для користувачів Порталу «Дія». Крім того, якщо Закон не передбачає максимальний розмір компенсації за знищене житло, то зазначена постанова Уряду визначає, що компенсація за один пошкоджений об’єкт не може бути більша за 500 тис. гривень.
Важливо враховувати, що отримувач компенсації не матиме права відчужувати об’єкт житлової нерухомості, придбаний (проінвестований, профінансований) ним з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років».
Закон про розвиток високоефективної когенерації в Україні, +1,0 бал
Закон 2955-IX спрямований на забезпечення ефективного виробництва електричної та теплової енергії в межах одного процесу (когенерації). Він зокрема узгоджує українське законодавство та термінологію з Директивою 2012/27/ЄС та фіксує у принципах державної політики використання високоефективних установок комбінованого виробництва електричної та теплової енергії за умови проведення аналізу витрат і вигід при їх оновленні чи будівництві.
Високоефективною вважається когенерація енергії єдиною установкою у порівнянні з окремими, якщо вона дає понад 10% економії первинної енергії для установок потужністю понад 1 МВт та хоча б якусь економію первинної енергії для установок потужністю до 1 МВт.
Когенерація дозволяє не лише ефективніше використовувати паливо для виробництва енергії та тепла, але й децентралізувати генерацію електроенергії.
Коментарі експертів
Роман Ніцович, Dixi Group:
«Встановлено певні рамкові умови підтримки високоефективної когенерації відповідно до європейської практики та норм. Водночас для запуску проєктів будівництва таких установок (або глибокої модернізації існуючих ТЕЦ) потрібні конкретні стимули або схеми підтримки».
Оксана Затворницька, Керівник відділу проєктного фінансування та корпоративного розвитку, «Ежіс-Україна»:
«Закон уточнює низку положень стосовно визначення кваліфікації когенераційних установок та гарантії походження е/енергії. При цьому ефект закону буде відкладеним у часі. Спочатку варто очікувати на систематизацію вже існуючого ринку когенерації. Нарощення потенціалу когенерації стане можливим мінімум за 2-3 роки».
Закон про розвиток електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів, +1,0 бал
Закон 2956-IX покликаний розвинути інфраструктуру для електричного транспорту та забезпечити поступову відмову від транспорту на двигунах внутрішнього згоряння.
Органи центральної та місцевої влади мають до кінця року затвердити програми розвитку електроінфраструктури, які передбачатимуть обладнання місць для паркування, що знаходяться в комунальній чи державній власності, зарядними пристроями для електромобілів. При проектуванні багатоповерхівок 50% місць для стоянки транспорту мають бути забезпечені доступом до пристроїв зарядки електромобілів з комерційним тарифом електроенергії.
У законі зазначено, що електрозарядні санкції та установки зберігання енергії можуть розміщуватися на землях з будь-яким цільовим призначенням.
У великих містах із населенням понад 250 тисяч осіб до 1 січня 2030 року 25% міських автобусів мають працювати на електроенергії, зрідженому газі або водні. До 1 січня 2033 року їхня частка має становити не менше 50%.
Також в законі з’явилися визначення для електросамокатів, моноколес, сігвеїв та іншого електротранспорту. Ті, що мають двигун потужністю до 1 кВт та максимальну швидкість до 25 км/ч, назвали «легкий персональний електричний транспортний засіб», більш потужні електричні транспортні засоби з максимальною швидкістю до 50 км/год і двома чи більше колесами отримали назву «низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб».
Цей закон гармонізує українське законодавство з європейським та імплементує положення Директиви 2009/33/ЄС, Директиви 2014/94/ЄС та Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року.
Коментарі експертів
Роман Ніцович, Dixi Group:
«Законом удосконалено окремі норми щодо зарядної інфраструктури та визначено певні цілі у громадському транспорті для міст (поступова заборона для автобусів з двигунами внутрішнього згоряння). Питанням, проте, залишається, чи самі міста й ринок будуть готові таких цілей досягати».
Оксана Затворницька, Керівник відділу проєктного фінансування та корпоративного розвитку, «Ежіс-Україна»:
«З одного боку, корисно розвивати мережу електричних зарядних станцій, оскільки це збільшує доступ до інфраструктури та полегшує користування електромобілями. Разом із цим, нічого не зазначено про розвиток електрозаправних станцій поза межами міських зон. Саме відсутність такої мережі звужує коло використання електромобілів до поїздок виключно в міських межах. Також закон не містить положень про розвиток мереж саме швидких зарядних станцій, що є актуальним питанням.
Незрозумілою є заборона на використання автобусів з двигунами внутрішнього згоряння — заборона стосуватиметься комунального громадського транспорту чи приватного також? Якщо це стосується приватних перевізників, тоді потрібна також норма щодо участі електробусів у конкурсах на відбір перевізників на міських маршрутах. Наразі закон впирається у питання закупівлі. Також невідомо, чи мають бути ці електробуси новими чи допускається використання вживаних. На мій погляд, у законі залишилося багато прогалин».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | +1,0 |
| Впровадження незалежного аудиту систем інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури | +1,0 |
| Державні фінанси | +2,0 |
| Закон про компенсацію за зруйноване та пошкоджене майно | +1,5 |
| Закон про прозорість в оборонних закупівлях | +2,0 |
| Монетарна система | 0,0 |
| Бізнес середовище | 0,0 |
| Енергетика | +1,9 |
| Закон щодо розвитку високоефективної когенерації в Україні | +1,0 |
| Закон про трансформування Енергоатома в акціонерне товариство | +1,0 |
| Закон про розвиток електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів | +1,0 |
| Людський капітал | +2,0 |
| Звільнені з полону та їхні діти матимуть пільги для здобуття професійно-технічної, передвищої та вищої освіти | +1,0 |
| Новий порядок професійної підготовки безробітних: надання освітньої послуги за принципом «гроші ходять за людиною» | +1,5 |
| Захисники та захисниці України, поранені та люди з інвалідністю зможуть отримати ваучери на навчання | +1,5 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
