До 210 випуску (номер випуску до аудиту — 203) Індексу реформ за період з 10 по 23 квітня потрапило 12 реформ. Але оскільки більшість з них були незначні та представляли лише 3 напрямки моніторингу з 6, Індекс реформ сягнув тільки +1 бала з діапазону можливих значень від -5 до +5 (у минулому випуску його значення було +0,9 бала). Водночас Індекс за трьома напрямками, в яких відбулись зміни, становив від +1,8 до +2,5 бала. Двома головними подіями випуску стали закони про реформування рибної галузі та про нові правила набуття українського громадянства.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Закон про реформу рибної галузі в Україні, +2 бала
В квітні президент підписав закон 2989-IX, який покликаний сприяти розвитку рибної галузі в Україні. Для цього передбачена цифровізація галузі. Буде створена державна електронна система управління галуззю «Є-риба», за допомогою якої буде відбуватися взаємодія між надавачами та отримувачами публічних послуг у сфері рибного господарства зокрема щодо оформлення дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів (для промислового рибальства, дослідного вилову). Також на постійній основі запроваджуються електронні аукціони на право промислового вилову риби (раніше вони проводилися в експериментальному режимі), всі ці зміни мають допомогти зробити ринок прозорішим та відкритішим для нових гравців.
Щоб зменшити нелегальний вилов передбачено обладнання всіх риболовних суден засобами дистанційного контролю. Також риболови повинні будуть отримувати сертифікати про підтвердження походження водних біоресурсів. Підставою для відмови у отриманні такого сертифікату буде відсутність прав на промисловий вилов риби внесення риболовного судна до переліку суден, задіяних у незаконному та нерегульованому рибальстві та інші схожі причини.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментарі експертів
Андрій Неліпа, експерт з питань рибного та водного господарства:
«Верховна Рада України дала старт масштабній реформі рибної галузі.
Новий Закон загалом спрощує доступ до ринку та зменшує адміністративне навантаження. Зокрема, оформлення та видача дозвільних документів відбуватиметься в електронній формі з мінімізацією кількості «контактів» під час їх оформлення. Серед нововведень – створення Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю «Є-риба», у якій буде запроваджено механізм звітування і простежуваності походження водних біоресурсів та жорсткого контролю їх обігу на ринку, що унеможливить отримання прибутків від незаконного, непідзвітного, неконтрольованого рибальства (ННН-рибальства) та його «кришування» нечистими на руку контролерами.
Нарешті повноцінно запрацюють електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів, в тому числі промислового вилову риби. Мета цієї зміни — прозорість оформлення цього права із реальним зиском для держави, ефективна конкуренція промислових рибалок і рибоводів, можливість долучитися до рибного бізнесу новим учасникам. В Україні, за даними Держводагентства, станом 2019 рік, із наявних в Україні 47,4 тис. водних об’єктів (з площею водного дзеркала 276 тис. га), в оренду передано тільки 17,4 тис. (загальною площею 119 тис. га). Отже, ще 2/3 водних об’єктів або їх частин можуть бути передані в оренду для рибогосподарських потреб, що дозволить забезпечити населення необхідною рибною продукцією та вирішити питання продовольчої безпеки. Крім того орендарі водних об’єктів (їх частин) зобов’язані зберігати їх належний екологічний стан та біологічне різноманіття.
Завдяки прийняттю нового Закону отримав повноцінний розвиток експериментальний проект Уряду щодо видачі рибальського квитка. По суті – це додаткова можливість любительського рибальства в обсягах, що перевищують добову безоплатну норму вилову водних біоресурсів. Тобто, рибалка як і раніше, може ловити 3 кг риби + 1 штука, 30 раків тощо – безкоштовно. А в разі потреби, завдяки державній послузі з придбання рибальського квитка, у нас буде додаткова можливість ще наловити водних біоресурсів, вже за окрему встановлену плату
Крім того, на час воєнного стану спрощено продовження і умови оренди водних об’єктів та їх ділянок, а також взяття в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури (вирощування водних біоресурсів у природних і штучних водоймах або у рециркуляційних системах УЗВ).
Українська аквакультура в нашій країні має величезний потенціал, який обов’язково потрібно використати. Але вона потребує суттєвих змін філософії, глибокого реформування та перебудови сектору з урахуванням євроінтеграційних процесів».
Сергій Бут, СЕО Прозорро.Продажі:
«Закон №2989-IX, який набрав чинності наприкінці квітня цього року, впроваджує повноцінну цифровізацію рибної галузі, а саме використання онлайн-аукціонів в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі. З лютого 2023 року такі торги проводилися в рамках експериментального проєкту уряду (на підставі постанови №1479 від 30 грудня 2022 року).
На зміну старим правилам прийшов дієвий механізм розподілу квот на промисловий вилов риби через прозорі та відкриті державні е-аукціони. Це створює рівні умови для ведення рибного бізнесу в Україні та можливості для конкурентної участі нових інвесторів.
Перші онлайн-аукціони з рибного промислу Держрибагентство, яке є організатором таких торгів, оголосило на початку лютого. Станом на початок червня 2023 року е-аукціони на промисловий вилов риби вже принесли майже 90 млн гривень до місцевих бюджетів. Ще понад 50 млн гривень можуть надійти за підсумками аукціонів, які наразі на етапі укладання угод.
Цьогорічна сума від продажу рибних лотів в девʼять разів перевищує показники минулих років. Для порівняння на початку реформи, у 2022 році, плата за використання водних біоресурсів за рік склала 10,2 млн грн. Щобільше, це одні з найконкурентніших аукціонів в системі Прозорро.Продажі, де в середньому на торги приходить змагатися майже 4 учасники. А найзапекліша конкуренція на аукціонах за право вилову у Кременчуцькому водосховищі — до 15 учасників».
Закон про нові правила набуття громадянства України, +2 бала
Під час повномасштабної війни росії Україна ухвалила додаткові вимоги до осіб, які хотіли би набути громадянство України. Раніше умовою для прийняття громадянства України було «володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування». Тепер за новим Законом 2996-IX потрібно знати українську мову «відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови». Також потрібно знати основи Конституції України та історії України. Ці знання будуть перевірятися на іспитах, порядок яких має затвердити Кабмін.
Іноземці та особи без громадянства, які служать у українському війську, чи отримують громадянство на підставі державного інтересу України можуть отримати його і без складання цих іспитів, за умови, якщо зобов’яжуться зробити це протягом двох років з дня набуття громадянства України.
Ці вимоги не розповсюджуються на прийняття до громадянства України дитини разом з одним із батьків, а також на осіб з порушеннями зору, слуху, мовлення, певними психічними розладами та недієздатних осіб, які не можуть складати іспити через ці обмеження.
Коментарі експерток
Юлія Лісова, адвокатка, юристка приймальні УГСПЛ в Одесі, правова радниця Громадського центру правосуддя:
«Головні нововведення, які вводять ці зміни, стосуються такої категорії претендентів на українське громадянство, як ті, що мають особливі заслуги перед Україною та тих, хто воює зараз на боці України. Але є і зміни, які стосуються всіх претендентів.
1) Перше, змінився рівень знання Конституції, який вимагається від претендента. Якщо раніше достатньо було «визнання і дотримання Конституції України та законів України», що просто засвідчувалось особою у заяві про прийняття до громадянства України. То зараз передбачено обов’язковість складання іспиту, які мають підтвердити ці знання. Крім того, передбачений іспит на знання історії України.
2) Стосовно знання мови. До змін особи, які мають заслуги перед Україною, або проходять військову службу, або становлять інтерес для України, не мали ніяк підтверджувати знання української мови. До них ця вимоги взагалі не застосовувалась. Зараз же вони можуть не знати мови на момент прийняття до громадянства. Але при цьому мають написати заяву про своє зобов’язання все ж таки здати іспит протягом двох років. Таке ж зобов’язання вони мають і стосовно іспиту на знання Конституції.
Разом з тим мені зі змісту цих змін не зрозуміло, які наслідки будуть, якщо особа не виконає цих зобов’язань протягом двох років, адже про це нічого не сказано.
Також багато чого буде залежати від того, як КМУ пропише порядок складання цих іспитів. Адже саме на нього закон покладає такий обов’язок».
Оксана Купер, юристка, консультантка зі стратегічного розвитку та комунікацій:
«Зазвичай кожна країна має свої правила, за яких умов новоспечені мігранти можуть отримувати її громадянство. Проте світова практика показує базові спільні принципи того, як це залежно від ситуації відбувається: певний період проживання на території країни за (постійною) посвідкою, дотримання місцевих законів і натуралізація тощо.
Додатково до «новоспечених громадян” місцеве законодавство встановлює певні обов’язкові вимоги, в т.ч. щодо знання мови, історії та законів. Власне, законом про внесення змін до умов прийняття до громадянства Україна доєдналася до цієї світової тенденції і вже скоро, поряд зі мовними навичками, знання української Конституції та нашої історії стануть обов’язковими для отримання українського паспорта.
В різних форматах подібна практика вже давно і успішно працює в багатьох країнах, до прикладу, тих же Канаді, США та Німеччині, в т.ч. поряд з адаптаційними (мовними) курсами для новоприбулих. На сайтах тамтешніх відомств можна знайти детальні пояснення, як це працює і до чого варто бути готовим на кожному етапі тестування. Схожі чинні рекомендації щодо іспиту з української розміщені на сайті нашої Нацкомісії зі стандартні державної мови. Часто такі іспити часто побутово називають «тестом на громадянина» і власне, тут діє такий собі негласний принцип: хочеш мати нову Батьківщину, приймай її правила і вивчи мову.
Сам закон вступає у силу у кінці жовтня цього прку і за цей час має пройти певна підготовча робота: уряду треба розробити відповідні підзаконні норми та організувати процес на практиці. На сьогодні процедура працює за старим зразком і має суперечливі відгуки через забюрократизованість. Тому дуже не хочеться, щоб гарна норма про український «тест на громадянина» перетворився на паперовий процес з багатьма невідомими.
А поки чекаємо, коли закон запрацює, можемо протестувати себе на імпровізованих тестах з історії та Конституції України та мови від Нової української школи».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління= | +1,8 |
| Закон про створення державної системи моніторингу інформації у сфері довкілля | +1,5 |
| Постанова про використання Платформи реєстрів | +1,3 |
| Державні фінанси | 0,0 |
| Монетарна система | 0,0 |
| Бізнес середовище | +1,8 |
| Закон про посилення захисту прав інтелектуальної власності | +1,0 |
| Закон про розгляд справ про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження | +1,0 |
| Закон про реформу рибної галузі в Україні | +2,0 |
| Закон, що спрощує регуляторні процедури у сфері цивільної авіації | +1,0 |
| Критерії оцінки допустимості держдопомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки СМП | +1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +2,5 |
| Новий закон про колективні договори | +0,8 |
| Закон про захист трудових мігрантів і боротьбу з шахрайством при працевлаштуванні за кордон | +1,0 |
| Закон про нові правила набуття громадянства України | +2,0 |
| Порядок ведення Єдиного реєстру депортованих осіб, в тому числі дітей | +1,0 |
| Військові зможуть проходити ВЛК у цивільних лікарнях | +1,5 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
